Фото: DW
Чому Україна ігнорує досвід Тайваню у боротьбі з коронавірусом
Якщо більшість країн світу (включно з Україною) до березня не вживали суворих заходів для боротьби з поширенням коронавірусу, то Тайвань розпочав посилено готуватися до них ще 31 грудня 2019 року. Цього дня китайський лікар Лі Веньлян оприлюднив інформацію про «новий дивний грип» в Ухані.
Ця дата є особливою: за межами китайських соцмедіа майже ніхто ще тоді не поширював інформації про новий вірус, але тайванці, про острів яких китайці кажуть, що мають право забрати його силою, звертають увагу на голоси китайських інакодумців. Як наслідок, того ж дня вони запровадили систему перевірок для пасажирів рейсів з Уханю.
Читайте також: Ви порушили самоізоляцію або Що за глюк з додатком «Дій вдома»
Тайваню, що є за своєю сутністю «вільним Китаєм» і добре розуміє ставлення уряду КНР до поширення правди, вдалося уникнути суворих обмежень та режиму ізоляції завдяки своїй своєчасній реакції та концентрації на обов’язковому носінні масок людьми, які почуваються зле, та їхньому розповсюдженні. Станом на 14 травня на Тайвані коронавірусом були заражені 400 людей, з них померли -– лише 7. Населення острова – майже 24 мільйони людей.
Тайвань почув голос офтальмолога з Уханю
31 грудня 2019 року заступник керівника тайваньського Центру профілактики та контролю над захворюваннями Лу Їчунь переглядав китайські соцмережі і натрапив на попередження про новий дивний грип в Ухані. Цю інформацію поширювали Лі Веньлян, 33-річний офтальмолог з Уханю, та семеро його колег. Саме вони вперше публічно висловили занепокоєння через дивну хворобу, яка, як виявилося, була викликана новим коронавірусом.
Китайська влада покарала Лі, примусивши його підписати заяву про те, що він винен у поширенні неправдивої інформації. Він помер 7 лютого від коронавірусу, незважаючи на молодий вік. Одразу ж у китайській соцмережі Weibo став популярним гештег «#ми хочемо свободи слова», але, як повідомляє The Guardian, усі пости з цим гештегом були видалені пізніше того ж дня. Згідно з легендами, які зараз поширюють про життя Лі, він сказав на смертному одрі: «У здорового суспільства не може бути лише один голос».
Тайвань почув голос Лі і йому вдалося, принаймні поки що, не допустити поширення вірусу. Кількість хворих на Тайвані менша, ніж у таких маленьких країнах, як Ямайка, Мальта, або навіть у крихітній Найяснішій республіці Сан-Марино, цілком оточеній Італією.
Читайте також: Дерева твого міста. Як між гамірних вулиць Львова тихо живе 450-літній дуб
Незважаючи на надзвичайну реакцію Тайваню – навіть швидшу, ніж в Китаю – на спалах нової хвороби ще задовго до того, як вона отримала назву, Всесвітня організація охорони здоров’я відмовляється надати Тайваню членство в організації. Чому?
«Якщо говорити прямо, генеральний директор може надіслати країні запрошення лише тоді, коли буде зрозуміло, що держави-члени підтримають це, що генеральний директор має мандат, підстави для цього», – відповів речник ВООЗ на запитання про ігнорування Тайваню цією організацією. Якщо бути точними, то саме Китай (КНР) виступає проти членства Тайваню у ВООЗ. У 1949 році, коли комуністи захопили материковий Китай, скинутий ними уряд втік на острів Тайвань. Китай давно вважає Тайвань власною територію і погрожує економічними відплатними заходами тим, хто офіційно визнає його.
Коронавірусний портал Університету Джонса Гопкінса не визнає існування Тайваню
Широко цитований та шанований дашборд з кількістю хворих, створений в Університеті Джонса Гопкінса у Балтиморі, штат Меріленд, подає дані про хворих на Тайвані із зірочкою біля назви, так начебто Тайвань насправді не існує. У середині березня протягом кількох днів Тайвань відображався на дашборді Університету Джонса Гопкінса навіть не як країна, а просто як Тайбей [столиця] та околиці.
Читайте також: Чи здатні суворі карантинні заходи стримати коронавірус? Досвід інших країн
Посадовці з університету заявили, що вони просто дотримуються вказівок Всесвітньої організації охорони здоров’я. Тієї самої ВООЗ, яку з 2006 по 2017 рік очолював громадянин Китаю (КНР) і нинішній керівник якої, здається, прагне здобути схвалення Китаю, і яка відмовляється визнати існування Тайваню – навіть, можливо, зі шкодою для здоров’я всього світу.
Цікаво, що віце-президент Тайваню Чень Цзяньжень є епідеміологом, що отримав свій диплом в Університеті Джонса Гопкінса. Як міністр охорони здоров’я, він допомагав Тайваню подолати епідемію SARS (тяжкого гострого респіраторного синдрому) у 2003-2004 рр.
Бекграунд
Офіційна назва Тайваню – Республіка Китай. Натомість, материковий Китай – Китайська Народна Республіка. У 1949 році комуністи захопили весь материковий Китай, а скинутий уряд та його прихильники втекли на Тайвань. Спочатку Тайванем керували військові лідери, але протягом останніх десятиліть на острові розвинулася демократія.
Комуністична партія Китаю досі претендує на острів і погрожує економічною та іншою відплатою тим країнам, які захочуть визнати Тайвань. Як наслідок, більшість країн, включно зі США, підтримують лише неофіційні відносини з Тайваном. Україна, незважаючи на свій недавній досвід у ролі жертви зовнішнього гноблення, взагалі не підтримує з Тайванем відносин.
Хроніка боротьби з Covid-19 на Тайвані
- 21 січня: Через кілька тижнів після початку обстежень пасажирів на рейсах з Ухані, на Тайвані зафіксований перший випадок зараження новим коронавірусом.
- 24 січня: Уряд забороняє експорт захисних масок для обличчя на один місяць (пізніше заборону продовжили до кінця червня)
- 26 січня: У країні припинено все авіасполучення з Китаєм.
- 2 лютого: Школам наказали перенести початок весняного семестру (що мав настати після місячного Нового року) на два тижні.
- 6 лютого: Уряд запроваджує систему розподілу масок, яка дозволяє певним людям купувати маски у певні дні тижня. Водночас, уряд дозволяє громадянам надсилати невеликі партії масок друзям та родичам за кордоном через певні проміжки часу.
- 23 лютого: Медичним працівникам забороняють виїжджати за кордон до більшості країн, але інші громадяни ще можуть виїхати чи повернутися, хоча від подорожей без поважних причин радять відмовитися.
- 26 лютого: Державна алкогольно-тютюнова компанія переорієнтовує свої фабрики на виробництво засобів для дезінфекції.
- 19 березня: Більшості іноземців забороняють в’їзд на острів.
- 31 березня: В автобусах, поїздах та у зонах відпочинку на магістральних дорогах треба носити захисну маску.
- 14 квітня: Тайвань заявив, що нових випадків коронавірусу не було вже більше місяця.
Запитання, що залишаються
Чи Тайваню вдалося уникнути катастрофи, тому що його влада слухала не уряд, а інші голоси з Китаю?
Всесвітня організація охорони здоров’я ігнорувала успішний досвід боротьби Тайваню з поширенням нового коронавірусу і перші попередження про його появу. Їй більше залежить на захисті здоров’я людства чи задоволенні інтересів Китаю?
Україна з часів Євромайдану 2013-2014 рр. та російської анексії Криму є жертвою агресивного сусіда. Чому тоді уряд у Києві звертається до Китаю за допомогою у боротьбі з поширенням коронавірусу, не враховуючи великого успіху Тайваню, країни, з якою Україна має чимало спільного у геполітичному становищі?
Таїсія Семенова, Lviv Lab for Journalism and Democracy
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Цей медіа-продукт був створений TvoeMisto.tv за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст продукту належить виключно TvoeMisto.tv і не обов'язково відображає погляди USAID чи уряду США. Відтворення та використання будь-якої частини цього продукту в будь-якому форматі, включаючи графічний, електронний, копіювання або використання будь-яким іншим способом без письмової згоди редакції та відповідного посилання на першоджерело, забороняється.
Вибір Твого міста
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня
- «У Волинській трагедії немає одного винного»
- Чи збільшились на Львівщині випадки кишкових інфекцій і що краще їсти влітку