Фото: Львівська бізнес-школа

Фото: Львівська бізнес-школа

Соціальний бізнес та хобі. Чого навчились підприємці зі сходу у Львівській бізнес-школі УКУ

665 0
Tvoemisto.tv розповідає історії десяти успішних підприємців зі сходу, які приїхали навчатися до Львівської бізнес-школи УКУ, аби впроваджувати зміни у східному регіоні.

Підприємець із Попасної, що на Луганщині, Роман Безруков займається виробництвом скляного посуду. Каже, що бізнес зародився спонтанно та на ентузіазмі. 

«Ситуативно виник партнер з досвідом виробництва. Проблема – не вистачає фінансів для масштабування. Своя справа – це важко, відповідально, але це – свобода», – говорить Роман Безруков.

У подальшому підприємець планує залучити інвестора за допомогою Центру підприємництва Львівської бізнес-школи УКУ.

Олена Калиниченко працює на Донеччині у Краматорську та намагається перетворити кондитерське хобі у власний бізнес. Наразі вона зареєструвалась як фізична особа-підприємець, утім її лякають перевірки та система аналізу ризиків, небезпечних чинників і контролю критичних точок (НАССР).

У планах підприємиці – проводити майстер-класи з кондитерської справи та започаткувати кулінарні курси. Каже, якщо отримувати задоволення від роботи, то на шляху до мети ніщо не зупинить.

Павло Горошко – підприємець із Покровська. Він заснував ТзОВ «Центр пожежної безпеки» у 2015 році. Його фірма надає послуги охорони праці: навчання, лабораторні випробування, проведення експертиз, виробництво та продаж систем безпеки тощо. Наразі компанія займається техобслуговуванням вогнегасників.

Однак, за словами Павла, досі є проблеми з персоналом, приміщенням та ліцензією. У майбутньому він хоче повноцінно запустити виробництво вогнегасників.

Краматорська бізнеследі Катерина Качура реалізовує франшизу соціального ресторану Urban Space разом із командою «Вільної Хати».

«Займаємось розвитком міста, намагаємось впливати та формувати інфраструктуру прогресивного Краматорська. Це франшиза успішного прикладу соціального підприємництва в Україні. Перші труднощі пов'язані з локальною адаптацією, є критичні ризики, бо ми створюємо команду ресторану з нуля», – каже Катерина.

У Краматорську, крім Urban Space, хочуть також створити свою «стометрівку» та формувати спільноту соціально-відповідальних людей.

Роман Жуков із Рубіжного має невелике Eskimo cafe у місцевому парку атракціонів, яке відкрив після початку війни на Донбасі.

«Після початку бойових дій довелося залишити житло і робочий бізнес – піцерію "Браво", яка працювала з 2009 року у Сорокіному, – і починати з нуля у новому місті», – розповідає він.

Найскладніше було знайти місце та фінанси для старту, а також бракувало кваліфікованого персоналу. У планах підприємця – відкрити міні-пекарню та пункт торгівлі випічкою.

Наталія Винокурова працює у Сєвєродонецьку, де вже два роки виробляє та продає торговельні палатки, виставкові намети, парасольки та ПВХ-вироби (вікна, штори).

«Вибрали саме цю галузь, оскільки вже мала попередній досвід роботи і розуміла, що в нашому регіоні немає подібного виробництва», – каже Наталія.

За її словами, починати бізнес було важко. Основні проблеми – фінансові, адже зі старту потрібно було придбати обладнання та орендувати приміщення. Підприємиця планує розширити ринок збуту та оптимізувати роботу самих працівників, докупити обладнання й устаткування.

«Зараз ми займаємо дуже маленьку частку (приблизно 1-2%) від загального ринку країни. У цьому році плануємо зайняти нішу у 4-6% від загальних продажів по Україні та працюємо над створенням нового сегменту продукції, якого ще нема на ринку. Також хочемо збільшити конверсію сайту, покращити якість товару, розширити клієнтську базу, краще вивчити конкурентів та напрацювати власний стиль, аби стати впізнаваними», – додає Наталія.

Бізнесмен із Лисичанська Максим Трунов має фірму «Домової служби», яка надає низку побутових послуг.

«Коли мене питають: "А чим ти плануєш займатись?", – я, щоб не вдаватися до нудних пояснень, відповідаю: "У мене Uber для сантехніків". Тут насправді поєднані усі складові інноваційного бізнесу: об’єднані в спільноту майстри та задоволені клієнти, які за одним номером вирішують усі свої побутові проблеми», – розповідає Максим.

Із засновником мережі «Домової служби» Максим познайомився на одному з тренінгів у Рівному, після чого відкрив франшизу у Лисичанську. Згодом планує зробити цей бізнес основною своєю діяльністю та відмовитись від суміжних проектів. У результаті він хоче автоматизувати бізнес та приділяти більше уваги Центру урбан-культур «Дружба» у Лисичанську.

Ще один підприємець із Краматорська Олександр Рудь виготовляє аксесуари та стильні браслети, а згодом перейде до виробництва одягу.

«Заснували вдвох із партнером, ідею підглянули у Штатах, вирішили, що також можемо це зробити, а у процесі зрозуміли, що можемо зробити навіть краще. Зіштовхувались із труднощами в пошуку і виготовленні матеріалів та фурнітури і браком фінансів», – каже Олександр Рудь.

Згодом він планує вивести фірму не європейський та американський ринки.

Також у Краматорську працює і Марина Кучеренко. Вона має власну крамницю «Гості», де продає каву і чай. Це соціальне підприємство, яке створили для фінансування освітніх ініціатив ГО «Інша освіта» у Донецькій області.

«Бізнес заснували у 2018 році як приклад самозабезпечення громадської діяльності. Впродовж року ми стикалися з такими труднощами, як незручне розташування крамниці, непостійні продавці, які не поділяли місію та цінності крамниці, нерозуміння краматорців соціального компоненту крамниці», – зазначає Марина Кучеренко.

Згодом підприємиця планує перевести бізнес у онлайн-продажі, вийти на ринок каво-брейкерів та організувати оптову закупівлю для ГО.

Ігор Ільвутченко заснував у Маріуполі навчальні курси в галузі IT. Крім цього, він самостійно займається веб-розробкою. Надалі він хоче розвивати навички та рівень сервісу і радить не боятися починати власну справу.

Фото Львівської бізнес-школи УКУ

Текст створений у партнерстві з Центром підприємництва УКУ, що реалізовується та виконується в рамках Проекту «Зміцнення громадської довіри»(UCBI II), що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).

Партнерська публікація