Фото: Engin Akyurt, Unsplash
«Усе залежатиме від кожного з нас». Як львів’янам вийти із карантину
Не варто очікувати, що після 11 травня «все зміниться» і можна буде ходити на пікніки. Вихід із карантину залежить від кожного з нас, наскільки ми будемо відповідальними. Маска, рукавички і антисептики мають бути постійно з нами, кажуть експерти.
Читайте також: Пережити епідемію. Що робити, якщо ви захворіли на коронавірус
Уряд визначив 5 етапів виходу із карантину. Tvoemisto.tv розпитало різних спеціалістів, як вони радять правильно й безболісно вийти з карантину.
Як правильно вийти із карантину? План від психолога
Засновниця психологічної студії «Сенс» Мар’яна Франко каже, що варто уникати надмірних очікувань від завершення карантину – «синдрому нового року», мовляв, «коли закінчиться карантин – все в моєму житті зміниться».
«Такі нереалістичні очікування загрожують розчаруванням, а то й депресією. Адже вихід з карантину не буде одномоментним і надалі буде супроводжуватись багатьма обмеженнями. Та й саме по собі завершення карантину не змінить нічийого життя», – пояснює Мар’яна Франко.
Тому психологиня рекомендує розробити план особистої адаптації наперед.
«Визначте: що залишиться незмінним у вашому житті? Швидше за все це всі ті речі, які були і до карантину: діти, робота, звичка перепрацьовувати тощо. Що навпаки зміниться? Це ті звички, на які карантин уже вплинув: необхідність дбати про гігієну та безпеку в громадському транспорті, обмеження подорожей, певні зміни в роботі. А також я рекомендую включити до свого плану один важливий пункт, який допоможе вам відчути, що ви все ще керуєте власним життям – а що я сам хочу змінити у своєму житті після карантину?», – говорить Мар’яна Франко.
Чи можна буде знайти роботу? Відповідь економіста
У Львові найперше заворушиться, ймовірно, малий бізнес, який пропонуватиме роботу, до прикладу – перукарні, салони та інші заклади, діяльність яких раніше заборонили. Про це говорить доктор економічних наук, професор Ростислав Славюк. Також запрацює сфера доставки, продажу, форсування продуктів – овочів і фруктів. Пожвавлення у сільському господарстві у травні викличе потребу у сезонних працівниках. Це будуть перші робочі місця, де можна заробити.
Також, якщо відновить роботу громадський транспорт, то тут може з’явитися сотня робочих місць. Крім того, буде певне пожвавлення у сфері оренди квартир, прибирання приміщень. Однак на великих підприємствах суттєвої потреби у працівниках не буде, каже економіст. Навпаки, у червні-липні там можливі скорочення. Не припиниться також ремонт доріг і загалом «комунальні роботи». Загалом, травень-червень є сприятливими для робіт, де можна залучити незайнятих людей.
Також у часи кризи важливо подумати, чим ми можемо заробляти ще, чи можемо якесь своє хобі перетворити у заробіток. Так вважає викладач фінансів Львівської бізнес-школи Михайло Колісник.
І хоч із карантином розвинулися такі напрямки як доставка, продажі онлайн та послуги пошти, після виходу з карантину відбудеться їхнє певне згортання. Натомість відновлюватимуться класичні економічні напрямки, які працювали до запровадження обмежень. Йдеться про громадський транспорт, заклади харчування, непродовольчі магазини, туризм тощо, каже економіст Андрій Новак.
Читайте також: «Коли закриваються одні двері – відкриваються інші». Як львів'яни приборкали карантин
Є шанс вийти швидко. Прогноз медика
То чи реально вийти із карантину за планом уряду, який визначає дуже чіткі (на перший погляд, майже не реальні) вимоги, епідеміолог, завідувачка відділу інфекційних хвороб Львівського обласного центру громадського здоров'я Олена Левицька запевняє, що все залежитиме від поведінки кожного з нас.
«Медики роблять все, що від них залежить. А ми маємо робити своє. Якщо ми будемо дотримуватись правил, поважати один одного, то ми швидше вийдемо із цього процесу. У нас є величезний шанс розпочати перший етап з 11 травня і перейти у наступний. Але якщо будемо ігнорувати правила, виходити без масок, рукавичок та дезінфікуючих засобів, не дотримуватися дистанції, то захворюваність тільки зростатиме», – пояснила Олена Левицька.
Отож вона радить львів'янам ще протягом тривалого часу носити маски або респіратори не нижче фільтру 2 ступеня захисту, одноразові рукавички та дезінфікуючі засоби. Особливо, коли варто відвідати якісь заклади. У парках, скверах все одно варто одягати маску, бо ми не знаємо, хто може пройти повз нас. Після приходу додому щоразу обов’язково треба ретельно мити руки не менше, аніж 30 секунд. Витирати їх бажано одноразовими рушничками, а опісля дезінфікувати антисептиками з вмістом спирту не менше 60-70%. Щоби шкіра рук не страждала, можна використовувати косметичні зволожувальні або живильні креми. Також львів'янам ще на тривалий час відмовитися від обіймів та вітань із рукопотисканням. І, що особливо важливо, – зберігати дистанцію.
То як власне відбуватиметься вихід з карантину?
На першому етапі, якщо протягом 10 днів кількість виявлених осіб із Covid-19 не зміниться і буде на одному рівні або відхилення буде у межах 5%, то за таких умов можна буде відвідувати парки, сквери, зони відпочинку, але дотримуючись дистанції не менше ніж у 2 метри і використовуючи маски чи респіратори, і не більше 2-3 осіб з однієї сім'ї. Про пікніки з товариством ще думати дуже рано, каже Олена Левицька.
Відкриються також частина об’єктів індустрії краси, салони перукарень. Можна буде проводити тренування, але без глядачів. Дозволятиметься оптова і роздрібна торгівля непродовольчими товарами. Крім того, можуть запрацювати кав'ярні, але з обслуговуванням на виніс. Запрацюють нотаріуси, адвокати, аудитори, але теж не більше 2-3 осіб.
На другому етапі, якщо протягом 10-ти днів поспіль відсоток виявлених щоденно буде зменшуватись, а одужання буде зростати, тоді знімуть обмеження на побутове обслуговування населення, відновлення навчання випускних класів у школах для підготовки до ЗНО. Спортивні зали та бізнес-центри також зможуть працювати, але без перенавантаження. Мають складатися графіки відвідування, але в одному залі чи приміщенні не можуть перебувати більше 10 осіб. Дистанція залишається у силі, хоча б 1,5-2 метри. Готелі мають запрацювати, приймати людей, яким потрібно по роботі, але із дотриманням усіх визначених раніше правил. Також можливі відновлення спортивних змагань, якщо команди не перевищать загальну чисельність у 50 осіб, знову без глядачів.
Читайте також: Повна відміна карантину призведе до 120-140 тисяч смертей до кінця року, – МОЗ
Третій етап передбачатиме розвантаження медичної системи від хворих. Кількість тих, хто одужав, має удвічі-утричі перевищувати попередній період. І не повинно бути різкого розриву із новими зверненнями хворих. Заклади охорони здоров'я повинні вивільнятися. Тоді запрацюють спортивні, дитячі майданчики зі збереженням дистанції та всіма засобами захосту. Запрацюють окремі заклади освіти, які визначатимуться територіально. Дозволять соціальні перевезення на роботу, може запрацювати міжміське транспортне сполучення, але в межах області. Запрацюють також торгово-розважальні центри, в яких є бутики-магазини, але без відкриття дитячих і розважальних закладів. Зможуть запрацювати деякі кінотеатри і театри, але обмежені у кількості та за дистанції глядачів. Відчинять хостели, бази відпочинку, але мешканців не має бути більше 50 осіб. Врешті запрацюють заклади громадського харчування з відвідувачами, але з дистанцією.
Четвертий етап стане можливим, якщо протягом 10 днів поспіль не буде нових випадків, пов’язаних між собою. І щоденна кількість нових, не пов’язаних випадків, буде меншою, аніж 5 випадків на область. Мають знизитися первинні звернення. І навіть контактуючи з іншими, потенційно люди не повинні заражатися. Тоді запрацює весь наземний громадський транспорт, торгово-розважальні комплекси, зали, усі заклади громадського харчування, культурні та освітні установи. Тоді має бути планова медична допомога. Стоматологічні клініки мають надавати повну стоматологічну допомогу.
П'ятий етапт передбачає припинення внутрішньої передачі вірусу всередині країни, між областями, і зокрема у Львові. Якщо будуть тільки привезені випадки з-за кордону. Тоді будуть скасовані всі інші обмеження, окрім встановлених місцевою владою на певних територіях.
В уряді кажуть, що повна відміна карантину без запровадження обґрунтованих профілактичних заходів призведе до 120-140 тис. смертей до кінця вже цього року.
Христина Гоголь
Вибір Твого міста
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня
- «У Волинській трагедії немає одного винного»
- Чи збільшились на Львівщині випадки кишкових інфекцій і що краще їсти влітку