Брали приклад з Сунь Цзи. Як львівська стоматклініка пережила карантин
Через обмеження на роботу медзакладів, з початку жорсткого карантину стоматологічна клініка Symbiotyka втратила близько 90% своїх планових надходжень, але швидкого змогла повернутись до звичного режиму роботи. Головний лікар клініки, співвласник Symbiotyka Medical group,випускник Львівської бізнес-школи УКУ Юрій Пристай розповів Tvoemisto.tv, як вдалось втримати працівників та клієнтів і повернутись до нормального ритму завдяки антикризовим заходам.
Із 16 березня на карантин, за рішенням уряду, пішли усі медичні заклади, що не надавали ургентну медичну допомогу або допомогу хворим на Covid-19. Зокрема, закрили усі стоматологічні клініки. «Симбіотика» – клініка, яка надає планову допомогу. Події, розповідає, Юрій Пристай, розгортались дуже швидко.
«Нам заборонили вести планову медичну практику. Тож довелося закрити одне відділення, а 80% персоналу пішли на карантин. Найбільшим викликом було – зберегти команду, знайти ресурси на утримання, бо ми не знали, на скільки це затягнеться. Для себе поставили термін у три місяці і планували свої витрати, відштовхуючись від цього», – розповідає Юрій Пристай.
Тоді більшість запланованих на березень-квітень візитів пацієнтів довелося перенести на час, коли клініка змогла повернутись до роботи в межах закону.
Переглянули бюджет
Передусім, розповідає лікар та управлінець, у компанії провели інвентаризацію та максимально скоротили витрати, також – вели переговори з орендодавцями про зменшення оплати. Також зменшили зарплату найбільш високооплачуваному персоналу – це рішення переглядають щомісяця, поступово повертаючись до нормального життя.
Карантинна криза також спонукала до оптимізації процесів – від ощадного використання дезінфікуючих засобів до роботи із запізненнями клієнтів, коли відновився прийом.
«За півтора місяця ми по-трохи стали виходити з рецесії. Хоча не можу сказати, що ми повернулись до тих обсягів і масштабів бізнесу, що були до карантину. Ми впали в обороті практично на 90%, а зараз повернулись на майже 85% від попередніх наших показників», – говорить Юрій Пристай.
Змінили алгоритми
У добрі часи, говорить керівник клініки, медзаклад міг собі дозволити так звані «холості» візити пацієнтів, коли співпраця у подальшому не продовжувалась і оплат не було. Але під час кризи зрозуміли, що не мають можливості марнувати ресурс, особливо зараз, коли через заходи епідбезпеки можуть фізично прийняти менше пацієнтів, а витрати на один прийом зросли.
Також звернули увагу на те, що від першого візиту пацієнта до результату роботи – встановлення імпланта, минає приблизно 4 візити. Зараз пацієнт може отримати результат за два візити.
«Це суттєва економія для нас – і в грошах, і в часі. Так само – для пацієнта. Налагодити цей процес вдалось завдяки спеціально розробленій онлайн-платформі, де пацієнт удома заповнює анкету з усіма необхідними для підготовки до лікування даними. Загалом комплекс управлінських рішень дав нам можливість пережити цей період і навіть вдосконалитись. Тепер вже можна говорити про це із впевненістю», – каже керівник клініки.
Symbiotyka dental має близько 6 тисяч клієнтів. Юрій Пристай говорить, що клініка не могла дозволити собі повністю закритись і залишити їх без допомоги та підтримки. Серед усіх клієнтів є близько 300 родин, які є амбасадорами компанії. Їх на початку карантину долучили до чату та інформували про те, як працює клініка, за якою допомогою вони можуть звернутись тощо.
«У нас з’явились і нові клієнти – це люди, які не могли отримати медичну допомогу у своїх традиційних закладах. Вони звертались до нас з невідкладними ситуаціями – з гострим болем, з нагноєнням. Тепер маємо нових лояльних клієнтів», – розповідає Юрій Пристай.
Змінилась і робота всередині команди, адже на початку карантину всі стояли перед невизначеністю. У перші два тижні, пригадує Юрій Пристай, онлайн-наради проводили тричі на день. Окрім того, створили додаткові чати, де викладали найсвіжішу інформацію про рішення уряду, про справи в клініці тощо. Головний лікар, як лідер колективу, звертався через них до персоналу, підтримував. Таким чином вдалось заспокоїти команду. Потім наради проводили раз на день, пізніше – раз у три дні, а згодом повернулись до звичного щотижневого графіку.
«Зараз я бачу, що ті, хто є амбасадором компанії, добре проявили себе за цей час. Невелика частина людей – приблизно 5%, не витримали випробування кризою. Тож ми перегрупували сили», – каже Юрій Пристай.
Щодо безпеки пацієнтів і персоналу, то, говорить Юрій Пристай, від початку роботи у кожній клініці, що належить до Symbiotyka Medical group встановили спеціальну притічно-витяжну вентиляцію, що під час епідемії стало актуальним, як ніколи. Також встановили ультрафіолетові бактерицидні лампи закритого типу, щоб додатково дезінфікувати повітря і зменшити ризик розповсюдження коронавірусної інфекції. Для закупівлі засобів індивідуального захисту знайшли нових постачальників, які також забезпечують клініки дезінфікуючими засобами. Під час пандемії самостійно продумували і розробляли протоколи посиленої безпеки, записали відеоінструкцію з безпеки для пацієнтів і персоналу, що дало свій результат.
Працівникам клінік періодично роблять тести на коронавірус.
«Персонал спочатку що два тижні проходив експрес-тести – такі ж, як ІТ-кластер купував з Львівською облрадою. А тепер у нас підписана угода з однією з найбільших лабораторних мереж Львова. Наші працівники раз на місяць здають ІФА-тести на імуноглобуліни M і G», – розповідає Юрій Пристай.
Розвивають новий проєкт
Приблизно за місяць до оголошення карантину Symbiotyka Medical group відкрила новий проєкт, до якого готувалась ще з 2014 року. Це – Клініка кардіохірургії серця і судин у Стрию, одна з небагатьох в Україні, де поруч з класичними, застосовують мініінвазивні малотравматичні технології операцій на серці. Клініка має діагностичне відділення, відділення інтервенційної рентген-хірургії та кардіологічний стаціонар.
«Цей проєкт є унікальним, це єдина у Західній Україні на 100% приватна клініка, повністю автономна. Тут працюють найкращі фахівці Львова і Львівщини», – каже Юрій Пристай.
«Тут індивідуальний підхід до кожного клієнта. У нас, на відміну від більшості державних медзакладів, лікуватись було і є безпечно, бо ми до цього готувались», – додає управлінець.
Попри усі випробування, каже він, проєкт працює добре.
Зробили висновки
Під час карантину, розповідає Юрій Пристай, і керівництво, і колектив багато часу присвятили навчанню та спілкуванню – хоч і онлайн.
«Я пройшов курс Адріана Сливоцького (бізнес-футуролог – ред.). Записався на нього ще в лютому, і в контексті ситуації, це виявилось тим, що було потрібно. На курсі ішлося про нестандартне мислення, про роботу в умовах невизначеності. Це дуже багато дало», – говорить управлінець.
Окрім того, Юрій Пристай є спікером і ментором у проєкті з підтримки малого бізнесу від спільноти Українського католицького університету. Під час карантину тут обговорювали складні кейси із різних галузей підприємництва.
«Обговорювався освітній кейс – дитячого садочка і школи, туристичний кейс – обслуговування клієнтів з усіма карантинними заборонами, інші. Коли обговорюєш це в спільноті, то знаходиш і багато інструментів для себе», – говорить Юрій Пристай.
Він розповідає, що головний висновок, що зробив для себе з карантинного періоду, це те, що треба завжди бути готовим до непередбачуваних ситуацій.
«Завжди є що покращити, навіть коли здається, що бізнес працює непогано», – каже Юрій Пристай.
Другий висновок полягає у тому, що насправді процеси завжди можна спрощувати ще більше, і це додає ефективності роботі.
Третій висновок – цифрові рішення будуть входити в життя: від комунікації до медицини. Звісно, медицину не вдасться перевести повністю в онлайн, але багато онлайн-інструментів можна застосовувати вже зараз, говорить Юрій Пристай. Це дає переваги і пацієнтові, і лікарю, і клініці.
Також період карантину став часом тімбілдингу. Зараз, говорить керівник, люди в колективі стали більше готові допомагати один одному і більш лояльні до бренда працедавця.
«У трактаті Сунь Цзи «Мистецтво війни» він каже, що коли військо потрапляє в «зону смерті», є два варіанти – воно або гине, або бореться і виживає. І ми пройшли цю «зону» успішно», – підсумовує Юрій Пристай.
Олександра Бодняк
«Твоє місто» спільно з Львівською бізнес-школою УКУ реалізовують проєкт «Підтримка українського бізнесу в час кризи», який виконується в межах Проєкту «Зміцнення громадської довіри» (UCBI II), що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).
Вибір Твого міста
- «Чому я залишаюсь у Харкові?» Розповідь волонтерки з міста, яке постійно атакують
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори