Фото: InfoResist
Смерть американської мрії та що до того Україні. Висновки тижня, що минув
Відомий економіст Нуріель Рубіні в своїй колонці для Project Syndicate пише про смерть американської мрії. Він переконаний, що причиною масових протестів у США, що почалися після вбивства Джорджа Флойда офіцером поліції Міннеаполіса, став не лише расизм і поліцейська жорстокість у США. У них взяв участь і величезний клас американської бідноти, обтяженої боргами та позбавленої соціальної мобільності (це афроамериканці, латиноамериканці та – все частіше — білі), які повстали проти системи, яка його обдурила.
Читайте також: Без смаку та запаху. The New York Times про наслідки від Covid-19, який вражає імунну систему
За його словами, у США виник так званий прекаріат – це сучасна версія пролетаріату Карла Маркса. Зараз цей клас знову зростає, оскільки перевантажені боргами корпорації реагують на кризу Covid-19 так само, як і на кризу 2018 року: вони отримують фінансову допомогу від держави, але при цьому досягають рівня доходів скороченням витрат на працю.
Це проблема не лише США,але й інших країн світу. Заможні все менше і менше реагують на проблеми бідних, що призводить до їх радикалізації.
Детальніше нижче, зараз про підсумки тижня, що минув.
1. Кількість нових хворих на Covid-19 в Україні за тиждень незначно зросла (на 3 особи) – цього разу ця цифра становить – 5 021 (станом на 12 липня 53 521 – на 5 липня 48 500). Для порівняння тиждень перед тим зафіксоване зростання пацієнтів на – 5 518 (станом на 28 червня 42 982). Ще тиждень назад – на 6 422 пацієнтів (станом на 21 червня – 36 560). Ще далі – на 5 406 (станом на 14 червня – 31 154 осіб), на 4 155 (на 7 червня – 26 999 пацієнтів) та – на 3 327 осіб пацієнтів (станом на 31 травня було 23 667 хворих).
Львівщина продовжує тримати лідерство в коронавірусному антирейтингу. Кількість хворих за тиждень суттєво зменшилась (на 208 осіб) і становить 812 особи (станом на 12 липня 7 009 станом на 5 липня 6 197 пацієнта). Для порівняння тиждень перед тим зафіксоване зростання пацієнтів на 1 020 особи (станом на 28 червня – 5 177). Ще перед тим – на 1 397 осіб (станом на 21 червня – 3 780 пацієнтів). Раніше – на 983 осіб (14 червня – 2 797 пацієнтів), на 676 осіб (станом на 7 червня – 2 121 пацієнтів) та на 452 особи (на 31 травня – 1 669 особи).
Читайте також: «Людям можна говорити правду». Уляна Супрун про коронавірус, карантин та «золоту середину
Перелік антилідерів зараз виглядає наступним чином: Львівщина – 7 012 (плюс 812), Київ – 6 182 осіб (+649), Чернівецька – 5 140 (+ 138)та Рівненська – 4 598 області (плюс 490).
Цього тижня скасування коронавірусних обмежень дочекалась і Львівщина. Усе відбувалося як за якимось виписаним давно сценарієм. 6 липня, при кількості нових хворих 105 за добу (64 львів’яни) область одразу стала відповідати критеріям послаблення. Терміново була скликана обласна комісія ТЕБ і НС, яка легалізувала те, що вже і так працювало, – фітнесцентри, басейни, спортзали. Додатково також дозволили відвідування церков.
Наступного дня цю справу довершила міська комісія – кафе, ресторанам дозволили приймати відвідувачів уже і в приміщеннях.
Є стійке враження, що на коронавірусні послаблення вплинула виборча кампанія, яка поки що мляво, однак все ж стартувала на Львівщині. Цього разу усі плюси отримала діюча влада – «Слуги народу». А зняття обмежень щодо відвідування церков для релігійної Львівщини – це ще й особливі плюси.
Андрій Садовий, який раніше тримав першість у справі різноманітних послаблень, дещо відійшов на другий план.
На черзі зняття обмежень на роботу дитячих садочків. Минулого тижня Львівська міська рада через прогалини у постанові Кабміну фактично дозволила роботу приватних дитячих закладів. На черзі – державні, послугами яких можуть скористатися значно більше львів’ян.
2. Вибори на Львівщині. Отак мляво виборча кампанія на міського голову Львова триває вже давно. То Іван Васюник, у котрого є «два Львова» з бігбордів розповість про те, що транспорт у місті може бути безкоштовним, то «вічний кандидат» Володимир Гірняк «засвітиться» власною персоною з текстом «Сила змінити Львів».
Однак цього тижня все було більш ніж серйозно, діючий міський голова Львова Садовий оголосив, що буде будувати чергову вітку трамваю на Сихів – тепер з Мазепи, куди її мають завести з Замарстинівської.
Також Андрій Іванович впритул зайнявся темою медицини. Вручив грамоти медикам лікарні швидкої медичної допомоги Львова, які вперше провели операцію з пересадки серця, а також – трансплантацію двох нирок. Також пообіцяв кожному медпрацівнику, які брали участь у цих операціях по 10 тис. грн.
Читайте також: Хто на мера Львова. Перший розклад на міського голову
Бігбордами з символічним текстом «Без Львова не буде України» «вистрілив» екгголова Львівської ОДА Олег Синютка. Що може свідчити про те, що Олег Михайлович все ж вирішив йти на мера. І це очевидно, бо «ЄС» конче потрібно закріпити за собою Львів, окрім того мерство Синютки могло би стати такою собі історією успіху на всю Україну. Сильний аргумент на майбутніх парламентських виборах.
До слова, почали активно циркулювати чутки про кілька варіантів з виборами. За одними їх мають перенести на весну, за іншими – можливе проведення одночасно і місцевих виборів, і дострокових парламентських. Ще за іншими, їх мають провести, але в різні періоди.
3. Справи НБУ. Цього тижня від міжнародних інституцій лунали застереження щодо кандидатури нового голови НБУ.
Зокрема, у МВФ заявили, що вважають ефективною політику поточного керівництва Нацбанку і заявляє, що наступнику Смолія на посаді голови центробанку важливо продовжувати її.
А аналітики міжнародного рейтингового агентства Moody’s переконані, що невизначеність щодо потенційного голови Нацбанку України та незалежності центробанку ставить під загрозу зовнішнє фінансування України.
На противагу їм президент Зеленський, перебуваючи на Буковині, дещо заплутаною цитатою пояснив, чого ж він насправді хоче від НБУ: «Те, що мільйони недоотримали підприємства через цей курс і закрилися, – це правда. Ми з цим боролися з самого початку моєї каденції, з літа (2019 року – ред.).
Читайте також: «Вловити» літо. Як зміна клімату впливає на погоду у Львові
Всі навколо нам говорили, що у нас незалежний банк. Так, і ми підтримуємо незалежність Національного банку України, але говорили всім, що як ми можемо жити, якщо у нас навіть бюджет порахований за курсом 30. А гривня, ви бачите, яка у нас... Нам говорили, що це – ринкові умови, банк незалежний і т.д. І ви це чудово все знаєте».
Поки що справа призначення нового голови НБУ зависла. Оточення Зеленського у пошуках банкіра, який одночасно буде влаштовувати міжнародні інституції (бо ж на кону зовнішнє фінансування) та буде керований з Офісу президента. Наразі безуспішно.
4. Знову «будемо саджати». Цього тижня знову почав розкручуватися маховик справ проти Порошенка. Здається, прийшло розуміння, що їх довгий розгляд може ще більше посадити рейтинг «Слуг народ» і самого президента. Тому було вирішено завалити його величезною кількістю підозр і різноманітних компроматів. Однак з тим теж проблема, навіть посадивши експрезидента, його справа буде впливати негативно на діючу владу. «Кейс» Тимошенко тому підтвердження.
До того ж сам Порошенко немає наміру утікати з країни і каже, що готовий сісти у в’язницю. Існує ще Європейський суд з прав людини, куди точно підуть адвокати Порошенка і який точно не буде затягувати з її розглядом.
Отже, суд з третьої спроби залишив без розгляду клопотання прокуратури про обрання запобіжного заходу експрезиденту Порошенку у справі про нібито незаконне призначенням заступником голови Служби зовнішньої розвідки Семочка.
Пізніше стало відомо, що розслідування у цій справі вже завершено, на що адвокат Порошенка – Ілля Новіков заявив, що вона просто розвалилась.
Натомість на сцену вийшов ще один «джокер влади» – нардеп Деркач, який оприлюднив запис розмови людей із голосами схожими на голоси п’ятого президента України Порошенка і президента РФ Путіна. За словами Деркача, розмова відбулася 30 квітня 2015 року. Через два місяці після трагедії в Дебальцеве.
Читайте також: Недооцінений. Що буде з Свірзьким замком на Львівщині
У Кремлі не стали підігравати Зеленському і заявили, що не можуть підтвердити автентичність цього запису і додали, що Порошенко не вітав Путіна з Днем Росії в 2014 році.
Йдемо далі, ДБР повідомило про підозру колишньому керівнику військової частини Держприкордонслужби за вказівку пропустити через кордон Порошенка та членів його родини "поза існуючим пунктом пропуску". Йдеться про Мальдіви, куди експрезидент з 1 по 8 січня 2018 року літав нібито інкогніто.
На що сам Порошенко заявив, що в очі не бачив того прикордонника, а в «ЄС» риторично запитали: «А як сам президент Зеленський на початку цього року літав в Оман?».
Потім начальник 3-го відділу Управління з розслідування кримінальних правопорушень, вчинених службовими особами, Головного слідчого управління ДБР Корецький заявив, що більшість справ проти Порошенка безперспективні і що він говорив керівництву про те, що їх треба закрити. Після цього його вирішили звільнити.
Натомість за Порошенка особисто взявся олігарх Коломойський – за його зверненнями щодо "ПриватБанку" Офіс генпрокурора відкрив ще чотири кримінальних провадження щодо експрезидента.
Ще один нюанс, під час візиту президента Зеленського на Волинь активісти Нацкорпусу запитали його про кума Путіна – Медведчука, нагадавши очільнику держави його ж слова про те, що йому відомо, ким фінансується одіозний політик. На що той відповів, що ним мають займатися правоохоронні органи.
Чомусь про ці справи суспільству взагалі нічого не відомо. Перед українським законом точно усі рівні?
5. Інші компромати. Президент Зеленський користується державною дачею на території резиденції «Конча-Заспа», що біля Києва, а саме – «будинком №29», відомому як «дача Ющенка». Як зазначають розслідувачі програми «Схеми», ремонт "будинку №29" розпочався ще наприкінці 2019 року і на це пішло 310 тисяч коштів з держбюджету.
Як облаштована ця резиденція українці побачили після Революції Гідності у 2014 році. Це – триповерховий маєток більше ніж на дві тисячі квадратних метрів та кількома гектарами огородженої території навкруги. Будинок має чотири спальні, ліфт, кінозал, більярдну, солярій, сауни, басейн і масажний кабінет.
«Нехай у цих резиденціях живуть дітки якісь. Ну якісь табори відпочинку, якісь люди, яким це дійсно потрібно. Ці резиденції – я не бачу в них взагалі ніякого сенсу. Коли ми їздимо по Європі, ми бачимо старі резиденції королів, що це сьогодні? Це все – для екскурсій», – так казав під час виборчої кампанії Зеленський.
Пізніше у президента відреагували, що мешкає він у державній резиденції "Конча-Заспа" тимчасово, бо у липні 2020 року продав будинок у селі Іванковичі, що у Київській області.
Читайте також: Власність зобов‘язує. Чи може держава обмежувати власників будинків культурних пам‘яток
Повертаючись до американської мрії, хоча Трамп балотувався як популіст, він керує країною як плутократ: знижує податки для багатих, ганьбить робітників і профспілки, послаблює положення закону «Про доступну медицину» (Obamacare) і всіляко сприяє прийняттю рішень, які завдають шкоди багатьом з тих, хто голосував за нього.
Українські реалії такі ж. Мрія на оновлення країни, яка народилась після Революції Гідності, за президента Порошенка отримала першого розчарування. Експрезидент вперто не хотів створювати антикорупційні органи та оточив себе корумпованими людьми, які відверто грабували країну.
Тепер відкат триває. На важливі посади заходять часто не компетентні люди, повертаються колишні регіонали, а мотиви особистої помсти виставляються за інтереси загальнодержавної важливості.
Рубіні пише, що тепер цей прекаріат у США – збунтувався. «Можна перефразувати «Маніфест Комуністичної партії» Маркса та Фрідріха Енгельса: «Нехай плутократичні класи здригаються перед революцією прекаріату. Прекарію нічого втрачати, крім своїх ланцюгів. Нехай же отримають вони весь світ. Прекарії всіх країн, єднайтеся!»», – наголошує американський економіст.
Один подібний експеримент світ уже пережив і він призвів до смерті мільярдів людей на планеті та ще більшої кількості понівечених доль, а його наслідки відчуваються ще досі. Ми точно хочемо це повторити?
Вибір Твого міста
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня
- «У Волинській трагедії немає одного винного»
- Чи збільшились на Львівщині випадки кишкових інфекцій і що краще їсти влітку