ілюстративне фото: prowoman.com.ua
Спортивний інтерес. Чому львів'яни неохоче займаються спортом
Ще у березні Львів назвали «найспортивнішим містом України» – до такого висновку дійшла Асоціація спортивних журналістів. Водночас, за даними соціологічних досліджень, спортом займається трохи менше третини львів’ян. У пошуках відповідей на питання: «Як збільшити кількість львів'ян, які займаються спортом» платформа «Твоє місто» влаштувало дискусію, на якій з’ясувалось, що починати треба не з мотивації до спорту, а з пошуку визначення, що таке взагалі спорт.
Спорт vs. фізкультура
Одна з учасниць дискусії, студентка Львівської бізнес-школи та пластунка Анастасія Слюсаренко ділить спорт на аматорський і професійний.
«Спорт великих досягнень ставить перед собою задачу займатись настільки сильно, щоби отримувати нагороди, брати участь у міжнародних змаганнях та присвячувати все своє життя спорту. Це, по суті, професія. Тоді ж як аматорський спорт має на увазі здоровий спосіб життя, активне проведення часу та фізичну підготовку тіла. Це мала би бути частина повсякденного здорового способу життя», - каже Анастасія Слюсаренко.
Натомість на думку засновника та президента турклубу «Манівці» Тараса Білошицького, помилкове тлумачення «спорту» як раз і породжує непорозуміння, що саме треба підтримувати в першу чергу.
«Коли ви говорите про «спорт» - ви маєте на увазі «фізичну культуру». Спорт – це змагальна регламентована діяльність, ми його аналізуємо за змаганнями, за кількістю спортсменів. Якщо ж говорити про фізичну культуру, то тут мова про масовість. І тут я як майстер спорту зіштовхнувся з парадоксом. У міській раді є управління фізичної культури та спорту. Але якщо ми подивимось на що виділяються кошти – на змагання», - каже Тарас Білошицький.
У чому ж проблема змагань? Як пояснюють представники спортивного середовища, виділення коштів на проведення змагань практично ніяк не впливають на розвиток фізичної культури. Натомість за змагання легше звітуватись, адже є фотографії, є нагороди. Проте реальний результат такої фінансової підтримки може відрізнятись від задокументованого. В якості прикладу Тарас Білошицький наводить будівництво футбольних стадіонів у селах, на які, за його словами, подекуди неможливо потрапити, зате «кошти реалізовані».
Із тим, що оцінювати спорт лише за змаганнями – хибно, погоджується і директор школи східних мов та бойових мистецтв «Будокан» Олександр Козловський. За його словами, половина традиційних шкіл карате не мають змагань взагалі, бо їхні засновники вважають, що змагання просто не ведуть до прогресу карате: «Що, не підтримувати ті школи чи види спорту, які не беруть участь в змаганнях? У змаганнях може брати участь п’ятеро, а масово займатись - 500 людей».
«Без фізичної культури немає розвитку спорту, це правило для будь-якої держави. Бо там, де є масовий спорт, там є і спорт вищих спортивних досягнень. А там, де є папірчики, там все, як правило, котиться вниз», - каже Олександр Козловський.
Ту ж думку поділяє і Тарас Білошицький: «Нам потрібна в першу чергу фізична культура. Бо спорт – це піраміда».
Наскільки Львів – спортивний?
Станом на 2017 рік лише 27,7% львів’ян займались спортом. Такі цифри наводить директорка львівської соціологічної агенції «Фама» Мар’яна Малачівська-Данчак. При цьому варто зважати на те, що ці дані, отримані не з комплексного дослідження, присвяченого спорту, а інших опитувань, що стосувались життя львів’ян.
Для порівняння: у США 51% дорослого населення хоча би 2,5 години на тиждень займається спортом.
Порівняно з 2013 роком захоплення мешканців Львова спортом зросла: тоді частка львів’ян, які зазначали, що займаються спортом становила лише 19%, тобто, приблизно, кожен п’ятий. У 2013 році мешканці міста казали, що займаються фітнесом (17%), плаванням (22%), футболом (29%), бігом (22%), волейболом (11%), настільним тенісом (11%), легкою атлетикою (6,7%), єдиноборствами (9,5%), великим тенісом (2,8%), баскетболом (7%).
У 2016 році збільшилась кількість активностей на одну людину: тобто, той, хто бігав, почав додатково ще й плавати, наприклад.
У 2017 році найпопулярнішим спортом стало плавання (33%), за ним йшли фітнес (27,5%), футбол (23,5%), біг (27,5%), ранкова гімнастика (7%), йога (9%). Згадані тут дослідження проводились влітку, тож, за словами соціологині, це могло вплинути на результати.
Мар’яна Малачківська-Данчак пояснює, що для того, щоби дізнатись більше про спортивне життя Львова, необхідні спеціальні комплексні дослідження. Проте вже зараз можна стверджувати, що протягом останніх кількох років львів’яни стали більше часу гуляти на свіжому повітрі, частіше робити ранкову гімнастику і, взагалі, цікавитись своєю фізичною формою.
Читайте також: Впіймати момент гри. Як тренерка «галичанки» поєднує спорт і фотографію
Як відкрити спортивну секцію без залу і тренера
В управлінні молоді та спорту Львівської міської ради визнають, що одна з найбільших перепон для інтенсивного розвитку спортивної та фізичної культури – брак інфраструктури.
«Позиція міста: першочергово має розвиватись масовий спорт, бо професійний спорт – прерогатива міністерства. В першу чергу ми маємо підтримувати львівських спортсменів, і ми стараємось це робити. Але ми працюємо над тим, щоби робити спортивну інфраструктуру доступною, розбудовувати майданчики», - заявила Ксенія Пилипів з управління молоді та спорту Львівської міської ради.
Із цим погоджуються організатори: мовляв, навіть якщо мати бажання для заходів, їхніх учасників чи учнів спортивних секцій – їх просто нема куди привести.
«Проблема полягає в інфраструктурі. Бо коли ми отримуємо підтримку від міста для проведення заходів, ми стикаємось з тим, що не можемо провести їх, бо немає де», - вважає Нестор Слюсаренко, співвласник магазину спортобладнання та бадмінтонних кортів «Команчеро».
До 2020 року у Львові має з’явитись великий комунальний спортивний об’єкт – спорткомплекс на Сихові, що можна буде використовувати для заняття регбі, гандболом, баскетболом, волейболом та водним поло. Також у планах міста провести реконструкцію палацу спорту «Україна», де до того ж зведуть додатково шість тенісних кортів. У міській раді сподіваються, що ці кроки полегшать життя спортсменам, а громадським організаціям більше не доведеться домовлятись зі школами чи університетами про оренду їхніх спортзалів.
Читайте також: На Сихові збудують унікальний спорткомплекс: 5 фактів. Візуалізація
Додатково, як згадав голова депутатської комісії з питань спорту Віталій Свіщов, міська рада працює над поверненням до комунальної власності приміщень, що були незаконно привласнені.
Але що робити зі спортзалами, у яких не буде кому займатись? На думку Нестора Слюсаренка, вирішивши одну проблему, Львів може стикнутись із іншою.
«Ми стикнемось з великою проблемою, про яку зараз думають не всі: розбудовуючи інфраструктуру, ми втрачаємо кадри. Ми вже стикнулись з цим в гірськолижному спорті, в бадмінтоні. Люди, які присвятили себе великому спорту і готові були стати тренерами – вони не хочуть цього, бо не можуть заробити цим на життя. Навіть при комерціалізації спорту ми не можемо їх утримати. І тому ми будемо їх втрачати», - каже Нестор Слюсаренко.
Щоби люди прийшли на паркур, не треба багато грошей. Достатньо фільму «Ямакасі»
На думку чиновників, проблема непопулярності спорту полягає в його поганій промоції. На думку тренерів – у браку ресурсів. При цьому усі погоджуються, що працювати, в першу чергу, необхідно з дітьми та молоддю.
«Для того, щоби прийшло багато людей на паркур, не треба багато грошей. Достатньо фільму «Ямакасі» чи «13 район». Але ви не можете зняти фільм чи поміняти закони в державі», - іронічно зауважує Тарас Білошицький.
І одразу пропонує чиновникам рішення (з яким вони не зовсім погодяться): «Масовий спорт треба оцінювати не за кількістю учасників. Ви оцінюєте його через організатора. Ми потребуємо від вас майже неможливого: ми потребуємо від вас «кришу». Бо кожен закон крутиться як завгодно. Якщо КРУ відчувають, що за нами є підтримка міста та області, то вони кажуть, що загалом все нормально. Але якщо відчувають, що нас можна «доїти» - вони знайдуть, до чого причепитись. Підтримуйте не лише грошима. Інколи папери про сприяння важать більше».
Допомогти спорту не грошима, а впливом, просить міську та обласну ради й Олександр Козловський: «Ви колись пробували домовитись зі школою про фізичний захід? За пляшку – без питань. Тільки зі сторожем, а не з директором. Приміщень є багато. Немає можливості змусити ці приміщення використовувати за призначенням. Зрозуміло, що на ЛНУ ім. Франка місто впливу немає, але на школи – однозначно має».
Керівник ради конкурентноспроможності Львова Тарас Юринц підходить до питання потреби у спорті практично: за його словами, фізична культура позитивно впливає на працездатність: «Ми недооцінюємо того вкладу, який заняття спортом чи фізкультурою роблять у наше життя. Година занять в спортзалі три рази на тиждень приведе до зростання працездатності на роботі щонайменше на 30%». Вочевидь, зацікавлювати людей у відвідуванні спортзалу в першу чергу мають працедавці.
Найбільш зважено до питання «як збільшити кількість львів’ян, що займаються спортом» підійшла Мар’яна Малачівська-Данчак. Як науковиця, вона розумно зауважила: «Перш, ніж ухвалювати рішення, треба провести дослідження і вивчити мотивацію мешканців».
За її словами, те, що займатись спортом львів’янам заважає брак коштів на нові кросівки – не більш, ніж гіпотеза. Адже тренуватись можна вдома або ж на вуличних тренажерах. У якості прикладу дослідниця наводить ІТ-спеціалістів. При середній заробітній платі у 1700 доларів лише 53% працівників ІТ-компаній займаються спортом – що, звісно, вдвічі вищий показник, ніж загалом по Львову, проте не настільки, як міг би. Хоча ця група мешканців точно має для цього всі ресурси.
Під кінець майже двогодинної розмови депутат (за сумісництвом – майстер спорту з водного поло) Віталій Свіщов лаконічно зауважує: «Якщо людина хоче займатись спортом – вона буде, не хоче – не буде».
Ольга Перехрест
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Міські акценти
- «Зміна управління містом може потроїти довоєнний бюджет Львова»
- «Для візочника у Львові є два варіанти – дім і балкон». Що можна змінити?
- Де у Львові побачити копію дохристиянської писанки
- Що буде на місці «Добробуту» у Львові. Нові подробиці давньої історії
- Будинок з історією. Як колишній парафіяльний дім став приватним
- «Із грішми проблем нема». Коли у Львові добудують сміттєпереробний завод
- Із трамваєм чи без. Як планують змінити вулицю Миколайчука
- Паркування у Львові. Що змінилось та де найчастіше штрафують
- Наскладали дров, купили генератор. Як ОСББ Львова готуються до зими
- Без хліба, світла і зв’язку. Як Львів пережив ракетні удари
- «Маємо нову тенденцію». Як змінилася ситуація з орендою житла у Львові
- Білозора чи Вакарчука? Як у Львові перейменують вулицю великих математиків
- «Реально небезпечно». Що робити з електросамокатами у Львові
- «Крапля в морі». Чи вдалося зберегти туризм у Львові попри війну
- «Укрзалізниця» передає лікарню в центрі Львова. Що там буде
- «Це терапія, яка допомагає». Чи варто було проводити Свято музики у скорботний день
- З якими назвами вулиць у Львові ми попрощаємося
- «Треба йти до школи!» Яким буде навчання у Львові з 1-го вересня
- «Не буде червоної доріжки». Чи виграє львівський бізнес від скасування мит на товари
- Чи справді у Львові готові будувати квартири із кімнатами захисту
- Місто-фортеця, або Чим є Львів для путіна
- «На вас чекає смерть за Бучу, Ірпінь, Київ…» У Львові зняли відео, через яке виник скандал
- Як Львів підготувався до можливого нападу Путіна
- Як бізнес у Львові реагує на повідомлення про імовірний напад Росії
- Як отримати відшкодування за розірвані колеса через ями у Львові. Пояснення юриста
- Так продовжуватись не може. Як покращити онлайн-навчання у львівських школах
- Готель на ринку, або Коротка історія «Добробуту» у Львові
- Е-квиток у Львові. Усе про картки, ціни, пільги
- На вершині – пішохід. Що передбачає Піраміда мобільності у Львові
- Перехоплювальні паркінги, е-квиток і безпечні дороги. Що робитиме Львів для покращення мобільності
- Недовіра директорці. Що відбувається у львівському ОХМАТДИТі
- День Х. Коли у Львові запрацює е-квиток і чому не з 13 січня
- Замість автобусів може бути поїзд, або Що змінить у Львові електричка
- У Львові розробили перший тролейбус з автономним ходом. Навіщо він місту та куди поїде
- Одна бригада, сім батальйонів. Як у Львові планують організувати оборону у разі наступу Росії
- «Не дати їм будувати, щоб до них підходили всякі жулікі». У Львові виник скандал через будову на Княгині Ольги
- У яких районах Львова потрібне нове житло та чим виділятися на ринку первинного житла сьогодні
- «У Львові варто будувати кампуси». Що відбувається на львівському ринку нерухомості сьогодні
- «Україна для Росії пріоритет номер один». Аналітик – про можливе російське вторгнення
- «Далі знову буде ескалація». Аналітик про загрозу російського вторгнення
- «Зараз маємо пік». Як змінилась ціна на квартири у Львові
- «Думав, вона послизнулась». Водій маршрутки каже, що не зрозумів, що наїхав на монахинь у Львові
- Все можна робити швидше? Хто та як проєктує львівські вулиці
- Львів готує план, щоб повернути дітей до школи. Як це відбуватиметься
- «Посидіть дома, почитайте книжку». Андрій Садовий про нові обмеження у Львові
- На межі життя і смерті. Що відбувається та хто платить за лікування у лікарні швидкої допомоги
- «Нас зробили крайніми». Що у Львові з вакцинацією вчителів та як дають раду інші міста
- «Ми перестали розуміти, чого хоче покупець». Важливі думки після BookForum у Львові
- Як «спорт поза політикою» стає зброєю проти України
- Біля парку і за 15 хвилин до центру Львова. Які переваги пропонує ЖК Safe Town
- Моцарт виглядає для вас чужинцем, але дайте йому час
- Збережуть чи забудують. Що буде на території кераміко-скульптурної фабрики у Львові
- Усі чекають на апеляцію. Як розгортається справа шести засуджених поліцейських у Львові
- Чи справді спорт поза політикою. Як зреагували на позицію львівського спортсмена Горуни
- «Маємо прийняти нову реальність». Олексій Коган про Leopolis Jazz Fest
- Місто, де можна розвивати мистецькі ідеї. Ніколя Фасіно про «Французьку весну» у Львові
- «Караван історій». Що буде із кінотеатром у Стрийському парку
- Вода в місті. Як річка Зубра впливає на львів'ян і як її врятувати
- Квіти на руїнах. Що можуть збудувати у лісопарку «Погулянка»
- Як у Львові оновили унікальну браму в будинку, де жила дружина Грушевського
- «Підпільні» матрьошки. Як у Львові заробляють на російській символіці
- Як оплатити за воду, не виходячи з дому. Детальна інструкція
- Законсервований простір. Чого бракує культурі і відпочинку у львівському парку
- Так триває історія. Як демонтаж Монументу Слави у Львові змінює сенси територій
- Від підземелля до небес. Що унікальне можна побачити в соборі святого Юра у Львові
- Як не купити «проблемну» квартиру і чи реально повернути гроші. Розмова з юристом
- План на Великдень. Як церкви у Львові уникатимуть скупчень вірян
- Чи справді можна вакцинуватись залишковими дозами. Журналістський експеримент
- Навколо автовокзалу. Як врятувати від депресії новий район на околицях Львова
- Тут живе дух Львова. Чи зникне з мапи міста кінотеатр «Коперник»
- За тиждень Великдень. Як волонтерки у Львові напекли пів тисячі пасок для військових на Сході
- Епіфаній теж просив. Як у центрі Львова будують храм. Оновлена візуалізація
- Мистецький дух і дірява підлога. Як це – жити в будівлі театру в центрі Львова
- Забуте і нове. Як може змінитись обличчя Львова за кілька років. Візуалізація
- Мені треба тільки житло, розумієш? Історії непомітних
- Як занепав «символ Львова», або Чи зміниться щось на Стрийському автовокзалі
- Як у старі добрі часи. Хто такі садівники Львова і для чого вони місту
- «Пустіть в туалет!» Як це, коли у Львові не працюють громадські вбиральні
- Воля і розрахунки. Що потрібно, щоб запустити у Львові міську електричку
- Шлях вакцини. Як у Львові зберігають і перевозять «щит» від коронавірусу. Репортаж
- На невеликі квартири у Львові ціна зросла. Що змінилось на ринку нерухомості у час пандемії
- Продукти з'їмо самі. Як ресторани у Львові пішли на новий локдаун
- Весняне дежавю. Коли у Львові можуть ввести локдаун
- Два тижні на збір. Що буде із солодощами і кавою з переходу на Митній
- Два Львова. Як минуло перше онлайн-обговорення здорожчання проїзду в міському транспорті
- Тут живе дух Львова. Як дають собі раду бар «Корівка» і «Пиріжкова» на Словацького
- Як привчити львів’ян прибирати за своїми домашніми улюбленцями
- Без бюджету та з виконкомом. Як на сесії домовлялись депутати і Андрій Садовий
- Кав’ярні для чоловіків, цукерні – для жінок. Розваги і торгівля у Львові сто років тому
- Затори у Львові. Чому світлофори в місті працюють так, а не інакше
- Чемні/хамовиті. Громадський активіст про те, як паркуються у Львові та Києві
- Куди зникає дух Львова. Справа магазину на Краківській
- Викинули продуктів на сотні тисяч. Як бізнес у Львові пережив другий локдаун
- Берлін у центрі Львова. Як після реставрації виглядає брама на Князя Романа
- Труднощі перекладу? Що не так із українською мовою у Львові
- Автобуси і політика. Чому Садовий запитує у львів'ян, у кого місту купувати транспорт
- Новий рік та Різдво у Львові сто років тому і сьогодні. Історія, фото
- Дожити до ста. Дві історії довгожителів Львова
- Львівська ОТГ офіційно запрацювала. Як пройшло передноворічне засідання депутатів
- Бруківка, асфальт, камінь і знову бруківка. Сім п'ятниць вулиці Бандери