Споруди-залишенці. Що буде з давнім костелом та монастирем на території ЛАЗУ
У Львові на території колишнього автобусного заводу занепадає давній костел та Монастир ордену кармелітів босих. Він працював недовго. Його відкрили у 1938 році, а вже менш, ніж за 10 років, культова споруда стала складом, клубом, а згодом, коли занепав завод, її узагалі закрили.
Потрапити до нього нині непросто, він у нетрях занедбаного ЛАЗУ, на приватній території. Ним ніхто не опікується, хоча будівля має статус пам’ятки державного значення. Про монастир ніхто б і не згадував, якби у червні банк не виставив на аукціон частину заборгованості автобусного заводу, з-поміж інших приміщень і приміщення монастиря.
До цього рятувати монастир та костел кармелітів у Львові брались у 2019-му. Тоді правозахисник та активіст Богдан Рабешко зареєстрував петицію про збереження культових споруд, які, до речі, у 2019 році постраждали у пожежі. Вогонь повністю знищив бібліотеку та зруйнував перекриття.
Міська рада тоді запевняла, що провела перемовини з уповноваженим власником заводу і планує взяти споруди монастиря в користування за 1 гривню, терміном на 3 роки. Утім монастир та костел до нині стоїть залишенцем на занедбаній території заводу.
Таємниці закинутого монастиря
Монастир збудували у 1938 році. У кінці Другої світової війни, коли радянська армія зайшла до Львова, почався занепад цієї святині. Монахи покинули Львів, а в будівлі монастиря поселились загони НКВД, які в підвалах колишніх келій влаштували криваві репресії. Деякі історики вважають, що тут замордували тисячі людей, ймовірно, їх і поховали на території монастиря, розповідає Богдан Рабешко.
«Це пам’ятка архітектури. Вона у плачевному стані, за весь час її ніхто не ремонтував. Зверху навіть видно наслідки бомбардування під час Другої світової, залишились уламки бомби. Тут, на фасаді, була статуя Матері Божої Шкаплерної. Її за радянської влади зняли і закопали неподалік. Очевидці кажуть, що на тому місці, де її закопали, постійно тане сніг», – каже він.
Богдан Рабешко розповідає, що костел кармелітів босих в радянські часи був актовим залом ЛАЗУ, а келії слугували гуртожитком для працівників. Автентичні вітражі у той час прибрали, натомість встановили вікна із символікою заводу. Приміщення костелу переділили на два поверхи, добудували туалети та деякі технічні приміщення.
«Тут також були виробничі приміщення. Радянська влада добудувала до костелу туалети, підсобні приміщення. Костел поділили на два поверхи, зверху зробили актовий зал», – розповідає він.
Головне – зберегти цю пам’ятку, каже він, адже Міністерство культури України офіційно визнало об’єкт пам’яткою, відповідно воно бере на себе певні зобов’язання, ремонтувати та реставрувати її.
«Це пам’ятка архітектури. Новий власник, коли набуватиме право власності, буде зобов’язаний отримати дозвіл від Мінкульту на відчуження пам’ятки. Довкола неї також є охоронна зона, на якій не можна будувати, лише за погодженням міністерства. Коли я почав збір підписів задля порятунку монастиря, то за декілька місяців тут сталася загадкова пожежа. Я вважаю, що то був підпал – перший підпал пам’ятки архітектури у Львові. Можливо комусь цей костел як кістка в горлі, це сакральна споруда, а тут, можливо, буде якесь будівництво», – додав Богдан Рабешко.
Захистили від демонтажу, перебудови?
Керівниця управління охорони історичного середовища Лілія Онищенко у коментарі Тvoemisto.tv розповіла, що монастир і костел є у приватній власності, ним не опікується жодна з релігійних громад. Але все ж об’єкт є цінним для міста.
«Монастир і костел – у приватній власності. Ми зробили документацію і занесли його до державного реєстру пам’яток, щоби захистити від демонтажу, перебудови. Ми б із задоволенням взялись за реставрацію, якби мали кошти і якби це була власність міста чи якоїсь релігійної громади», – каже Лілія Онищенко.
Греко-католицька та римокатолицька громади готові опікуватись монастирем та костелом, каже міський голова Львова Андрій Садовий. Він у коментарі Тvoemisto.tv пояснив, що Львів не може упорядкувати сакральні споруди на території колишнього ЛАЗУ, бо вони є під заставою у банку як технічні приміщення заводу, який збанкрутував.
«Земля є у власності громади, але ми не є власниками споруд. У ЛАЗУ боргів згенеровано до мільярда гривень, вони в різних банках. Приміщення монастиря і костелу у заставі у банку, він не хоче його віддати, навіть викупити ми не можемо, бо є кредитна угода.
Це сакральна споруда, але вона у них проходить як виробничий цех. Владнати це можна буде лише, коли з’явиться новий власник, з ним можна буде домовлятись. Адже земля – власність громади, це наш аргумент. Зараз почався процес продажу боргів ЛАЗУ. Тримаємо це питання у фокусі, якщо дотиснемо, то це приміщення виконуватиме свою функцію. Римокатолики кажуть, що якщо їм передати ці будівлі, то вони готові відновити храм. Грекокатолики готові взяти його в оренду», – розповів міський голова.
Вчора, 5 липня, у Львові завершився аукціон з продажу частини заборгованості автобусного заводу, що на вул. Стрийській, 45. Його на продаж у червні виставив державний «Укрексімбанк». Йдеться лише про невелику частину приміщень, які перебувають під заставою. Серед шести учасників аукціону найбільше – 170 010 000,00 грн – запропонувало ТзОВ «Капітал Фінанс».
Міський голова наголосив, що призначення землі – виробництво, і змінювати його не будуть. За даними Youcontrol, ТзОВ «Капітал Фінанс» зареєстроване у Києві. Кінцевим бенефіціарним власником є львів’янин Максим Чухен із Рудного. Він також є співвласником ТОВ «Спарроу індастріз», яка забудує промислову зону «Сигнівка» у Львові. Керівник компанії –Дмитро Ларіонов.
Додамо, що ЛАЗ постачав автобуси для міст України, що приймали Євро-2012. ТОВ «Львівські автобусні заводи» купив російський бізнесмен Ігор Чуркін. У 2013 році обладнання заводу почали вивозити на Дніпровський автобусний завод (Кам’янське), а у Львові мали залишити виробництво тролейбусів і туристичних автобусів.
26 травня 2014 року Державна виконавча служба України видала постанову про арешт майна заводу-боржника. Пізніше приміщення заводу виставили на аукціон. Тоді ж завод зупинив виробництво у Львові та Кам’янському. Перший заступник голови Львівської ОДА Йосип Ситник заявив, що область звернеться до уряду з проханням викупити завод.
У лютому 2016 року збанкрутілий ЛАЗ придбали дві юридичні особи з Києва. Восени 2017 року у міській раді Львова створили комісію, що розпочала вивчати ситуацію довкола закупівлі автобусів ЛАЗ напередодні Євро-2012. До цього комунальному перевізнику Львова виділили 20 млн грн, аби закрити борг перед ЛАЗом.
Через борги міста перед заводом на всі комунальні автобуси наклали арешт у жовтні 2017 року. Згодом відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Мініюстиції оголосив 160 автобусів комунального «АТП-1» у розшук. а поліцію зобов’язали їх затримувати. У вересні 2018 року з’явився сайт, на якому йшлося про відновлення роботи ЛАЗу, втім завод нової продукції так і не випустив. Міськрада також створила ще одне АТП, аби передати автобуси туди й їх не арештовували. Територіальне управління юстиції у Львівській області стягнуло з банківського рахунку «АТП-1» 24 млн 642 тис. грн.
Вікторія Савіцька
Фото і відео Дар'ї Кучер
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня
- «У Волинській трагедії немає одного винного»
- Чи збільшились на Львівщині випадки кишкових інфекцій і що краще їсти влітку