Фото: Unsplash
Літати по-новому. Що корисного можуть дати пасажирам карантинні зміни в авіації
Напівпорожні літаки та аеропорти, скасовані рейси й тотальна дезінфекція – так розпочалась весна для світової авіаіндустрії. Ця галузь виявилась однією з найбільш постраждалих поряд із туризмом та галуззю послуг. Лише останнім часом, через послаблення карантину в різних країнах, вона почала потроху відновлювати роботу.
Як пандемія вплинула на світову авіацію та чи є цей вплив виключно негативним – поглянемо з різних перспектив.
Як змінилася авіаційна галузь з точки зору клієнтів
Щоб поглянути на ситуацію зсередини, так би мовити, з салону літака, Tvoemisto.tv поспілкувалося з американкою Ліндсі Стробел – креативною директоркою у глобальній корпорації з виробництва напівпровідників, яка на деякий час прибула до Львова та поділилась власним досвідом карантинних польотів. В Україну вона летіла наприкінці липня трьома рейсами, вирушаючи з рідного Остіна, Штат Техас, через Чикаго та Варшаву. За словами Ліндсі, ця подорож була майже цілком відмінною від усіх попередніх – а порівняти було з чим, адже за останні 13 років вона відвідала 56 країн, зрозумівши плюси та мінуси різноманітних авіакомпаній та аеропортів.
Цього разу першим з викликів був, власне, пошук рейсів, адже Україна належала до небагатьох держав, які дозволяли в’їзд подорожнім зі США. Серед основних американських авіакомпаній – American Airlines, Delta, United – тільки остання давала можливість потрапити до України через рейси компаній-партнерів. Шокуючою особливістю цієї подорожі була порожнеча в аеропортах – в Остіні та Чикаго вони були практично без пасажирів – лише у Варшаві людей було трохи більше, і вони не так переймались дотриманням соціальної дистанції.
Щодо зручності, особливістю польотів ковідної ери, очевидно, стало обов’язкове і безперервне носіння масок. До того ж, кімнати відпочинку всюди були зачинені, як і кафе та ресторани в аеропортах, щоправда їжу і напої, як і зазвичай, пропонували в літаку. Але, попри все, Ліндсі із захопленням розповідає про ці відмінності. «Загалом, мені здалося іронічним, що це була найпростіша, найбільш розслаблююча міжнародна подорож за весь час. Було дуже мирно, без затримок, без хаосу чи безлічі людей. Це був чудовий досвід», – каже вона.
Чи вплинула глобальна зупинка перельотів на екологію
На початку карантину сенсаційно звучали факти і прогнози про те, як екологія може виграти від зупинки промисловості й транспорту. Як повідомляв The Conversation, скорочення польотів належало до головних факторів, що сприяли очищенню повітря в атмосфері протягом першого місяця локдаунів.
Читайте також: 3D друк, Zoom і нафта. Яким галузям і компаніям дісталась корона, а кому від неї і добряче дісталось
Деякі експерти тоді навіть припускали, що 2020 рік міг би стати часом найстрімкішого падіння викидів CO2 в історії – на 8%. Проте, враховуючи той факт, що індустрія почала посилено нарощувати обороти після карантинних послаблень, цілком ймовірно, що забруднення повітря може знову повернутися до попереднього рівня.
Скільки втратила галузь
Як повідомлялось раніше, сукупні збитки 26 провідних авіакомпаній світу за квітень-червень становили близько 26 мільярдів доларів, проте повідомлення про мільярдні втрати лунають і зараз. Наприклад, друга найбільша американська компанія Delta прозвітувала про 5,4 мільярдів доларів збитків за літній період попри очікування на сезонне пожвавлення попиту.
Читайте також: Економічне диво під час Covid-19. Як пережила пів року пандемії Польща
Про втрати аеропортів у цьому контексті говорять значно менше, проте ситуація там не краща. Як повідомляє International Airport Review, за перших півроку прибутки цієї галузі скоротились на 60%. Показовими є, наприклад, цифри з Британії, де аеропорти, за інформацією The Independent, сукупно втрачали близько 10 тисяч фунтів стерлінгів за кожну хвилину протягом березня-червня.
Проте у США, до прикладу, ще в квітні погодили виділити 25 мільярдів доларів на підтримку національних авіаліній та 10 мільярдів – для аеропортів, причому значну частину цих коштів – безповоротно. Маємо також і ближчі приклади, як от Румунія, яка невдовзі отримає 19,3 мільйона євро від ЄС на підтримку своєї державної авіакомпанії Tarom, хоч сума і становить лише третину від тієї, про яку румунський уряд просив ще в квітні.
Україну на цьому фоні вирізняє те, що держава не передбачає підтримки приватних підприємств авіаційної галузі, в той час як збитки МАУ до кінця липня зросли до 60 мільйонів доларів, а SkyUp прозвітував про 30 мільйонів доларів втрат. Що стосується летовищ, співвласник аеропорту Жуляни Василь Хмельницький ще в липні зазначав, що на відновлення повноцінної роботи і прибутковості знадобиться рік-півтора. Ситуацію ускладнює те, що на відміну від аеропорту в Борисполі, який є державним, Жуляни не отримують дотацій і змушені й далі власними силами виплачувати відсотки від попередніх кредитів. На додачу, 13 червня 5 канал повідомляв, що на кожен місяць простою летовище витрачало близько 10 мільйонів гривень, навіть без проведення пасажирських перельотів.
Читайте також: Єдина надія на подолання пандемії. Чи все так просто з вакциною проти Covid-19
Що ж стосується Львівського аеропорту, ще минулої зими на його табло починали з’являтися нові міжнародні напрямки, проте карантин вніс корективи. У квітні втрати підприємства вже оцінювали у 50 мільйонів гривень на місяць, пише Бізнес.Цензор, а ситуацію, очевидно, врятувало лише часткове відновлення польотів всередині червня.
Проте невдовзі директорка летовища Тетяна Романовська під час стріму Tvoemisto.tv наголошувала, що неможливість часто літати за кордон давала змогу зосередитись на внутрішніх рейсах, хоч вони і були менш прибутковими. А вже у жовтні через зростання попиту Львівський аеропорт став другим в Україні за кількістю пасажиропотоків після Борисполя – вони обслужили відповідно 117,4 і 554,5 тисяч пасажирів за вересень.
Яке майбутнє в авіаіндустрії
Як не дивно, але крім констатації стражденного стану авіаіндустрії в усьому світі, є і думки про позитивний вплив пандемії на окремі її елементи. Важливою зміною може стати зростання ролі лоукостів через зменшення попиту на рейси бізнес-класу, принаймні таку думку висловив в інтерв’ю для Ctech József Váradi, головний виконавчий директор WizzAir. Причиною цьому він вважає економічну рецесію, що настане услід за пандемією і яка змусить людей шукати дешевші альтернативи в транспорті.
Щодо летовищ, CEO компанії Corporación América Airports Мартін Еурнекіан вважає, що ситуація, яка склалась, змусить аеропорти впровадити найкращі нововведення, на які інакше знадобилися б роки. До прикладу, розповідає він, аеропорти дедалі частіше використовують біометричні технології для того, щоб ідентифікувати пасажирів і не змушувати їх зайвий раз торкатись різних речей чи комунікувати з людьми в приміщеннях.
Читайте також: Світ під час Covid-19 та хто інвестує під час пандемії в економіку України
Те ж стосується технологій автоматичного скринінгу, що можуть суттєво пришвидшити процес просування черг, а нові гігієнічні звички самих пасажирів, набуті під час пандемії, можуть допомогти зробити аеропорти загалом набагато чистішими.
Віталій Голіч
Фото: Unsplash, Ліндсі Стробел
Матеріал підготовлений у співпраці з Lviv Lab.
Проєкт «TvoeMisto.tv відповідає на виклики Covid-19» реалізовується медіахабом «Твоє місто» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Відтворення та використання будь-якої частини цього продукту в будь-якому форматі, включаючи графічний, електронний, копіювання або використання будь-яким іншим способом без письмової згоди редакції та відповідного посилання на першоджерело, забороняється.
Вибір Твого міста
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня
- «У Волинській трагедії немає одного винного»
- Чи збільшились на Львівщині випадки кишкових інфекцій і що краще їсти влітку