Фото: 5 канал
Спецоперація проти кору. Чи вдасться переконати батьків
Минулого тижня на Львівщині розпочалася спецоперація із вакцинації від кору нещеплених дітей, ініційована МОЗ України. У школах проводять батьківські збори за участі медиків і розгортають мобільні пункти вакцинації. Як свідчать дані лабораторного центру МОЗ, за останній тиждень від кору в області вакцинували 3500 дітей. Одна доза вакцини захищає в 93% випадків, а дві – в 98%.
Боти Кремля
У МОЗ кажуть, що спалах кору триває не лише в Україні, а й у Сербії, Албанії та Грузії. У відомстві Уляни Супрун наводять цікавий кейс про поширення агітації проти щеплень.
«Дослідники Університету Джона Гопкінса (США) проаналізували тисячі твітів, опублікованих між 2014 і 2017 роками, і виявили, що з акаунтів російських тролів, які намагалися вплинути на вибори в США, також писали і про вакцини. Ці акаунти поширювали як твердження на підтримку вакцин, так і відверто антивакцинаторські твіти, чим штучно розпалювали дискусію та провокували сумніви у доведеній ефективності щеплень, згадуючи вакцинацію разом із суперечливими заявами про расу, класи та законність уряду», – кажуть в МОЗ.
Тому міністерство закликає бути уважними та ігнорувати фейки, адже вакцинація – це частина національної безпеки. Тут варто послуговуватись надійними джерелами інформації.
Теорія змови
Мама учня молодшої школи, яка не захотіла називати своє ім’я, бо працює в медичній галузі, каже, що її дитина має не всі щеплення від кору. Зараз вона не даватиме згоду на вакцинацію, бо, на її думку, є певні ризики. По-перше, каже мама, небезпечно робити щеплення під час спалаху – можливо, дитина вже заражена або заразиться протягом кількох днів після щеплення. Також її непокоїть, що дитина може захворіти на сезонні ГРВІ або й грип, що теж може ускладнити ситуацію. Тому згоду готова дати не раніше літа.
«Така посилена агітація скидається на те, що МОЗ просто хоче якнайшвидше позбутись вакцини, якої забагато закупили. Окрім того, є випадки, коли ті вакцини неправильно зберігають, вони псуються, лікарів змушують мовчати», – каже мама.
Читайте також: У МОЗ хочуть безкоштовно щепити від кору усіх дорослих
«Не вірю я в теорії змови, шапочки з фольги, часникові припарки і гомеопатію. Тому вірю в необхідність вакцинації», – каже натомість Іванна Кузьма, мама доньки дошкільного віку, фармацевтка за освітою.
Вона зазначає, що спирається на доказову медицину і саме її засадами керується в ухваленні рішень щодо здоров’я – від маминої гіпертонічної хвороби до вакцинації дитини.
Читайте також: Чи оголосять в Україні епідемію кору: МОЗ скличе спеціальну комісію
«Всі знають доктора Комаровського. І він каже реально мудрі речі. Якщо ж Комаровського мало, то є Medgoblin (розбір фуфломіцинів і брехливого антивакцинатора Амантоніо), Доктор Сницарь (інфекціоніст із Сум), Sergey Butriy (педіатр з Підмосков'я), сторінки ВООЗ, UNICEF, тої ж таки Уляни Супрун, Meddy Bear, daily medical cases тощо», – наводить свій перелік ресурсів з інформацією про щеплення Іванна Кузьма.
Дитячі хвороби – дітям
Уляна Дідич, мама трьох доньок, каже, що довго зважувала усі «за» і «проти» і таки вирішила відмовитись від щеплень проти кору.
«Я прийшла до висновку, що на дитячі хвороби краще перехворіти в дитинстві, ніж робити щеплення, яке не факт, що дасть тривалий захист. Це ризик захворіти в дорослому віці, коли хвороба переноситься важче. Окрім того, такі дитячі хвороби, як вітрянка і краснуха – небезпечні для вагітних, що є ще одним аргументом, щоб хворіти в дитинстві», – каже Уляна Дідич.
Читайте також: Що треба знати про кір
Вона додає, що дві старші доньки скоро самі зможуть вирішувати, чи потрібні їм щеплення. Мама шкодує, що вони не перехворіли в дитинстві. Молодша ж недавно перехворіла.
Уляна Дідич зазначає, що антивакцинаторські ресурси не читає, бо там багато упередженої та маніпулятивної інформації.
«Коли з’являється черговий репост про те, що хтось щось довів, я заходжу на офіційні ресурси і вивчаю статистику, бо математик за освітою і люблю цифри З протилежною інформацією – так само. Бо, ніде правди подіти, МОЗ, ВООЗ і той же ЮНІСЕФ так само можуть маніпулювати інформацією та фактами, коли ідеться про пропаганду вакцинації», – каже Уляна Дідич.
Гучні скандали з вакцинами
У 2008 році виник великий скандал навколо вакцини від кору і краснухи, яку фонд ЮНІСЕФ передав Україні як гуманітарну допомогу для вакцинації дітей і молоді. Вакцина не проходила реєстрацію в Україні. Проте лунали заклики до щеплення та наводилися загрозливі, буцімто статистичні, цифри. Під час кампанії з вакцинації у Краматорську помер 17-річний підліток, близько 100 вакцинованих дітей потрапили до лікарні. Кампанію, яку спонсорував американський медіа-магнат Тед Тернер, припинили. У справі мали провести слідство та знайти винних у використанні нібито неякісної вакцини з Індії, але цього так і не сталося.
Читайте також: Не бійтесь індійських вакцин. Де, коли і чим щепити дітей і дорослих у Львові
Серед противників вакцинації подекуди досі побутує думка, що вакцина від кору, краснухи та паротиту («свинки») здатна викликати аутизм. Ноги у цієї жахалки ростуть ще з 1998 року. Тоді авторитетний медичний журнал Lancet опублікував дослідження Ендрю Вейкфілда на цю тему. Та згодом з’ясувалося, що дослідження було шахрайством, статтю відкликали і спростували, а медика позбавили ліцензії та заборонили вести практику.
Міфи і протипокази
Головна епідеміологиня Львівщини Наталія Тімко у коментарі Tvoemisto.tv спростовує твердження про те, що під час спалаху не можна вакцинуватись.
«Якщо в оточенні хтось захворів, то потрібно зробити щеплення протягом 72 годин, щоб знизити ризик захворювання. Це ефективно і абсолютно правильно. У нас спалах кору триває вже другий рік. Якби вакцинація не проводилась, а чекали би завершення, то захворіло би ще більше людей. Те, що не можна робити щеплення під час спалаху – це міф», – каже Наталія Тімко.
Читайте також: Чи можна вберегтися від кору і що робити, коли хвороба таки прийшла
Ще один міф – те, що вакцинація, особливо багатокомпонентними вакцинами, «зношує» імунітет. У МОЗ пояснюють, що імунна система людини не така примітивна.
«Імунна система сформувалася так, що здатна впізнавати велику кількістю антигенів одночасно. Щодня сторонні речовини з пилу чи з їжі або при поцілунках потрапляють в наш організм та розпізнаються імунною системою з формуванням відповіді – імунітету. Мікроби, що є причиною болю в горлі або застуди, дають дитині більше антигенів, ніж будь-яка вакцина. Імунітет дитини достатньо сильний, щоби боротися з такими щоденними викликами. Але для боротьби з кором чи дифтерією власного імунітету недостатньо», – кажуть фахівці.
Тому вони закликають не відкладати вакцинацію для того, аби «розвантажити» імунітет дитини. Це, навпаки, може позбавити її захисту від небезпечних хвороб.
Читайте також: Імунітет знижують негативні емоції
Протипоказами до вакцинації від кору можуть бути алергія на один з компонентів вакцини, вагітність, виражений імунодефіцитний стан. Відносний протипоказ – гостре захворювання, коли треба почекати на повне одужання, каже Наталія Тімко.
Вона пояснює, що до складу вакцини входять курячий білок та частина антибіотика неоміцину, тому нею не можна щепити тих, хто має алергію на курячий білок та на антибіотики групи аміноглікозидів.
«Набагато частіше трапляється алергія на ліки і на вітаміни, а справжня алергія на курячий білок спостерігається вкрай рідко», – додає лікарка.
За її словами, часом люди відмовляються від щеплень з релігійних переконань, проте це теж рідкісні випадки. Найбільше відмов – через нагнітання страху, незнання та поширення фейків противниками вакцинації.
Усвідомлена відповідальність
«Якщо я кажу, що не роблю щеплень, то я вивчаю все, що стосується теми. Я знала, з чого починається кір, знала, що не можна вести дитину в школу з початком катаральних проявів, бо вона вже заразна. Я знаю, які можуть бути ускладнення, на що звернути увагу тощо. Треба перечитати купу інформації, постійно бути напоготові. Особисте рішення щодо вакцинації – це питання усвідомленої відповідальності», – каже Уляна Дідич.
Тезу про те, що до вакцинації потрібно ставитись усвідомлено, підтримує і речник Львівської Архиєпархії УГКЦ отець Павло Дроздяк. Нещодавно голова ЛОДА Олег Синютка звернувся до владик представлених на Львівщині церков з тим, аби вони доручили священикам розповідати під час проповідей про необхідність вакцинації.
Читайте також: Що варто знати про здоров'я дітей. Важливі правила від невролога
Отець Павло Дроздяк зазначає у коментарі Tvoemisto.tv, що Церква завжди стояла на засадах збереження людського життя і існує ціла низка підрозділів, що займаються душпастирством у галузі охорони здоров’я.
«Але коли ми говоримо про вакцинацію, Церква не може ніколи закликати прямо до таких речей, адже це є втручання у добру свідомість громадян, вірних церкви», – каже Павло Дроздяк.
Він наголошує, що саме держава має доносити інформацію про вакцинацію, це робота МОЗ, НСЗУ та інших медичних інституцій.
Із 28 грудня 2018 року до 25 січня цього року на Львівщині на кір захворіли 2 112 людей: 724 дорослих і 1 388 дітей.
Інфографіка: Марія Стахів
Нагадаємо, недавно у Львові від ускладнень кору померла 36-річна жінка. Торік від ускладнень кору на Львівщині померли двоє дітей.
Олександра Бодняк
Головне фото: 5-й канал
Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи