Які довідки потрібно зібрати, коли хтось помер, які є альтернативи традиційному похованню та які зміни у похоронній справі готує Верховна Рада.

1 листопада львів’яни відзначають День усіх святих та йдуть на цвинтарі міста до померлих родичів та друзів. Хоча в українців не заведено відверто обговорювати смерть, у важку хвилину варто знати, що необхідно зробити для поховання людини. Tvoemisto.tv підготувало алгоритм дій для родин померлих та відповідає на запитання про похорон.

Перші кроки

У всіх випадках на місце смерті викликають медиків – швидку допомогу або сімейного лікаря, та поліцію (за номерами 103 і 102 відповідно). Ті видають довідку про смерть та протокол огляду тіла, з якими далі у своїй поліклініці або в морзі можна отримати медичне свідоцтво про смерть. Лише потрібно додати паспорт померлого та свій.

Зазначимо, що до приїзду поліції та медиків не можна чіпати тіло померлого та речі навколо. Після огляду тіла фахівці викличуть службу для транспортування тіла в морг або за необхідності – на розтин та експертизу.

Якщо людина померла в лікарні, то свідоцтво і довідку про смерть оформлять у морзі. Тут також потрібні паспорти.

Якщо людина померла в громадському місці, окрім стандартних кроків, тіло обов’язково скерують на судмедекспертизу. Свідоцтво про смерть видадуть у морзі.

У випадку насильницької смерті, тіло і речові докази скеровують у судово-медичний морг представники поліції або прокуратури разом з постановою про проведення експертизи або іншим супровідним документом. Відтак, свідоцтво про смерть оформлять у морзі. Співробітники поліції проводять перевірку, за необхідності порушують кримінальну справу і лише тоді видають дозвіл на поховання.

Підготовка до поховання

Щоб забрати тіло померлого з моргу і організувати похорон, потрібно отримати в РАЦСі гербове свідоцтво про смерть. Для цього знадобляться довідка про причину смерті, медичне свідоцтво про смерть та паспорти – свій і померлого.

Одночасно зі свідоцтвом видається виписка з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть або довідка про проведення поховання для отримання допомоги на поховання.

Читайте також: Львів у минулому і тепер: Личаківський цвинтар. Фото

Дозвіл на видачу тіла видає прокуратура за місцем реєстрації померлого. Документи – ті самі, плюс заява. У морзі тіло видають, коли є дозвіл, гербове свідоцтво про смерть та його копія.

За час, поки рідні оформляють довідки, працівники моргу повністю готують тіло до поховання. Ці дії, окрім доставки труни, входять в обов'язки санітарів моргу і виконуються безкоштовно.

Організація похорону

У Львові комунальним підприємством, що займається організацією та проведенням похоронів, є «Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг», що на вулиці Костя Левицького, 94. Тут можна замовити труну, вінки, супровід ритуальних працівників, транспортні послуги. Також підприємство займається виготовленням і продажем пам’ятників, ексгумацією останків та підхороненням у родинні гробівці. Також у Львові є кількадесят приватних салонів, агенцій та фірм ритуальних послуг, гуртівні ритуальної атрибутики та цехи з виготовлення вінків.

Для замовлення похорону потрібне свідоцтво про смерть людини, а для підхоронення – свідоцтво про смерть вже похованої людини, свідоцтво про народження для батьків і дітей, свідоцтво про шлюб або його розірвання для про подружжя, документ, що підтверджує резервування місця на цвинтарі – колись такі видавали після похорону членам родини.

Скільки коштують похорони

Згідно з прейскурантом Комбінату, організація похоронів коштує 1063 грн у літній та 1094 грн – у зимовий період. Ідеться про перевезення покійного на цвинтар у супроводі близьких. Додатковий автобус для супроводу обійдеться у ще 1016-1047 грн. Транспорт може бути різним – невмирущий ПАЗ або Ford різняться в ціні, як і оплата роботи у вихідні та святкові дні. Похорон безрідних людей, що оплачується з міського бюджету, коштує 480-499 грн.

Труни виробництва ЛКП

Копання могили коштує від 247 грн до 1023 грн залежно від пори року та глибини – 1,1-2,4 м. Послуги робітників ритуальних послуг коштують 796 грн. Тут ідеться про перенесення труни вручну. У вихідні та святкові дні за копання доведеться заплатити додатково в середньому 500 грн, як і за роботу працівників.

Комбінат продає труни власного виробництва, що належать до бюджетної категорії, і закуплені, що в рази дорожчі. Середня вартість труни для дорослої людини – 1,5-2 тисячі грн, дитячої – від 500 грн. Дорогі коштують 3,5-4,5 тис. грн. Труна для невідомих довжиною у 2 м коштує 715 грн.

Труни, вартістю 3,5-4,5 тисячі гривень

«Ми намагаємось задовольнити бажання наших замовників. За останній місяць ми суттєво оновили нашу продукцію, закупили якісні труни оновленого дизайну, внесли зміни у виробництво», – кажуть на Комбінаті.

Вартість хрестів – від 131 до 735 грн. Також можна придбати лавочки, квітники, вінки (200-1000 грн). Для родин учасників АТО є спеціальна продукція та невеликі знижки.

Заплатити доведеться і за оформлення договору, виготовлення та видачу свідоцтва про поховання, надання довідки про місце поховання, оформлення свідоцтва про гробівець. Ці послуги коштують 4,5-88 грн.

Варто зазначити, що родичі померлого можуть отримати одноразову матеріальну допомогу на поховання. Її розмір становить 851 і 954 грн у літній та зимовий період відповідно.

Мода на вічне

Працівники комбінату розповідають, що за часів радянського союзу тут зрідка виготовляли вінки з живих квітів, але зараз такого не практикують – лише пластик.

Продукція Комбінату ритуальних послуг

Пам’ятники тут роблять переважно з мармурової крихти, адже мармур, зазначають на підприємстві, зараз багатьом не по кишені. Відтак, вартість пам’ятника становить від 5,5 до 13 тис. грн. За окремі гроші працівники виб’ють на ньому написи і дати, встановлять фото. Зараз замовники надають перевагу фото на кераміці, розповідають працівники похоронної служби. Замість пам’ятника можна замовити обеліск, що коштуватиме в середньому 1,5 тис. грн.

«Люди їздять за кордон, користуються інтернетом, мають з чим порівняти. Сучасний замовник обирає дерев’яні, лаковані труни, іноді навіть з дорогих порід дерева», – розповідають на підприємстві.

Читайте також: Львів'ян закликають не приносити штучні квіти на цвинтар

На львівських цвинтарях поширеними є родинні гробівці. Комбінат ритуальних послуг може звести гробівець і на два, і на вісім місць, з вертикальним і горизонтальним розташуванням трун. Коштуватиме це від 45 до 85 тис. грн.

Завідувач Сихівського цвинтаря Олександр Драгініч каже, що мода на пам’ятники змінюється, але не сильно: вони стають скромнішими, замовники обирають більш практичні матеріали.

Надгробки початку 2000-х на Сихівському цвинтарі

«Поки що у нас не може бути так, як за кордоном, де все уніфіковано – однакові плити, лавки. Там же люди платять гроші цвинтарю за те, що людина там лежить. І за місце в колумбарії платять. За ці гроші цвинтарі прибирають, оздоблюють. У нас же навіть не врегульоване питання закинутих могил. Ми нічого не можемо з ними зробити. Минулого року в міській раді порушували це питання, але так нічого й не вирішили», – розповідає завідувач цвинтаря.

Як знайти місце для спочинку

Олександр Драгініч запевняє, що заздалегідь замовити собі місце на цвинтарі неможливо. Купити – також. Місце під поховання, за його словами, надається безкоштовно і відповідно до плану поховань, розробленого для кожного цвинтаря. Коли згадується Личаківський цвинтар, на якому вздовж дороги скромно тулиться могилка ще досить живого актора театру Марії Заньковецької та його не менш живої дружини, Олександр Драгініч коротко зазначає, що «Личаків – то окремий світ».

На Комбінаті ритуальних послуг також стверджують, що місце на цвинтарі є безкоштовним. Померлих можуть підхоронити до їхніх родичів – для цього треба довести родинний зв’язок і заплатити за відкриття гробівця чи могили, але не більше.

Хто доглядає за цвинтарями

У Львові є 13 цвинтарів: Голосківський, Сихівський, Ряснянський, Янівський, на вулиці Варшавській, на Старому Сихові, на вулиці Тракт Глинянський, Левандівський, Замарстинівський, Знесіння, Білогорща і музей-заповідник «Личаківський цвинтар». Зараз людей ховають лише на Голосківському цвинтарі, а на Янівському, Сихівському та Личаківському можна лише підхоронювати. Олександр Драгініч каже, що ішлося про те, щоб розширити межі Сихівського цвинтаря, що має площу в 20 га, але наразі питання не розглянуте.

За його словами, ці 20 га обслуговують 8 людей: 4 землекопачі, 2 сторожі та 2 ритуальні працівники. Бракує людей і на інших цвинтарях, тому часом працівники Комбінату прибирають самі, наприклад, на меморіалах. Ще Комбінат ритуальних послуг має договір з ЛКП «Спецкомунтранс», що прибирає на кладовищах та вивозить звідти сміття. Найбільші прибирання відбуваються двічі на рік – напередодні Дня всіх святих та перед Великоднем. Бездоглядні могили прибираються працівниками протягом року настільки, наскільки вистачає сил.

Підготовка до Дня всіх святих на Сихівському цвинтарі. Жінка чистить пам'ятник на могилі близької людини

Крематорій – бути чи не бути

Завідувач цвинтаря розповідає, що багато львів’ян возять тіла померлих на кремацію у Київ, адже в Україні крематорії працюють лише у Києві, Одесі та Харкові. Ішлося про будівництво у Запоріжжі, але проект так і не розпочався.

«Я думаю, крематорій би тут не прижився, греко-католики більше в землю ховають, спалювати – то не їхня традиція. Хоча досить багато людей їздять в Київ, потім в урнах прах підхоронюємо до родичів. Було б добре мати колумбарій, але, знову ж таки, це лише розмови», – каже Олександр Драгініч.

Читайте також: Що змінилось у законодавстві про поховання померлих. Роз'яснення

Проте навесні Кабінет міністрів зареєстрував у парламенті законорпоект №8248, що передбачає розширення мережі крематоріїв в Україні за рахунок інвесторів. Також у документі вперше згадується поняття біопоховання: щоб матеріали для похорону розкладались за 5 років. Окремо тут згадано про підпоховання в могилу через 20 років та багато інших незвичних для консерваторів речей. Наприклад, у документі ідеться про можливість поховань у зелених зонах. Законопроект мають розглянути на сесії Верховної Ради, що розпочалась у вересні.

Похорон та екологічні проблеми

Окрім тисяч тонн пластикових квітів, на цвинтарях є й інші проблеми. Перед похованням у землю тіло людини обробляють формальдегідом, відтак з часом ця хімічна речовина потрапляє у ґрунтові води та отруює їх. Для кремації потрібно використати величезну кількість газу, а шкідливі речовини, що виділяються в процесі горіння тіла, знову ж таки, потрапляють у повітря.

Завідувач Сихівським цвинтарем каже, що не знає, чи мають торговці дозволи - ними займається вже районна влада

Серед альтернативних видів поховання – кріомація, ресомація та створення капсули миру. Кріомація – спосіб поховання, при якому тіло протягом кількох днів охолоджують до -18 градусів, а потім занурюють у рідкий азот. Після цього під дією спеціально обраної амплітуди його перетворюють на порошок. Ресомація – перетворення тіла на білий порошок у спеціальній камері з розчином гідроксиду калію за допомогою високого тиску. Процедура доступна лише у Флориді, США. А капсула миру – це спеціальний кокон, куди в позі ембріону кладуть тіло померлого та ховають таким чином, що капсула живить дерева. Така ідея виникла в італійських дизайнерів.

Якщо лежати в землі - нудно

В Україні можна спробувати замовити незвичні послуги з поховання. Наприклад, щоб прах людини став частиною Вічного рифу: спеціальні кулі з бетону та праху укріплюють пошкоджені морські рифи. З праху можна зробити вінілову платівку і записати на ній послання нащадкам, заповіт чи улюблену пісню. Останки людини можна відправити в космос чи просто запустити в небо у спеціальній повітряній кульці, що розкладається, а можна зробити після кремації райдужний салют. Також з праху роблять пісочні годинники, снігові кулі або вшивають його у плюшевого ведмедика, що його можна обіймати вночі. Прах людини можуть з’єднати з ДНК дерева, яке родина може посадити у дворі.

Також в Україні можна замовити біоурну, що складається з торфу, кокосу та насінин, які згодом проростають і перетворюють прах на дерево. Окрім того, з останків людини можуть за 12-14 тижнів зробити синтетичний діамант або написати прахом картину. Можна замовити не лише традиційні похорони за різними релігійними обрядами – християнським, мусульманським, юдейським, а й за традиціями буддистів, даосистів, за ведичними чи давніми слов’янськими приписами.

Олександра Бодняк,

фото авторки

Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.