«У нас діти розуміють, навіщо їм навчання». Чим особлива школа MRIYDIY у Львові
Спочатку Covid-19, а потім – війна з рф, принесли в українську освіту величезні виклики. Довелося адаптовувати навчальні програми, вчити дітей не лише основних предметам, а й по-новому формувати світогляд дитини, її позицію, життєві вміння: подбати про себе, про свою безпеку. Про це, а також про психологічну підтримку дитини, цінності та компетентності, критичне та креативне мислення та те, як цього навчати одразу, про важливість мріяти, і діяти – Любов Собко, директорка школи повного дня MRIYDIY у Львові.
Навчання під час війни – які випробування пройшла школа та як адаптувалась?
Цього року довелося по-новому підходити до питання безпеки дітей, забезпечення світлом та теплом шкільних приміщень, комунікації з батьками, продовження освітнього процесу під час повітряних тривог, відлагодження харчування учнів в укритті тощо. Ми запустили новий проєкт з онлайн-освіти, щоб подбати і про тих учнів, хто вимушено покинув Україну під час війни. Так само велику увагу зосередили на психологічній підтримці дітей, усієї команди школи. Попри безпекові пріоритети, не забували про якість освіти. Ми впровадили нові курси та клуби, розширили можливості для розвитку та навчання дітей. Тому адаптивність уважаю ключовою навичкою освітнього процесу в час війни.
Так, з деякими викликами ми вже працювали у період пандемії Covid-19, але ніколи не могли припустити, що колись прийдеться адаптовувати навчання дітей під сповіщення пусків ракет. Але ми впоралися і продовжуємо навчати дітей, бо цю можливість сьогодні виборюють наші герої, і ми маємо бути максимально продуктивними на освітньому напрямку. Бо освіта дітей сьогодні – це про наше майбутнє.
За якою освітньою програмою працює школа, який формат навчання (онлайн, офлайн, змішане) та чи щось змінилося у підходах і викладанні?
У MRIYDIY пропонуємо дітям різні формати навчання, залежно від місця перебування родин: офлайн, онлайн чи екстернат.
Щодо програми – вона лише збагатилася, удосконалилася. Наприклад, у школі повного дня тепер 20% наших навчальних годин проводяться іноземною мовою. Ми розширили англомовне середовище через спеціальні предмети:
- BrainBusters – логіка англійською;
- Drama Class, StoryTelling – мистецтво самопрезентації англійською;
- STREAM;
- «Country Studies» – дослідження країн світу;
-
«Debates».
Ще більше практики, активне залучення дітей до волонтерства, соціальних та інших проєктів, профорієнтаційні занурення. Нові англомовні інтегровані курси спрацювали синергійно: завдяки ним ми посилили і СТЕМ-напрям, і розвиваємо м’які навички. Загалом специфіка школи не тільки в поглибленому вивченні англійської, а й у наявності у школі формаційної програми – тієї, що формує м’які навички учнів. Ми пишаємося, що розробили авторський формаційний курс і навчання наших дітей не відірване від реальності. Формаційна програма – це не тільки формаційні тренінги, а й передусім наші волонтерські проєкти, які ми реалізовуємо у партнерстві з нашими батьками та громадським сектором.
Чи змінилися у батьків пріоритети щодо пошуку школи за останній рік?
Звісно, на першому місці серед критеріїв пошуку сьогодні – безпека, наявність укриття. Коли розпочалися екстрені відключення світла, то додався критерій – безперебійне електрозабезпечення. Сьогодні від нього залежить практично все – від підключення проектора на уроці чи долучення вчителя до онлайн-заняття до приготування їжі на шкільній кухні.
Але поряд із безпековими критеріями для батьків, не менш важливою залишається якість освіти – той поступ, який робить дитина у щоденній діяльності. Наші родини також дуже цінують, що у школі є чітко визначені цінності та компетентності, які ми розвиваємо в учнів.
Стало зрозуміло, що школа, окрім знань, має давати набагато більше – що саме?
Школа має формувати світогляд дитини та її життєві вміння, серед них – здатність мріяти, перетворювати мрію в ціль, план, а потім у конкретний життєвий досвід. Саме таку задачу ми завжди ставимо перед собою – формування особистості, яка вміє мріяти і діяти, вміє брати відповідальність, бачити рішення навіть там, де його вже ніхто не шукає.
Раніше основним критерієм якісної освіти було гарно складене ЗНО та прийнятні оцінки в табелі.
Так. беззаперечно, вміти пройти різні іспити і показати високий результат і надалі залишається важливим критерієм, проте школа сьогодні – це підґрунтя для подальшого життя дитини, це про спосіб її мислення та вміння будувати соціальні взаємозв’язки та команди, ставити цілі та досягати їх, пропонувати найкращі ціннісні рішення.
Чому MRIYDIY? Та як у школі навчаєте мріяти та діяти?
Ми впевнені, що кожна людина повинна вміти мріяти та діяти. Але на те, наскільки масштабною буде мрія, впливає наш світогляд. Де, як не у школі, цей світогляд формувати? З іншого боку, здатність мріяти впливає на наші знання та вміння.
Мрія – це вміти уявляти та фантазувати. Будь-яка наука, якщо вона подана дітям з цікавістю та активним залученням у процес, може стати основою для великої мрії. А знання та розуміння, як ця наука працює в житті, в яких сферах вона застосовується – можуть стати дієвим інструментом для досягнення мрії. Чим більше знаєш – тим більша твоя цікавість, тим масштабніша твоя мрія.
Сміливі мрії та сміливі дії рухають прогресом, впливають на інновації, на майбутнє. Тому важливо, щоб наші діти вміли масштабно мріяти. А ще, щоб були проактивними у своїх діях, знали, як досягати поставлених цілей, швидко навчалися нового, вміли аналізувати, були емпатійними та адаптивними. Тоді вони зможуть побудувати щасливе майбутнє – як своє, так і України, світу.
Тому наша назва MRIYDIY – це наша філософія, наш підхід до життя.
Ми показуємо дітям, як знання можуть допомогти їм у житті швидко рухатися від мрії до мрії, рефлексуємо з дітьми, ставимо цілі, будуємо шляхи їх досягнення, розвиваємо компетентності.
Які соціальні напрямки чи проєкти розвиває школа MRIYDIY? Чи є волонтерство у школі?
Так, волонтерство, допомога іншим, соціальні проєкти – це невід’ємна частина нашої діяльності. Мрії без дій швидко розчиняються в повітрі. Який сенс, якщо людина досконало знатиме всі науки, але з байдужістю може пройти повз чужу біду? Передусім маємо створювати у школі такі умови, в яких діти можуть виявити свої найкращі якості. Тож маємо у школі волонтерський хаб, де і діти, і педагоги разом плетемо сітки, сортуємо інгредієнти та спеції до сухпайків нашим воїнам, на виручені кошти від благодійних ярмарків закуповуємо необхідні речі та техніку на фронт, плануємо розпочати ще й виготовлення окопних свічок. До волонтерської співдії діти ставляться з великою відповідальністю і залученістю.
Наприклад, до Дня захисників та захисниць України у школі відбувся великий фестиваль, де батьки та гості мали можливість придбати смаколики та всілякі цікавинки, зроблені власноруч учнями, відвідати майстер-класи та інші активності з метою збору коштів на ЗСУ.
Усі з великою відповідальністю готувалися до події. За виручені кошти нам вдалося придбати і передати на фронт 6 стралінків нашим воїнам.
Ще одним цікавим проєктом було створення «Лемурівської опікунської ради», через діяльність якої учням вдалося зібрали понад 11 тисяч гривень на догляд та корм для лемурів, яких перевезли через воєнні дії у зоопарк неподалік. Діти поставили ціль – і разом з дорослими в межах проєкту зібрали необхідну суму коштів.
Наскільки воєнний стан вплинув на реалізацію ваших звичних шкільних проєктів, маю на увазі дитячі табори, позашкільні гуртки тощо?
Проєктів не зменшилося, це точно, а навпаки, їх стало значно більше.
Дитячі табори, позашкільні гуртки, очне та онлайнове навчання, ми відкрили дитячий садок у Львові та створили освітню фундацію й освітній кластер у Польщі – все про розвиток освіти і підтримку дітей та дорослих у час війни, про активні канікули для українських школярів, про навчання для вчителів, якісну онлайн-освіту для дітей, які тимчасово змушені переїхати за кордон. І ми не плануємо зупинятися, адже бачимо, що можемо створювати та підтримувати освітній фронт України ще активніше.
Яка мета школи, чи вона може навчити, щоб мрії перетворювалися в досвід та дію?
Загальна мета всіх наших проєктів – впливати на освіту наших дітей, створювати можливості для розвитку учнів та педагогів, формувати їх проактивну позицію. Як ми це можемо робити? Розширювати світогляд дітей – через знання, проєкти, новий досвід, іноземні мови, вчити їх критично та креативно мислити, взаємодіяти, швидко і гнучко адаптовуватися і набувати навички вчитися впродовж цілого життя.
І чим більш практичні будуть заняття, чим більш залучені діти будуть до навчального процесу, чим більше можливостей для розвитку пропонуватиме школа – тим ширшим буде світогляд у дитини.
Питання безпеки було і залишається важливим при виборі школи чи навчання. Де і як працюєте з учнями під час, наприклад, повітряних тривог?
У школі на цокольному поверсі розташоване велике сертифіковане укриття, яке відповідає всім вимогам і нормативам, має санвузли, душові, вентиляцію, 4 виходи, а сама будівля школи має сейсмічні пояси, що надають їй максимальної стійкості. Укриття є максимально адаптованим і облаштованим для перебування, харчування дітей, а також продовження освітнього процесу навіть під час тривоги.
На вашу думку, яким буде цей рік для школярів та освітян?
Цей рік сповнений непростих викликів, але однозначно він загартував і згуртував нас, зробив ще міцнішими та стійкішими. Спочатку пандемія, а потім війна показали, що освітня сфера має бути супер адаптивною, сучасною, формувати необхідні для життя навички та вміння. Який сенс математики, якщо в результаті діти так і не зрозуміють, як ця наука може знадобитися в інженерії, наприклад, при проєктуванні нового моста чи будинка? Тому освіта має на 100% змінити вектор – вона має бути про життя і для життя, про цінності та компетентності, про сміливі мрії та сміливі дії.
Якою повинна бути українська школа майбутнього?
Вона має бути гнучкою та адаптивною, постійно трансформуватися під виклики сучасності, під сучасних дітей.
Влітку поблизу школи відкрили садочок MRIYDIY. Чому прийняли таке рішення саме в час війни, і наскільки важливо для дитини перед школою відвідувати дошкільний заклад?
Освітній процес дитини розпочинається задовго перед першим класом – ще в садочку. Ми через пандемію відклали його відкриття, але війна ще раз нагадала, що нічого відкладати не варто.
То ж цього року ми відкрили двері садочка для 60 діток, віком від 2-х до 6-ти років. Наш дошкільний заклад – це, беззаперечно, простір щасливого дитинства, де наймолодші українці вчаться мріяти, досліджують себе та світ.
Ми щасливі, що відкрили садок саме тут і зараз, адже вже не раз спостерігали, як діти ввечері, коли пора збиратися додому, ще хочуть хоч на трішки залишитися разом зі своїми педагогами-наставниками та друзями.
Наш садок знаходиться відразу біля школи, тож маємо багато спільної взаємодії та співдії дітей різного віку.
Що ви побажаєте українським школярам та їх батькам?
Побажати можна лише одного – швидкої перемоги і миру всім нам.
Ознайомитися з проєктами MRIYDIY:
- Школа – https://bit.ly/3k37jtt;
- Садок – https://bit.ly/3X0VFOs
- Дистанційна школа – https://bit.ly/3VVXv1W;
- Табори – https://www.facebook.com/mriydiycamp;
- Освітня фундація – https://www.facebook.com/mriydiyfoundation.
Освіта 3.0
- «Самі обирають предмети». Як у ліцеї на Львівщині реформували випускні класи
- Садок мрії. Як у Львові працює дошкільний заклад, де дбають про безпеку і щастя дітей
- Діти під захистом. Хто і як охороняє учнів у львівських школах
- «Про людей і для людей», або Що трапилося зі школою ThinkGlobal Lviv
- Що пропонує школа КМДШ та чому так важливі освітні «занурення»
- Комфорт та психологічний клімат. Як атмосфера у школі впливає на особистість та успіхи в навчанні
- Починаємо з нульового класу та здаємо іспити Cambridge. Як інноваційна школа робить ставку на англійську
- Незалежні від обставин. Яким є дистанційне навчання в інноваційних школах ThinkGlobalLviv та GlobalKids
- Приватна школа: дорого і безрезультатно? Топ-5 міфів про навчання у приватній школі
- Що робити, якщо дитина «нічим не зацікавлена». Поради для батьків
- Не забирати гаджет, а навчати безпеки. Розмова з експертом
- Не лякайте дітей школою. Як правильно підготувати першачків до навчання
- Авторська програма підготовки до школи або що пропонують у нульовому класі ThinkGlobal Lviv
- «Ми виховуємо нову українську еліту», – Надія Дубченко
- Як у Львові працює табір від креативної та інноваційної школи. Фото
- Школа по сусідству. Як навчальні заклади можуть вдало функціонувати біля дому
- «Дистанційка навпаки допомагала», – Матвій Притула, який отримав найвищий бал на ЗНО
- Кожен п'ятий урок англійською. У Львові відкривають нову приватну школу
- Почати кар’єру в ІТ. Які програми пропонує EPAM і до чого тут математика
- Де найкраще вчать англійську та математику. Рейтинг шкіл Львова та ОТГ
- Чому дистанційне навчання – це не так погано. Виші Львова розпочинають навчальний рік у час пандемії
- Змішаний формат навчання з 1 вересня. Чи готові до цього львівські школи
- «Спершу хвилювалась, що без репетитора». Історії львів’ян, які найкраще склали ЗНО
- ЗНО у Львові в умовах карантину. Як це було
- Дозвольте нам працювати! Приватні садочки у Львові опинилися на межі закриття
- Важливо дивитись в очі. Як карантин змусив львівських вчителів йти в онлайн
- Краса математики. Як гімназія у Львові вчить дітей аналітичного мислення
- Не мордувати дітей. Як в Україні змінять навчання у середній школі
- Самі чи з репетитором. Як готувались львівські випускники, які найкраще склали ЗНО
- Як використовувати інновації у школі. Топ-4 підказки для вчителів та батьків
- «Нас треба скеровувати, а десь і бити по руках». Павло Хобзей про реформу освіти
- Усе, що треба знати про прийом дітей у перший клас або Як Львів може змінити правила
- Тільки не завод! Міфи та реальні проблеми львівської профтехосвіти
- Математика англійською, географія французькою. Як львівська гімназія стала командою інноваторів
- Як нестандартно вчать у «Школі радості». Фоторепортаж
- Навіть найбезглуздіша ідея – важлива. Як учні самі змінюють львівські школи
- Школа мрії у селі. Чому до Наварії з’їжджаються вчитися з усіх околиць
- Тести – погибель для освіти. Найкращий учитель України про те, як навчати дітей
- Батьки у школі: гості, спонсори чи партнери?
- Естонські уроки: прості рішення на шляху до найкращих шкіл
- Учитись не пізно. Як працює львівський університет для пенсіонерів
- Не без клепки. Шість винаходів учнів Львівського технологічного ліцею
- Нестандартні уроки. Як навчання у львівських школах стає цікавим
- Бюджетні гроші – приватним школам. Як Львів експериментує з освітою дітей
- Надрукуй собі що завгодно. Навіщо потрібні 3D-принтери у школах
- Маленька освітня революція. Як починаються зміни у трьох львівських школах
- Новий закон про освіту. Що реально зміниться, коли буде результат і що може піти не так
- E-школа у Львові: як технології перетворюють уроки на гру
- Не лише домашні завдання. Чого хоче нова школа від батьків та вчителів?
- Думай сам. Як у Садку Святого Миколая вчать учитися самостійно
- Смартфон, який допомагає вчитися. Як технології змінять класичну освіту
- Вчитись у Європі: мрія здійсненна. Як львів’янам скористатись Erasmus+
- Порозумітись із дружиною. Як іноземці вчать українську у Львові
- Навчання як пригода. У Львові з’явиться Школа вільних та небайдужих
- «Моя донька любить понеділок». Львів’янка рік навчала свою дитину вдома
- Тут виховують вільних людей. Як змінюється львівська гімназія Шептицьких
- Тато для інтернату. Директор, який руйнує стереотипи і дає учням «Оскари»
- Школа з Wi-Fi і без домашніх завдань. Як змінюється львівська гімназія імені Стуса
- «Ні, синку, цього року на море поїдуть репетитори». Чому для ЗНО не досить шкільних знань
- Директорка, яка відповідає на записки учнів. Як змінюється сихівська школа
- Твердість характеру замість IQ. Чого українська школа може навчитись в американської
- Прийдеш до мене – матимеш оцінку. Навіщо львівським школярам репетитор?
- На шкільні збори я принесла печиво. Батьки, певно, подумали, що я трохи не в собі
- Від хоумскулінгу до змішаного навчання: чотири інноваційні школи України
- Освіта 3.0. Для реформи Львову достатньо двадцять нестандартних шкіл
- Наталія Смуток: Дітям у підлітковому віці важче, аніж жінці під час вагітності
- Освіта 3.0. Коли від школи лише половинка
- Від садочка до університету: як змінюватиметься освіта у Львові
- Освіта 3.0. Львів’янка, яка не віддасть дітей у школу
- Освіта 3.0: школа, яка навчає інакше