
Фото: incmty.com
Україна після 25 жовтня. Як житимуть громади за новими правилами
Зміни адміністративно-територіального устрою довго обговорювали, але їх затвердження все одно викликало низку протестів. Чому так?
Це неминучий процес. Будь-яка реформа – непопулярна річ, що призводить до спротиву, з різних причин. Реформа адміністративно-територіального устрою – річ значно більш глобальна, ніж, умовно, ринок землі, тому що стосується мапи України, яка не змінювалась із 1964 року. Тимчасово окуповані території до уваги не беремо, тому що це тимчасово.
Віталій Безгін. Фото з фейсбук-сторінки
Причин протестів може бути кілька. За великим рахунком, людям байдуже, як називається громада, в якій вони мешкають. Для них головне, щоб вони нормально отримували послуги, щоб діти вчились в хорошій школі, щоб був високий рівень життя, щоб були амбулаторія, ЦНАП тощо. Тому, здебільшого, протести – це спротив тих чи тих сільських голів, локальних еліт, які втрачають через зміни фінансові преференції.
Хоча, дійсно, є моменти, коли невдоволення є природним, зокрема, і через брак комунікації. Щодо Львівщини, то я бачив цей процес із осені 2019, тут команда ЛОДА проводила якісну роботу, реально їздила територіями і доносила позицію. Але не скрізь ОДА чи РДА спрацювали добре.
Читайте також: Львів почав підготовку до об'єднання громад у Львівську ОТГ
Чи оптимальний, на вашу думку, затверджений план територій?
Загалом по країні – ні, не оптимальний. Думаю, протягом найближчих років ми будемо ще бачити зміни, ініційовані самими дрібними громадами, які виявляться неспроможними і добровільно шукатимуть способи укрупнення. Певна кількість таких громад помиратиме. Особливо – громади навколо обласних центрів, великих міст або громади, що залежні, наприклад, від акцизу з пального чи сплати податків великим підприємством, що у разі перереєстрації суттєво вплине на дохідні статті бюджету. Але зміни не будуть радикальними. Зробити краще в адміністративний спосіб, на моє переконання, наразі було не можливо.
На скільки ще може розтягнутись цей процес?
Він безупинний. Ми зафіксували мапу, у нас є 1470 громад, 136 районів. Все інше залежить від тієї чи тієї конкретної ситуації. Якісь точкові зміни відбуватимуться нескінченну кількість часу, як це показує досвід західноєвропейських чи скандинавських країн. Це нормальний процес.
Яким буде механізм цих змін?
Механізм потрібно врегулювати на рівні законодавства. Зараз тут є проблема. Ми бачили не один приклад, коли позиція сільради чи сільського голови не відповідає позиції громадян, часто були кейси з підробкою документів чи непроведенням громадських слухань. Тому механізм має передбачати громадську ініціативу знизу, де остаточне рішення ухвалює чи уряд, чи Верховна Рада. На рівні законодавства це має бути закладено в закон про зміни адмінтерустрою. Він ще не ухвалений, але, думаю, до листопада ми врегулюємо це питання.
У неспроможних громадах мешканці матимуть багато проблем…
Неминуче матимуть. Ну а як? Мешканці громад обрали своїх представників, які агресивно відстоювали позицію щодо, наприклад, збереження громади – щоб не втратити вплив на свою маленьку територію. Люди зробили свій політичний вибір (вибір на місці, а не бренду). Відповідно, вони розділили відповідальність за те, що громада може виявитись неспроможною. Тому проблеми будуть – до ухвалення іншого рішення.
Читайте також: Кабмін створив Львівську ОТГ. Як це вплине на вибори та бюджет
Як це буде вирішуватись?
Я не знаю, як буде, до кого будуть апелювати люди, у яких виникнуть проблеми. Напевно, до всіх. Це нормально. Головне, щоб це якомога швидше конвертувалось в нове рішення.
Чи можна такого чекати на Львівщині, не знаю. А от у сусідній Івано-Франківщині є маленька громада одразу біля Івано-Франківська – вулиця у вулицю. Ця громада не має ресурсу і її самостійність, за яку вона шалено билась, закінчиться тоді, коли міський голова Івано-Франківська виставить їм рахунки за школу, за охорону здоров’я і припинить автобусне сполучення. Після цього протягом місяця вони прийдуть проситись у склад Франківської громади. На жаль, без такого «щеплення» це не запрацює.
Зараз це питання можна вирішити тільки в адміністративний спосіб через рішення Кабінету міністрів України. А далі потрібно буде нарешті ухвалити передбачений Конституцією закон про засади адміністративно-територіального устрою, що ми за 24 роки так і не побачили. У ньому буде закладена ця опція змін.
А чи матимемо законодавство, що регулює створення міських агломерацій?
Законопроєкт давно є, його ще розглянуть. Думаю, навколо Львова усі зацікавлені у тому, щоб Львівська агломерація відбулась, як і влада міста. Я прогнозую, що законопроєкт набуде чинності десь навесні 2021 року.
Агломерація – це складніше утворення, ніж ОТГ. Як розгортатиметься цей процес?
Важко сказати. Ми ніколи в Україні цього не робили. Все залежить від визначених законодавством інструментів і від спроможності лідерів громад, які ухвалюватимуть рішення, до ухвалення договорів. Я не відкидаю, що «перший млинець» буде провальним. Чи буде цим «першим млинцем» Львівщина – ми не знаємо. Це важкий крок і він неминуче впиратиметься в політику, що впливатиме на всі процеси. Вдасться чи ні – подивимось. Це буде експеримент.
Читайте також: У Львівській міськраді створили департамент міської агломерації
Додам, що якщо говорити про Львів, то те, як ми бачимо агломерацію, і як її бачить пан Зубач – трохи різні бачення. На мою думку, пан Зубач намагався підмінити утворення великого Львова як громади терміном агломерація, а це зовсім інші речі.
Де ще в Україні можуть виникнути агломерації?
Ще може бути агломерація на Вінниччині навколо Вінниці і на Луганщині, там де Сєвєродонецьк, Лисичанськ, Рубіжне.
Як ви оцінюєте нові виборчі правила? Чи сприятимуть вони тому, щоб території були справедливо представлені в радах?
Це складне питання. Те, що у нас з’явився глибинний уніфікований виборчий кодекс, те, що в ньому закладений фундамент для сучасних технологій, як от онлайн-голосування чи зміна місця реєстрації онлайн, те, що зможуть голосувати внутрішньо-переміщені особи, те, що будуть важелі для голосування для людей з інвалідністю – це плюс. Але є глибинна партизація, що, на моє переконання, є мінусом для місцевого самоврядування. Уявіть, у раді сільської громади на, умовно, 12 тисяч мешканців, депутати будуть не вирішувати, де робити дорогу чи освітлення, а, в залежності від поділу ради за політичними суб’єктами, дискутуватимуть, чи варто село робити вільною від азартних ігор зоною чи подібне. Це нонсенс. Місцеве самоврядування на маленьких територіях – не про це, воно – про господарництво.
Якщо говорити про пропорційність представництва територій, то, вочевидь, через партійну систему будуть території, представлені людьми, які взагалі відірвані від їхніх потреб. Так, партизувати політичну систему було необхідно, так є в багатьох західних країнах. Але радикально понижувати поріг з 90 до 10 тисяч, не маючи інституційних партій в країні, це – помилка. Я не голосував за цю правку.
Деякі території будуть неякісно або слабко представлені в раді громади – це факт.
Довго точилась дискусія про районні ради, врешті, ЦВК призначила вибори до райрад. Чи за нового устрою вони потрібні?
Мені подобається називати районні ради британськими королевами – хіба немає перук і гарних костюмів. Повноважень – нуль, грошей – майже нема. Це ж рудимент, але він є в Конституції. Думаю, це буде хороший полігон для тренування, щоб у майбутньому бути в раді громади чи депутатом обласної ради.
А коли будуть зміни до Конституції?
Сподіваюсь, у вересні їх зареєструють у парламенті і скерують на висновок до Конституційного суду. Днями почались консультації на рівні комітету, але я від них, відверто кажучи, трохи дистанціювався, тому що вже рік наукове середовище і представники Асоціації місцевого самоврядування говорять про одне і те ж. Можемо, звісно, ще поговорити.
Не можу сказати, що у мене зараз є оптимізм щодо того, що у 2020-2021 році буде реально ухвалити ці зміни 300-ми голосами. Зараз рік місцевих виборів і всі процеси будуть відверто політизовані. Політичні протистояння будуть вище державності, на жаль.
Коли всі ці процеси пройдуть і стабілізуються, якою буде глобальна картина України та її устрою?
Скажу банально. Глобально, хочу, щоб Україна виглядала як Польща. Польща провела цю реформу і діяла набагато жорсткіше.
Не всі громади будуть спроможними і самодостатніми, бо це неможливо на території, де є суттєво дотаційні області. Але ж це реформа не тільки про повноваження, а і про відповідальність. Я розраховую, що у нас буде дві третини спроможних громад і нормальне громадянське суспільство, що контролюватиме владу. Якщо цього не буде, то ми матимемо тих самих місцевих князьків із більшими грошима і повноваженнями.
Загалом децентралізація стимулює розвиток територій – з’являється інфраструктура, можливість отримати послуги на місці, громада сама розпоряджається своїм майном. У вас у Львові зараз є такий кейс, що обласна рада зайшла у конфлікт з міським головою Львова і для того, щоб зменшити податкові надходження для міста, просто перереєструвала підприємства, що є у Львові, у якесь село, що їм підпорядковано. Ми такі речі на рівні закону вб’ємо дуже скоро.
Читайте також: Це буде бімба! Як Славське повертає собі статус туристичної Мекки. Репортаж
Реформа – про конкуренцію всередині, бо зараз українські громади і території не конкурують між собою. З одного боку, битва за інвестора стимулюватиме ріст, а з іншого – призведе до збільшення прірви між прогресивними і депресивними територіями. Але так живе весь світ, це неминуче.
Розмовляла Олександра Бодняк
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Чи допоможе львів'янам щеплення від коронавірусу поїхати за кордон
- Усиновлення крок за кроком. Як у благодійному фонді «Рідні» допомагають стати батьками
- Правди не знав ніхто. Історія скульпторки і львівської легенди Теодозії Бриж
- Щороку їду на Майдан. Історія медсестри, чиє фото друкували світові медіа
- Перегони до Марсу і повернення на Місяць. Як Україна освоює космос із іншими
- То мороз, то відлига. Хто такі метеозалежні люди і до чого тут львівська погода
- Тут живе дух Львова. Як дають собі раду «Айболить» та «Юний технік»
- «Я недопильнувала». Батьки онкохворих дітей часто звинувачують себе
- Львів, який хочеться запам'ятати. Атмосферні фото засніженого міста
- Почути і перемогти. Як у львівській лікарні діти долають рак
- (Не) Доглянута старість. Які умови в будинках для літніх у Львові і скільки це коштує
- «Мама викликала швидку і знепритомніла». Історії людей, які отруїлись чадним газом
- Щоб усі були як рідні. Як у Львові працюватиме Центр підтримки дітей та сім’ї «Рідні»
- Робота на випередження. Як Рівне підготувалось до снігопаду і показало приклад іншим
- «Тут ближче до Бога». Розповідь про отця, який високо в горах лікує людей
- Халк прокидається. Львів'яни – про те, як Covid-19 впливає на психіку
- Хто такі медичні капелани і чому їх хочуть ввести у штати лікарень
- Не Польщею єдиною. Куди їдуть заробітчани після локдауну і що їм пропонують
- Лікар для всіх. У пам’ять про медика Євгена Марцинішка
- Французька кухня, віденські бали. Як жили львів'яни сто років тому
- Шанс жити. Для чого і як у Львові проводять пересадки органів
- Родимка, папілома, бородавка – як не пропустити рак шкіри. Поради дерматолога-онколога
- Гайда на лижі! Різноманітні гірськолижні курорти неподалік Львова: умови, ціни
- Не хотіли чекати. Як мешканці Кастелівки самі відновили історичну браму
- Єгипет і Мальдіви. Куди їдуть львів`яни взимку і що вигідніше в час пандемії
- Тюбінг і оригінальні розписи столітньої давності Модеста Сосенка. Подорож Львівщиною на один день
- Менше популізму, більше технологій. Як 2020 рік змінив траєкторію світу
- Гроші є, інвестиції – будуть. Що чекає на економіку України у 2021 році
- Не тільки лижі. Де активно відпочити на Львівщині узимку
- Богдан Шумилович: У довоєнній Галичині не святкували від «Романа до Йордана»
- Будьте гнучкими. Як спланувати 2021 рік, коли невідомо, що буде за тиждень
- Подруга президента Франції. Історія львів'янки, яка єдина написала радіодиктант без помилок
- Таємниці княжого храму святого Миколая. Екскурсія найстарішою церквою Львова
- Старший друг. Як у Львові працює наставництво для дітей-сиріт
- Коронавірус і Різдво. Із якими обмеженнями святкуватимуть в Україні та Європі
- Потрібні нові холодильники. Як Львів готується отримати вакцину проти коронавірусу
- Наші світильники є у Франції та США. Як львівська компанія запалює світло по всьому світу
- «Моє тіло – моє діло». Як у Львові запроваджують сексуальну освіту для дошкільнят
- Цілющі вода й повітря. Де на Львівщині зміцнити імунітет і відновитись після хвороби
- Безробітні є, а вакансії? Де і кому можна знайти роботу у Львові
- Ремонт без проблем. Як зробити усе так, щоб не пошкодувати і не втратити гроші
- Чи можуть львів’яни уникнути зростання ціни на доставку газу. Роз’яснення
- «Вийшла в ліс і почала кричати». Історія ВІЛ-позитивної львів’янки
- Розуміти одне одного. Чого очікують від влади Львова громадський сектор, медицина і Церква
- Навіть взимку діти цілий день у парку. Як у Львові створили незвичний «дитсадок»
- Карантин добив. У Львові закривають культову «Українську книгарню»
- «Двері відчинені». Як вирішують скандал у Львівській міській раді
- Закон, повага та (не)чинний Садовий. Що відбувається у Львівській міській раді
- Лікували все життя. Історія подружжя медиків, чиє життя забрав коронавірус
- Львів і його села. Як місто розширювало свої території
- Бути першими – це велика відповідальність. Як змінювалася ІТ-компанія ЕРАМ протягом 15 років в Україні
- Люди з ментальними розладами помирають від Covid-19 частіше за онкохворих? Нові дослідження
- Дебати Андрія Садового і Олега Синютки. Як це було
- Правда чи брехня? Фактчекінг і експертний аналіз дебатів Садового і Синютки
- Не втратити ґрунту, на якому стоїмо. Вахтанг Кіпіані про українські змісти
- Львів – проти. Чи працюватимуть на вихідні у місті кафе, ТРЦ і перукарні
- Чи можуть бути у Львові англомовне навчання та добра медицина?
- Українська стала мені рідною. Історії тих, хто вчив мову у дорослому віці
- У ньому вся сіль. Мандрівка вихідного дня у Дрогобич і Нагуєвичі
- Медичний канабіс в Україні. «За» і «проти» та що каже Церква
- Чи закривати школи у випадку локдауну та що роблять у Європі
- Троянський кінь для супербактерії. Як у Львові розробляють новітній антибіотик
- Перекласти Шептицького на сучасний лад. Як у Львові пройшло бієнале Митрополита
- «Осиротілі юрби гуляк». Як ведеться на карантині ресторанам Європи і світу
- Місцеві вибори 2020 у Львові та ОТГ. Найважливіше. Фото, відео. Оновлюється
- Реконструкція Винників. Репортаж з містечка, яке вперше не голосувало за власного мера
- Літати по-новому. Що корисного можуть дати пасажирам карантинні зміни в авіації
- Онлайн-голосування на виборах – прогрес чи смерть для демократії
- Вибори до Львівської міськради. Перша «десятка» УГП
- Вибори до Львівської міськради. Перша десятка партії «Варта»
- Що Кошулинський обіцяє зробити для Львова. Аналіз програми
- Вибори до Львівської міськради. Перша «десятка» партії «Слуга народу»
- Вибори до Львівської міськради. Перша «десятка» партії «Голос»
- Що Рущишин обіцяє зробити для Львова. Аналіз програми
- Диригент швидкої допомоги. У пам’ять про лікаря і любителя джазу Ігоря Орлова
- Замок, космічна екскурсія і музей людських історій. Мандрівка Золочівщиною
- Місцеві вибори пройдуть за новими правилами. Що змінилось?
- Дзвонила всім підряд у телефонній книзі. Як львівська вчителька поборола рак
- Хаотична забудова та сміття. Як кандидати на мера Львова вирішуватимуть ці проблеми
- Захищати не лише на передовій. Як із маленьких справ будується захист країни
- Що Зінкевич обіцяє зробити для Львова. Аналіз програми
- На «В» з мінусом. Дитячий онколог Роман Кізима про медицину у Львові
- Чи можуть Львівщину «закрити» на карантин і кого це зачепить у першу чергу
- Єдина надія на подолання пандемії. Чи все так просто з вакциною проти Covid-19
- Що обіцяють Садовий і Синютка зробити для вирішення транспортної проблеми. Аналіз програм
- Із корицею, веганський і на когуті. 7 рецептів борщу від відомих львів'ян
- Нова економічна реальність. Де зараз є і куди прямує економіка України
- Чому будівництво вітряків на Боржаві розглядають в суді і до чого тут репутація України в Європі
- «Як перетворити кризу у можливості». Не час різати одне в одного бізнес-пиріг, треба його збільшувати
- Як-як тебе звуть? Історії львів'ян з незвичними іменами
- Посаг для Львова. Що принесуть у Львівську ОТГ Грибовичі і Малехів
- Гасити пожежу голими руками. Чому вчителів у Львові не тестують на Covid-19
- Привіт з далеких галактик. Як на Львівщині працює Центр космічних досліджень
- Треба вичавити з себе совок, а потім ще раз і ще раз. Кауфман у влозі Рущишина
- Втратити, щоб відчути цінність. «Як перетворити кризу у можливість» у галузі гостинності
- У світі почали використовувати нові тести на Covid-19. Що це і чи будуть вони в Україні
- З нас насміхаються. Чому львів'яни вийшли на Бандери захищати бруківку
- Вибори до Львівської міськради. Перша «десятка» Європейської солідарності
- «Тримати лінію фронту і захищати своє». Жадан у влозі Рущишина
- Нам бракує мишей. Як у Львові розробляють вакцину від коронавірусу