Фото: Христина Гоголь
Львів, де живуть черепашки. Чим унікальне озеро Стосика
Єдине у Львові озеро, де замешкали болотні черепахи, розташоване на вулиці Замарстинівській. Мешканці району пишаються таким «сусідством». Тvoemisto.tv дізнавалося, чим озеро Стосика унікальне та чому там прижилися черепахи.
Знайти озеро нескладно. Кожен може його побачити через вікно, коли їде у напрямку Брюховичів по вул. Замарстинівській, або коли прогулюється вулицею Заозерною та 6-тим Заозерним провулком по нещодавно збудованій велодоріжці. Здалеку можна помітити, що тут хтось мешкає – біля двох десятків качок, які господарюють на ставку. Неподалік озера також живуть кажани, борсуки. Днями тут побачили екзотичну пташку – одуда. На ставку гарно у будь-яку пору року.
Чому на озері поселилися черепахи?
У будні тут можна спокійно зайнятися пошуковою операцією черепах, а от на вихідних ставок перетворюється на справжнє курортне місце. Пристань зробили з дощок місцеві мешканці. Тут купаються та ловлять рибу.
Рибак, який приїхав ровером, трохи невдоволеним тоном каже, що зловив чотири рибки, вочевидь, очікував на більший улов.
Відомий львівський хіпі Алік Олісевич, приміром, вловив тут трофейну щуку і ще кілька великих рибин. Велосипедисти, які проїжджають, зупиняються відпочити, ховаються у тінях розлогих дерев.
І хоча качки вели себе зі мною по-дружньому, черепахи засмагати не вилізали.
Те, що на озері Стосика водяться черепахи підтверджує і керівниця управління екології ЛМР Олександра Сладкова.
«Тут живуть місцеві болотяні черепашки, а також червоновухі, яких викидають люди, бо вони їм набридли. Справа в тому, що червоновухі черепахи є агресивними, вони витісняють болотних. Тому виходить конфлікт інтересів за озеро», – зазначає вона.
Черепахи на озері Стосика, фото із групи Голоско
Голова ГО Українська асоціація тераріумістів Анна Сабо каже, що порахувати точну кількість черепах в озері неможливо, хоча вона планує домовитися з екологічною інспекцією щодо обліку і вилову, зокрема, червоновухих черепах.
«Не бачила, щоб хтось вів статистику, не здійснюючи відлову черепах, не чіпуючи їх. Хочемо започаткувати співпрацю з державною екологічною інспекцією. Восени треба збирати колег, щоб самостійно здійснювати відлов, тому що якщо буде сувора зима, то червоновухі черепахи загинуть, адже вони не пристосовані до наших широт», – розповідає Сабо.
Голова асоціації каже, що люди, купуючи червоновухих ще маленькими, не знають, що вони виростають до 2 кг і їм треба акваріум на 150-200 літрів. Відповідно, не кожен може утримувати такий акватераріум. Тому люди випускають червоновухих на волю, сподіваючись, що вони приживуться.
Крім того, організація планує організувати центр реабілітації рептилій, де можна буде утримувати врятованих черепах.
Для європейської болотної черепахи, розповідає Анна Сабо, львівський клімат є рідним. Вона цілком нормально вміє адаптовуватись під погодні умови. Взимку заривається у мул і зимує, а прокидається, коли потепліє і з’являються для неї харчі – пуголовки, личинки тощо. Вона навіть сильні морози може пережити.
«Щоправда, хто не має змоги купити сухопутніх черепах, відловлює з водойм болотних і продає у ролі домашнього улюбленця для дітей. І не завжди вказує, що це більш водний вид черепах», – каже голова асоціації тераріумістів.
У природніх умовах болотні черепахи живуть до 60 років, натомість у домашніх умовах до 10 років. Зараз у них якраз закінчується період, коли вони відкладають яйця і мандрують у пошуках відповідного місця для кладу. Болотна черепаха може пройти багато кілометрів. «Це також велика проблема, бо черепахи виходять на проїзну частину, потрапляють під колеса автомобілів або заповзають у чийсь город», – розповідає Анна.
Болотні черепахи виростають масою до 2 кілограмів.
Так виглядає європейська болотна черепаха, фото з Вікіпедії
На питання, чому власне на цьому озері оселилися черепашки, керівниця управління екології Олександра Сладкова відповідає, що ці створіння люблять грітися на поверхні дерев, які є напівзануреними у воду.
«Коли падали дерева в озеро по краях, їх ніхто не діставав. Для черепах це безпечне місце, де вони також можуть над водою грітися. Власне тому черепахи там заселилися, не тому, що вода чиста, а тому що там повалені дерева, чого немає в інших озерах. Ми думаємо над ідеєю скидати дерева з гілками в інші озера. Бо там і риби можуть спокійніше розмножуватися, їм ніхто не з’їдає ікру», – розповідає Олександра Сладкова.
Джерело і багата фауна. Чим унікальне озеро Стосика?
Став Стосика утворився понад 300 років тому. Кажуть, його назвали іменем чоловіка, який тут мешкав і працював на цегельні. У 1997 році озеро передали у користування ВАТ «Львівський дослідний нафтомаслозавод». Завод збанкрутів, а озеро у власність територіальної громади не повернули.
Стосика гарно наповнюється із постійного джерела. «У нас є водойми, які занепадають, тому що до них немає нормального притоку. А Стосіка має добрий притік чистої води з Брюховицького лісу. Тут природа сама все регулює», – каже Олександра Сладкова.
Саме ця унікальність озера (чиста вода із живністю) допомогла мешканцям району відстояти територію від забудови житлового кварталу, що планувався неподалік на сусідніх ділянках.
Мешканці хочуть створити тут парк, бо біля озера є ще два гектари захаращеної недоглянутої території, яку можна раціонально використати. Олександра Сладкова каже, що у міськраді працюють над тим, аби оголосити цю всю територію парком і належним чином утримувати і доглядати її.
Ось тут міг би бути парк...
Віра Лісикевич, одна із захисниць озера, розповідає, що мешканці неодноразово вели перемовини із чиновниками міськради, щоби озеро взяли у комунальну власність.
Бабуся Віри жила тут у будинку, прямо біля озера, коли тут ще була цегельня. Віра показує стару фотокартку початку 1950-х років.
«Ще на карті Фрідріха фон Mіґa 1783 року було позначене наше озеро, тому не можна казати, що воно штучно утворене. Неподалік було ще одне, більше озеро. Частину засипали під час будівництва ЖК Моне, а частинку озера таки можна ще побачити у Монастирі св. Альфонса Згромадження Найсвятішого Ізбавителя УГКЦ. З’єднувала ці озера річка, що протікала гущавиною до басейнів на території теперішнього «Спартака», – розповідає про місцевість Віра.
Раніше, як розповідає Віра Лісикевич, біля озера було кілька джерел, але частину забудували, коли місто продало земельні ділянки на аукціонах. Поряд планують відновити джерело, яке так і назвуть Черепашка – у честь зелених мешканців. Тому невдовзі мешканці звідти зможуть набирати воду.
Наразі джерело виглядає так.
Так джерело виглядатиме після реконструкції:
Шкода втрачати таку водойму
Звичайно, зазначає Віра Лісикевич, озеро потребує рук. Місцеві мешканці часто організовують толоки, але на одному ентузіазмі став на сквер та парк не перетвориться.
«Ми хотіли тут облаштувати парк. За три дні ми зібрали 500 голосів про створення парку, але питання досі відкрите, тому що це озеро віддали у користування «Нафтомаслозаводу» на Липинського як технічну водойму. Саме озеро як водойму по вулиці Замарстиніська,270 внесли у реєстр водойм, але за кадастровою картою, земля не перебуває у користуванні міста, тому місто має повернути ці ділянки», – говорить Віра.
До речі, згідно з дослідженням 2019 року, у водоймах Львова виявили перевищення концентрацій заліза, амонійного азоту та аміаку, фосфатів, завислих речовин, сухого залишку, ХСК та БСК5 – окрім ставу Стосика на вул. Замарстинівській, 270.
Мешканці прилеглих вулиць навіть самі зверталися до науковців, аби провести дослідження води, геології, флори та фауни. Наразі недосліджене озеро продовжує дивувати відкриттями.
P.S. Коли повертаєшся 6-им Заозерним провулком та вулицею Заозерною, і виходиш на галасливу, загазовану вулицю Варшавську, то розумієш, що хочеш повернутися до Стосики і погрітися на сонці разом з черепахами.
Христина Гоголь
Фото: Христина Гоголь, Віра Лісикевич, група Голоско
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня