фото: radiosvoboda.org

фото: radiosvoboda.org

Соціальне сирітство: як визволити дітей із сімейного пекла

1790 0
У Львові 1400 дітей живуть у проблемних сім’ях, не отримуючи належної турботи. Є щонайменше шість способів їм допомогти.

До 1939 року на Галичині не було потреби в сиротинцях: діти, що втратили батьків, переходили під опіку родини і хресних. Сьогодні ж тільки у Львові близько 1400 дітей із проблемних сімей перебувають під загрозою соціального сирітства. За 2016 рік у батьків, що зловживають алкоголем, відібрали вісьмох дітей. Під опіку соціальних працівників такі діти потрапляють часом через відділок поліції, а часом і через лікарню швидкої допомоги. Про те, як поліпшити роботу соціальних служб та полегшити життя дітям із проблемних сімей, говорили 27 лютого під час зустрічі, організованої дискусійною платформою «Твоє місто».

Звідки беруться соціальні сироти

Львівська поліція щодня отримує кілька дзвінків із проханням забрати дитину, що стала чи може стати жертвою сімейного насилля. Проте поліція не має права втручатись. Навіть, якщо батьки п’яні, єдине, що може зробити поліцейський – викликати компетентні служби.

«Зазвичай ми працюємо з дітьми у проблемних сім’ях тоді, коли приїжджаємо на виклик через сімейні сварки, насилля тощо, – каже шкільний офіцер Віра Проців. – Також зустрічаємо дітей на вулиці вночі. У такому разі все, що ми можемо зробити – довідатись про дитину якнайбільше й доправити її до відділку. Після цього нею опікуються дільничний та соціальні служби, які працюють із дев’ятої до вісімнадцятої, або ювенальна превенція, що працює цілодобово».

За словами завідувачки притулку для дітей Служби у справах дітей Львівської обласної адміністрації Світлани Гаврилюк, головна причина, з якої діти опиняються на вулиці – непорозуміння з батьками. «Часом люди, що ведуть асоціальний спосіб життя, нехтують дитиною, а часом ті, що мають поважний соціальний статус, не вміють спілкуватись із своїми дітьми», – пояснює вона.

Як соціальні служби можуть захистити дитину

Раніше, коли дитина потрапляла до відділку поліції, батьки могли забрати її на другий день. Тепер її скеровують до притулку, повідомляючи Службу у справах дітей та Центр соціальної служби, аби ті з’ясували, чому дитина опинилась без нагляду. Щоб повернути дитину в сім’ю, потрібно скласти акт обстеження умов проживання, взяти характеристику у школі, поспілкуватись із сусідами тощо. В такий спосіб виявляють родини, що потребують допомоги соціальних служб.

Поліцейські, що приїжджають на сімейні сварки чи бачать порушення прав дітей, можуть скласти протокол про невиконання особами своїх батьківських обов’язків за статтею 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення. За це штрафують на 51 гривню.

Розмір штрафу потрібно збільшити щонайменше в десять разів (до 510 грн), вважає керівник Львівського обласного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Ярослав Бордіян. «Хоч скільки різноманітних служб у справах сім’ї ми будемо засновувати, це не ліквідує проблеми бездіяльності батьків. Вилучати дітей, влаштовувати їх у тимчасові притулки, шукати для них прийомні сім’ї можна до безкінечності, доки законом не буде передбачена відповідальність батьків», – каже він. Наприклад, у Білорусі батьків, чиї діти потрапляють до притулку через відсутність піклування, примушують до громадських робіт.

Чому деякі діти мають батьків, але не сім’ю

Останнім часом в інтернатах Львова більшає вихованців – дітей, що мають батьків. Завідувачка сектору національного виховання та охорони дитинства Львівської міської ради Олена Кондрат пояснює це фінансовою скрутою громадян. Батьки, що не можуть виховувати дітей самотужки, віддають їх до інтернатів, куди зобов’язані приходити щонайменше раз на два місяці. Якщо батьки «пропадають», соціальні служби мали б піднімати питання про позбавлення батьківських прав. Проте на практиці цього не роблять.

Начальник служби у справах дітей Львівської обласної державної адміністрації Володимир Лис убачає в цьому проблему: «Зараз дітей позбавляють батьківської опіки тоді, коли їм потрібні пільги для вступу до вишу або отримання житла. Це погано, адже що менша дитина, то більше шансів у неї знайти нову родину». Загалом із понад чотирьох тисяч дітей в інтернатах Львівщини 166 підлягають усиновленню. Десятеро дівчат – випускниць інтернатів – отримали від держави квартири як матері-одиначки. «Сироти народжують сиріт», – констатує Володимир Лис.

Як соціальні служби намагаються зберегти сім’ю для дитини

Позбавлення батьківських прав та усиновлення – крайній захід. Усі представники соціальних служб погоджуються, що треба до останнього боротись за те, щоб дитина залишилась у рідних батьків. Матеріальні проблеми допомагають вирішити соціальні виплати та благодійна допомога. Моральні – священик і психолог. А ще – шкільний офіцер. У школі поліцейський працює не лише з дітьми, а й з батьками, пояснюючи їхні права і обов’язки. Також у школах з’явилися соціальні педагоги, які працюють із дітьми, аналізують ситуацію в їхніх родинах і допомагають шкільному психологу та вчителям знайти до кожної проблемної дитини індивідуальний підхід.

Читайте також: Діти-невидимки. Чи не у кожному будинку Львова живе проблемна сім’я

Розрадити дітей із проблемних сімей допомагають безкоштовні секції, гуртки, дитячі клуби. Зокрема, у Шевченківському районі міста діє Львівський центр дозвілля та піклування про дітей, куди можуть безкоштовно приходити школярі з родин, що мають матеріальні та психологічні проблеми. Чимало способів цікаво та з користю провести свій час батькам і дітям пропонує Львівський міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді

Як дбати про дитину без усиновлення

Дитина, котру не вдається повернути до рідних батьків, має навіть у притулку почуватись потрібною та важливою. «Разом із релігійними організаціями ми започаткували проект Одна церква – одна дитина – одна родина. Він розрахований на сиріт, що живуть в інтернатах. Громада церкви бере дитину під опіку. Йдеться не так про гроші, як про моральну підтримку та спілкування. До проекту долучились три церкви. Найдовше й найуспішніше триває співпраця з гарнізонним храмом Петра і Павла», – розповів начальник відділу у справах дітей Львівської міської ради Ростислав Тимків.

Також на Львівщині вже три роки діє проект «Наставництво», що дозволяє кожному охочому дорослому взяти сироту під опіку. Наставник відвідує свого підопічного щотижня, стає для нього другом і порадником. У жовтні 2016 року Президент підписав закон, що заохочує наставництво.

Як зменшити кількість соціальних сиріт

По-перше, вдосконалити законодавство. Наприклад, пропонує Ростислав Тимків, можна заборонити перебування дітей на вулиці вночі без супроводу батьків. Звісно, відповідальність за порушення нестимуть дорослі.

По-друге, зменшити завантаженість та посилити координацію соціальних служб. Керівниця кризового центру «Діти вулиці» Марія Неділя каже, що було б добре, аби співпраця з соціальними службами не припинялась після того, як дитину вилучають у батьків і влаштовують до інтернатів.

По-третє, долати байдужість. Часто навіть сусіди, що роками мешкають поруч із проблемною родиною, де діти недоглянуті, а батьки питущі, не звертають на це уваги.

По-четверте, не привчати нестабільні родини до подачок. «Наш проект має на меті не просто матеріально підтримати проблемну родину, а виявити ресурс, який вона має, хоч якою складною є ситуація», – каже керівник проекту «Мобільна робота з молоддю» Віталій Герасимів.

По-п’яте, інтегрувати переселенців з окупованих територій. «Вони переїжджають із дітьми, але на облік не стають, тож ми не знаємо, чи здобуває дитина належну освіту. В цьому можуть допомогти соціальні служби», – каже Олена Кондрат.

По-шосте, залучати релігійні організації. Спроба створити ініціативну групу церков для координації допомоги інтернатам та збирання інформації про родини, яким можна допомогти, вже була. Проте проект призупинили. Тепер соціальні служби сподіваються, що проблему вирішуватимуть на загальнодержавному рівні – у квітні у Львові представники церков, бізнесу та громадських організацій говоритимуть про це з уповноваженим Президента України з питань дитини Миколою Кулебою. 

Підготувала Наталія Середюк

Фото Назарія Юськіва

Міські акценти