«Це як годинник, що сильно відстає». Чи доцільно в Україні змінити дату святкування Різдва?

13912 0
Напередодні зимових свят в Україні знову починається дискусія про дату відзначення Різдва – 25 грудня чи 7 січня. Релігієзнавець, директор РІСУ Тарас Антошевський в експрес-інтерв’ю Tvoemisto.tv розповів, чи українським вірянам варто змінити календар і що потрібно для того, щоб остаточно вийти з-під контролю «московського стилю».

Нещодавно митрополит Епіфаній сказав, що ПЦУ може в майбутньому перейти на святкування Різдва за григоріанським календарем, «якщо це буде сприймати український народ». Чому зараз цього сприйняття немає і що потрібно для того, щоб воно з’явилось?

Проблема в тому, що ніхто не пояснює людям, що вони і так святкують Різдво 25 грудня. Просто вони живуть у світському житті за одним календарем, а в церковному – за іншим. Подивіться у церковний календар: там біля 7 січня у другій колонці буде написано «25 грудня» або просто «25». Тобто люди, які думають, що відзначають 7 січня, насправді роблять це 25 грудня. Церква використовує календар, що відстає на 13 днів від календаря, що ми вживаємо на щодень. Це просто потрібно пояснити.

Читайте також: Офіційно. В Україні запровадили вихідний на Різдво 25 грудня

Слова про те, що «наші діди святкували 7 січня» – це примітивний самообман. Наші прадіди святкували 6 січня, бо ще 100 років тому різниця між календарями була у 12 днів, а ще перед тим – 5 січня тощо. Юліанський календар навіть на момент встановлення Різдва, у четвертому столітті, вже запізнювався на 3 дні. Взагалі Різдво мало би святкуватись 22 грудня, коли починає рости день. Але вже встановлено 25 грудня, і всі так святкують.

Я не розумію, коли церковні люди говорять «якщо народ захоче». Вони ж не узгоджують з народом усі питання – наприклад, ставлення до гріха. Багато рішень ухвалюються в Церкві, і до вірян просто доноситься, як має бути. На те вони і пастирі, щоб покерувати питаннями, що в першу чергу стосуються внутрішньоцерковного життя.

Як мала би розгортатись ця інформаційна кампанія? Від кого вона мала би іти – від церкви, від держави?

Держава могла би хіба допомагати. Вона має свій світський календар і церковні проблеми її не стосуються.

Церква мала би почати з пояснення людям, чому так є, чому католицька церква живе за григоріанським календарем, чому більшість православних церков живуть за новоюліанським календарем, за яким Різдво також є 25 грудня. Лише ті церкви, що так чи так споріднені з російською, живуть за юліанським календарем, що запізнюється.

Читайте також: На Різдво до Остапа. Як львівський художник зібрав у своїй квартирі триста гостей

Тобто ініціатива мала би іти від церкви. Чи зараз вона є? Яким має бути перший крок?

Для мене перший крок був зроблений 6 років тому, коли на Майдані у ніч з 24 на 25 грудня всі молились, співали колядки і вітали один одного з Різдвом Христовим. Важливим було відчуття, що ми споріднені з європейським світом таким чином. І це був своєрідний протест проти святкування Різдва разом з «русскім міром». Зараз шостий рік іде війна, а ми далі не можемо вирватись.

Ініціатива може іти і від простих мирян, і від священиків – від будь-кого, хто є частиною церкви. Звісно, дата має бути встановлена зверху, але ініціативи потрібні знизу. І вони є – і на рівні громадських організацій, і церковних кіл, і соцмереж. Упродовж останніх трьох років з кінця листопада дискусія завжди пожвавлюється.

Читайте також: Справжнє Різдво: шість оригінальних колядок та щедрівок

Хто швидше до цього дійде – УГКЦ чи ПЦУ? Чи зможуть вони синхронізуватись в цьому процесі?

Власне, без синхронізації немає сенсу це робити. Зараз для ПЦУ питання дати святкування Різдва було би і кроком до визначення, чи ми є самостійні. Матірною церквою ПЦУ є Константинопольська, що відзначає Різдво 25 грудня, але ми надалі у «московському стилі».

А для УГКЦ це вже просто питання раціональності, адже в діаспорі люди живуть за григоріанським календарем, і було би нормально, якби так було в усьому греко-католицькому світі. Найкраще, якби це відбулося синхронно – і в ПЦУ, і в УГКЦ, і в інших церквах України. До слова, Українська лютеранська церква з минулого року відзначає Різдво 25 грудня.

Ідеться не лише про зміну однієї дати – Різдва. Це тягне за собою й інші зміни.

Насправді все просто. Церковний новий рік починається 1 вересня, а не 14. І ми маємо від 1 вересня, спокійно, без усіляких мук сумління, іти за цим календарем, щоб все збігалось. Тобто Різдво – 25 грудня, день святого Миколая – 6 грудня. Бо 19 грудня – це те ж 6 грудня, але як за старим годинником, що запізнюється і аж тоді показує правильну годину.

Читайте також: Різдвяні традиції гуцулів

Різниця між новоюліанським календарем, за яким живуть більшість православних, і григоріанським є лише щодо так званих рухомих свят – Великодня та інших. Але це питання не лише наше, а загальнохристиянське. Це питання ми сьогодні не вирішимо, хоча ініціатива теж буде важливою.

А перейти на святкування Різдва 25 грудня – у цьому немає зараз проблеми.

Якби до такого рішення прийшли і УГКЦ, і ПЦУ, як би це офіційно мало бути оформлено? Які документи потрібні?

Рішення синодів єпископів в УГКЦ та архиєрейських соборів у ПЦУ. Але до цього на загальнонаціональному рівні мали би іти обговорення. Свого часу була кампанія, що пояснювала потребу в усиновленні дітей, проблему сирітства. Це обговорювалось на національному рівні десь років 15 тому, була наглядна агітація. І з того часу сиріт у дитячих будинках стало значно менше. Тобто питання вирішується. Так і зараз. Потрібна якісна інформаційна кампанія, яку підтримають не лише УГКЦ і ПЦУ, а також, можливо, протестанти. Для протестантів це також проблема, бо їхні одновірці за кордоном святкують 25 грудня.

Читайте також: На зимові свята через Львів курсуватимуть два потяги із Запоріжжя та Дніпра

Така загальноукраїнська кампанія могла би привести до того, щоб представники різних конфесій на високому рівні зібрались разом і ухвалили рішення.

У цій ситуації важливіше не те, як це буде робитись, а бажання це робити. «Краще нічого не змінювати» – характерна для нас риса. Нащо нам щось змінювати, якщо і так добре? Але не треба себе обманювати – календар запізнюється.

Виглядає дивно, особливо для православних, виступати проти російської агресії, казати, що ми нарешті стали канонічно незалежними від Москви, але далі залишатися в полоні їхнього календаря.

Якби такий перехід відбувся, чи це би вплинуло на сприйняття України в світі?

Люди, які мислять, сприймуть це добре. Звісно, варто очікувати і на поширення протилежних настроїв. Багато людей не розуміють проблеми, вони впевнені, що і князь Володимир святкував Різдво 7 січня.

Важливо те, що це проблема не світу, а нас. Ми тут маємо визначитися самі для себе, де ми є. Чи ми повертаємось до того календаря, що є природним і що ним користуються більшість православних церков і католицька церква.

У часовій перспективі, коли ці зміни в свідомості могли би відбутись?

Якщо ми нічого робити не будемо, то треба чекати століття, а то й більше. Мене колись питали, коли може відбутись об’єднання православних церков України. Два роки тому я був песимістом і казав, що їм легше посваритись, ніж об’єднатися. Але завдяки попередньому президентові і Константинопольському патріархату питання вирішили, за пасивної участі українських православних. Тоді за нас зробили більшу частину роботи.

Читайте також: Львівський гурт Курбаси: деякі колядки існують вже тисячі років

А в цій ситуації так не буде. Чим більш узгоджено представників різних церков будуть над цим працювати, тим швидше це може відбутися.

Не варто очікувати цього через рік, звісно. Але відкладати далі вже нема куди. Бо за якийсь час хтось скаже – «а яка різниця?». І оце совкове формулювання буде означати, що цим людям добре жити в полоні. Українці можуть говорити про високі матерії, але не могти зробити елементарні речі.

Олександра Бодняк

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інтерв'ю Твого міста

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!