Створити ОСББ у Львові: все у ваших руках (насправді ні)
Уже кільканадцять років держава дає громадянам право, а в останні кілька років – активно заохочує створювати об’єднання співвласників багатоквартирних будинків. Це означає розпоряджатися своїм житлом та прибудинковою територією самотужки, без участі й посередництва житлово-експлуатаційного підприємства (у Львові вони називаються «ЛКП»). Ба, більше: ЛКП мають бути остаточно ліквідовані вже цього року, хоча процес цей явно затягується. На словах усе ідилічно: добровільне об’єднання свідомих громадян, що порядкує у власному будинку й розпоряджається власним комірним. Tvoemisto.tv поспілкувалось із двома засновниками львівських ОСББ, щоб з’ясувати, як це відбувається на практиці.
Історія успіху на Мечникова
Ірина Дух – голова правління ОСББ «Ювілейний-750», створеного вісім років тому в новобудові біля Личаківського кладовища. «Ми дізналися, що будинок уже зданий, коли він простояв цілий рік: фірма-забудовник не поспішала запускати його в життя. Те, що люди не заселяються, їх не цікавило. Ми ж хотіли, щоб будинок почав жити. В нас був вибір – або віддавати будинок у підпорядкування ЛКП, яке навряд чи довело би до кінця справи з забудовником, або створювати ОСББ. Разом із кільканадцятьма власниками квартир ми обрали другий варіант», – розповідає вона. Проблем зі створенням об’єднання не було, а ось на те, щоб примусити забудовника завершити будинок, пішло два роки переговорів і судової тяганини. За цей час до будинку під’єднали електрику, газ і воду.
Невдовзі Ірина зрозуміла, що робота, на яку вона зголосилась, важка. Мешканці будинку телефонують їй зі своїми побутовими проблемами о будь-якій порі – одного разу о четвертій ранку довелось підхопитись і бігти перекривати воду. Якщо в будинку аварія, знайти майстрів і проконтролювати, аби вони все відремонтували – відповідальність голови правління.
Та все ж ОСББ в новому будинку – це простіше, ніж у старому, де потрібно багато грошей на ремонт. Головною проблемою для «Ювілейного-750» стали боржники – власники порожніх квартир, які не сплачують за утримання будинку. «Людина робить багатотисячні борги, та ще й обурюється: “що ви собі дозволяєте!? Я тут не живу!”. Доводиться, як у дитсадку, пояснювати, що платити потрібно незалежно від того, живете ви тут чи ні», – розповідає Ірина. Стягувати борги з несвідомих власників доводиться через суд, який може тривати роками. Закон про ОСББ, каже Ірина Дух, дуже добрий, але розрахований на ситуацію, коли всі учасники об’єднання поводяться сумлінно.
Минулого літа набув чинності новий закон про ОСББ, який і спростив, і ускладнив механізм управління спільною власністю. «Зникло поняття кворуму. З одного боку, це добре, бо зі ста квартир важко зібрати кворум. З іншого, тепер письмове опитування з кожного питання може тягнутися місяць. Зате всі можуть узяти в ньому участь, навіть дистанційно – прислати свій голос поштою», – пояснює Ірина.
У такий спосіб вирішується будь-яке питання, що стосується спільних грошей – наприклад, щодо заміни системи освітлення на економнішу. «Коли я жила в будинку, що належав ЛКП, я мовчки вкручувала лампочки на місце вкрадених. Зараз про таке не йдеться: власники кажуть, що потрібно змінювати систему освітлення на більш ощадну, таку, як вони бачили закордоном. Чому ми не можемо жити так, як там? Адже це залежить від нашого сприйняття світу?», – розмірковує голова ОСББ.
Зусиллями об’єднання будинок удалося зробити безпечним: двері з домофонною системою захищають під’їзд від крадіїв, тож мешканці спокійно залишають там, наприклад, дитячі візки. «Я була приємно вражена, коли маленькі сусідські діти – найстаршій дівчинці було всього шість років – зробили вертеп і ходили вітати. Вони прийшли без батьків. Якби було небезпечно, батьки б їх не відпустили», – каже Ірина Дух.
Допомогою місцевої влади вона задоволена: в ЛМР сприяли і створенню ОСББ, і постійному обміну досвідом. «Раз на рік Львівська міськрада проводить форум ОСББ. Це потрібно. Ми радимось з іншими головами правління зі Львова, Києва та інших міст, – розповідає вона, проте наголошує, що часто чужий досвід неможливо застосувати – будинки занадто різні. – Зараз є багато сайтів ОСББ з юридичними та бухгалтерськими підказками, за якими ми стежимо».
Історія боротьби на Левандівці
Іван Савицький вже дев’ять місяців очолює ОСББ «Повітряна, 92», яке ніяк не може народитись. «Я вже шкодую, що взявся за цю ініціативу», – каже він.
Ідея створити об’єднання виникла в кількох небайдужих мешканців будинку на Левандівці, які кілька років боролись із комунальниками, вимагаючи ретельніше обслуговувати будинок. «ЛКП – це структура, що паразитує на мешканцях, – говорить Іван. – Контролювати їхню діяльність і змусити їх виконувати свої обов’язки практично неможливо».
Проблеми в ініціативної групи виникли від самого початку. «Усі ці методички – “Як легко створити ОСББ”, “Сім кроків до створення ОСББ” – не описують і п’яти відсотків бюрократичних нюансів, – нарікає Іван. – Наш будинок старий – 1981 року. Виявилося, що з законодавства зникла норма про те, що балансоутримувач має передати нам будинок із капітальним ремонтом. Отже, ми маємо прийняти халабуду й ремонтувати її власним коштом?». Та навіть якби хотіли, не змогли б. З вісімнадцяти пунктів переліку документів, які мало надати ЛКП, знайшлося два. Решта вже півроку в процесі виготовлення.
Виникли проблеми і з мешканцями будинку, особливо літніми. «У старих будинках живуть люди, яким держава дала квартири. Весь цей час вони вважали, що держава їм винна, й за комірне, яке вони платять, має вирішувати всі їхні проблеми. Наприклад, виявилось, що багато людей за тридцять п’ять років жодного разу не чистили батареї. Коли запустили центральне опалення, у квартирах, де батареї замінені на нові, було тепло, а там, де лишилися старі – дуже холодно. Просимо мешканця замінити батареї, а він відповідає, що держава це має зробити. Субсидії – це взагалі зло. Люди так і кажуть: “Я нічого не буду платити чи модернізувати, бо в мене субсидія”», – розповідає Іван Савицький. Хоча загалом мешканці усіх квартир – а їх у будинку понад сто – ідею створення ОСББ підтримували: на установчих зборах було 86% мешканців.
Щоправда, не всі розуміють, що це таке. «Люди на зборах плутають ОСББ і ОБСЄ», – сміється Іван. І зізнається, що за час, що займається об’єднанням, зненавидів телебачення, адже люди, почувши в ефірі від політиків, що отримають щось безкоштовно – наприклад, лічильники – відмовляються платити. «Ти приходиш до пенсіонера, а він відповідає: “Чому ти гроші збираєш? Я ж чув по телевізору, що мають давати безкоштовно”. У нас є такий жарт: хороший сусід – це той, що хоч підпис поставить», – розповідає він. Зі 269 співвласників «Повітряної, 92» активна заледве п’ята частина.
«Я готовий боротися з державою, але не готовий боротися з мешканцями, – говорить Іван. – Мені не потрібні ті сварки, крики та звинувачення в тому, що я начебто вже другу машину придбав на гроші, яких насправді ще ніхто не здавав». На заснування об’єднання збирали по тридцять гривень із квартири, проте зібраної суми не вистачило – довелось докладати свої, й надалі багато за що платити з власної кишені. Тим часом держава ускладнює життя активістам ОСББ – наприклад, вимагаючи, щоб усі протоколи зборів були завірені нотаріально.
Іван та його товариші зрозуміли, що їм бракує і юридичних знань, і вільного часу, аби розібратись із бюрократичними нюансами, проте найняти професійного управлінця не можуть: у законодавстві є поняття «управляючий», але немає процедури його призначення. На те, щоб провести збори, опитування мешканців, прийняти рішення і зареєструвати його, йде щонайменше місяць, а влада може забракувати документи, прискіпавшись до дрібниці. Особливо дратує повсюдно декларований перехід на електронний документообіг, адже на практиці в багатьох органах вимагають паперові копії навіть тих документів, що лежать у відкритому доступі на сайті міської ради.
«На третій-четвертий місяць я почав розуміти, в яку халепу я потрапив. Та на півдорозі таку справу не кинеш, хоча бажання виникає часто. Раз ми взялись, то мусимо довести, принаймні, до запуску ОСББ, – говорить Іван Савицький. – Тобто до передачі документації – акту прийому та рішення міськради про передачу будинку. Поки цього не сталося, ми не приймаємо платежів від мешканців, хоча кошторис затверджений». Таким чином, «Повітряна, 92» зависла в повітрі: без грошей неможливо найняти юриста, необхідного для завершення підготовки до фактичного запуску ОСББ. Коли це станеться, на ремонт і впорядкування будинку, за Івановою оцінкою, піде близько семи років.
Проблеми є, але створювати варто
2016 року у Львові створили 426 ОСББ. Це на порядок більше, ніж 2015-го. У січні 2017 року створено майже в чотири рази більше нових об’єднань, ніж у січні минулого року.
За словами голови відділу супроводу ОСББ Львівської міської ради Сергія Солтиса, об’єднання пропонує очевидні переваги: «Якщо мешканці хочуть зберегти свій будинок і продовжити його життя щонайменше вдвічі, це має мотивувати їх збирати кошти, вкладати їх у будинок і самим вирішувати, що і в якій послідовності вони хочуть зробити. А також визначати послуги, за які вони хочуть платити. Це відповідальність, а з іншого боку – можливість вирішити проблеми, які не вирішуються роками й навряд чи будуть вирішуватись надалі». Стимулом стали й нові тарифи на тепло, газ та електрику – адже, об’єднуючись, мешканці будинку можуть брати участь у програмі «Теплий дім», що дозволяє отримати вигідний кредит на утеплення. Ще одна перевага – можливість облаштувати прибудинкову територію на власний розсуд.
Крім ОСББ, є інші форми правління. Самообслуговування – форма, що найбільше пасує будинкам із чотирма-шістьма квартирами. Мешканці більших будинків можуть наймати управителя, попередньо поспілкувавшись із ним, обговоривши умови та на загальних зборах співвласників ухваливши укласти з ним договір. «Є управителі, які виросли з голів ОСББ і тепер надають платні послуги», – розповідає Сергій Солтис. Найняти управителя можуть і будинки, де не створене об’єднання співвласників, однак ОСББ полегшує цей процес. Крім того, на львівському ринку вже одинадцять компаній пропонують послуги управління будинками.
Комунальні підприємства, передаючи будинки на баланс ОСББ, намагаються виправити недоліки, якщо на це є грошові та людські ресурси. За словами Сергія Солтиса, зобов’язання ЛКП зробити капітальний ремонт будинку в чинному законодавстві немає. «Проте, створюючи ОСББ та беручи участь у програмах підтримки об’єднань, мешканці можуть виправити в будинку набагато більше, ніж якби далі залишались в ЛКП», – запевняє він. Якщо в ініціаторів створення об’єднання виникають труднощі, вони можуть звертатись до ресурсного центру супроводу ОСББ Львівської міської ради чи до відповідальних за ОСББ в районних адміністраціях: там обіцяють допомогти.
Підготувала Олена Семенюк.
Фото авторки та з відкритих джерел
Міські акценти
- «Зміна управління містом може потроїти довоєнний бюджет Львова»
- «Для візочника у Львові є два варіанти – дім і балкон». Що можна змінити?
- Де у Львові побачити копію дохристиянської писанки
- Що буде на місці «Добробуту» у Львові. Нові подробиці давньої історії
- Будинок з історією. Як колишній парафіяльний дім став приватним
- «Із грішми проблем нема». Коли у Львові добудують сміттєпереробний завод
- Із трамваєм чи без. Як планують змінити вулицю Миколайчука
- Паркування у Львові. Що змінилось та де найчастіше штрафують
- Наскладали дров, купили генератор. Як ОСББ Львова готуються до зими
- Без хліба, світла і зв’язку. Як Львів пережив ракетні удари
- «Маємо нову тенденцію». Як змінилася ситуація з орендою житла у Львові
- Білозора чи Вакарчука? Як у Львові перейменують вулицю великих математиків
- «Реально небезпечно». Що робити з електросамокатами у Львові
- «Крапля в морі». Чи вдалося зберегти туризм у Львові попри війну
- «Укрзалізниця» передає лікарню в центрі Львова. Що там буде
- «Це терапія, яка допомагає». Чи варто було проводити Свято музики у скорботний день
- З якими назвами вулиць у Львові ми попрощаємося
- «Треба йти до школи!» Яким буде навчання у Львові з 1-го вересня
- «Не буде червоної доріжки». Чи виграє львівський бізнес від скасування мит на товари
- Чи справді у Львові готові будувати квартири із кімнатами захисту
- Місто-фортеця, або Чим є Львів для путіна
- «На вас чекає смерть за Бучу, Ірпінь, Київ…» У Львові зняли відео, через яке виник скандал
- Як Львів підготувався до можливого нападу Путіна
- Як бізнес у Львові реагує на повідомлення про імовірний напад Росії
- Як отримати відшкодування за розірвані колеса через ями у Львові. Пояснення юриста
- Так продовжуватись не може. Як покращити онлайн-навчання у львівських школах
- Готель на ринку, або Коротка історія «Добробуту» у Львові
- Е-квиток у Львові. Усе про картки, ціни, пільги
- На вершині – пішохід. Що передбачає Піраміда мобільності у Львові
- Перехоплювальні паркінги, е-квиток і безпечні дороги. Що робитиме Львів для покращення мобільності
- Недовіра директорці. Що відбувається у львівському ОХМАТДИТі
- День Х. Коли у Львові запрацює е-квиток і чому не з 13 січня
- Замість автобусів може бути поїзд, або Що змінить у Львові електричка
- У Львові розробили перший тролейбус з автономним ходом. Навіщо він місту та куди поїде
- Одна бригада, сім батальйонів. Як у Львові планують організувати оборону у разі наступу Росії
- «Не дати їм будувати, щоб до них підходили всякі жулікі». У Львові виник скандал через будову на Княгині Ольги
- У яких районах Львова потрібне нове житло та чим виділятися на ринку первинного житла сьогодні
- «У Львові варто будувати кампуси». Що відбувається на львівському ринку нерухомості сьогодні
- «Україна для Росії пріоритет номер один». Аналітик – про можливе російське вторгнення
- «Далі знову буде ескалація». Аналітик про загрозу російського вторгнення
- «Зараз маємо пік». Як змінилась ціна на квартири у Львові
- «Думав, вона послизнулась». Водій маршрутки каже, що не зрозумів, що наїхав на монахинь у Львові
- Все можна робити швидше? Хто та як проєктує львівські вулиці
- Львів готує план, щоб повернути дітей до школи. Як це відбуватиметься
- «Посидіть дома, почитайте книжку». Андрій Садовий про нові обмеження у Львові
- На межі життя і смерті. Що відбувається та хто платить за лікування у лікарні швидкої допомоги
- «Нас зробили крайніми». Що у Львові з вакцинацією вчителів та як дають раду інші міста
- «Ми перестали розуміти, чого хоче покупець». Важливі думки після BookForum у Львові
- Як «спорт поза політикою» стає зброєю проти України
- Біля парку і за 15 хвилин до центру Львова. Які переваги пропонує ЖК Safe Town
- Моцарт виглядає для вас чужинцем, але дайте йому час
- Збережуть чи забудують. Що буде на території кераміко-скульптурної фабрики у Львові
- Усі чекають на апеляцію. Як розгортається справа шести засуджених поліцейських у Львові
- Чи справді спорт поза політикою. Як зреагували на позицію львівського спортсмена Горуни
- «Маємо прийняти нову реальність». Олексій Коган про Leopolis Jazz Fest
- Місто, де можна розвивати мистецькі ідеї. Ніколя Фасіно про «Французьку весну» у Львові
- «Караван історій». Що буде із кінотеатром у Стрийському парку
- Вода в місті. Як річка Зубра впливає на львів'ян і як її врятувати
- Квіти на руїнах. Що можуть збудувати у лісопарку «Погулянка»
- Як у Львові оновили унікальну браму в будинку, де жила дружина Грушевського
- «Підпільні» матрьошки. Як у Львові заробляють на російській символіці
- Як оплатити за воду, не виходячи з дому. Детальна інструкція
- Законсервований простір. Чого бракує культурі і відпочинку у львівському парку
- Так триває історія. Як демонтаж Монументу Слави у Львові змінює сенси територій
- Від підземелля до небес. Що унікальне можна побачити в соборі святого Юра у Львові
- Як не купити «проблемну» квартиру і чи реально повернути гроші. Розмова з юристом
- План на Великдень. Як церкви у Львові уникатимуть скупчень вірян
- Чи справді можна вакцинуватись залишковими дозами. Журналістський експеримент
- Навколо автовокзалу. Як врятувати від депресії новий район на околицях Львова
- Тут живе дух Львова. Чи зникне з мапи міста кінотеатр «Коперник»
- За тиждень Великдень. Як волонтерки у Львові напекли пів тисячі пасок для військових на Сході
- Епіфаній теж просив. Як у центрі Львова будують храм. Оновлена візуалізація
- Мистецький дух і дірява підлога. Як це – жити в будівлі театру в центрі Львова
- Забуте і нове. Як може змінитись обличчя Львова за кілька років. Візуалізація
- Мені треба тільки житло, розумієш? Історії непомітних
- Як занепав «символ Львова», або Чи зміниться щось на Стрийському автовокзалі
- Як у старі добрі часи. Хто такі садівники Львова і для чого вони місту
- «Пустіть в туалет!» Як це, коли у Львові не працюють громадські вбиральні
- Воля і розрахунки. Що потрібно, щоб запустити у Львові міську електричку
- Шлях вакцини. Як у Львові зберігають і перевозять «щит» від коронавірусу. Репортаж
- На невеликі квартири у Львові ціна зросла. Що змінилось на ринку нерухомості у час пандемії
- Продукти з'їмо самі. Як ресторани у Львові пішли на новий локдаун
- Весняне дежавю. Коли у Львові можуть ввести локдаун
- Два тижні на збір. Що буде із солодощами і кавою з переходу на Митній
- Два Львова. Як минуло перше онлайн-обговорення здорожчання проїзду в міському транспорті
- Тут живе дух Львова. Як дають собі раду бар «Корівка» і «Пиріжкова» на Словацького
- Як привчити львів’ян прибирати за своїми домашніми улюбленцями
- Без бюджету та з виконкомом. Як на сесії домовлялись депутати і Андрій Садовий
- Кав’ярні для чоловіків, цукерні – для жінок. Розваги і торгівля у Львові сто років тому
- Затори у Львові. Чому світлофори в місті працюють так, а не інакше
- Чемні/хамовиті. Громадський активіст про те, як паркуються у Львові та Києві
- Куди зникає дух Львова. Справа магазину на Краківській
- Викинули продуктів на сотні тисяч. Як бізнес у Львові пережив другий локдаун
- Берлін у центрі Львова. Як після реставрації виглядає брама на Князя Романа
- Труднощі перекладу? Що не так із українською мовою у Львові
- Автобуси і політика. Чому Садовий запитує у львів'ян, у кого місту купувати транспорт
- Новий рік та Різдво у Львові сто років тому і сьогодні. Історія, фото
- Дожити до ста. Дві історії довгожителів Львова
- Львівська ОТГ офіційно запрацювала. Як пройшло передноворічне засідання депутатів
- Бруківка, асфальт, камінь і знову бруківка. Сім п'ятниць вулиці Бандери