Фото зі сторінки Володимира Зеленського

Фото зі сторінки Володимира Зеленського

Шок пройшов. Як нам спільно відбудовувати Україну

2613 0
На яких стовпах варто відбудовувати Україну, які проєкти нам допоможуть і як країна вже оговтується від військового вторгнення та нападу росіян, обговорили на Весняному діловому форумі у Львові, який організувала «Юридична компанія «Ейч.Ді.Партнерз» під назвою «Українська МРІЯ – шляхи оновлення держави після війни».

Шість принципів для відбудови України

Юлія Мінчева, лідерка проєктів «Вокс Україна», розповідає про шість основних принципів для відбудови України. Перший – це євроінтеграція. Другий – створення окремої незалежної агенції під егідою ЄС, яка буде координувати потік коштів та проєкти допомоги.

Читайте також: «Україна знову має годувати світ». Що може змінитися для нашої держави у червні

Третє – Україна має бути власником програми і нести відповідальність за неї. Четверте – це максимальне сприяння не лише грошима, а й технологіями та новими переходами. П’ятий пункт – це те, що має бути більший пріоритет на грантах, а не на кредитах. Шосте – це потреби майбутнього: зелена енергетика, цифровізація, діджиталізація.

Ірина Кравченко, заступниця Голови ЄБРР в Україні, звертає увагу, що ЄБРР є одним із найбільших інвесторів за останні роки, кожен рік банк видавав Україні приблизно 1 млрд євро.

«Ми оголосили у березні наш перший пакет, визначили напрямки допомоги для України. Для України ця сума склала 1 млрд євро. Ми підписали 2 проєкти, один з Укренерго на 50 млн євро для підтримки їх ліквідності і також 30 млн для харчової безпеки з нашими банками-гарантами Otp і ProKredit, щоби допомогти їм фінансувати аграріїв», – сказала Ірина Кравченко.

Також, повідомляє Ірина Кравченко, банк веде фінальні перемовини щодо надання кредиту для Нафтогазу на 300 млн євро, і підтримки ліквідності Укрзалізниці на 50 млн євро. Також ЄБРР має в роботі дві великі транзакції під 100 млн євро для фінансування агропромислових, фармацевтичних компаній і фуд рітейлу. Основними пріоритетами банку є харчова та енергетична безпека, підтримка торгівлі, муніципальні проєкти та логістика.

Шок пройшов

За словами першої заступниці Голови Національного банку України Катерини Рожкової, після шоку перших тижнів війни економічна активність активізується у порівняно спокійних та звільнених регіонах. У березні бойові дії охопили 10 областей та Київ, які в минулому разом формували більше 55% ВВП. У квітні їхня кількість зменшилася до шести, які раніше формували близько 20% ВВП.

Падіння економічної активності спостерігалося й у порівняно спокійних областях через розриви ланцюгів постачання та виробництва, невизначеність та збільшення ризиків, відплив робочої сили та додаткові витрати, проте навіть у таких умовах бізнес поступово адаптується.

Кількість підприємств, які повністю зупинили діяльність, скоротилася майже вдвічі порівняно з початком військових дій (з 32% до 17%). Утім 60% підприємств працює нижче довоєнного рівня завантаженості, майже 23% – більш, ніж удвічі. За даними НБУ, наприкінці квітня найбільше підприємств працювало в с/г, відновлювали роботу транспорт та переробна промисловість. Найскладніша ситуація склалася в будівництві та добувній промисловості. Наразі поліпшилася завантаженість підприємств на деокупованих територій, але в регіонах з активними бойовими діями та на окупованих регіонах ситуація залишається складною.

До слова, план посівної вдалося виконати на 70%, а погодні умови стали сприятливі для розвитку озимих та ранніх ярих культур. В Україні засіяли 11 млн га земель, аграрії продовжують оптимізацію структури посівів: зменшують землі під кукурудзою, натомість збільшують посіви пшениці, сої, гречки. Водночас втрати на окупованих територіях зростають: за даними МінАПК, окупанти вивезли 500 тисяч тонн зернових, десятки тисяч тонн соняшникові олії, значні обсяги овочів, продовжують красти техніку та міндобрива, руйнують елеватори.

Дещо пожвавився попит на працівників, каже Катерина Рожкова, але пропозиція значно перевищує попит, що призводить до зниження зарплат. Після суттєвого зниження в березні – на початку квітня падіння кількості вакансій припинилося. Проте попри пожвавлення активності, попит на працівників зараз слабкий, тоді як кількість тих, хто шукає роботу, стрімко зростає.

Потік біженців, за даними ООН, сповільнився, водночас збільшується кількість громадян, що повертаються в Україну. За даними ООН, станом на 17 травня кількість біженців із України перевищила 6 млн, із них до Польщі – майже 3.4 млн. Водночас темпи виїзду з України сповільнилися, тоді як темпи повернення – прискорюються. Так, за останній тиждень кількість тих, хто виїхав і хто повернувся була майже однаковою. Про повернення свідчать і дані мобільних операторів.

Що стосується інфляції, то ціновий тиск залишається високим, звертає увагу Катерина Рожкова. Причина цього – порушення ланцюгів постачань, нервіномірний попит та зростання витрат. Крім того, пришвидшення інфляції пояснюється значним зростанням цін у частково захоплених областях унаслідок блокування російськими загарбниками постачання товарів. Найбільший внесок у пришвидшення інфляції мало, власне, подорожчання продуктів харчування. 

Погляд бізнесу

Власник поштової служби Meest group Ростислав Кісіль поділився власним досвідом, як компанія тримає удар. Він звертає увагу, що найбільшими викликами для компанії на початку війни було зменшення доходу: 6-7% від аналогічного періоду до війни, а також, що велика кількість вантажів та автотранспорту залишились на територіях, де велись активні військові дії. 80% відділень Meest в Україні призупинили свою роботу, оскільки працювали на базі іншого бізнесу. Закордонні споживачі наразі переорієнтувалися лише на гуманітарну допомогу, тому зменшилися відправлення С2С з-за кордону. Звичайні мешканці ЄС відправляли свої речі: різної величини посилки на допомогу Україні, адже наша біда доторкнулася не тільки на політичному рівні до країн ЄС, а також на особистому – до громадян.

Наразі дохід Meest в Україні становить 30%, у порівнянні з аналогічним періодом до війни. Допомагає роботі також те, що 50% міжнародних інтернет-магазинів відновили доставку в Україну разом з Meest, та об’єми залишаються на рівні 20% від довоєнного періоду. Ростислав Кісіль каже, що компанія відновила доставку посилок в Європу, Канаду та Америку та з цих країн. Також відновли роботу 2900 відділень і 300 поштоматів Meest.

«Щотижня ми відновлюємо близько 100 відділень і відкриваємо близько 80 спеціалізованих відділень для малих підприємців», – коментує Ростислав Кісіль.

На думку Ростислава Кісіля, втримати бізнес допоможе переорієнтація та адаптація його процесів під актуальні потреби ринку. Також Ростислав радить створювати нові продукти та послуги на основі інноваційних технологій.

Україна має використати свій шанс стати сильною 

Вадим Денисенко, директор Українського Інституту Майбутнього, наголосив, що Україні варто використати свій шанс стати сильною державою. Перше, від чого варто відштовхуватися – це ймовірні сценарії війни, хоча українці беззаперечно впевнені в одному – перемозі, проте інші сценарії теж варто розглянути.

Перший – якщо після «великої битви» на Донбасі, яка не виявила переможця, сторони переходять до позиційної війни, і Україна де-факто залишається в межах своїх кордонів. В цьому варіанті ні про яке заморожування конфлікту мова не йде. Тривалість активної фази такого сценарію 3-6 місяців. Другий сценарій – якщо після битви на Донбасі росія закріплюється на певних заново завойованих територіях, укладається певна угода і війна переходить в позиційну чи навіть заморожену фазу (тривалість 2-6 місяців). За третім сценарієм, після битви на Донбасі росія намагається захопити територію України по Дніпру і створити сухопутний коридор до Молдови (тривалість 6-18 місяців). У четвертому сценарії після битви на Донбасі росія намагатиметься захопити територію усієї України і встановити свій маріонетковий уряд (тривалість кілька років). Проте останні два сценарії – малоймовірні, наголошує Вадим Денисенко.

Для ефективної післявоєнної відбудови Україні потрібна зміна системи управління, повернення українців, зміна підходів до зовнішньої політики та побудова нової економічної моделі, заснованій не на радянській спадщині.

Інструментами для перехідного часу, каже Вадим Денисенко, може стати концентрація влади через запровадження режиму надзвичайного стану, але тільки до оголошення наступних виборів на кінець 2023 року, адже нам потрібна керованість, а не диктатура.

Нову систему УІМ бачить як потужну президентську республіку (за аналогією часу Де Голя та часу правлянні Пак Чон Хі в Південній Кореї). Рахункова палата має стати ключовим органом, який знає про стан держави. Потрібна також деолігархізація і максимальна лібералізація економіки для стимулювання малого та середнього бізнесу. Також УІМ пропонує надати максимальні повноваження місцевому самоврядуванню. Точками росту мають стати державні програми.

Першочерговими завданнями для України у зовнішній політиці Вадим Денисенко називає судові позови проти росії, укладення мирної угоди із закріпленням гарантій безпеки під нейтральний статус. Важливо також налаштувати зв’язок із закордонними діаспорами і повернути біженців додому.  

Україна має створювати робочі місця на території країни, нову інфраструктуру. Також потрібен аналіз, прогнозування та планування міграційних потоків українців. До того ж треба підтримувати українців за кордоном.

Катерина Бортняк

Партнерська публікація

Фото із Фб-сторінок Володимира Глащенкова, Володимира Зеленського

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

 

 


 

Війна і наступ Росії

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!