Фото: Unsplash

Фото: Unsplash

Як я потрапила у львівську інфекційну лікарню з підозрою на коронавірус

93218 0
Історія жінки, яку однією із перших у Львові госпіталізували з підозрою на СОVID-19.

Два дні тому у редакцію Tvoemisto.tv зателефонувала 34-річна львів’янка Яна Кіх, яку госпіталізували у Львівську інфекційну лікарню з підозрою на коронавірус. Учора ми дізнались, що у Яни діагностували грип типу А і відпустили додому. 

Tvoemisto.tv вирішило розповісти історію Яни, яку однією з перших госпіталізували у Львові через підозру на коронавірус. 

Температура сягнула 38,5

Яна повернулася з Єгипту у ніч 8-го березня. Там вона пробула 12 днів. Уже 12 березня у жінки підвищилась температура до позначки 37,5, з’явилася слабкість. Звісно, вона перечитала все про коронавірус і розуміла загрозу. Вона почала переживати за близьких і за тих, із ким контактувала. В Яни почалася паніка. «Швидка», що приїхала, запевнила, – небезпеки немає. Але у неділю, 15 березня, їй стало гірше, температура сягнула 38,5.

«Я думала, що не переживу ніч. Приїхала "швидка" у захисних костюмах, споряджена. Мені дали одноразову маску і привезли в інфекційну лікарню у ніч на понеділок. Я здивувалася, бо у палаті вже лежала одна жінка із Перемишлян. Палата була малесенька, відстань від ліжка до ліжка була кілька сантиметрів. Мені поставили крапельницю. Після неї стало краще, температура впала. Я зрозуміла, що у мене не може бути коронавірус, бо він за два дні не зникає», – розповідає Яна Кіх.

«Боялася, що можемо один одного заразити»

Тоді до них підселили ще маму із трирічною дитиною з Дрогобицького району.

«Нам не зробили тестів, натомість взяли на аналіз кров, мазки з носа та горла і сказали, що аналізи йтимуть із Києва 2-3 дні. Я, чесно, почала панікувати. Чоловік шукав по аптеках тест на грип. Знайшли у приватній клініці. Медсестра мені одразу його зробила, утім грипу він не показав. Я почала шукати, де є швидкі тести на коронавірус. Прочитала, що 10 одиниць передали на інфекційну лікарню. Це вже був шостий день після ознак захворювання. Тести зробили двом пацієнтам. Я почала розпитувати, чому мені на шостий день хвороби не можуть його провести, але чергова пояснила, що їх мало, і їх бережуть для більш «важких».

Я, справді, боялася, що ми можемо один одного заразити у цій маленькій палаті, бо ми користувались одним посудом, умивальником. Палату не дезінфікували, не протирали тумбочки. Лише один раз протерли підлогу. У мене вже не було температури. Слава Богу, що ні в кого з нас не виявили коронавірусу, але на той момент ми дуже боялися. Я говорила лікарці – давайте ви із нами ляжете на карантин, із Садовим чи ще ким-небудь, у цій четвертій палаті, і пройдете цей карантин із нами, відчуєте, що може статися», – каже Яна.

За її словами, мама дитинки з особливими потребами просила принести потрібне спеціальне харчування і памперси, бо не було кому привезти, адже всіх родичів пацієнтів відправили на карантин. Яна прихопила із собою воду, їжу і речі при госпіталізації. Натомість жінка із Перемишлян навіть не мала води і пила з-під крану.

«Ми розуміли, що санітарки теж не будуть ходити спеціально у магазин за потребами пацієнтів. Але ідеться про елементарні речі – просто попити води. Ця бідолаха з Перемишлян пила з крану ржаву воду, бо її мучила спрага через температуру. Вона набирала її у чайник. Жінка навіть не мала зарядки до телефону, бо не очікувала, що її госпіталізують», – ділиться Яна.

При цьому жінка додала, що на початках ручки у палаті, до яких вели троє дверей, не протирали, хоча на залізі вірус може «жити» до п’яти діб. Медичну маску зі «швидкої» Яна використовувала три дні. Самі медсестри, на щастя, говорить Яна, були забезпечені та захищені у рукавичках, масках, окулярах.

Після дзвінків до журналістів ситуація змінилась

Тоді жінка почала телефонувати до журналістів, зокрема в Tvoemisto.tv, і це подіяло.

«До нас прийшли, продезінфікували палату, ручки, принесли туалетний папір. Жінку з дитинкою відселили, їм принесли памперси, фрукти. Моїй сусідці навіть принесли сироп для горла».

Якщо на вулиці і деінде відстань треба зберігати 2-3 метри, то у палати поселяють людей, ще до підтвердження результатів, ліжко до ліжка.

«До мене прийшов заступник головного лікаря і пояснив, що в них не було місць, і якщо хворих буде більше, то ще підселятимуть. Я готова, але точно маю знати, що в мене такий же вірус, як і в інших. Але не коли мене можуть заразити, чи навпаки, я когось», – каже Яна Кіх.

Щаслива, що опинилась вдома

«Я була така щаслива, коли сказали, що в мене грип. Слава Богу, що я тут нічим не заразилася. Цього я найбільше боялася. Можливо, так лікарня працює. Але коронавірус – смертельна хвороба, і ми боялися нею заразитися», – поділилася співрозмовниця.

Яна каже, що розуміє завантаженість лікарів, і дякує, що вони попри проблеми із добиранням на роботу із районів, таки надають допомогу, але просить зважати на потреби пацієнтів та ізольовувати усіх хворих окремо – до встановлення діагнозу.

Читайте також: Хворим із підозрою на коронавірус у Львові потрібна допомога

Нагадаємо, 18 березня заступник директора Львівської обласної інфекційної лікарні Ігор Берник закликав львів’ян допомогти хворим із підозрою на коронавірусну інфекцію купити необхідні речі та продукти, так як вони змушені перебувати у межах своїх палат, а не всі рідні можуть їх відвідати.

Христина Гоголь

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Вибір Твого міста