Що очікують громадський сектор, медицина та Церква від влади, а також, як знайти порозуміння та взаємодію між усіма цими секторами. Tvoemisto.tv організувало третю дискусію із серії «Як має розвиватися Львів у наступні п’ять років». Усі вони відбулися перед виборами, у перших двох – своїми думками поділилися представники бізнесу, культури та освіти.

Безкоштовна медицина у часи коронавірусу

Експерт з реформи системи охорони здоров’я, викладач на навчальних програмах УКУ Олександр Ябчанка акцентує на тому, що зараз дуже гостро стоїть проблема оплати лікування Covid-19 для кожного пацієнта окремо, адже за медикаменти та розхідний матеріал він, зазвичай, платить з власної кишені, хоча Національна служба здоров’я виділяє на це певні кошти.

Перше, що потрібно зробити, на думку Ябчанки, це зрозуміти реальну вартість послуг, а не гіпотетичну пораховану, а також реальний об’єм послуг на наступний рік. Потім із цією інформацією прорахувати дефіцит фінансування і запланувати його в бюджеті.

Органи місцевого самоврядування мають поставити перед закладами завдання порахувати собівартість за клінічними протоколами і надати експертів для цього завдання. Заклади ж, зі свого боку, мають бути зацікавлені подати детальну інформацію за видами послуг і щодо вартості матеріалів та роботи.

Читайте також: Людське ставлення і турбота про зміст. Чого хочуть від влади львова освіта і культура

Проте наразі, каже експерт, уряд не виконав «домашнього завдання» на час жорсткого локдауну і тепер діє не на випередження та запобігання, а вже констатує те, що сталося:

«Найефективніший спосіб запобігання – це раннє виявлення та ізоляція контактних осіб, наразі ж ми тільки констатуємо факт, що пацієнт захворів. Саме цю систему раннього тестування і виявлення контактних осіб уряд мав розробити, коли ми були у жорсткому карантині. Ми зараз у тій ситуації, коли доганяємо, а не випереджаємо події і треба зрозуміти, як у цій ситуації рухатимемось далі».

Люди, фінансування та кисневі концентратори

У свою чергу, керівниця благодійного фонду «Крила надії» Наталія Ліпська наголошує, що розвантажити лікарні та допомогти надати першочергову допомогу тим, хто її потребує більше, можна закупивши кисневі концентратори для шести поліклінік Львова. Кисневі концентратори допомагають продовжити лікування уже вдома або ж і взагалі лікуватися тільки тут, якщо ситуація хворого дозволяє.

На базі цих поліклінік потрібно створити обмінні центри, на кшталт структури, яку пані Наталія організувала у фонді:«В середині грудня буде можливість закупити партію концентраторів, якщо на це будуть кошти. Є де купити концентратори, питання у фінансуванні та створенні цих структур буквально з двох людей, які будуть їх видавати. Якщо 6-ти поліклінікам дати по 50 концентраторів – це дуже розвантажить лікарні, адже концентратор знаходиться в когось 2 дні, а в когось 6 – це постійний оборот».

За словами Наталії Ліпської, надалі таким чином можна допомогти мінімум 300 людям, адже кисневі концентратори наступні 5 років можуть слугувати для термінально онкохворих і людей з легеневою гіпертензією.

«Це не буде вливання коштів у зараз, а потім ці концентратори будуть нікому не потрібні, вони наступні 5 років працюватимуть на мешканців міста, рятуючи, як мінімум, 300 людей щомісяця, а по оборотності 450 осіб», – каже вона.

Наталія Ліпська також розвиває проєкт допомоги онкохворим дітям у Львові, адже важливо мати можливість отримувати якісну допомогу на місці. На це, за її словами, потрібно 20 мільйонів, 3 млн з яких фонд вже зібрав: «Потрібно зробити повну систему допомоги дітям з пухлинами мозку і хребта, яка працюватиме не тільки на них, а на всіх дітей, які туди потрапляють. Це коштує 20 мільйонів, що, я вважаю, у межах компетенції міста. 3 мільйони ми вже отримали через громадський бюджет. Ця система працюватиме надалі у межах 10 років. Наразі ж ми маємо дуже крутих онкологів на Дністерській, але частину операції змушені робити за межами Львова».

Читайте також: Великий бізнес вміє домовлятись. Чого очікувати від нової Львівської міської ради

Голова Комісії УГКЦ у справах душпастирства охорони здоров’я сестра Севастьяна Карвацька також зазначає, що проєкти Церкви наразі перебувають у фазі дофінансування. Від початку пандемії всі можливі приміщення церкви віддавали під потреби медиків, також вони могли безкоштовно користуватися послугами готелю «Патріарший», поки чекали результатів тестів після вахтових чергувань.

Також патріарша курія організовувала доставку гарячих обідів стареньким та немічним людям, які якраз є у групі ризику. Через роботу із людьми похилого віку Церква також має потребу у кисневих концентраторах, які вкрай необхідні для осіб, які виписуються з клініки, але ще не можуть самостійно дихати. За словами сестри Сеастьяни, Церква рада будь-якій допомозі, не тільки фінансовій.

«Ми дуже залежимо від жертводавців і стикнулися із фінансовими проблемами, тому дуже важлива співпраця з містом. Нас цікавить будь-яка підтримка від міста: не тільки фінансова, а, наприклад, люди, які готові будуть з нами співпрацювати і допомагати», – каже вона.

Надію на подальшу співпрацю та фінансову допомогу міста у закінченні проєктів має також керівниця осередку Пласту у Львові Анастасія Слюсаренко. Одним з таких є побудова вишкільного центру Пласту у Винниках. Також, звертає увагу Слюсаренко, будівля основного центру на вулиці Шептицьких є старою і в аварійному стані, але виконує чи не найважливішу функцію в організації: «Ми розуміємо, що потрібно виділяти кошти на боротьбу з пандемією, але такі організації як Пласт, в якому 2 500 членів, потребують також підтримки. Ми виховуємо молодь, майбутнє покоління, яке є рушієм змін і нам дуже важливо мати затишні комфортні місця, де ми можемо займатися з молоддю».

Читайте також: Тvoemisto починає серію дискусій про те, як розвиватися Львову наступні 5 років

Ідею звернути особливу увагу на виховання молоді та освіту у період пандемічної кризи розділяє і голова Патріаршої комісії у справах молоді УГКЦ отець Ростислав Пендюк.

«Ми стикатимемось із проблемами у всіх галузях, починаючи від економіки та медицини, якщо не будемо готувати майбутніх ціннісних і якісних лікарів, інженерів, працівників ІТ, журналістів, управлінців та інших фахівців. Також великий наголос треба робити на співпрацю різних середовищ», – наголошує він.

Необхідні послідовна комунікація та стратегічне бачення

Керівниця осередку Пласту у Львові Анастасія Слюсаренко звертає увагу на недостатньо послідовну комунікацію щодо правил і вимог під час карантину і в такій ситуації дуже важко зорієнтуватися, як діяти. За її словами, буває, що уряд говорить про одні правила, на міському рівні – інші, деякі школи вирішують закритись, деякі працюють дистанційно, університети – взагалі інакше.

«На нас, як на організацію, яка працює з дітьми, це дуже впливає. Ми хочемо діяти послідовно і виважено», – зазначає вона.

Тому організація, каже Анастасія Слюсаренко очікує на чіткі директиви щодо безпеки, адже Пласт – це, перш за все, командна робота та зустрічі, а також табори. Гостро перед організацією стоїть питання, як же безпечно провести літній табір, який є підсумком усього року пластування.

Голова Патріаршої комісії у справах молоді УГКЦ отець Ростислав Пендюк також очікує налагодженої комунікації і зазначає, що місцевій владі необхідно підтримувати інформаційну складову роботи з громадою та звертати велику увагу на якісну комунікацію щодо найважливіших питань міста. За його словами, міський голова із усією командою має вибудувати стратегічне бачення розвитку міста.

«Стратегічне бачення має бути не на 2 і навіть не на 5 років, а можливо на всі 20. І воно має народитися не лише в голові очільника міста, а повинно бути добре продискутоване з різними сферами і доноситися до громади міста», – каже отець Ростислав.

З меншою агресією ставитися одне до одного

Пацієнтам та лікарям потрібно з трохи меншою агресією сприймати одне одного, а підприємцям, в свою чергу, потрібно розуміти медиків та навпаки, каже експерт з реформи системи охорони здоров’я Олександр Ябчанка.

«Підприємці мають зрозуміти думку медиків, які мислять у своїй системі координат: життя-здоров’я пацієнта – найголовніше, крапка. Медики ж мають розуміти і підприємців, які резонно запитують: «А звідки в нас візьмуться гроші?»», – зауважує експерт.

Проблема зараз в тому, наголошує Ябчанка, що влада пропустила момент випрацювання дієвої схеми виявлення і попередження хвороби, а зараз вже тільки реагує на факт.

Читайте також: Чи можуть бути у Львові англомовне навчання та добра медицина?

Отець Ростислав Пендюк також каже про необхідність розвивати внутрішню довіру, зокрема до лікарів.

Громадський сектор та медицина очікують зрозумілості правил безпеки під час пандемії, а також стратегічного бачення і поміркованого планування. Як медицина, так і Церква й молодіжні організації, сподіваються на наступну фінансову підтримку розпочатих проєктів і допомогу кадрами: потрібні люди, які готові допомагати та співпрацювати. Але найголовніше – вибудовування взаєморозуміння та довіри між медиками та пацієнтами, між медиками та підприємцями і, звісно, активна підтримка та взаєморозуміння із владою.

Нагадаємо, що медіа-хаб Тvoemisto.tv розпочав серію публічних дискусій серед різних середовищ містян, аби допомогти сформувати порядок денний для нового голови та новообраних депутатів Львівської ОТГ. Активні середовища львів’ян визначать та озвучать, які очікування вони мають щодо подальшого розвитку Львова і Львівської ОТГ. Раніше ми вже провели дискусію про очікування львівського бізнесу до місцевої влади, яку можна переглянути на нашому YouTube-каналі та на фейсбук-сторінці, а також чого хочуть від влади освіта та культура.

Катерина Бортняк

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.