У Львівській ОТГ триває робота над двома новітніми реабілітаційними центрами Unbroken та Superhumans. У чому особливість кожного, чиїм коштом зводяться, скільки коштуватиме лікування і коли вони запрацюють на повну потужність, розповідає Tvoemisto.tv.

За час повномасштабної війни до лікарень Львова евакуювали понад 3000 поранених українців, які стали жертвами російської агресії. Це люди, які втратили кінцівки через вибухи мін, зазнали важких осколкових поранень, мають складні опікові травми, контузію, втрату зору. У львівських лікарнях постраждалі отримують лікування, реабілітацію, їх часто відправляють за кордон. За даними МОЗу, до закордонних клінік з різних міст України спеціалізованим медичним транспортом вдалося евакуювати понад 1800 осіб (як правило, в Німеччину, Францію, Ірландію, Італію, Данію, Швецію, Бельгію, Іспанію, Литву).

Тому у Львові вирішили взятися за побудову реабілітаційних центрів Unbroken та Superhumans. 

«Там краще, але хочемо лікуватись вдома»

Яке лікування за кордоном з власного досвіду знає Юрко Вовкогон, який на війні отримав поранення, пережив п’ять операцій в Україні і ще у Латвії. Поет, журналіст, митець, менеджер культури, політолог, військовослужбовець, який ще з перших днів АТО/ООС пішов добровольцем і захищав українську землю від російських окупантів, зараз почувається набагато краще. І вже мріє, як повернеться до Львова. Але не зараз, а приблизно за місяць-два, бо ще потребує лікування і реабілітації.

На запитання – чому саме поїхав до Латвії, віджартовується: «За своє життя багато випив ризького бальзаму, але тут так і не побував». А якщо серйозно, то  Юрко Вовкогон вважає, що у латвійській клініці мікрохірургія є однією з найкращих в Європі, тому вирішив лікуватись саме тут. Поїхав ще на початку вересня – МОЗ підготувало супровідний лист, а добирався Юрко Вовкогон самостійно – відвезли друзі. Каже, що у цій клініці лікується ще 20 наших хлопців, які потрапили сюди за спеціальною державною програмою. Уся допомога із лікування та реабілітації для них повністю безкоштовна.

Поранення Юрко Вовкогон отримав ще 30 червня під час обстрілу у Лисичанську. У нього роздроблені дві кістки передпліччя, також є поранення ноги. Спочатку бійця лікували у Краматорську, згодом у Дніпрі, Львові, Ужгороді, потім знову у Львові, тепер – у Латвії. Загалом в Україні він пережив п’ять операцій, у закордонній клініці вже проперували руку і мають ще зробити операцію на нозі.

«Тут як у космічному кораблі – нова лікарня, дуже хороші медики, якість лікування на вищому рівні. У Львові медицина також сильна, але не знаю, чи змогли б мені допомогти. Тим більше, що потребуватиму реабілітації. У Львові є де це робити, але це швидше відділення, а не центри, та й то їх не багато», – каже співрозмовник.

І наголошує, що реабілітаційні центри, і не один, а відразу кілька, нам конче необхідні.

Ще один військовий Сергій Тітаренко кілька років тому й сам потребував лікування та реабілітації, а сьогодні допомагає іншим. Ветеран здобув спеціальність військового психолога і сьогодні допомагає бійцям, які повертаються з фронту в реабілітаційному центрі «Галичина».

Тітаренко – український військовий льотчик, миротворець, майор Збройних сил України, штурман 16-ї окремої бригади армійської авіації, учасник російсько-української війни. У 2005 році почав службу в авіаційній бригаді у Бродах, що на Львівщині. У 2012 році брав участь у миротворчій операції в Конго.

На початку березня 2014 року Сергій Тітаренко вирушив на схід. 4 червня два вертольоти Мі-24 вилетіли на бойове завдання біля Слов'янська. Окупанти поцілили у вантажну кабіну. Після того пролунав другий вибух і вертоліт впав з висоти 100 метрів на дерева. Вогонь охопив кабіну, де перебував Сергій, але вибратися він сам не зміг – не відчував ні рук, ні ніг. Був зламаний хребет. Травмованого льотчика витягнули і доставили спочатку у Харків, далі – у Київський військовий госпіталь. Понад місяць лежав був підключений до апарату ШВЛ. За гроші, зібрані родичами, волонтерами та благодійниками поїхав на лікування в Німеччину. Але підвестися на ноги так і не зміг – залишився в інвалідному візку.

Як розповідає Сергій Тітаренко, починаючи з 2014 року, коли додому стали повертатися перші поранені військовослужбовці, в Україні не було навіть такої професії, як реабілітологи. Були лікарі ЛФК. Згодом при шпиталях почали створювати відділення, де поранений і підлікований боєць зміг перебувати 21 день. Після набуття інвалідності військовослужбовець, за рахунок держави, міг отримати в рік два місяці реабілітаційної допомоги. Але через нестачу коштів у державі після 2019 року реабілітацію скоротили до місяця на рік. Для «візочника» така реабілітація «як крапля у морі». Постало питання – а хто займатиметься реабілітацією.

Ще перебуваючи у шпиталі зрозумів, що треба рухатися далі.

«Якщо з’явився другий шанс там, де шансів у принципі не було, треба використати його по максимуму», – каже Сергій Тітаренко.

В УКУ льотчик закінчив річні курси медико-психологічного і соціального супроводу людей з обмеженими можливостями, згодом вступив в Ужгородський національний університет на психологію. Успішно закінчивши магістерську програму у 2019 році його взяли на роботу психологом в реабілітаційний центр «Галичина».

На той час таких центрів комплексної реабілітації, як їхній, по Україні було лише п’ять.

«Зараз, у порівнянні з 2014 роком, кількість поранених, яким загрожує інвалідність, набагато більша, бо окрім військових є ще й цивільні люди – поранені, тимчасово переміщені, які потребують психологічної допомоги. Діючі реабілітаційні центри, яких і так не багато, не можуть всіх охопити. А їхати в приватні коштів не вистачає, адже реабілітаційні послуги в місяць можуть коштувати біля 100 тисячі гривень в місяць, тому людей і відправляють за кордон», – каже співрозмовник.

Його робота, як психолога, заключається у тому, аби боєць зумів подолати бар’єр сприйняття себе нового.

«Кожен військовослужбовець, який був на війні, має свою історію – він чимало пережив, втратив здоров’я, якусь частину себе. Складно жити, коли ти без руки, ноги чи маєш пошкоджений хребет… Психологічно це дуже важко. Але ми все робимо для того, аби підготувати їх до нормального життя у суспільстві: психологічно підтримуємо, готуємо до протезування, допомагаємо із соціалізацією», – твердить він.

Розмови про те, що у Львові хочуть створити нові реабілітаційні центри, Сергій Тітаренко чув, але вважає, що реальніше і швидше було б добудувати і розширити вже існуючі.

«Процес вже налагоджений – варто лише додати кількість місць, спеціалістів і працювати», – пояснює Тітаренко. І додає: «Краще пізно, ніж ніколи».

На його думку, реабілітаційних центрів на Львівщині має бути не два, а набагато більше, адже потреба не зникне ще довго.

«Наш реабілітаційний центр переповнений, запити надходять постійно. Люди питають, коли звільниться місце, коли можна потрапити. Процес реабілітації не є короткостроковий – одягнули протез і пішов, дали візок і поїхав. Тут все набагато складніше і потрібно пройти кілька етапів: психологічний, медичний, соціальний. Розуміємо, що допомоги потребують і ті, хто вперше зазнав поранення і ті, хто вже має протез, а тепер потребує заміни. Це залізо, а воно здатне ламатися або ж потребує корекції», – зазначає співрозмовник.

Сучасні, бо «суперлюди»

Нова клініка Superhumans, де українців, постраждалих унаслідок російської збройної агресії, зможуть безкоштовно лікувати та реабілітувати, запрацює на базі Львівського обласного госпіталю ветеранів війн та репресованих ім. Юрія Липи, що у Винниках неподалік Львова, вже на початку 2023 року. Це буде сучасний реабілітаційний центр, що займатиме площу 7,7 тис. м². Окрім реконструктивної хірургії та власної лабораторії протезування тут комплексно лікуватимуть посттравматичний стресовий розлад і забезпечуватимуть фізіотерапевтичним лікуванням. Передбачається, що осіб, постраждалих від війни, безкоштовно лікуватимуть понад 100 найкращих фахівців з усього світу. Щороку центр зможе приймати до 3000 пацієнтів.

9 вересня через сайт Рrozorro відбувся аукціон з оренди нежитлових приміщень головного корпусу загальною площею 7755,3 м кв., де переможцем визнали благодійний фонд «Суперлюди». Він був єдиним учасником аукціону і переміг, запропонувавши вартість оренди на суму 12 700 гривень без ПДВ за місяць, що на 250 гривень вища від стартової. Приміщення передали в оренду на 15 років з цільовим призначенням – приватна медична практика.

Проте Львівська облрада на засіданні, яке відбулося 20 вересня, встановила пільгову орендну плату новоствореному київському благодійному фонду «Суперлюди» за користування приміщеннями Львівського обласного госпіталю ветеранів війн та репресованих ім. Юрія Липи у розмірі 1 гривня за метр квадратний (7755 гривень) за місяць, оскільки в новоствореній клініці планують надавати військовим безкоштовне протезування. Депутати підтримали цю ініціативу на сесії.

Для створення клініки протезування передали в оренду частину головного корпусу госпіталю – майже чверть усієї площі.

Як розповів Тvoemisto.tv директор Львівського обласного госпіталю ветеранів війн та репресованих ім. Юрія Липи Максим Прикупенко, на базі якого запрацює новий реабілітаційний центр, робота буде налагоджена у трьох напрямках: конструктивна хірургія, протезування і реабілітація.

«Уже все на старті – реконструкція та відновлення приміщень нашого госпіталю і створення нового центру, який називатиметься Superhumans, тобто «Суперлюди», бо кожен, хто пішов на захист своєї держави і зазнав поранення у своїй країні, вже є суперлюдиною», – каже він.

З його слів, у планах створення до ста стаціонарних ліжок. В одному місці постраждалих лікуватимуть, надаватимуть психологічну допомогу, фізичну реабілітацію, протезуватимуть і проводитимуть реконструкцію із залученням іноземних спеціалістів.

Незважаючи на майбутні ремонтні роботи, госпіталь повноцінно працюватиме. Зокрема, з початку війни близько тисячі військових тут щодня отримують повноцінну допомогу в хірургічному та ортопедичному відділеннях, проводять оперативні втручання, видаляють осколки. Також тут проводять певні етапи реконструктивних операцій, пластику шкіри. На це в госпіталі є 160 ліжок для реабілітації.

«Реабілітаційний центр працюватиме спільно з госпіталем. Тобто один одного доповнюватимуть. Таким чином будемо збільшувати обсяг надання допомоги. Плануємо відновити басейни для скелетного витяжіння, встановити вертикалізатори, силові підйомники, велотренажери, бігові доріжки. Реабілітація поранених військових та цивільних буде повністю безкоштовною», – запевняє співрозмовник.

Керівниками фонду і власниками реабілітаційного центру є український бізнесмен, власник найбільшого українського порту TIS Андрій Ставніцер, член наглядової ради TIS Філіп Грушко та колишня директорка фонду Олени Пінчук, а з 2014 року очільниця проєкту Віктора й Олени Пінчуків «Медсанбат» Ольга Руднєва.

У коментарі Тvoemisto.tv Ольга Руднєва пояснила, що будувати новий центр протезування, реконструкції обличчя та навчання лікарів у Львівській області почали тому, що хочуть дати людям, які втратили під час війни кінцівки, нові можливості, повернути їм спокій та впевненість.

«Superhumans планує прийняти перших пацієнтів уже навесні 2023 року. Зараз починаємо реконструкцію частини госпіталю ветеранів, яку надала Львівська обласна рада для створення центру протезування, психологічної підтримки, реконструктивної хірургії та реабілітації. Перші роботи з демонтажу почнуться уже тепер, в жовтні. Загальна вартість створення й функціонування центру на перші три роки становить 50 мільйонів доларів», – каже вона.

На запитання, чому реабілітаційний центр відкриють саме у Львові на базі госпіталю, співрозмовниця відповіла: «Львів обрали через певну безпеку і логістичну зручність. Саме сюди без проблем готові їхати закордонні фахівці та працювати тут позмінно. Зокрема, у перший рік роботи центру послуги надаватимуть переважно закордонні фахівці. Наші лікарі, медичний персонал вчитимуться у них і асистуватимуть їм. Головне завдання – навчити українських лікарів складного протезування і комплексних реконструкцій».

Допомогу в реабілітаційному центрі отримуватимуть пацієнти, які втратили кінцівки, і ті, що потребують реконструктивної хірургії. Зараз у госпіталі, як уточнила Ольга Руднєва, на протезування чекають 38 осіб, але ця кількість щодня може збільшуватися. Притім усі послуги в Superhumans для постраждалих від війни завжди будуть безкоштовні.

Загалом тут планують обладнати дві операційні, поставити кілька десятків ліжок і створити потужний реабілітаційний центр. Це дасть змогу допомогти близько трьом тисячам пацієнтів у перші роки роботи й навчити сотні лікарів.

Клініка не матиме державного фінансування, тому, щоб реалізувати мрію про сучасну якісну реабілітацію українців, залучатимуть благодійників з усього світу. Зокрема, у вересні команда Superhumans перебувала у США, де обмінювалася досвідом, шукала партнерів і донорів. 

«Під час візиту в США команда Superhumans відвідала стартапи, які представляють новітні технології протезування, найбільші військові шпиталі та центри протезування. Понад те, Superhumans Center був представлений президентом Клінтоном під час заключної сесії Clinton Global Initiative як один із проєктів відновлення України, що вартий підтримки партнерів Фонду Клінтона. Virgin Unite та особисто Річард Бренсон організував зустріч партнерів, на якій представив проєкт», – додає співрозмовниця.

Донорів для створення і відкриття реабілітаційного центру шукають переважно за межами України. До проєкту уже долучилися Олена Зеленська та міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко, а також CEO і засновник фонду родини Річарда Бренсона Virgin United Джин Оельванг; кінорежисерка, акторка й активістка Труді Стайлер разом зі своїм чоловіком Стінгом; голлівудський актор з українським корінням Лів Шрайбер; американський винахідник та інноватор, засновник компанії Not Impossible Labs Мік Ебелінг. До медичної ради наразі входять міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко, американський черепно-лицевий хірург Пітер Константіно.

Про те, що у Львові відкриють реабілітаційний центр Unbroken, їм добре відомо.

«Це означає, що в Україні буде більше можливостей отримувати медичну допомогу, що українці матимуть вибір», – зазначає Ольга Руднєва.

Урятувати «незламних»

Національний реабілітаційний центру Unbroken, тобто «Незламні», Першого медичного об’єднання Львова за планами здійснюватиме за рік 10 000 операцій і допомогатиме 50 000 українців, які постраждали від війни. У центрі площею 37 тис. м² пацієнтам ставитимуть протези і таким чином повертатимуть їх до повноцінного життя. Загальна сума проєкту – 77 млн євро. Повноцінну роботу в ньому налагодять лише за два-три роки, але він уже працює і там надають кваліфіковану допомогу, наголошує директорка з розвитку цієї медустанови Ірина Заславець.

«Ідея відкриття Національного реабілітаційного центру з’явилася цілком органічно ще навесні, коли лікарні Першого ТМО Львова стали опорними. З прифронтових місць та шпиталів евакуаційними потягами до нас  доправляли поранених. Частину постраждалих відправляють на лікування й реабілітацію за кордон, але транспортувати всіх недоцільно: всю необхідну допомогу можна надавати на місці. Ми зрозуміли, що знадобиться сучасний, доступний за всіма параметрами центр у Львові. І оскільки його побудова затягнеться на кілька років, а лікувати й реабілітувати постраждалих треба вже, ми це зробили. Бо ж не можемо сказати пацієнтам, які до нас звертаються «почекайте років зо три», – каже вона.

З її слів, саме за стільки часу може постати окремий корпус реабілітаційного центру, який планують звести між лікарнями  Святих Пантелеймона і Миколая. Тут запрацюють відділення реконструктивної хірургії, ортопедії, психологічної, психосоціальної та фізичної реабілітації, а також опікової травми, 3D-друку кісткових імплантатів і «Майстерні протезів». В центрі ставитимуть кісткові біоімплантати й екзоскелети, робитимуть реконструктивні операції на кінцівках і мікрохірургію кисті, ендопротезування.

Зараз триває облаштування шести нових операційних та 180 ліжок для реабілітації хворих у наявних приміщеннях – лікарнях Святих Пантелеймона, Луки, Миколая, поліклінічному відділенні на вул. Мазепи та реабілітаційному центрі в Брюховичах – переформатовують роботу, розширюють відділення, роблять ремонт.

«Усі сили зараз спрямовані на те, щоб налагодити процес надання послуг на наявних площах медзакладів. Ми не можемо щось починати, допоки не зрозуміємо, що зробили все, аби люди отримували допомогу негайно. Лише згодом зможемо братись до будівництва хірургічного й реабілітаційного корпусів», – пояснює Ірина Заславець.

Автором проєкту реабілітаційного центру є архітектурна компанія «АБМК». «Проєкт будівництва сучасного медичного комплексу у Львові, в якому передбачено повний спектр високоспеціалізованої діагностичної та лікувальної допомоги. Загальна площа – 24 550 м²», – вказано на сайті компанії.

Підтримали проєкт компанії «АТБ», Symfony Solutions, Space Art, група «ПЗУ Україна», Посольство Швейцарії в Україні, були пожертви з Тайваню. Партнером екосистеми став «Тікток».

Як повідомили в лікарні, Польща та США здійснюють техніко-економічне обґрунтування проєкту, його результати будуть відомі у січні 2023 року.

В червні на форумі донорів у Львові мовилося про те, що для центру зібрали 2,1 мільйона євро. А 19 жовтня, в рамках Всеукраїнської кампанії «День для незламних», на протезування для українців зібрали понад 16 мільйонів гривень, зазначає Львівська міська рада.

«Двигуном» створення центру є генеральний директор Олег Самчук, керівницею – Мар’яна Свірчук. Ірина Заславець відповідальна за розвиток та комунікації проєкту, Олег Березюк очолює напрямок психологічної та психосоціальної реабілітації, Олена Долинна – реабілітації, Гнат Герич – керівник хірургії, Василь Рокита – травматології та ортопедії, Назар Багнюк – протезування, Наталія Матолінець – анестезіології.

«Ми створимо унікальний інклюзивний простір, де будуть використовувати передові світові технології. Вони стануть доступними кожному. Маємо мету підготувати не менш ніж 500 висококваліфікованих працівників. Головне – не гроші, не будівлі, не обладнання, а люди. Якщо ми створимо команду фахівців, у нас все це буде. Зараз залучаємо спеціалістів із різних регіонів України та світу, щоби вони навчали наших лікарів, бо ми не мали досвіду лікування воєнних травм», – пояснює гендиректор Олег Самчук.

На початку жовтня у лікарні Святого Пантелеймона запрацював Центр ментального здоровʼя. Ремонт і облаштування приміщень профінансував Львівський ІТ-кластер, підтримала проєкт і JustAnswer Ukraine. Тут відкрили 12 кабінетів для психотерапії та зал для групової терапії, задіяно щонайменше вісім спеціалістів: психіатри, психотерапевти, лікар-психолог та когнітивно-поведінковий терапевт. Допомогу надаватимуть усім, хто її потребує, зокрема УБД та членам їх родин. Послуги за скеруванням від сімейного лікаря безкоштовні, без – платні, але, як наголосили в центрі, вартість консультацій значно нижча, аніж у приватних установах.

У межах розвитку реабілітаційного центру працює мультидисциплінарна команда, яка, як каже Ірина Заславець, засідає щопонеділка.

«Раніше пацієнта оперували в одній лікарні, після ампутації відправляли в другу, де лікували, загоювалися рани або ж була потреба повторної операції. Згодом готували до протезування. Паралельно пацієнт потребував реабілітації, проводили фахівці інших медзакладів. Ми йдемо від зворотного і збираємо всіх у одному місці, щоби надати необхідну допомогу», – додає співрозмовниця. 

Так українська медицина отримує нову послугу з лікування воєнної травми. Це найкращий рівень надання допомоги і турботи про людей.

У клініці вже поставили перший біонічний протез руки і найлегший у світі протез TrueLimb, надрукований на 3D-принтері. Unbroken почав співпрацю з виробником високоякісних біонічних протезів рук Unlimited Tomorrow, а завдяки Singularity Group, українському фонду Red Line та агенції Tabasco ними планують забезпечити сотню українців.

«Біонічні протези, надруковані на 3D-принтері, коштують 10 тис. дол. 100 пацієнтам американські лікарі готові надати їх безкоштовно, але потреби можуть бути більші. Біонічні протези ще дорожчі – 20-50 тис. дол., залежно від ампутації, тому шукаємо закордонних партнерів, щоб об’єднати їх задля допомоги українцям», – веде далі Ірина Заславець.

В центрі вже працює мобільна майстерня протезування з Hanger Clinic США: контейнер з обладнанням, де виготовляють протези, і приміщення, де пацієнтам роблять примірки та гіпсові негативи. Необхідне обладнання, комплектуючі  і матеріали компанії Ottobock, 200 протезів надала Мальтійська служба допомоги за підтримки уряду Німеччини. Сума інвестицій становить мільйон євро. Протезисти лікарні вже пройшли навчання у Німеччині.

Кількість українців, які потребують протезування, щоразу збільшується, на платформі dobro.ua проводять збір на «Протези для незламних». Уже зібрали понад 17 млн грн, долучитись можна на сайті або відправити есемеску вартістю 20 гривень на номер 88001.

Записатися на протезування в Національний реабілітаційний центр «Незламні» можна за номером телефону 0 800 333 003.

Лікування й реабілітація у центрі буде безкоштовною завдяки співпраці з НСЗУ, державним проєктам та залученню міжнародних партнерів.

Чи можлива у майбутньому співпраця із центром «Суперлюди», команда «Незламних» не коментує. Там лише твердять, що навіть два схожих реабілітаціних центри не задовольнять усіх пореб. «Потреба в реабілітації, допомозі українцям в Україні буде лише збільшуватися, тож великих реабілітаційних центрів має бути п’ять щонайменше», – відповіли нам. 

До підтримки будівництва Національного реабілітаційного центру у Львові долучилося чимало відомих людей, зокрема золотий медаліст Паралімпійських ігор 2022 року зі следж-хокею Джозеф Вудке, який на війні в Афганістані втратив обидві ноги, але завдяки протезуванню та вдалій реабілітації зміг знову ходити і навіть займатися спортом. Підтримали центр і всесвітньо відомий фронтмен групи U2 Боно, лідер гурту «Антитіла» Тарас Тополя.

Нещодавно Львівська міська рада оголосила проведення двох всеукраїнських архітектурних конкурсів щодо будівель, які мають стати частиною екосистеми Unbroken. На вул. Миколайчука одна ділянка площею 0,7254 га призначена для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об’єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури. На іншій, площа якої становить 0,69 га, зводитимуть лише багатоквартирні житлові будинки. Обидві є комунальною власністю Львівської міськради,

А у Брюховичах на вул. В.Івасюка, 74 створять реабілітаційний центр. Конкурс оголосили на реконструкцію будівлі відділення реабілітації хворих інфарктом міокарда 7-ої міської клінічної лікарні, з надбудовою третього поверху та добудовою частини приміщень. Переможців обох конкурсів планують обрати у період з 5 по 16 грудня.

Нам потрібні нові реабілітаційні центри

Як зазначила Тvoemisto.tv головна спеціалістка відділу Міністерства у справах ветеранів України у Львівській області Вікторія Рабада, отримати допомогу, в тому числі психологічну, у Львові та області військовослужбовці можуть у п’яти закладах: Першому ТМО, реабілітаційному центрі «Галичина», що у Великому Любіні, Львівському обласному госпіталі інвалідів війни та репресованих ім. Юрія Липи, Львівській обласній клінічній психіатричній лікарні та Львівському обласному клінічному психоневрологічному диспансері. Вони працюють суто за програмою психологічної та психіатричної реабілітації. Ветерани, теперішні військовослужбовці, працівники силових структур можуть звернутися до них по допомогу за скеруванням лікаря або особисто. Але цей перелік доповнюватиметься, адже деякі санаторні та лікувальні заклади вже подалися на верифікацію для надання такої допомоги.

Крім того, на базі Мінветеранів діє Український ветеранський фонд, де працює гаряча лінія психологічної допомоги, куди може звернутися кожен військовий, який потребує її (телефонувати можна з понеділка до неділі з 10:00 до 20:00 на номер +38 (067) 400 46 60 або ж відразу на сайті фонду зі смартфона). З часу відкриття лінії, а це трохи більше ніж два місяці, уже звернулися більш ніж тисяча людей.

«Зважаючи на те, що наша країна в стані війни, тих, кому потрібна допомога, багато. Запит Міністерства у справах ветеранів націлений насамперед на психологічну реабілітацію та соціалізацію, тобто налагодження і перехід бійців з військового на цивільне життя. Зокрема, допомагаємо їм відкрити власну справу. Війна закінчиться, і хлопців треба буде повертати до реалій життя», – каже Вікторія Рабада.

Що стосується фізичної реабілітації в Україні чи доправлення поранених військовослужбовців за кордон, Мінветеранів того не курирує. Це компетенція МОЗу.

В коментарі для Тvoemisto.tv у Міністерстві охорони здоров’я зазначили, що медичну евакуацію постраждалих українців до закордонних клінік вони разом із міжнародними партнерами забезпечують із першого дня повномасштабної війни, за допомоги міжнародних партнерів. Підготовка до транспортування триває від 3-4 днів до 2 тижнів. До закордонних клінік скеровують відповідно до наказу МОЗ від 05.04.2022 р. №574 зокрема й тих, хто потребує високоспеціалізованої і комбустіологічної допомоги.

Міністерство забезпечує комунікацію з клініками та міжнародними партнерами за допомоги системи МедЕвак. «Яким є запит у країні – не ведеться. Ведеться лише запит на конкретного пацієнта в системі. Міністерство охорони здоров’я подає запит на евакуацію та отримує пропозиції від різних країн-членів Європейського Союзу і Європейської економічної зони щодо готовності прийняти пацієнтів та забезпечити їм необхідне лікування. Далі МОЗ контактує з країною, яка приймає пацієнтів, та узгоджує етапи і маршрути безпечного медичного транспортування», – зазначили у відомстві.

Міжнародні партнери у взаємодії зі службою екстреної медичної допомоги МОЗ України забезпечують транспортування пацієнтів від лікарні у прифронтовій території через львівський медичний хаб до аеродрому в Польщі. Далі українців доправляють в Європу.

На запитання, чому постраждалих везуть на лікування й реабілітацію за кордон, а не лікують в Україні, у МОЗі відповіли: «Доправлення на лікування за кордон постраждалих від воєнної агресії рф українців здійснюється практично щодня. Евакуюють дорослих і дітей із комбінованими пораненнями, опіками, мінно-вибуховими травмами та іншими тяжкими захворюваннями, які наразі лікувати в Україні складно. Внаслідок безперервних бойових дій, обстрілів та пошкодження інфраструктури надання медичної допомоги на сході та прифронтових територіях суттєво ускладнюється. Саме тому евакуаційні рейси, організовані Міністерством охорони здоров’я України і партнерами, не припиняються, і постраждалі українці мають змогу пройти лікування та/або реабілітацію за кордоном».

Майже всіх постраждалих українців, яких евакуювали до закордонних клінік, перевезли медики Львівського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Зі слів її керівника Андрія Васька, мовиться і про військових, і про цивільних громадян. Зосередити всіх постраждалих на заході України, лікувати, реабілітувати їх тут нема змоги, адже щодня до нас привозять нових пацієнтів із зони бойових дій.

«Чимало лікарень та реабілітаційних центрів на сході, півдні чи в центральній частині України знищені. Надавати тривалу допомогу тут також можливості немає. Але й Європа не може безконечно приймати наших поранених. Кількість осіб, які вже потребують реабілітації, становить десятки тисяч. І це далеко не всі, бо війна триває. Реабілітація є тривалим процесом, адже мовиться не лише про протезування, а й навики користування протезами, психологічну допомогу, адаптацію в суспільстві», – пояснює він.

Зі слів Андрія Васька, ключовим моментом є розвантаження соціального сектору. Якщо людина, пройшовши реабілітацію після ампутації або черепно-мозкової травми, нейротравми, зможе повністю себе обслуговувати, то така допомога вважатиметься завершеною.

«Ми маємо відкривати у себе нові реабілітаційні центри. І їх має бути не два, а набагато більше – з десяток. Якщо ми зараз цього не робитимемо, допоки триває війна, то не встигнемо. Хтось може сказати, що занадто велика концентрація в одному місці, проте це не так. Львів повинен підсилюватися і готуватися до реабілітації тих, кого доправлять з війни, і тих, кого повертатимуть з-за кордону: їм також знадобиться реабілітація, соціалізація. Такі центри можуть бути зосереджені як у Львові, так і в районах. Зокрема, реабілітаційні потужності маємо в Турці, колишньому Городоцькому районі, Трускавці. Їх також потрібно використовувати», – вважає він.

Ольга Шведа

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.