Фото: Інститут міста
Розуміти одне одного. Чого очікують від влади Львова громадський сектор, медицина і Церква
Безкоштовна медицина у часи коронавірусу
Експерт з реформи системи охорони здоров’я, викладач на навчальних програмах УКУ Олександр Ябчанка акцентує на тому, що зараз дуже гостро стоїть проблема оплати лікування Covid-19 для кожного пацієнта окремо, адже за медикаменти та розхідний матеріал він, зазвичай, платить з власної кишені, хоча Національна служба здоров’я виділяє на це певні кошти.
Перше, що потрібно зробити, на думку Ябчанки, це зрозуміти реальну вартість послуг, а не гіпотетичну пораховану, а також реальний об’єм послуг на наступний рік. Потім із цією інформацією прорахувати дефіцит фінансування і запланувати його в бюджеті.
Органи місцевого самоврядування мають поставити перед закладами завдання порахувати собівартість за клінічними протоколами і надати експертів для цього завдання. Заклади ж, зі свого боку, мають бути зацікавлені подати детальну інформацію за видами послуг і щодо вартості матеріалів та роботи.
Читайте також: Людське ставлення і турбота про зміст. Чого хочуть від влади львова освіта і культура
Проте наразі, каже експерт, уряд не виконав «домашнього завдання» на час жорсткого локдауну і тепер діє не на випередження та запобігання, а вже констатує те, що сталося:
«Найефективніший спосіб запобігання – це раннє виявлення та ізоляція контактних осіб, наразі ж ми тільки констатуємо факт, що пацієнт захворів. Саме цю систему раннього тестування і виявлення контактних осіб уряд мав розробити, коли ми були у жорсткому карантині. Ми зараз у тій ситуації, коли доганяємо, а не випереджаємо події і треба зрозуміти, як у цій ситуації рухатимемось далі».
Люди, фінансування та кисневі концентратори
У свою чергу, керівниця благодійного фонду «Крила надії» Наталія Ліпська наголошує, що розвантажити лікарні та допомогти надати першочергову допомогу тим, хто її потребує більше, можна закупивши кисневі концентратори для шести поліклінік Львова. Кисневі концентратори допомагають продовжити лікування уже вдома або ж і взагалі лікуватися тільки тут, якщо ситуація хворого дозволяє.
На базі цих поліклінік потрібно створити обмінні центри, на кшталт структури, яку пані Наталія організувала у фонді:«В середині грудня буде можливість закупити партію концентраторів, якщо на це будуть кошти. Є де купити концентратори, питання у фінансуванні та створенні цих структур буквально з двох людей, які будуть їх видавати. Якщо 6-ти поліклінікам дати по 50 концентраторів – це дуже розвантажить лікарні, адже концентратор знаходиться в когось 2 дні, а в когось 6 – це постійний оборот».
За словами Наталії Ліпської, надалі таким чином можна допомогти мінімум 300 людям, адже кисневі концентратори наступні 5 років можуть слугувати для термінально онкохворих і людей з легеневою гіпертензією.
«Це не буде вливання коштів у зараз, а потім ці концентратори будуть нікому не потрібні, вони наступні 5 років працюватимуть на мешканців міста, рятуючи, як мінімум, 300 людей щомісяця, а по оборотності 450 осіб», – каже вона.
Наталія Ліпська також розвиває проєкт допомоги онкохворим дітям у Львові, адже важливо мати можливість отримувати якісну допомогу на місці. На це, за її словами, потрібно 20 мільйонів, 3 млн з яких фонд вже зібрав: «Потрібно зробити повну систему допомоги дітям з пухлинами мозку і хребта, яка працюватиме не тільки на них, а на всіх дітей, які туди потрапляють. Це коштує 20 мільйонів, що, я вважаю, у межах компетенції міста. 3 мільйони ми вже отримали через громадський бюджет. Ця система працюватиме надалі у межах 10 років. Наразі ж ми маємо дуже крутих онкологів на Дністерській, але частину операції змушені робити за межами Львова».
Читайте також: Великий бізнес вміє домовлятись. Чого очікувати від нової Львівської міської ради
Голова Комісії УГКЦ у справах душпастирства охорони здоров’я сестра Севастьяна Карвацька також зазначає, що проєкти Церкви наразі перебувають у фазі дофінансування. Від початку пандемії всі можливі приміщення церкви віддавали під потреби медиків, також вони могли безкоштовно користуватися послугами готелю «Патріарший», поки чекали результатів тестів після вахтових чергувань.
Також патріарша курія організовувала доставку гарячих обідів стареньким та немічним людям, які якраз є у групі ризику. Через роботу із людьми похилого віку Церква також має потребу у кисневих концентраторах, які вкрай необхідні для осіб, які виписуються з клініки, але ще не можуть самостійно дихати. За словами сестри Сеастьяни, Церква рада будь-якій допомозі, не тільки фінансовій.
«Ми дуже залежимо від жертводавців і стикнулися із фінансовими проблемами, тому дуже важлива співпраця з містом. Нас цікавить будь-яка підтримка від міста: не тільки фінансова, а, наприклад, люди, які готові будуть з нами співпрацювати і допомагати», – каже вона.
Надію на подальшу співпрацю та фінансову допомогу міста у закінченні проєктів має також керівниця осередку Пласту у Львові Анастасія Слюсаренко. Одним з таких є побудова вишкільного центру Пласту у Винниках. Також, звертає увагу Слюсаренко, будівля основного центру на вулиці Шептицьких є старою і в аварійному стані, але виконує чи не найважливішу функцію в організації: «Ми розуміємо, що потрібно виділяти кошти на боротьбу з пандемією, але такі організації як Пласт, в якому 2 500 членів, потребують також підтримки. Ми виховуємо молодь, майбутнє покоління, яке є рушієм змін і нам дуже важливо мати затишні комфортні місця, де ми можемо займатися з молоддю».
Читайте також: Тvoemisto починає серію дискусій про те, як розвиватися Львову наступні 5 років
Ідею звернути особливу увагу на виховання молоді та освіту у період пандемічної кризи розділяє і голова Патріаршої комісії у справах молоді УГКЦ отець Ростислав Пендюк.
«Ми стикатимемось із проблемами у всіх галузях, починаючи від економіки та медицини, якщо не будемо готувати майбутніх ціннісних і якісних лікарів, інженерів, працівників ІТ, журналістів, управлінців та інших фахівців. Також великий наголос треба робити на співпрацю різних середовищ», – наголошує він.
Необхідні послідовна комунікація та стратегічне бачення
Керівниця осередку Пласту у Львові Анастасія Слюсаренко звертає увагу на недостатньо послідовну комунікацію щодо правил і вимог під час карантину і в такій ситуації дуже важко зорієнтуватися, як діяти. За її словами, буває, що уряд говорить про одні правила, на міському рівні – інші, деякі школи вирішують закритись, деякі працюють дистанційно, університети – взагалі інакше.
«На нас, як на організацію, яка працює з дітьми, це дуже впливає. Ми хочемо діяти послідовно і виважено», – зазначає вона.
Тому організація, каже Анастасія Слюсаренко очікує на чіткі директиви щодо безпеки, адже Пласт – це, перш за все, командна робота та зустрічі, а також табори. Гостро перед організацією стоїть питання, як же безпечно провести літній табір, який є підсумком усього року пластування.
Голова Патріаршої комісії у справах молоді УГКЦ отець Ростислав Пендюк також очікує налагодженої комунікації і зазначає, що місцевій владі необхідно підтримувати інформаційну складову роботи з громадою та звертати велику увагу на якісну комунікацію щодо найважливіших питань міста. За його словами, міський голова із усією командою має вибудувати стратегічне бачення розвитку міста.
«Стратегічне бачення має бути не на 2 і навіть не на 5 років, а можливо на всі 20. І воно має народитися не лише в голові очільника міста, а повинно бути добре продискутоване з різними сферами і доноситися до громади міста», – каже отець Ростислав.
З меншою агресією ставитися одне до одного
Пацієнтам та лікарям потрібно з трохи меншою агресією сприймати одне одного, а підприємцям, в свою чергу, потрібно розуміти медиків та навпаки, каже експерт з реформи системи охорони здоров’я Олександр Ябчанка.
«Підприємці мають зрозуміти думку медиків, які мислять у своїй системі координат: життя-здоров’я пацієнта – найголовніше, крапка. Медики ж мають розуміти і підприємців, які резонно запитують: «А звідки в нас візьмуться гроші?»», – зауважує експерт.
Проблема зараз в тому, наголошує Ябчанка, що влада пропустила момент випрацювання дієвої схеми виявлення і попередження хвороби, а зараз вже тільки реагує на факт.
Читайте також: Чи можуть бути у Львові англомовне навчання та добра медицина?
Отець Ростислав Пендюк також каже про необхідність розвивати внутрішню довіру, зокрема до лікарів.
Громадський сектор та медицина очікують зрозумілості правил безпеки під час пандемії, а також стратегічного бачення і поміркованого планування. Як медицина, так і Церква й молодіжні організації, сподіваються на наступну фінансову підтримку розпочатих проєктів і допомогу кадрами: потрібні люди, які готові допомагати та співпрацювати. Але найголовніше – вибудовування взаєморозуміння та довіри між медиками та пацієнтами, між медиками та підприємцями і, звісно, активна підтримка та взаєморозуміння із владою.
Нагадаємо, що медіа-хаб Тvoemisto.tv розпочав серію публічних дискусій серед різних середовищ містян, аби допомогти сформувати порядок денний для нового голови та новообраних депутатів Львівської ОТГ. Активні середовища львів’ян визначать та озвучать, які очікування вони мають щодо подальшого розвитку Львова і Львівської ОТГ. Раніше ми вже провели дискусію про очікування львівського бізнесу до місцевої влади, яку можна переглянути на нашому YouTube-каналі та на фейсбук-сторінці, а також чого хочуть від влади освіта та культура.
Катерина Бортняк
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня
- «У Волинській трагедії немає одного винного»
- Чи збільшились на Львівщині випадки кишкових інфекцій і що краще їсти влітку