фото: yarmarok.lviv.ua

фото: yarmarok.lviv.ua

Портрет львівського туриста. Хто сюди їде і навіщо

5268 0
Чому все менше туристів їдуть до Львова?

За рік Львів відвідало понад 2,2 мільйони туристів, у той час, як у Кракові побувало 13 мільйонів гостей. Tvoemisto.tv розпитало начальницю управління туризму Львівської міської ради Ліну Остапчук, чому все менше туристів їдуть до Львова, хто найчастіше відвідує наше місто та яка від цього економічна користь.

Безвіз, лоукости і воєнний стан – скільки туристів відвідало Львів у 2018

Маємо статистику, що загальна кількість туристів у минулому році, порівняно з 2017-им, зменшилася. Зараз – це понад 2, 2 мільйони туристів.

Читайте також: Куди можна полетіти зі Львова. Розклад усіх авіарейсів

На це є декілька причин. Під кінець року дуже сильно вплинуло оголошення воєнного стану. Ніхто не розбирається, що він означає і в яких областях впроваджений.

Так само, безвіз. Зараз українці мають безвіз і лоукости,  можуть подорожувати далі, на Захід.

Пересічний львівський турист

43% усіх гостей міста – гості з України, здебільшого молодь. Вони часто повертаються до Львова двічі чи навіть тричі за рік, адже не встигають все одразу обійти. На другому місці – поляки, на третьому – білоруси.

Серед поляків найпопулярніший «сентиментальний» туризм, коли старше покоління шукає тут своїх далеких родичів або відвідує місця, де народилась і про які розповідала їхня родина. Молоді ж поляки  їдуть не за сентиментами, а щоб відвідати нове яскраве місто.

Почастішали візити білорусів, оскільки є добре сполучення Мінськ-Львів.  Їхня поведінка теж відрізняється, вони, як правило, ходять великими групами.

Що роблять туристи у Львові

На першому місці – посиденьки в кафе, ресторанах. Це зрозуміло, адже перебуваючи в місті, людям потрібно обідати, вечеряти, а між тим – пити каву.

На другому – самостійні прогулянки містом, на третьому – відвідування закладів культури. Наприклад, майже усі іноземців обов’язково йдуть у Львівську Оперу. Поляки дуже часто відвідують вистави. Якщо ж квитків вже немає, то обов’язково намагаються хоча би пройти за куліси. Українців вона менше цікавить.

Читайте також: Наукові туристи. Як Львів заробляє на конференціях

Далі – шопінг, а також екскурсії з гідами. Справа в тому, що для іноземців – ціни у Львові є досить прийнятними і  вони обов’язково хочуть привезти звідси сувеніри. Поляки з радістю закупляють шоколад. Якщо пройтись торговими центрами в центрі міста, то там також можна побачити багатьох іноземців, які шукають щось локальне і автентичне.

Секс-туризм

Найбільше в секс-туризмі звинувачують чоловіків середнього віку з Туреччини, які приїжджають до Львова в пошуках саме таких «розваг».

Читайте також: Чи справді Львів стає секс-столицею для іноземців

Коли загальний рівень економіки падає, то з’являється така пропозиція і попит. Місту важко вирішити на цьому рівні загальне питання зросту країни. Якби країна була багатшою,  то не було би таких пропозицій. Як тільки економіка підніметься вверх – такого не буде. Не можна сказати, що приїжджають тільки за цим, але, якщо є така пропозиція, нею будуть користатися.

Ми бачимо, що туристів з Туреччини стало набагато менше і тепер вони приїжджають сім’ями.

Витрати та час

Українці витрачають 137 євро за весь час перебування. Іноземці – близько 470 євро, включаючи проживання, харчування, екскурсії.  В середньому турист витрачає у Львові 74 євро за одну добу.

Українці можуть приїхати до Львова на вихідні. У нас дуже багато гостей з Києва, які можуть приїхати ранковим потягом в суботу, два дні гуляти і вечірнім потягом зі Львова поїхати.

Іноземці розуміють, що за два дні вони зможуть не так багато обходити. Якщо говорити про американців, то прилетівши сюди з-за океану, вони хочуть побути якомога довше. У нас є тісний зв’язок з діаспорою, люди приїжджають до друзів, далеких родичів і намагаються відвідати також Київ чи Одесу. В нас вони перебувають  5-6 днів, інколи навіть до двох тижнів.

Туристичні піки

Звичайно, це Різдво і новорічні свята. Це період вихідних, шкільних канікул, коли багато львів’ян також повертаються додому з різних міст України і беруть з собою друзів. Наступний – це кінець квітня, коли починається велика кількість конференцій. Далі – свята, вихідні дні, День міста. Іншою точкою буде кінець червня, коли ми маємо джазовий фестиваль і кінець літа – День Незалежності. Останній пік – це вересень, коли багато конференцій, книжковий і екологічний форуми, фестивалі кави, шоколаду.

Іноземців лякає українська холодна погода. Ті ж білоруси чи поляки розуміють, що ми живемо приблизно в одній географічні зоні. Та їм все рівно комфортніше подорожувати до Львова навесні, влітку чи восени, адже тут  хочеться ходити вулицями і пити каву надворі. Вони так само подорожують й іншими містами Європи, взимку їдуть хіба що до Норвегії.

Новий львівський турист

У Львові є багато культурного продукту, який ми хотіли би зробити магнітом. Перше, що відвідують іноземці у Львові – це музеї, адже це зберігачі культурного надбання, яке може показати місто і країну, зокрема. Українцям це не дуже цікаво, оскільки вони перебувають у цьому ж культурному середовищі. Відповідно вони рідко йдуть в музеї. Ми ж розуміємо, що їсти і пити ми завжди будемо хотіти, а наша мета – закцентувати на культурі.

Читайте також: А полякам тут комфортно? Чого бракує туристам у Львові

Цього року маємо виставку Труша, 100-ліття від дня смерті Івана Левицького. У Львові маємо музей Пінзеля, який виставлявся в Луврі, але насправді мало знаний в Україні. Його роботи зараз є в 3D-макеті, їх можна переглянути онлайн, а незрячі люди можуть відчути їх на дотик. Навіть виставка льодових скульптур, яка цього року відбувалася у Львові, була присвячена Пінзелю.  Про нього знімають відео, начебто діти переносяться в його добу.

Має бути спільне бачення, кого ми хочемо просувати. Наприклад, Моцарта, всі дуже добре знають у Відні і там його не треба додатково рекламувати. У нас є ті імена, але потрібно їх виокремити. Це має бути той культурний продукт, який ми будемо спільно просувати і до кого стоятимуть черги. Наразі це відкрите питання. У нас є Соломія Крушельницька. Її потрібно ще більше промувати, як нашу приму, яка створила велику слави для України.

«Львівський» – означає …

В загальному, коли місто має велику відвідуваність, росте його імідж. Тоді ім’я міста капіталізується. Наприклад, в Києві відкрили кав’ярню, де продавали сирник. Сирник погано продавався. Вирішили його назвати «Львівський сирник». Продаж збільшився на 35%. Це приклад капіталізації. Коли ти маєш «львівські» каву, шоколад, трамвай, то це додана вартість. Чому ми так любимо німецькі автомобілі? Ми знаємо, що «німецький» означає «якісний».

Так само ми маємо добір емоцій, які ми докладаємо до слова «львівський». За нашими опитуваннями, «Львів» означає «гостинний», «привітний», «відкритий».

Площа Ринок – музей чи ресторан?

До площі Ринок потрібно ставитися дуже обережно. Вона в історичній спадщині ЮНЕСКО, є діловим центром міста і всі хочуть саме тут проводити концерти та фестивалі. На площі скупчується багато туристів. Але там живуть місцеві мешканці. Вони також хочуть комфорту і тиші після десятої вечора.

Тому нам потрібно знайти баланс. Туристи приїжджають до Львова, шукаючи автентики. Вони хочуть зайти у внутрішні дворики і подивитися, що там насправді ще сушиться білизна на линвах. Туристу з Пакистану нецікаво дивитися на туриста з Бразилії. Ми маємо дбати про місцевих мешканців.

Читайте також: Туристи замінили львів’ян на площі Ринок. Тепер треба замінити туристів

Насправді є багато цікавих локацій поза центром. Ми маємо протягувати туристичні шляхи далі. Люди, які двічі-тричі були у Львові, хочуть побачити ще щось. Є Центр Шептицького – приклад нової архітектури і нового підходу до навчання. FESTrepublic – приклад, як із старого заводу зробити незвичну локацію. З нетерпінням чекаю відкриття Фабрики Повидла, яке теж має «оживити» ту територію. Добре, що маємо підписану інвестиційну угоду з Lemstation. Треба не боятися виводити людей з центру міста.

Туристичний Сихів

Сихів може бути цікавим, але для специфічної групи туристів. Людям з Кропивницького не цікаво буде поїхати на Сихів, адже в них є такі самі багатоповерхівки і типова радянська забудова. Людям з Америки, Канади буде цікаво, адже у них такого нема. До того ж, там живуть типові львів’яни. Подорож може початися з трамваю, де ти просиш закомпостувати чи передати за квиточки – і це також цікаво туристам. Крім того, на Сихові є що показати – стара дерев’яна церква, мурали.

У Львові дешево, чи класно?

Туристична ціль Львова – збільшити надходження від галузі туризму за рахунок гостей, які приїжджають сюди з культурною метою чи на конференції. Ми говоримо не про туриста з наплічником у кав’ярні, а про того, хто цікавиться нашої культурою.

Нам потрібно правильно позиціонувати Львів. Ми не можемо казати: «Приїжджайте у Львів, бо тут дешево» чи «Приїжджайте у Львів, тут класне пиво». Як би не хотілося, раніше можна було давати таку пропозицію. Зараз Львів змінився – і ми хочемо іншого туриста. Приїхавши до Львова, гості самі зрозуміють, що тут дешево і класно.

Житло

Є декілька варіантів, де живуть гості – готелі, хостели, орендовані квартири, хтось зупиняється у друзів чи родичів. Найбільша кількість іноземців проживає в готелях, 41,8%  українців надають перевагу хостелам, адже вони дешевші.

Орендовані квартири – це сегмент, який важко віднести до туристичної сфери. Це не хостели, яким потрібно отримувати хоч якісь дозволи. Власники приватних квартир сплачують податки за надання таких послуг, але просуваються самостійно.

Якщо турист поселяється в орендоване житло, то має знати, що воно несертифіковане. Важливо перевірити, чи там безпечно, запитати господарів, як треба себе поводити в тій чи іншій ситуації. У  99% це може не знадобитися, але потрібно попередити навіть той 1%.

Ми знаємо про молоду пару з Києва, яка загинула в такій квартирі від отруєння чадним газом. Вартує знати, що майже усі будинки, які розташовані в центрі міста, обладнані старими пічками. Це безосередня відповідальність господарів, перевірити, як вони функціонують. Міська рада увесь час закликає, попереджає, але люди дуже недбало до цього ставляться.

Скільки отримує місто

За минулий рік туристичний збір становив 6 мільйонів 546 тисяч гривень. Це 1% від вартості проживання за добу в готелях чи хостелах. Якщо говорити про надходження до місцевого бюджету – це 151 мільйон гривень – від закладів харчування, туристичних компаній, сувенірних крамниць.  

Якщо номер в готелі коштує 700 гривень, то 7 гривень одразу надходить в місто. Зараз система туристичного збору буде змінена. Зміни податкового кодексу пропонують нараховувати туристичний збір не від вартості проживання, а від мінімальної заробітної плати. Мінімальна плата зараз близько 4200 гривень. Тоді українець має сплачувати не більше, ніж 0.5% від вартості проживання. Близько 20 гривень за добу. Це суттєво збільшує витрати туриста в кожному місті.

Для іноземця – 5%. Таким чином, перебуваючи в готелі, який коштує 700 гривень, він ще має 200 доплатити за перебування. Ми ж на зустрічі з представниками нашого туристичного бізнесу, домовилися, що ми не розділяємо українського і іноземного туриста. Ми рекомендуємо, аби вони платили однакову ставку, адже важко пояснити іноземцям, чому вони мають платити більше. Ми вважаємо, що це порушує права. Ціна проживання в 5-зірковому готелі не може становити такий самий туристичний збір, як хостел.

Навіщо це львів’янам

Все, що туристи купують в місті, вони  інвестують в економіку міста. Вони інвестують в ті ж кав’ярні, заклади культури. Ці кошти ідуть в загальноміський бюджет. Далі з цих коштів ремонтуються дороги, обладнується освітлення, двори.

Це давно зрозуміли такі країни, як Туреччина, чи Єгипет, які часто живуть тільки за рахунок туристів. Туристи побули в місті – і поїхали, а кошти залишаються для львів’ян. 

Андрій Костюк

Інфографіки Марії Стахів створено на основі зображень pikisuperstar - www.freepik.com

Головне фото yarmarok.lviv.ua

Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.

Міські акценти