Фото: Freepik
Страхова медицина у Львові: як повернути гроші за лікування
Раптова хвороба може порушити звичний ритм життя, вимагати тривалого лікування та великих витрат, компенсувати які може страхова медицина. Проте в Україні загалом та у Львові зокрема такий вид страхування не надто популярний. Зараз медичне страхування, як правило, входить у соцпакет для працівників великих компаній, натомість самостійно українці такі поліси купувати не поспішають.
Які є види медичного страхування
Зараз в Україні існують два види медичного страхування: добровільне (ДМС), коли платить роботодавець або сама людина, та обов’язкове (ОМС), коли страхує роботодавець або держава.
Перший варіант є більш поширеним, оскільки запровадження страхування на рівні держави ще перебуває на початковому рівні. Зокрема, у Міністерстві охорони здоров’я кажуть, що повноцінне медичне страхування українці отримають, коли реформу впровадять на усіх рівнях надання медичної допомоги, що станеться не раніше 2020 року. Тоді, зі слів в. о. міністра охорони здоров’я України Уляни Супрун, звернувшись в будь-який заклад, що співпрацює з Національною службою здоров’я України, пацієнт зможе отримати чіткий гарантований державою пакет медичних послуг, який зараз формують.
Що стосується ДМС, то, як розповіли Tvoemisto.tv в одній зі страхових компаній, більшість українців застраховані в межах корпоративного страхування. Популярність цього полісу обумовлена ціною і зручністю в оформленні (необхідна лише заява від керівника колективу). При цьому вартість корпоративного страхування на 20-30% менша за особисте.
Читайте також: Неймовірно, але факт. Які аналізи стануть безкоштовними в Україні та як це працюватиме
Корпоративну страховку має львів’янка Наталія Андрейко. За її словами, у компанії «Лантманнен Акса», де вона працює, застраховані майже усі робітники. Скільки саме грошей вираховують за страховку із її зарплатні, вона точно не знає, проте каже, що так почувається більш захищеною.
«Якщо є проблеми зі здоров’ям — телефоную за вказаними номерами у полісі до лікаря-координатора, і там вже шукають потрібних медиків. Навіть запитують, куди краще мене направити або який час мені найбільше підходить. Далі лікар виписує рахунок, я подаю його в страхову, і там все компенсовують йому або мені. Проте наразі це можливо лише з приватними лікарями», — каже вона.
Раніше, говорить Наталія Андрейко, при хворобі шукала вихід самостійно та ходила до «своїх» лікарів, тепер частіше користується послугами страхової компанії.
«Одного разу довелося робити томографію голови, яку призначив лікар, але страховка цього не покрила, оскільки не було реальної загрози життю. Натомість минулого року скористалася послугами невропатолога: 10 прийомів у лікаря, масажі, фізпроцедури. Страховка покрила 60-70% лікування — визначений ліміт на відвідування лікаря», — розповідає вона.
Як розповіла Tvoemisto.tv менеджерка з персоналу однієї львівської фірми Валентина Герасименко, у їхній компанії застраховані 180 працівників з 250. За її спостереженнями, користуються послугами страхових компаній лише приблизно 30% застрахованих.
«Українці ще не готові до страхової медицини. Усе, що їм потрібно зробити, — зателефонувати за номером, який вказаний у страховці, сказати свій номер полісу і проблему. Далі їм підшукають спеціаліста або клініку. Коли я запитую, чому вони цього не роблять, у відповідь чую, що, мовляв, не мають часу або не знають лікаря, до якого їх записали», — каже вона.
Читайте також: Не намагайтеся уникати помилок. Ігор Стояновський про життєвий вибір та реформу медицини
Особисте або приватне медстрахування з полісу ДМС також різниться. Окремо можна вибрати «страхування від нещасних випадків», «страхування життя» чи «повний медзахист». Кожен з них не є стандартним і розробляється індивідуально з огляду на бажання та можливості клієнта, що й випливає на вартість полісу. Зокрема, поліс «страхування від нещасних випадків» дозволить застрахувати не лише себе, а й близьких, які зможуть отримати компенсацію при травмах, інвалідності чи смерті застрахованої особи.
Спеціаліст страхової компанії «PZU Україна» Уляна Пайкуш у коментарі Tvoemisto.tv каже, що все більше львів’ян стали надавати перевагу страхуванню життя із накопиченням.
«Це своєрідна пенсійна програма накопичення, в якій можуть брати участь люди до 65 років. Людина укладає договір зі страховою компанією на 10-20 років, зазначає суму, яку б хотіла вносити, і зобов’язуєтеся регулярно це робити. Наприклад, якщо у планах щороку вносити 10 тисяч, страхова сума життя людини складатиме 200 тисяч гривень. І кошти лежатимуть на відсотках, і людина матиме захист», — пояснює вона.
Крім того, зі слів Уляни Пайкуш, якщо клієнт має поліс страхування життя і є платником податків, як фізична особа, їй держава повертає так званий пільговий податок, який становить 18%. Отож, якщо людина щороку відкладає 10 тисяч гривень, держава їй повертатиме 1 800 грн пільгового податку.
Читайте також: Чотири найпоширеніші міфи про хірургію. Чому операція — насправді не страшно
Скільки коштує медичне страхування у Львові
Консультанти кількох страхових компаній розповіли Tvoemisto.tv, що ціна страхового полісу залежить від різних факторів. У першу чергу на це впливають перелік ризиків, набір бонусних програм (фітнес-центри, масаж тощо), категорії медичних установ, включених у пакет обслуговування, кількість застрахованих тощо. Ціни на поліси ДМС у середньому коливаються від 500 грн до 50 тисяч і вище на рік. Натомість сума виплат становить від 50 до 200 тисяч гривень. Поліси ДМС рекомендують обирати з лімітами, вираженими у грошовому еквіваленті, а не у кількісному (наприклад, звернення за медичною допомогою не частіше, ніж тричі на рік).
Наприклад, страхова група «ТАС» пропонує пакети медичного страхування «Повний медзахист» (який поділяється на «Мінімальний», «Оптимальний» і «Максимальний»), «Страхування здоров’я на випадок хвороби», «Страхування від нещасного випадку» і ще кілька видів. Річна оплата стартує від 300 грн, а сума відшкодування — 50 тисяч.
У страховій компанії «Провідна» сума страхових виплат становить від 7 тис. до 150 тис. грн. При цьому, річна вартість полісу стартує від 750 грн на одного клієнта залежно від обраного класу страхування.
Страхова компанія «ІНГО Україна» пропонує річну суму відшкодування від 75 тисяч гривень, а ось якою має бути річна оплата, варто з’ясовувати індивідуально.
У компанії АСКА за програмою «Формула здоров’я» грошову виплату можна отримати при інфаркті, інсульті, онкології та ще восьми критичних захворюваннях, хірургічних операціях та лікуванні у стінах клінік. За чотири гривні на день вони обіцяють захистити клієнта на суму до 200 тис. грн.
Читайте також: Як розпізнати інфаркт та надати першу допомогу. Інфографіка
У компанії «Альфа страхування» ціни на різні поліси коливаються від 1 тис. грн до 35 тис. грн на рік. Залежно від обраного пакета, кількість і якість послуг значно відрізнятиметься.
У страховій компанії «Уніка» за пакет «Стандарт» доведеться платити від 24 гривень на день, а страхова сума становитиме 75 тисяч гривень. Пакет «Престиж» коштує від 52 грн на день, а страхова сума збільшиться до 175 тис. грн.
Для оформлення медичного страхування знадобляться паспорт, ідентифікаційний код, а також заповнені анкети, які пропонує страхова компанія. Платежі зазвичай проводяться один раз на рік, але деякі компанії можуть надавати щомісячну чи щоденну оплату. Що стосується корпоративних страховок, то тут все індивідуально і залежить від кількості застрахованих та пакету послуг.
Як співпрацюють страхові компанії з медзакладами Львова
Як розповів у коментарі Tvoemisto.tv головний лікар 8-ї міської клінічної лікарні Василь Обаранець, лікарня має угоди практично з усіма компаніями, які пропонують медичне страхування львів’янам. За його словами, здебільшого страхові компанії повертають кошти самому хворому, адже за поліс заплатив він. У лікарні ж можуть лише підтвердити, що саме таке лікування справді призначили пацієнту.
Читайте також: Угоди восени рахують. Несподіванки медреформи для лікарів та пацієнтів
«Коли пацієнт потрапляє в лікарню, ми лікуємо його за загальними принципами. Якщо він застрахований, то потім звертається до страховика, повідомляє про випадок. У нас бере підтвердження, що справді тут лікувався, а також які саме витрати мав. Відтак, фірма може повернути кошти. Наразі лише так все це працює», — говорить Василь Обранець.
Головний лікар 4-ї міської поліклініки Львова Остап Місюра у коментарі Tvoemisto.tv каже, що співпрацювати зі страховими компаніями готові і поліклініки.
«Угод зі страховими компаніями на відшкодування послуг поки що в нас немає. Проте, оскільки поліклініки Львова стали некомерційними підприємствами, вони мають тепер можливість та право їх укладати. Якщо б до нас звернулися з подібною пропозицією, ми б на неї погодилися. Щодо самих пацієнтів, то це наразі їхня особиста справа. Ми в поліклініці не знаємо, чи пацієнти після візитів до наших лікарів отримують компенсацію від страховиків», — говорить він.
І Василь Обранець, і Остап Місюра кажуть, що медичне страхування в Україні необхідне.
«Зараз людям надається певний об’єм послуг, який гарантує держава. Логічно, що в страховому полісі має йти мова про ширший пакет послуг, який не входитиме в гарантійний. Більшість пацієнтів наразі думає, що в поліклініці їм все повинні зробити безкоштовно. На жаль, це далеко не так. І ось коли прийде розуміння, що за певні послуги треба заплатити самому, й буде поштовх до страхової медицини», — каже Остап Місюра.
Ольга Шведа
Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня
- «У Волинській трагедії немає одного винного»
- Чи збільшились на Львівщині випадки кишкових інфекцій і що краще їсти влітку