Фото: Паломницький центр "Рафаїл"
Той, хто вказує шлях. Як працює і подорожує перший у Львові паломницький центр
Засновник центру «Рафаїл» отець-диякон (о-дн.) Андрій Делісандру розповів Tvoemisto.tv про те, як об’єднати в подорожі тих, хто шукає духовного збагачення, і тих, хто просто любить відкривати нове.
Як все починалось
Нині «Рафаїл» відкриває нові маршрути і успішно працює з паломниками зі всієї України. Але починалось все не без випробувань. У 90-х роках Андрій Делісандру поїхав вивчати теологію і психологію в Католицькому університеті в Любліні. Потім – на роботу в Америку за програмою Work&Travel. Але йому хотілось додому – в Україну, тож він повернувся і почав шукати себе тут.
«Я шукав роботу в релігійних колах психологом, проте зарплатня була вкрай низькою, а я одружився й мав відповідати і за дружину. Важко було знайти щось таке, щоб і утримувати сім’ю, і залишатись при Церкві. Я пішов працювати в туризм, керував готелем у Трускавці», – розповідає отець-диякон Андрій.
Робота була хороша, давала фінансову свободу, але чогось бракувало, адже молодий бізнесмен завжди хотів працювати на користь Церкви і людей. Окрім того, обставини часом складались не найкращим чином, що змусило серйозно задуматись над тим, що робити далі.
«Єдине, що знав напевно, це те, що не варто сидіти і чекати, поки хтось дасть роботу, а потрібно братись до роботи самому», – каже о-дн. Андрій.
Читайте також: 7 думок Блаженнішого Любомира про те, що важливо
Відтак, замислився над тим, які має таланти і як може бути корисний іншим. Одним з таких талантів був організаційний. Тож виникла ідея створення паломницького центру на зразок тих, що бачив під час навчання у Польщі.
«У ті роки у нас таких центрів не було. Працювали лише туристичні фірми, які робили тури в Ізраїль або в Рим. У таких турах в одній групі часто перетинались люди з різних цільових аудиторій і виникали конфлікти. Одні хотіли піти на Літургію, інші – на закупи. Тож ми замислились над тим, щоб створити спеціалізований паломницький центр», – розповідає о-дн. Андрій.
Він поїхав до Польщі, аби перейняти досвід, стажувався там, консультувався з людьми з Церкви, які працювали у цій галузі. Та найбільше, каже, допомагала дружина.
Подорож, що єднає
У 2009 році паломницький центр «Рафаїл» розпочав роботу. Тоді ним керував отець-диякон Андрій Делісандру. Потрібно було першими вивчити місцевість, скласти маршрут і програму так, щоб було цікаво і тим, хто хоче усвідомлено доторкнутись до святих місць, і тим, хто хоче просто розширити свій світогляд.
Отець-диякон Андрій Делісандру
Засновник Центру зазначає, що це поєднання є важливим, адже часто буває так, що, наприклад, дружина ходить до церкви і є церковною людиною, а чоловік – рідко відвідує храм.
«Тут ми маємо зробити так, щоб і дружина, і чоловік були задоволені подорожжю, і щоб ця подорож зміцнила їхні стосунки», – пояснює він один з принципів роботи «Рафаїлу».
Тож паломницький центр постійно працює над розширенням та удосконаленням своїх маршрутів. Наприклад, почали впроваджувати напрямок християнського відпочинку на морі – коли півдня людина відвідує святині та духовні місця, а пів – відпочиває на морі. Такі тури вже організовували в Рим, а також – до Єгипту, де поєднали гору Синай, католицькі храми та пляжі Шарм-ель-Шейха.
«Це чудово для дітей. Це я можу сказати, як батько. Дітям переважно нудно в церкві. А тут вони бачать, що є християнське середовище, церковне, і є цікаве дозвілля. Тому в дитини виникають позитивні асоціації, вона вже не боїться церкви і не вважає її нудною», – пояснює о-дн. Андрій.
Паломництво в Єгипет
Він додає, що в подорож кожна людина може поїхати і самостійно, але саме в спільноті вдається пережити момент вповні. Тому важливо, щоб люди мали різнопланові і збалансовані враження – духовні, естетичні, культуральні тощо.
Цільова аудиторія, з якою працює Центр, протягом 10-ти років поступово змінювалась. Якщо на початку роботи це були переважно люди, які просто хотіли кудись поїхати, до того ж – дешевше і з допомогою у відкритті візи, то зараз це передусім люди, які засмакували духовні подорожі.
Читайте також: Духівники Твого міста. Отець Орест Фредина про складний характер святих
«Якщо людина хоче поїхати на Октобер фест – навряд чи їй буде цікаво з нами. А якщо вона хоче на Святу Землю, то тут я не можу уявити поїздки без духовного супроводу», – пояснює о-дн. Андрій.
Він додає, що крім психологічного і фізичного відпочинку, важливим є духовний відпочинок. А люди, плануючи відпустки, часто про цей момент забувають.
«Якщо Бог є на першому місці, тоді і все решта на своїх місцях», – переконаний о-дн. Андрій.
К: Команда і Комунікація
Ще одним важливим принципом в роботі «Рафаїлу» є добре спрацьована команда і комунікація у ній. У дорозі, каже отець-диякон Андрій, трапляються різні непередбачувані випадки, тому часто в нагоді стає досвід команди, що добре знає маршрут і вміє брати на себе відповідальність, а також присутність духівника, який може згладжувати непрості ситуації і допомогти паломникам уповні відчути значення святині.
«У нас є постійні духівники. Вони працюють, навчаються, дають глибокий духовний та інтелектуальний супровід. Ми намагаємось зробити максимально цікавою кожну прощу», – каже засновник «Рафаїлу».
З вірою навколо світу
Зараз паломницький центр «Рафаїл» пропонує близько 20-ти напрямків різної тривалості та насиченості програми. Проте у кожній поїздці є Літургії і катехизи, спільні молитви. З духівниками центру можна відвідати і популярні місця, і маловідомі, почути не лише про їхнє духовне значення, а й про архітектуру й історію тих місць, де проходить паломницька траса, і, звісно, насолодитись природою. Також «Рафаїл» часом поєднує подорожі із психологічним просвітництвом – тоді вони присвячені взаєминам в родині, вихованню дітей тощо.
«Я вірю, що все життя – це проща, ми увесь час ідемо до свого небесного дому», – каже о-дн. Андрій.
На сьогодні «Рафаїл» пропонує такі паломництва:
- Свята Земля
- Подорож країнами «БеНіЛюкс»
- Паломництво святинями Італії
- Паломництво до Меджугор’є
- Християнська Грузія та інші.
Також із Центром можна відвідати Париж і здійснити тут паломництво до Тернового вінка. Окрім того, «Рафаїл» пропонує короткі маршрути на три дні, наприклад, святими місцями Польщі, Словаччини та Угорщини. Для молоді ж тут пропонують долучитись до спільноти Тезе і досвідчити її дух на зустрічах у різних містах Європи.
«Рафаїл» працює і над новими маршрутами. О-дн. Андрій каже, що часом їх пропонують самі паломники, які вже побували в багатьох місцях, але мають жагу до подальшого духовного розвитку. Зокрема, зараз триває напрацювання маршрутів Туреччиною – до Каппадокії і в Стамбул – давній Константинополь. Також розглядаються такі далекі маршрути, як Дубаї, Китай, Індія.
Рафаїл у Каппадокії
«У Китаї, куди плануємо поїхати цього року, будемо говорити про католицьку церкву і місії. У Дубаях плануємо два варіанти: або будемо говорити там про християнство і мусульманство, дві великі релігії і діалог між ними, або це буде більше подорож психологічного характеру – родинне життя, виховання. Залежить, хто буде духівником. А може, робитимемо раз так, а раз – так», – каже засновник Центру.
Окрім того, «Рафаїл» розглядає нову програму «Свята Земля вдруге». Тут будуть основні святині Ізраїлю та 80% нових місць, яких немає в традиційному паломницькому турі на Святу Землю.
Отець-диякон Андрій зазначає, що відмінністю паломницького центру від звичайних туристичних фірм є те, що «Рафаїл» одразу вказує вартість додаткових витрат, щоб екскурсії міг відвідати кожен, хто поїде, – для спільного часу і спільних духовних переживань, що творять спільноту.
Читайте також: Куди поїхати на вихідні зі Львова: монастир святого Ґерарда у Гніздичеві
«Ми стараємось знайти баланс між фінансовою складовою і духовною. Це нас часом дещо стримує з новими маршрутами. Я не вважаю, що ми є конкурентами турфірмам, бо ми пропонуємо зовсім інший продукт, якщо говорити мовою бізнесу. Ми намагаємось шукати золоту середину між ціною і якістю, комфортне перевезення може коштувати трохи дорожче, але це необхідно, наприклад, під час нічних переїздів, без яких ми не завжди можемо обійтися. Повірте, різниця в класі автобуса відчувається дуже добре. Тому ми схиляємось до автобусів вищого класу», – каже о-дн. Андрій.
Якщо ви збираєтесь у паломницьку подорож, Tvoemisto.tv та ПЦ «Рафаїл» має для вас декілька порад, про що варто дізнатись, перш ніж вирушати у поїздку:
- Варто переконатись, що вам розповіли про усі додаткові витрати та факультативні екскурсії. Адже туроператори не завжди вказують таке. Відповідно ви розраховуєте на зовсім іншу суму.
- Уважно подивіться в програмі, чи входить у вартість харчування і яке – сніданки, вечері.
- Не менш важливо перевірити, чи входять у вартість екскурсії.
- Важливо пам’ятати про пори року та особливості клімату в різних країнах.
- Приготуйтесь, що на кордоні, скоріш за все, доведеться витратити трохи часу.
Паломницький центр працює у м. Львів за адресою: вул Винниченка 22, у будні дні з 10:00 до 18:00.
Фото: Паломницький центр «Рафаїл»
Партнерська публікація
Вибір Твого міста
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса