Фото: Радіо Свобода

Фото: Радіо Свобода

Скільки разів «мінували» Львівщину та що робить із цим поліція

4113 0
Tvoemisto.tv з’ясовувало, скільки коштує перевірка інформації про замінування, як можна попередити неправдиві повідомлення та звідки їх надсилають.

У 2019 році поліція Львівської області зареєструвала 166 повідомлень про замінування різних об’єктів у Львові та в області. Про це Tvoemisto.tv проінформували у ГУ Нацполіції Львівщини у відповідь на інформаційний запит.

Від зими до кінця весни кількість таких повідомлень зросла в рази. Так, у січні повідомлень було 8, у лютому – 10, в березні – 6, у квітні – вже 26, а в травні, станом на 24 число, аж 116. Сьогодні, 27 травня, поліція отримала чергове повідомлення про замінування ТЦ «Форум». У жодному з цих випадків, кажуть в поліції, вибухових пристроїв після обстеження території не виявили.

Якщо раніше «мінували» переважно торгові та бізнес-центри, часом – залізничний вокзал та аеропорт, то у квітні-травні аноніми не гребували нічим: на Великдень надійшло повідомлення про замінування кількох храмів у Львові, у травні – про замінування лікарень та університетів, зокрема корпусів Академії сухопутних військ імені Петра Сагайдачного. Також повідомляли про замінування житлових будинків.

Звідки надходять повідомлення про замінування

У відділі комунікацій поліції Львівської області Tvoemisto.tv сказали, що не можуть прокоментувати стрімке зростання кількості повідомлень про замінування, тому що аналітикою не займаються. Проте речниця департаменту кіберполіції Нацполіції України Юлія Квітко в коментарі Tvoemisto.tv зазначила, що останнім часом повідомлення про фейкові замінування найчастіше надходять саме через електронну пошту, телефоном – рідше.

Читайте також: Дефібрилятори в людних місцях та нові автомобілі. Як зміниться швидка допомога в Україні

«Ми надаємо технічну допомогу іншим підрозділам Національної поліції. У випадку анонімних замінувань допомагаємо встановити особу людини, яка використовувала електронну пошту, щоб надіслати повідомлення. Технічно можливо вирахувати того, хто надіслав повідомлення, але це залежить від багатьох факторів. Вони ж впливають і на те, як швидко це можна встановити і чи взагалі можна. Іноді це займає багато часу, бо порушник використовував якісь засоби анонімізації», – каже Юлія Квітко.

За її словами, майже усі повідомлення надходять з ІР-адрес, що поза межами України. Є низка ІР-адрес, з яких надіслано по кілька повідомлень про замінування, зараз інформація перевіряється.

«Сказати, чи це справді повідомлення з-за кордону, чи зловмисники використовують засоби анонімізації, щоб заплутати сліди, не можу. Це має встановити слідство», – додає речниця департаменту кіберполіції.

Слідство ж у справах про повідомлення про замінування веде Головне управління Нацполіції або територіальні підрозділи поліції.

Читайте також: Львів'ян закликають дотримуватися безпеки на дорогах та користуватися світловідбивачами

Ресурси

Сказати, скільки коштує один виїзд на повідомлення про замінування, у відділі комунікацій ГУ Нацполіції у Львівській області не можуть, адже задіюються різні служби. Проте людських ресурсів залучено багато. Так, на виїзд за повідомленням про замінування виїжджають слідчо-оперативна група, патрульна поліція, наряди поліції, під юрисдикцією яких перебуває об’єкт, вибухотехнічне управління, працівники кінологічного центру, ДСНС, медичної служби – щонайменше 30-40 працівників. Також інформацію передають в прокуратуру, СБУ, органи державної влади та місцевого самоврядування.

Під час перевірки кожного повідомлення про замінування з території евакуйовують людей, а у випадку аеропорту та залізничного вокзалу – затримують рейси. Окрім того, такі повідомлення впливають на роботу екстрених служб, що мають рятувати життя. Завідувач відділу Львівського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Ярема Качмар у коментарі Tvoemisto.tv розповів, що є певні критерії, за якими вирішується, чи має карета швидкої обов’язково бути на місці замінування.

«Швидка повинна виїжджати на виклики про замінування, але в деяких випадках ми цього не робимо. Іноді треба, щоб ми були обов’язково, а часом нас просто попереджає поліція, щоб ми були напоготові. Це впливає на роботу швидкої у Львові, адже у нас і так бракує ресурсів. Наприклад, недавно було повідомлення про замінування 27 об’єктів, це перебиває роботу», – каже Ярема Качмар.

Читайте також: Страхова медицина у Львові: як повернути гроші за лікування

Додамо також, що 15 травня після повідомлення про замінування кількох лікарень медики були змушені відкласти заплановані операції, про що повідомила на своїй сторінці у Facebook директорка департаменту охорони здоров’я ЛОДА Ірина Микичак.

Чи можна попередити

Юлія Квітко каже, що кіберполіція жодним чином попередити такі випадки не може. А в ГУ Нацполіції Львівської області розповідають, що проводять профілактичну роботу в межах своїх програм, наприклад, розмовляють зі школярами – цього року було вже 534 відповідні лекції.

Додамо, що в жодному із 166 випадків, коли повідомлялось про замінування, вибухових пристроїв чи речовин поліція не виявила. Проте з початку року і до 20 травня правоохоронці вилучили у Львові та області 300 грам вибухових речовин.

Нагадаємо, минулого тижня у Львові затримали чоловіка, який заявив про замінування телефоном і ще навіть не встиг покласти слухавку. Як розповіла тоді Tvoemisto.tv речниця патрульної поліції Львівської області Катерина Рибій, свої дії чоловік мотивував тим, що хотів перевірити, як швидко правоохоронці приїдуть і не очікував, що за дві хвилини. Також нещодавно був випадок, коли про замінування школи на вул. Степана Бандери повідомила третьокласниця з цієї ж школи.

Олександра Бодняк

Інфографіка: Марія Стахів (на основі зображень redberry.com.ua та Freepik.com)

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав

Міські акценти