фото: Львівський ІТ-Кластер

фото: Львівський ІТ-Кластер

Це не каста для багатих. Як IT впливає на розвиток Львова

2980 4
Що дає ІТ-галузь Львову, які компетенції потрібні, щоб працювати в цій сфері, та як втримати ІТ-фахівців в Україні.

Чи став Львів «силіконовою долиною» в Україні, які переваги та виклики приносить місту ІТ-галузь та як вона впливає на розвиток інших сфер у регіоні, з'ясовували експерти та бізнесмени під час дискусії, організованої дискусійною платформою «Твоє місто».

Чому IT-фахівці їдуть за кордон

За словами СЕО Львівського ІТ-Кластеру Степана Веселовського, Львову ще далеко до «силіконової долини», хоча позитивні зрушення в IT-сфері є.

«Позиціонувати себе другою "силіконовою долиною", це як казати, що Львів — маленький Париж. У нас є три основні цілі, над якими потрібно працювати, — освіта, PR та інфраструктура. Тільки якщо ці сфери почнуть успішно розвиватись, ми зможемо говорити про реальні зміни. Освіта й промоція притягують та формують бізнес», — говорить він.

За його словами, основні проблеми ІТ-сфери Львова — регулювання питань інтелектуальної власності. З ним погоджується і співзасновник компанії JetBeep Олексій Даців.

«У нас є компанії у декількох країнах, у тому числі й у США. У Штатах краще йдуть справи з регулюванням авторських прав на законодавчому рівні. В Україні ж фактично немає верховенства права», — каже він.

Щоб компетентні спеціалісти залишались у країні, потрібно «їх любити та платити їм достойну зарплату», переконаний керівник управління інвестиційної політики ЛОДА Роман Матис.

«Проблема виникає тоді, коли працівників розглядають як ресурс, який можна використати і викинути», — говорить він.

Натомість директор Школи права УКУ Іван Городиський вважає, що багато спеціалістів виїжджають за кордон через відсутність трендів на місцевому рівні.

«Тренди зароджуються у США та Китаї, але не в Україні. Тобто люди їдуть за кордон через відсутність перспектив. Головна мета Львова — стати місцем, де зароджуються тренди. Також потрібно вже вирішити питання з єдиним податком та ФОП», — каже він.

Читайте також: ІТ, Вестмінстер і третя група. Важливе про дискусію з ФОПами

Але є і ті IT-спеціалісти, які ніколи не покинуть рідне місто, бо хочуть створити комфортні умови у своїх країнах та диктувати порядок денний на IT-ринку, переконаний виконавчий віце-президент компанії SoftServe Олег Денис.

«На жаль, часто люди думають, що IT-фахівці мріють створити окрему касту для багатих. Насправді ж ми хочемо принести нові технології та інновації у нашу країну, створити комфортні умови тут, принести цивілізацію. IT — це інструмент, який допомагає творити та змінювати. Не існує просто IT для IT», — говорить він.

У той же час голова Комітету підприємців Львівщини Роман Зафійовський закликає місцеву владу займатися просвітництвом серед мешканців міста та популяризувати IT-галузь, оскільки вбачає можливу загрозу розриву між середовищем IT та рештою Львова.

Що треба, щоб працювати в ІТ

Щоб знайти роботу у львівських IT-компаніях, у першу чергу, потрібно критично мислити та знати англійську, каже Степан Веселовський.

«Ми в Кластері не можемо закрити дві вакансії упродовж чотирьох місяців. І це не через зарплати, а через відсутність компетенцій. Щоб успішно працевлаштуватись, потрібно вивчити англійську та отримати якісну освіту. На жаль, у нашій країні повна девальвація освітньої сфери», — говорить він.

Керівник навчальних програм компанії ЕPАМ у Львові Володимир Вергун вважає, що дітей потрібно навчати культурі спілкування та змушувати їх з дитинства опановувати підприємницькі навички. На його думку, це допоможе їм досягти більшого в майбутньому.

«Впровадження змін — дуже болюче питання в усіх галузях. Але вони потрібні, особливо в освіті. Наприклад, наша компанія запустила EPAM University, щоб впроваджувати інновації та ділитись ними», — каже Володимир Вергун.

Читайте також: Що слід розвивати майбутнім програмістам ще у школі

З ним погоджується і Степан Веселовський, який наводить приклад викладання підприємництва представниками ІТ-Кластеру у львівських школах для старшокласників. За його словами, це більш ефективно, ніж уроки економіки.

Керівник Інституту міста Олександр Кобзарев у свою чергу каже, що у Львові потрібно створювати новий кластер — освіти та креативу, щоб у місті створювались та реалізувались інноваційні ідеї талановитої молоді.

Читайте також: Як у Львові працює кластер індустрії моди

Що дає ІТ-сфера Львову

Керівниця управління інформаційних технологій ЛМР Марта Романяк запевняє, що міська влада регулярно співпрацює з львівськими IT-компаніями. За її словами, держава має більше працювати над захистом ІТ, авторських прав, і тоді більше компаній залишатимуться в Україні.

Розвиток IT-сфери допоможе збільшити кількість робочих місць у місті та ВВП, каже радник міського голови з питань IT Олег Петрович.

«У Львові близько 20% робочих місць займає IT, і це чудово, адже розвиток IT дає прилив інвестицій. Між IT та містом має бути синергія», — говорить він.

Додамо, що в кінці 2018 року Львівський ІТ-кластер та соціологічна агенція Fama провели дослідження ІТ Research серед майже 900 працівників ІТ-галузі у Львові. Згідно з ним,  ІТ-сфера створила приблизно 63 тис. нових робочих місць у Львові: прямої зайнятості — 21 тисячу, непрямої та індукованої зайнятості — 42 тисячі. Протягом року зросли і доходи ІТ-спеціалістів: у 2017 середній заробіток становив $1740, а у 2018 — вже $1880. Оборот ІТ-індустрії Львова за 2017 рік становив $618 млн, що удвічі більше, ніж у 2015 році. У структурі ВРП Львова частка ІТ становила 21% у 2017 році.

У свою чергу голова Ради директорів компанії SoftServe Ярослав Любінець запевняє, що IT-індустрія — це також чинник створення середнього класу в Україні. Крім того, ІТ не лише притягує інвестиції в місто, а й займається благодійністю.

Читайте також: Як починалося ІТ у Львові. Історичні фото

«У нашої компанії є БФ "Відкриті очі", який допомагає вирішувати проблеми міста. Наприклад, покращувати умови перебування в госпіталі та дитячих лікарнях або вдосконалювати пішохідні переходи. Люди повинні об’єднуватись та спільними зусиллями покращувати місце, де вони живуть», — каже Ярослав Любінець.

Володимир Вергун закликає не будувати стратегії, а одразу переходити до дій.

«Усе просто. Ви маєте ідею, як, наприклад, модернізувати роботу світлофорів. То починайте її впроваджувати, а не розмовляйте про це без кінця», — розповідає він.

За його словами, головним завданням міста, у свою чергу, має бути створення умов, за яких креативне середовище буде себе комфортно почувати.

Катерина Гаценко,

фото зі сторінки Романа Матиса у Facebook,

головне фото  Львівського ІТ-Кластеру

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.