Фото: Львівський Національний музей ім. Андрея Шептицького

Фото: Львівський Національний музей ім. Андрея Шептицького

Наче живий. Чим унікальна найдавніша українська плащаниця, що зберігається у Львові

6929 0
Тvoemisto.tv розповідає про найраритетнішу українську плащаницю, датовану ХV століттям, що зберігається у Львівському Національному музеї імені Андрея Шептицького. Її привезли з церкви Архангела Михаїла зі села Жирівка, що у Пустомитівському районі Львівщини.

Сьогодні, у Страсну П’ятницю, у всіх храмах виносять плащаницю, згадуючи останні години земного життя Ісуса Христа. Упродовж двох днів – аж до свята Великодня – віряни приступають до святині та поклоняються їй.

Колекція плащаниць Національного музею у Львові є найбільшою в Україні – вона нараховує 90 пам’яток. Більшість з них належать до XVII-XVIII століть та до пізнішого часу. А перлині цієї колекції уже понад шість століть.

За словами старшої наукової співробітниці відділу давнього мистецтва Національного музею, докторки мистецтвознавства Роксолани Косів, воздух-плащаниця «Оплакування Христа» датована ХV століттям, її привезли з церкви Архангела Михаїла зі села Жирівка, що у Пустомитівському районі, ще у 1913-му році. Відтоді вона перебуває у постійній експозиції.

Широкому загалу плащаниця стала відома у 1880-х роках, коли її експонували на виставці Інституту ставропігії. Це була перша виставка українського церковного мистецтва у Львові.

«Ця плащаниця унікальна і дуже цінна. Наприклад, на ній Христа зображено дещо інакше, ніж на інших плащаницях. У фігурній сцені оплакування Христа він зображений наче живий. Ознак мертвого тіла – ані ран, ані крові – немає. Пізніші українські плащаниці, наприклад, XVIII століття, вже передають ознаки страждань Христа: на голові рани від тернового вінка, краплі крові на тілі, закцентовані рани від цвяхів, пробите ребро. Тіло Христове набуває сіруватого відтінку, передаючи те, що Христос мертвий. Тут усе по-іншому», – каже Роксолана Косів.

На плащаниці тіло Христа лежить на камені помазання, а його голова прикладена до грудей Богородиці, вона обіймає його .

Біля ніг Спасителя стоїть Іван Богослов – єдиний з апостолів, який не втік і пішов з Христом на Голгофу. Це, за словами мистецтвознавиці, характерно лише для дуже давніх плащаниць.

Зображені на плащаниці і чотири ангели. Як зазначила Роксолана Косів, за цим образом також закладена важлива думка – вони стоять за Христовим тілом, тримаючи в руках літургійні атрибути – рипіди, і представляють дияконів на Службі Божій під час освячення дарів.

«Усе, що зображено на цій плащаниці, набуває літургійного контексту – великої богословської думки. Наприклад, оплакування мертвого сина тут не «істеричне». Акцент швидше на літургії – що Христос приніс жертву і ця літургійна жертва буде здійснюватися до кінця світу. Це притаманно лише для стародавніх творів кінця ХV століття», – коментує Роксолана Косів.

Символіку літургійної жертви Спасителя також підкреслює лампада всередині арки за тілом Ісуса Христа. Арка тут не випадково, адже символізує святилище і престіл.

Срібні і золоті нитки

Техніка виконання плащаниці також унікальна, адже уся робота гаптована шовком та металевими нитками.

«Плащаниця виконана у нагладєвих техніках, коли стібками шили всі частини. Майстриня, яка вишивала, старалася технікою шитва передати живописну поверхню, вона ніби імітувала іконопис – це свого роду «живопис голкою». Це також характерне для давніх технік», – веде далі співрозмовниця.

За словами Роксолани Косів, у плащаниці поєднані шовкові, золоті та срібні нитки. Останні називають сухозліткою.

Де саме виготовили плащаницю і хто її вишив, до кінця невідомо, є лише припущення. Найімовірніше, первісно плащаниця не належала церкві у Жирівці, а її передали туди з якогось храму, можливо навіть львівського, адже такі коштовні твори були лише при великих церквах – катедрах чи соборних храмах.

Щодо вишиття, то є дві версії. Одна з них – плащаницю виготовили при монастирі. Друга – це робота заможних умілець.

«Маємо дані ще з княжого часу, що донька Всеволода – Янка – при монастирі заснувала майстерню шитва і навчала послушниць церковного гаптування. За іншою версією, її зробили заможні жінки, які займалися гаптування і також мали своїх учениць», – каже наукова співробітниця музею.

На давній плащаниці є лише вирізаний по силуету гапт. Десять років тому, коли в музеї проводили реставрацію пам’ятки, на звороті виявили напис про те, що 1775 року її поновили. Але напис також обрізаний, очевидно, після того плащаницю ще переробляли.

Зараз плащаниця повністю відреставрована – з первісного шитва збереглися усі ці фігурні силуети.

«Якщо придивитися, то помітно, що вона обрізана по краю фігур і покладена на нову шовкову тканину. Тепер це малиновий шовк з візерунками, адамашок. А раніше плащаниця була вишита на однотонній малиновій тканині», – додала Роксолана Косів.

Оглянути найраритетнішу плащаницю у Львівському національному музеї можна щодня з 10:00 до 18:00 год. У великодні дні графік роботи музею дещо змінено, про що детальніше можна дізнатись на фейсбук-сторінці музею.

Ольга Шведа

Фото авторки та надані музеєм 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Вибір Твого міста

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!