Ситуація, що склалась, змусить аеропорти впровадити найкращі нововведення, на які інакше знадобилися б роки.

Напівпорожні літаки та аеропорти, скасовані рейси й тотальна дезінфекція – так розпочалась весна для світової авіаіндустрії. Ця галузь виявилась однією з найбільш постраждалих поряд із туризмом та галуззю послуг. Лише останнім часом, через послаблення карантину в різних країнах, вона почала потроху відновлювати роботу. 

Як пандемія вплинула на світову авіацію та чи є цей вплив виключно негативним – поглянемо з різних перспектив.

Як змінилася авіаційна галузь з точки зору клієнтів

Щоб поглянути на ситуацію зсередини, так би мовити, з салону літака, Tvoemisto.tv поспілкувалося з американкою Ліндсі Стробел – креативною директоркою у глобальній корпорації з виробництва напівпровідників, яка на деякий час прибула до Львова та поділилась власним досвідом карантинних польотів. В Україну вона летіла наприкінці липня трьома рейсами, вирушаючи з рідного Остіна, Штат Техас, через Чикаго та Варшаву. За словами Ліндсі, ця подорож була майже цілком відмінною від усіх попередніх – а порівняти було з чим, адже за останні 13 років вона відвідала 56 країн, зрозумівши плюси та мінуси різноманітних авіакомпаній та аеропортів.

Цього разу першим з викликів був, власне, пошук рейсів, адже Україна належала до небагатьох держав, які дозволяли в’їзд подорожнім зі США. Серед основних американських авіакомпаній – American Airlines, Delta, United –  тільки остання давала можливість потрапити до України через рейси компаній-партнерів. Шокуючою особливістю цієї подорожі була порожнеча в аеропортах – в Остіні та Чикаго вони були практично без пасажирів – лише у Варшаві людей було трохи більше, і вони не так переймались дотриманням соціальної дистанції. 

Щодо зручності, особливістю польотів ковідної ери, очевидно, стало обов’язкове і безперервне носіння масок. До того ж, кімнати відпочинку всюди були зачинені, як і кафе та ресторани в аеропортах, щоправда їжу і напої, як і зазвичай, пропонували в літаку. Але, попри все, Ліндсі із захопленням розповідає про ці відмінності. «Загалом, мені здалося іронічним, що це була найпростіша, найбільш розслаблююча міжнародна подорож за весь час. Було дуже мирно, без затримок, без хаосу чи безлічі людей. Це був чудовий досвід», – каже вона.

Чи вплинула глобальна зупинка перельотів на екологію 

На початку карантину сенсаційно звучали факти і прогнози про те, як екологія може виграти від зупинки промисловості й транспорту. Як повідомляв The Conversation, скорочення польотів належало до головних факторів, що сприяли очищенню повітря в атмосфері протягом першого місяця локдаунів. 

Читайте також: 3D друк, Zoom і нафта. Яким галузям і компаніям дісталась корона, а кому від неї і добряче дісталось

Деякі експерти тоді навіть припускали, що 2020 рік міг би стати часом найстрімкішого падіння викидів CO2 в історії – на 8%. Проте, враховуючи той факт, що індустрія почала посилено нарощувати обороти після карантинних послаблень, цілком ймовірно, що забруднення повітря може знову повернутися до попереднього рівня.

Скільки втратила галузь

Як повідомлялось раніше, сукупні збитки 26 провідних авіакомпаній світу за квітень-червень становили близько 26 мільярдів доларів, проте повідомлення про мільярдні втрати лунають і зараз. Наприклад, друга найбільша американська компанія Delta прозвітувала про 5,4 мільярдів доларів збитків за літній період попри очікування на сезонне пожвавлення попиту. 

Читайте також: Економічне диво під час Covid-19. Як пережила пів року пандемії Польща

Про втрати аеропортів у цьому контексті говорять значно менше, проте ситуація там не краща. Як повідомляє International Airport Review, за перших півроку прибутки цієї галузі скоротились на 60%. Показовими є, наприклад, цифри з Британії, де аеропорти, за інформацією The Independent, сукупно втрачали близько 10 тисяч фунтів стерлінгів за кожну хвилину протягом березня-червня. 

Проте у США, до прикладу, ще в квітні погодили виділити 25 мільярдів доларів на підтримку національних авіаліній та 10 мільярдів – для аеропортів, причому значну частину цих коштів – безповоротно. Маємо також і ближчі приклади, як от Румунія, яка невдовзі отримає 19,3 мільйона євро від ЄС на підтримку своєї державної авіакомпанії Tarom, хоч сума і становить лише третину від тієї, про яку румунський уряд просив ще в квітні.

Україну на цьому фоні вирізняє те, що держава не передбачає підтримки приватних підприємств авіаційної галузі, в той час як збитки МАУ до кінця липня зросли до 60 мільйонів доларів, а SkyUp прозвітував про 30 мільйонів доларів втрат.  Що стосується летовищ, співвласник аеропорту Жуляни Василь Хмельницький ще в липні зазначав, що на відновлення повноцінної роботи і прибутковості знадобиться рік-півтора. Ситуацію ускладнює те, що на відміну від аеропорту в Борисполі, який є державним, Жуляни не отримують дотацій і змушені й далі власними силами виплачувати відсотки від попередніх кредитів. На додачу, 13 червня 5 канал повідомляв, що на кожен місяць простою летовище витрачало близько 10 мільйонів гривень, навіть без проведення пасажирських перельотів.

Читайте також: Єдина надія на подолання пандемії. Чи все так просто з вакциною проти Covid-19

Що ж стосується Львівського аеропорту, ще минулої зими на його табло починали з’являтися нові міжнародні напрямки, проте карантин вніс корективи. У квітні втрати підприємства вже оцінювали у 50 мільйонів гривень на місяць, пише Бізнес.Цензор, а ситуацію, очевидно, врятувало лише часткове відновлення польотів всередині червня.

Проте невдовзі директорка летовища Тетяна Романовська під час стріму Tvoemisto.tv наголошувала, що неможливість часто літати за кордон давала змогу зосередитись на внутрішніх рейсах, хоч вони і були менш прибутковими. А вже у жовтні через зростання попиту Львівський аеропорт став другим в Україні за кількістю пасажиропотоків після Борисполя – вони обслужили відповідно 117,4 і 554,5 тисяч пасажирів за вересень.

Яке майбутнє в авіаіндустрії

Як не дивно, але крім констатації стражденного стану авіаіндустрії в усьому світі, є і думки про позитивний вплив пандемії на окремі її елементи. Важливою зміною може стати зростання ролі лоукостів через зменшення попиту на рейси бізнес-класу, принаймні таку думку висловив в інтерв’ю для Ctech József Váradi, головний виконавчий директор WizzAir. Причиною цьому він вважає економічну рецесію, що настане услід за пандемією і яка змусить людей шукати дешевші альтернативи в транспорті. 

Щодо летовищ, CEO компанії Corporación América Airports Мартін Еурнекіан вважає, що ситуація, яка склалась, змусить аеропорти впровадити найкращі нововведення, на які інакше знадобилися б роки. До прикладу, розповідає він, аеропорти дедалі частіше використовують біометричні технології для того, щоб ідентифікувати пасажирів і не змушувати їх зайвий раз торкатись різних речей чи комунікувати з людьми в приміщеннях.

Читайте також: Світ під час Covid-19 та хто інвестує під час пандемії в економіку України

Те ж стосується технологій автоматичного скринінгу, що можуть суттєво пришвидшити процес просування черг, а нові гігієнічні звички самих пасажирів, набуті під час пандемії, можуть допомогти зробити аеропорти загалом набагато чистішими.

Віталій Голіч

Фото: Unsplash, Ліндсі Стробел

Матеріал підготовлений у співпраці з Lviv Lab.

Проєкт «TvoeMisto.tv відповідає на виклики Covid-19» реалізовується медіахабом «Твоє місто» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Відтворення та використання будь-якої частини цього продукту в будь-якому форматі, включаючи графічний, електронний, копіювання або використання будь-яким іншим способом без письмової згоди редакції та відповідного посилання на першоджерело, забороняється.