Фото зі сторінки Володимира Зеленського
«Україна знову має годувати світ». Що може змінитися для нашої держави у червні
Перспектива членства в ЄС і програма Rebuild Ukraine: чого очікувати?
Матті Маасікас, голова представництва ЄС в Україні, наголосив, що членство в ЄС змінить усю країну і все суспільство. Як громадянин Естонії та держслужбовець він пережив усі етапи приєднання своєї країни до ЄС. Членство в ЄС – це ідентичність, і Україна їй відповідає.
«Україна є європейською державою географічно, історично і культурно. Завдяки підписанню Угоди про асоціацію з ЄС та її виконання вона ще більше інтегрувалася в контекст Євросоюзу через економічну інтеграцію, зв’язки між людьми і безвізовий режим. Для мене завжди було природним те, що Україна хоче стати повністю європейською і в політичному сенсі», – каже Матті Маасікас.
Однак правда полягає у тому, веде далі дипломат, що до 24 лютого не було обговорення на рівні ЄС щодо розширення організації. Наприклад, країни Західних Балкан отримали перспективу членства багато років тому, та лише Хорватія долучилася до Євросоюзу.
«У ЄС існує така традиція, що в сфері зовнішніх справ не роблять декілька речей одночасно. Коли я приїхав до України і поспілкувався із президентом Зеленським, він мене запитав про те, коли Україна стане членом ЄС. Я закусив губу і не знав, що відповісти. Сказав лише, що сподіваюся дожити до цього дня», – признається Матті Маасікас.
Проте надія є, адже зараз дуже багато всього змінилося, каже дипломат. На п’ятий день війни президент підписав заявку на приєднання до ЄС, і це дуже рішучий крок для того, щоби спонукати ЄС реагувати на нього.
«ЄС – відповідальна міжнародна організація, вона не могла не опрацьовувати цю заявку. В червні Європейська комісія, виконавчий орган ЄС, представить свій висновок щодо неї. Якщо говорити про часові перспективи, то коли мовилося про Боснію та Герцеговину, яка також мала перспективу членства, цей процес зайняв два роки. У випадку України на це знадобиться два місяці», – пояснює Матті Маасікас.
Усі рішення щодо приєднання нових членів до ЄС ухвалюють шляхом консенсусу, адже всім теперішнім членам має бути комфортно з приєднанням нового. Після того, як Єврокомісія зробить висновок і оприлюднить його, почнеться обговорення, відтак варто очікувати одностайного рішення.
«Ці обговорення між державами-членами проводитиме Шарль Мішель, президент Європейської Ради, який із самого початку війни побував в Україні та чітко висловився наприкінці квітня, що особисто підтримує надання їй нового статусу в червні», – зазначив дипломат.
Насправді, звертає увагу посол ЄС, громадська думка у Євросоюзі щодо України теж змінилася, попри те що розширення ЄС ніколи не було популярною політикою для його наявних членів. У декого виникає боязнь щодо субсидій і дотацій, якщо долучиться бідніша країна, дехто переживає через культурну або ментальну неподібність. Однак нині ситуація така, що більшість громадян країн ЄС підтримують Україну, і це матиме свій вплив.
«Ми віримо в вас, тому що ви вірите в себе. Ми бачимо, як працює українська влада – вона повністю функціонує, як працює українська демократія, муніципалітети і все українське громадянське суспільство. Українська економіка також демонструє ознаки відродження, що дає нам, вашим друзям, упевненість в тому, що треба вам допомагати», – вважає Матті Маасікас.
Голова представництва ЄС в Україні також прокоментував мету та умови програми ЄС Rebuild Ukraine. Вона хоче підтримати уряд України.
«Європейський інвестиційний банк виділив близько 800 мільйонів, ще більше коштів планують дати для відбудови України. Головне питання в тому, як це зробити, як координувати діяльність. Європейська комісія два дні тому запропонувала ініціативу формування багатостороннього формату для цієї відбудови. Мовиться про фонд, куди можуть вносити кошти різні зацікавлені особи, гравці ринку. І мені дуже цікаво, як Україна буде залучена до роботи цього фонду», – сказав Матті Маасікас.
Які зміни принесе членство України в ЄС бізнесу?
Членство в ЄС означає дотримання усіх правил, положень і стандартів ЄС, зазначає Матті Маасікас.
«Основа функціонування ЄС – це єдиний ринок. Цей єдиний ринок не може працювати, якщо в одній його частині, в одній країні, правила будуть одні, а у решті ЄС – інші. Всі мають дотримуватися одних правил, і йдеться не лише про економіку чи торгівлю, йдеться також про капітал, людей, установи та інституції», – каже Матті Маасікас.
Єдиний ринок не буде працювати, якщо бізнесмени не впевнені, чи в іншій країні ЄС судова система працює таким самим чином, і що вони знають всі правила. Тому йдеться не лише про ринок, а про багато інших допоміжних систем та інституцій.
«Пригадуючи власний естонський досвід, мушу сказати, що стандарти ЄС насправді дуже високі, зокрема щодо якості. Звісно, в ЄС найбагатші клієнти, але вони і найвимогливіші, відповідно, ніхто не дозволить обходити ці високі стандарти. Зокрема, дуже серйозними є екологічні стандарти, які складно виконати тим країнам Східної Європи, які вже долучилися до ЄС», – говорить дипломат.
ЄС намагається допомогти деяким країнам дотримуватися цих стандартів за власний рахунок. Але незалежно від того, яку суму країна отримує від Брюсселю, основні переваги членства в ЄС полягають у роботі з єдиним ринком, підсумовує Посол ЄС.
Україна - 2030. Якою вона буде?
Христофор Політіс, представник Програми розвитку ООН, переконаний, що 2030 рік стане ключовою віхою для ООН і міжнародної спільноти в цілому.
«Ми визначили 2030 рік як віху для досягнення того, що ми називаємо цілями сталого розвитку. Це було досить важко, тому що світ пережив багато криз, і війна в Україні – найгостріша з них. Стійкість українського народу була надзвичайною, багато українців полишили свої домівки, але взяли зі собою український прапор і цінності, які дуже подібні до цінностей ЄС!» – наголошує представник ПР ООН.
Христофор Політіс вважає, що українці збережуть свій потенціал, і шлях відбудови України для ПР ООН залишиться пріоритетним. «Ви, з одного боку, бачите і розв’язуєте поточні проблеми, але так само дивитеся вперед, намагаєтеся йти до світлого майбутнього і робите це майбутнє більш інклюзивним та стабільним», – каже він.
Матті Маасікас бачить Україну впевненою у собі, такою, що вже відбулася як нація, і сподівається, що її вдасться повністю відбудувати за короткий термін.
«Україна має стати більш сучасною, більш цифровою та «зеленою», інтегруватися в ЄС і знову годувати світ. Також я очікую покращення принаймні на 100 позицій у рейтингу глобальної корупції. Це треба зробити», – радить дипломат.
Михайло Бродський, посол Держави Ізраїль в Україні, бачить нашу країну в 2030 році вільною і демократичною, а також сильною і безпечною.
«Я хотів би бачити Україну як країну, яка залучає інвестиції, бізнес і дає можливості як для українців, так і для іноземних громадян, які хочуть працювати в Україні, розвивати бізнес та інвестувати сюди», – сказав він.
Програма розвитку України від ООН
Христофор Політіс зазначає, що 350 працівників ПР ООН залишаються в Україні, навіть у східних областях, і підтримують український народ.
«Ми перебуваємо на порозі втрати 20 років економічних досягнень. 25% населення України вже постраждали від цієї війни. Звісно, ми говоримо про відшкодування збитків і втрат, але ми також ведемо мову про те, що треба й надалі інвестувати в системність. Це ті «цеглинки», які формуватимуть життєздатне стійке середовище в Україні».
ПР ООН, зі слів Христофора Політіса, зосереджуватиме свою увагу на інвестиціях для стабільного майбутнього України на додачу до інших напрямків, зокрема співпраці з малим та середнім бізнесом. Це надзвичайно важливо для виживання, адже підприємства малого та середнього бізнесу створюють найбільше робочих місць:
«Важливо залишити українські бізнеси в Україні, аби вони підтримували державу. Ми зосереджуємося на двох ключових моментах: співпраці з місцевими органами влади, бізнесом і приватним сектором. Це допоможе сформувати екосистему, яка дасть змогу створювати робочі місця, справлятися з несприятливими, шоковими обставинами».
Також важливо навчитися шукати фінанси, каже Христофор Політіс. ПР ООН сьогодні намагається підтримувати бізнес:
«Ми намагаємося створити фонд, який допомагатиме бізнесам, переміщеним зі сходу чи півдня України. Також фонд підтримуватиме підприємства, які зараз функціонують на заході, щоби вони могли забезпечити спільну роботу, нарощування, масштабування і формування екосистеми, яка дала б можливість створювати нові робочі місця і об’єднувати підприємства».
Виклики потрібно перетворювати на можливості
Михайло Бродський каже, що Ізраїль має дуже багато досвіду, який би став у пригоді Україні, хоча Україна мусить виробляти власні шляхи подолання викликів війни.
«Деякі уроки Україна все ж таки може засвоїти. Напевно, основний полягає у тому, що всі проблеми треба перетворювати на можливості. Це має стати лозунгом України на час відбудови. Наш розвиток високих технологій та ІТ- сектору мав місце не через створення сприятливих умов, а всупереч усім викликам, як реакція на них», – пояснює він.
Річ у тім, каже посол, що ізраїльська армія почала розробляти високі технології всередині військової системи, щоби розв’язати безпекові проблеми. Відтак ці технології перейшли в основу розвитку і технологічних досягнень Ізраїлю.
Інший аспект, який допоміг Ізраїлю існувати в нестабільних умовах війни, – створення сприятливих умов для мігрантів:
«Усі ці десятки тисяч мігрантів єврейського походження хочуть почати все з нуля і досягати успіхів. Коли українці почнуть повертатися до своєї країни, спробуйте скористатися цим духом,цією атмосферою, щоби відбудувати Україну, її економіку. Люди мають відчувати, що вони починають з нуля і досягають успіху».
Михайло Бродський акцентує на великій потузі українського ІТ-простору. Українські фахівці створювали більш ніж половину аутсорсингових послуг для Ізраїлю. Після війни треба намагатися повернути цих людей, адже майбутнє української економіки залежить і від розвитку ІТ-простору, технологічних і фінансових послуг:
«Ізраїль підтримуватиме Україну і під час, і після війни в спробах відбудови економіки. Ми будемо працювати з медичним, сільськогосподарським та ІТ- сектором».
Як повернути українців до нормального життя?
Христофор Політіс вважає, що для того, аби повернути українців додому, потрібно створити стабільну економіку.
«В Україну варто спрямовувати інвестиції, формувати платформи для інноваційних компаній, щоби українська екосистема давала можливість новим талановитим підприємцям процвітати. Також мусимо створити екосистему для малого та середнього бізнесу, підтримувати все те, що може заохотити людей повернутися. Якщо говорити про Європу, то перспективи є. Якщо людина не може знайти там роботу, а в Україні на неї чекає робоче місце, то вона напевно повернеться», – каже він.
Посол Ізраїлю радить Україні починати налагоджувати тісні зв’язки з українською діаспорою. Ізраїль завжди покладався на підтримку діаспори, єврейських спільнот за межами своєї країни, зазначає Михайло Бродський і додає:
«Сильна Україна не обов’язково означає, що всі українці повернуться до України, можливо, в деяких випадках потрібно просто підтримувати тісні контакти з українською діаспорою, бо інколи вона може стати вам більше в пригоді, аніж ті, що повернуться. Звісно, дуже важливо повертати людей до рідної країни, але також важливо підтримувати дуже хороші зв’язки з діаспорою».
У чому сильні сторони України?
Матті Маасікас звертає увагу на неймовірну стійкість українців, яка ґрунтується на сильному патріотизмі, а також на козацькій ментальності, коли громада керує сама собою і не потребує «царя».
«Українці завжди знають, що за все відповідають самі. Вони захищають свою країну, Батьківщину, землю. Це корінь їхньої неймовірної сили та рішучості», – наголошує посол ЄС. В Україні найкращі в світі ґрунти, вигідне географічне положення – близькість до найбагатших ринків світу.
Христофор Політіс погоджується з Матті Маасікасом щодо стійкості та говорить про сильний інституційний хребет.
«Державний уряд в Україні діє, не тільки функціонує, а робить це ефективно. Із вашим козацьким підходом ви дійсно маєте дуже тверду субнаціональну платформу. Здатність до самоорганізації – перша з головних сильних сторін України. Друга – людський капітал. У вас дуже сильні здібності та навички, які були вкладені в першу фазу війни, але вам також треба рухатися вперед – до фази відновлення».
Цифрова інфраструктура – ще одна сильна сторона України, яка допоможе в її відбудові. Також важливим буде перехід до «зеленої» трансформації та «зеленого» майбутнього, який закладений у відновлення України.
Михайло Бродський зазначає, що сильною стороною України є креативність її народу. Мовиться не лише про мистецтво, але й про будівництво, ІТ-сектор і прагнення українців зберегти демократію.
Катерина Бортняк
Партнерська публікація
Фото із Фб-сторінок Володимира Глащенкова, Володимира Зеленського
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.Війна і наступ Росії
- «Я хотів повіситись, але вдома чекали діти». Військовий, що пережив російський полон
- Зібрав 7 мільйонів і пішов воювати. Історія добровольця
- Два роки тому на Львівщині загинуло щонайменше 60 військових. Кого за це судять
- «Повернути своє життя». Як відновлюють будинки на Стрийській після прильоту ракет
- Як Львів пережив масовану повітряну атаку. Деталі і коментарі
- «Казав, що має кілька патронів». Мати полоненого «азовця» чекає на його повернення
- Друга зима в окопах. Чи можлива ротація бійців, які давно воюють
- Новий етап війни, Або що відбувається на фронті
- Удар «шахедів» по Львову. Що летіло на Львівщину та куди влучили
- Віталій Портников: «Вагнер» у білорусі не для того, щоби бавитися в пасочки
- «Я пів року не бачив сонця і неба». «Азовець» Святослав Сірий про війну і полон
- «Я пішла шукати кицю – так і зберегла своє життя»
- «Я міг залишатися дома, але я тут», – викладач УКУ, який пішов на фронт
- «Хто я в цій війні». Волонтерка військового госпіталю Наталія Арестова
- «Хто я в цій війні». Медична кураторка патронатної служби «Азов» Дзвінка Сіра
- Як минув рік повномашстабної війни для Львова: спогади, цифри, фото
- «За рік бійці втомилися, але в них є місія». Інтерв’ю з військовим психологом
- «Я тут заради сім’ї та країни». Історія бійця з книжкою Тімоті Снайдера
- «Бійців з окупованих територій навколішках не проводжають». Історія польської волонтерки
- Віталій Портников: «Українці завжди робили свій вибір»
- Без світла, але без вас. Як львів'яни рятуються у випадках знеструмлення
- «Війна оголила правду про нас», – волонтерка Устя Стефанчук
- Як бізнес у Львові готується до блекауту та кому потрібні генератори
- Танкіст, який звільняв Ізюм: «Ми знаємо наші танчики до кожного гвинтика»
- Що означають масові ракетні обстріли та до чого готуватись. Прогноз експерта
- «Чоловік багато зробив, аби Маріуполь був українським», – дружина «азовця»
- Віталій Портников: «Формула перемоги у цій війні очевидна»
- «Ядерний удар, обмін полонених та мобілізація – це політична гра путіна», – експерт
- «Мамо, хто, як не я?». Історія азовця «Калини» з Львівщини, якого звільнили з полону
- «Моя роль – благословити сина і чекати на нього», – мама героя
- Влада з волонтерами не конкуренти. Яким є рішення для порозуміння
- Мама азовця: «Син просив, щоб ми молилися за них щодня»
- На чий бік стане світ? Аналіз промов Зеленського та путіна з початку великої війни
- «День Незалежності для росії – як кістка в горлі, треба бути готовим до всього», – експерт
- Двоє навіть поплили через річку. Як на кордоні ловлять ухилянтів та що на них чекає
- «Ми намацали больові точки противника». Військовий експерт про зміну стратегії на війні
- Переродження. Історія львівського панк-рокера, який вчиться бути військовим лікарем
- Наш прапор – мирний, але з кров’ю стає червоно-чорним. Історія Іванки Крип’якевич-Димид про сина-героя
- «Уявіть, що війна буде тривати десять років». Микола Савельєв про передову і тероборону
- Воїн світла. Спогади про героя Тараса Жеребецького
- «Я божеволію». Як рідні шукають зниклих безвісти військових і куди їм звертатися
- «Кожен чимось жертвував, щоб вивезти поранених за кордон». Історія фельдшерки
- «Потрібно бути готовими». Військовий експерт про наступ білорусі і ескалацію на сході
- Яку зброю Україні передають союзники та що потрібно ще для перемоги
- «Треба йти до кінця» – львів’янка Оля Біщук, яка воює у складі тероборони на cході України
- «Він був таким крутим чуваком». Сестри Артемія Димида про Героя і війну
- «Той, хто вмів літати». Спогади про Героя Артемія Димида
- Як у Львові оцифровують підбиту російську техніку. Репортаж із 3D-студії
- Острівець освіти. Як українські вчителі відкрили у Румунії школу для біженців
- 100 днів опору. Історії захисників, які наближають нашу перемогу
- «Коли є питання життя і смерті, то є бажання продовжити рід». Як війна впливає на стосунки
- «Все дуже складно». Олексій Францкевич про можливе вторгнення Білорусі
- Шок пройшов. Як нам спільно відбудовувати Україну
- «Цінності важливіші за інтереси». Валерій Пекар про те, як Україна змінює світ
- Броня перемоги. Хто виготовляє бронежилети для військових і як їх перевіряють
- «Британці пишаються Україною». Найстаріший волонтер світу у Львові підтримав українців
- Які ракети запускає росія на Львівщину і чому не всі вдається збити
- «Це нова піхота, за якою – життя». Як зберегти тероборону і що треба у ній змінити
- Я не знав, чи у мене залишилися очі. Історія львівського розвідника
- Це вже не війна, а полювання. Мама пораненого азовця зі Львова про бій за «місто Марії»
- Є дві речі, на які ти маєш вплив під обстрілами. Історія «джавелінщика»
- «Зарубати слона кинджалом». Чому бійців з тероборони відправили у «гарячі точки»
- «Ми опинилися в 1944-му році». Віталій Портніков про уроки Другої світової війни
- «Наше головне завдання – вижити». Директорка «Території терору» про історію опору
- «Хочу дихати своїм повітрям і допомагати вдома». Історія біженки, яка повернулася додому
- Російський фарфор і раритетні ікони. Що знайшли в будинку «імператора» Козака у Львові
- (Не) їдуть без екіпіровки. Чи забезпечує держава військового всім необхідним
- Що зміниться для України, якщо путін офіційно оголосить війну. Прогноз експерта
- 1 травня: чи варто його святкувати, а чи скасувати як елемент радянщини
- Слава Україні! Історія прикордонника, який підірвав себе заради побратимів
- «У Бога закінчилося терпіння». Психолог про «затяжну» війну і як вона змінить українців
- «Ці рани надто глибокі». Як у село біля Маріуполя прийшли окупанти
- «Щоби забрати поранених вночі, ми їдемо навпомацки». Як воює парамедик із «Госпітальєрів»
- Взяти Одесу вони точно не зможуть. Політолог про ймовірне вторгнення з Придністров’я
- Гроші, робота, освіта. На що можуть розраховувати біженці з України за кордоном
- «Найгірше було при москалях». Як українці святкували Великдень під час воєн
- Будуть масивніші бомбардування. Експерт про 9 травня, цілі росії і новий виток війни
- «У концтаборі ми знали, що союз розпадеться. З росією буде те саме», – Мирослав Маринович
- Чому у XXI столітті люди здатні на таке насильство? Військовий капелан про путіна, росіян та Європу
- «Захищав людей у маршрутці й на вулиці». Спогади про оператора і воїна Юрія Олійника
- Чи вигідна Україні мирова з росією. Реакція експертів
- «Ми не можемо продати нашу свободу за тимчасову уявну безпеку», – Святослав Вакарчук
- Леви охороняють Львів, або Як місто рятує свої пам’ятки
- 12 днів у підвалі. Історія маріупольця, якому вдалося евакуюватися до Львова
- «Кожен позов, кожне невиконане росією рішення, є ще одним доказом для всіх», – правник
- Гуманітарка має стати на рейки. Як і хто координує допомогу на Львівщині
- «Фото та відео руйнувань дуже важливі для міжнародного суду над Росією», – юрист
- «Наші діти подорослішали на роки». Репортаж з колишнього дитбудинку у Львові
- Це мільйон доларів на день. Андрій Садовий про переселенців та життя у час війни
- Чи можна буде засудити Росію в Гаазі. Політолог-міжнародник про російсько-українську війну
- Українці показали світу, що свобода варта того, щоб за неї помирати, – Юрій Поляківський
- «Надягнув бронежилет на священничий одяг». Історія отця, який молиться з киянами
- «Київ узяти неможливо». Історія депутата, який патрулює нашу столицю
- «Я не геройка, просто хочу жити заради України». Історія киянки, яка не їде з міста
- Як у Львові працює гуманітарний штаб для допомоги біженцям. Репортаж
- У пунктах збору тероборони і військкоматах аншлаги, – Роман Матис
- «Ми прокинулися в іншому часі, у часі війни». Як у Львові відреагували на російський напад