фото Назар Притула

фото Назар Притула

«Та набийте їм морди»: як пройшли слухання щодо будівництва сміттєпереробного комплексу у Львові

2298 0
Питання будівництва сміттєпереробного комплексу у Львові на вулиці Пластовій знайшло як і своїх симпатиків, так і противників. 18 липня, на громадських слуханнях стався бенефіс останніх. Tvoemisto.tv відвідало подію і дізналось, які шанси збудувати завод на Пластовій.

Слухання просто неба

Середа, вечір, район Підзамче. Саме тут незабаром мають розпочатись громадські слухання щодо будівництва сміттєпереробного заводу на вулиці Пластовій, 13, на території очисних споруд «Львівводоканалу».

Місцем слухань обрали актову залу школи №7. Сюди, за підрахунками організаторів, мали б вміститись 120 осіб, втім на слухання прийшло понад 350. Серед присутніх одразу вдалось ідентифікувати «свободівця» Любомира Мельничука, депутата ЛМР (Сихівський округ) Андрія Карбовника, депутатів з Шевченківського району – Сергія Іваха та Ігоря Зінкевича. Не обійшлося й без представників ГО «Розвиток громади», які не пропускають жодного резонансного слухання у місті.

Зайшовши в актовий зал школи, стало зрозуміло, що всі 350 осіб тут не вмістяться. Та, попри це, ініціатори слухання – громадська ініціатива «Проти побудови сміттєпереробного заводу на Пластовій, 13», вирішили розпочати вечір та обрали головуючого, навіть не дочекавшись закінчення реєстрації учасників.

Враховуючи, що у залі не могли розміститись всі охочі, представники львівської міськради запропонували перенести слухання на інший день та в інше місце. Така пропозиція спричинила словесну перепалку між представниками громади та чиновниками, адже перші вважали, що другі намагаються зірвати слухання. Михайло Куртяк, який виступав ініціатором слухань звинуватив мерію поганій організації, хоча ті, в свою чергу, заявили, що місце для слухань обирали саме ініціатори.

Читайте також: Яким буде сміттєпереробний завод у Львові. Приклад Польщі

Громадські слухання ледь не були зірвані, аж поки мікрофон у свої руки не взяв майбутній головуючий – Рустам Курбанов. Саме з його ініціативи громадські слухання вирішили продовжити, але вже на подвір’ї школи. Представники міської ради зустріли цю пропозицію без ентузіазму, адже в школі мали можливість продемонструвати фото- та відеоматеріали про майбутній сміттєпереробний комплекс, однак неохоче продовжили слухання на вулиці.

Будуйте, але не в нашому місті

Ще перед початком слухань представники громади скаржились, що міська рада зігнала так званий адмінресурс – комунальників, однак ті або в процесі слухань вирішили вчинити «по совісті», або насправді ніякого адмінресурсу тут не було. З міської ради присутніми були Вадим Ноздря (ЛКП «Зелений Львів», яке є замовником будівництва), Ірина Маруняк (директорка департаменту ЖКГ), Юрій Лукашевський (начальник управління «Секретаріат ради»), а також представники «Львівводоканалу» і «Львівавтодору».

Під час голосування за лічильну комісію вдалось підрахувати загальну кількість учасників громадських слухань, які мали право голосу – 352 мешканця. Вони ж і обрали Рустама Курбанова головуючим на слуханнях. За його пропозицією сформували порядок денний, який складався з чотирьох доповідей, десятка виступів мешканців та заключного голосування.

Сторону мешканців під час доповіді представив Михайло Куртяк. Під час неї він апелював до статей Конституції про права громадян, а також про охорону навколишнього середовища.

«Діяльність такого комплексу не передбачена на території міста. Ми не проти будівництва сміттєпереробного комплексу, але не тут і не у нашому місті», – наголосив Михайло Куртяк.

Після цього слово дали Вадиму Ноздрі, який спробував спростувати кілька тез, які перед слуханнями поширили у інформаційному буклеті громадські активісти.

Найважливіше, на чому наголошував директор ЛКП «Зелений Львів»: Європейський союз контролюватиме хід будівництва заводу, на який сам дає кошти, тож львів’янам не варто хвилюватись через його нібито шкідливість для довкілля та здоров’я людей.

Вочевидь в записнику Вадима Ноздрі було ще немало думок, які він хотів донести до громади, але цього дня мешканці не хотіли нікого слухати. Чиновник був змушений піти з імпровізованої сцени під вигуки «Ганьба!». До слова, така доля спіткала й інших доповідачів зі сторони мерії.

Після цього Рустам Курбанов виділив 20 хвилин на виступи мешканців. Здебільшого вони повторювали одні й ті самі думки:

  • Сміттєпереробний завод поблизу спричинить важкі захворювання для майбутніх поколінь (на слуханнях були присутні люди переважно старшого віку);
  • Місто за 20 років не навело лад з очисними спорудами, то й з заводом не наведе;
  • Концентрація трьох стратегічних об’єктів для життєдіяльності міста обов’язково стане ціллю для диверсійної атаки ворога;
  • Завод треба, але не у нас.

Кожну промову аудиторія супроводжувала бурхливими оплесками. Навіть найбільші оптимісти з міської ради могли зрозуміти, що громадські слухання завершяться негативно для мерії та, мабуть, для всього міста.

Слухання – для питань і відповідей

Пізніше Вадим Ноздря прокоментував журналістам, що громадські слухання носять в першу чергу дорадчий характер, де громада може та повинна ставити питання, які її хвилюють, а чиновники давати на них відповідь:

«Наразі тривають погоджувальні процедури на рівні Кабінету міністрів України. До нас вже є ряд зауважень, які ми врахуємо при будівництві заводу. Ми попереджали організаторів слухання, що паралельно будуть запропоновані консультації з громадськістю в рамках оцінки впливу цього заводу на екологію. Очевидно, ми врахуємо досвід сьогоднішніх слухань».

Голосування, яке відбулось наприкінці, виявилось формальністю. З 352-х зареєстрованих учасників слухань, 325 висловились проти побудови сміттєпереробного заводу на території міста. Один мешканець під час голосувань утримався, а четверо юнаків, несподівано для всіх, висловились за. Такі дії молодих осіб збурили громаду, яка розривалась між: «кожен має право на свою думку» і «давайте наб’ємо їм морди».

Назар Притула

Фото автора

Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.

 

Міські акценти