Фото: Укрінформ
Що має виконати Україна, щоб увійти до Євросоюзу
Всі повинні знати, що таке «копенгагенські критерії»
Статус кандидата у члени ЄС означає, що країна перебуває у процесі руху до набуття членства в ЄС. Цей рух передбачає три етапи: укладення Асоціації між країною і ЄС, отримання статусу кандидата і вступ в ЄС.
Щоб набути членство, ми повинні виконати низку вимог або індикаторів, які називаються «копенгагенські критерії», пояснює завідувач кафедри політології, професор, доктор політичних наук ЛНУ імені Івана Франка Анатолій Романюк. Їх прийняли свого часу для країн Центрально-Східної Європи, зокрема Польщі, Чехії, Словаччини, Угорщини.
Ці країни набули статусу кандидатів, після цього для них запускали низку механізмів, зокрема проєктні програми, які були спрямовані на допомогу тим, хто хоче стати членом ЄС. Ці програми стосувалися питань інфраструктури, транспорту та екології, а також системи організації управління країною, прийняття законів.
Також статус кандидата у члени ЄС означає, що країна, яка претендує стати членом Союзу, має прийняти європейське законодавство і перевести його у статус національного.
Тоді у країні реалізують проєкти, на які ЄС надає кошти. Багато хто може пам’ятати, як у Польщі зазначалося, що «ця дорога побудована за рахунок програми ЄС», «ця школа зроблена завдяки проєкту, який фінансував ЄС», нагадує Анатолій Романюк.
Тоді у країні проводять низку моніторингових комісій, які щороку оцінюють стан прогресу держави у напрямку відповідності «копенгагенським критеріям». Якщо країна досягає успіху, то перелік програм, які вона може отримати, розширюється. Також це свідчить, що вона наближається до відповідності вимогам до кандидата і може швидше стати членом ЄС.
Що нам показує досвід країн Центрально-Східної Європи? Що деякі країни спокійно, але напружено працювали над цим процесом протягом 5-7 років. Наприклад, Словаччина мала проблеми в кінці 90-х років, тоді моніторингова місія свідчила, що країна не відповідає низці критеріїв і не показує прогресу. Це призвело до того, що Словачинні відмовили у першій хвилі приєднання до ЄС. Але після зміни урядів у 1999 році Словаччина упродовж 3 років змогла зробити дуже потужний прорив і увійшла у першу групу розширення з основною групою країн і приєдналася до ЄС.
З цього можна зробити висновок, що все залежить від самої країни, яка стає кандидатом у члени в ЄС – чи перетворить вона цей статус у статус члена ЄС. Для цього ми мусимо працювати всі разом: уряд, політичні партії і громадяни. Ми бачимо з соціології, що більшість українців підтримують входження у ЄС. І самі громадяни мають усвідомлювати, що стандарти, копенгагенські критерії передбачені не тільки для інституцій, а й для них самих, наголошує політолог.
Зокрема, те, в чому традиційно звинувачують Україну – корупції – вона стосується як чиновників і тих, хто перебуває при посадах, так і тих, хто дає хабарі. Тому після отримання статусу кандидата потрібно публічно представити ці критерії громадянам, за якими будуть оцінювати нашу країну, щоби ми всі розуміли, що від нас самих залежить, скільки ми будемо йти до набуття членства у ЄС.
Як ці вимоги змінять наше життя
Насамперед, пояснює Анатолій Романюк, нам треба прийняти весь комплекс європейського законодавства, бо незалежно, чи це Данія, Швеція чи Польща – воно для всіх є національним. Відповідно, ці закони потрібно реалізувати на практиці, а вони стосуються величезного спектру проблем – від стандартів продукції, яка має випускатися, до певних цінностей і правил, які регулюють наше життя у стосунках до дітей і батьків, до тварин, до природи.
Друга річ, необхідна для перевтілення, це наявність інституцій і практик протидії корупції, а також інститутів правової держави. За що найбільше критикують Україну сьогодні? Не тільки за самі закони, але й за їхню практику, каже політолог. Досвід центрально-східних держав показує, що коли країна ставить собі мету, то вона здатна подолати проблеми, але це має бути спільна робота громадян, інститутів і політичного класу.
Ці критерії стосуються того, що Україна має бути правовою, демократичною країною, в якій мають бути захищені права громадян, які беруть відповідальність за свою державу. Від нас буде залежати, чи ми будемо мати далі корупційні складові чи відкинемо їх.
«Ми маємо страшну війну і ця війна вимагає, аби ми переглянули низку практик, які у нас були до цього часу. Війна завжди вимагає відданості, багатьох зусиль і очищення. Маємо позбутися певних характеристик, які були раніше поширені, відмовитися від них і тішитися результатами, яких ми досягнули. Не тільки через любов і жертовність, але й через організацію життя. Бо відбудовуючи Україну, маємо будувати нову державу з новими параметрами», – зазначив Анатолій Романюк.
Чи буде Україна в ЄС через 5 років
Як свідчать останні соціологічні дані, майже 70% українців вірять у вступ до Євросоюзу протягом п'яти років. Віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина заявила, що Україна розраховує виконати рекомендації Європейської комісії щодо надання статусу кандидата у члени Європейського Союзу до кінця 2022 року.
Вимоги ЄС до України:
1. ухвалити законодавство про процедуру добору суддів Конституційного Суду, яке має включати процес попереднього відбору на основі оцінки доброчесності та професійних навичок
2. завершити перевірки доброчесності кандидатів у члени Вищої ради правосуддя та відбір кандидатів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
3. посилити боротьбу з корупцією, зокрема серед топпосадовців;
4. завершити відбір та призначити нового директора НАБУ та прокурора САП;
5. забезпечити відповідність законодавства про боротьбу з відмиванням грошей стандартам Групи з фінансових заходів (FATF);
6. ухвалити комплексний стратегічний план реформування правоохоронного сектору;
7. впровадити закон про олігархів;
8. привести законодавство про ЗМІ у відповідність з європейським аудіовізуальним законодавством;
9. завершити реформи законодавства для національних меншин.
ЄС неодноразово вимагав від України обрати ефектичного голову САП, однак конкурсна комісія так і не змогла проголосувати за визначення переможця відбору – детектива НАБУ Олександра Клименка. Також «антиолігархічний» закон, який підписав президент, ще перебуває на розгляді Венеційської комісії, щоб він запрацював, РНБО має створити і запустити реєстр олігархів. Що стосується вимог до Конституційного суду, то судді не змогли обрати нового голову КСУ, а зміни процедури конкурсного відбору кандидатур на посади суддів КС та вдосконалення механізмів перевірки їх доброчесності наразі лишаються лише задекларованими.
У ЄС розуміють, що вступ України у Євросоюз не буде схожим на інші. «Це унікальний процес – ніхто ще не приймав велику країну із пострадянським минулим, і це радянське минуле, як піна, сходить сьогодні з українського суспільства. Ніхто таке завдання не вирішував і у ЄС розуміють, що наш вступ у XXI столітті не буде схожий на інші, які відбувалися за шаблонами XX століття», – пояснив напередодні на брифінгу міністр закордонних справ України Павло Клімкін.
«Нас вважають слабкими через слабкість інституцій, які стосуються судової гілки влади і верховенства права, але фантастично сильними – через людей. Цей баланс нам треба виправити. Це найкращий час», – наголосив Павло Клімкін.
Христина Гоголь
Інфографіка Дмитра Тарадайки
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня
- «У Волинській трагедії немає одного винного»
- Чи збільшились на Львівщині випадки кишкових інфекцій і що краще їсти влітку