фото: unsplash.com
Український – не завжди україномовний або Чому нам потрібно розвивати власний блогінг
Українські блогери та влогери часто формують свій контент на Youtube та в Instagram російською. Усе для того, щоб швидше охопити більшу аудиторію та набрати популярності. Tvomisto.tv розпитало у кількох експертів, у чому причина такої непатріотичності української б(в)логосфери та чи можна з українським контентом бути успішним.
Український – не завжди україномовний
На початку травня цього року організація IREX в Україні опублікувала рейтинг найвпливовіших українців в соціальних мережах серед молоді. Так, до трійки лідерів увійшла ексміністерка охорони здоров'я України Уляна Супрун, журналістка Яніна Соколова та ведучий Сергій Притула. Окрім цього, серед десятки найвпливовіших є письменниця Оксана Забужко, політв’язень Олег Сенцов та лідер гурту «Океан Ельзи» і депутат Святослав Вакарчук. Ситуація із пошуком блогерів – гірша. За дослідженням Детектор.медіа, україномовних ютюберів знайти набагато складніше, адже український блог не завжди може означати «україномовний».
Зокрема, серед лідерів за переглядами та підписниками в україномовному сегменті відео є канал «Чоткого Паци» на тему гумору та пародій. Станом на грудень 2019 року у нього – 636 млн переглядів та 4,2 млн підписників. Далі – дитячий контент, який створюють на каналі Діма і машинки. Там понад 100 млн переглядів і 514 тис. підписників. І сатиричні відео від Телебачення Торонто із Майклом Щуром на суспільно важливі теми теж входить до найпопулярніших.
Чому російською?
Актор та автор ютюб-каналу «Загін кіноманів» Віталій Гордієнко каже, що найчастіше люди, які хочуть заробляти в Youtube вибирають найлегший шлях. За його словами, проблемою україномовного контенту є те, що надто мало людей хочуть ним займатися, бо у них буде менше переглядів.
Якщо російською дивляться і в Казахстані, і Білорусі, і частково в Україні, то україномовний – лише українці і при цьому не всі.
«Деякі умисно ведуть блоги російською, аби стати популярними та заробити гроші, для декого – це рідна мова. Для україномовного ютюбера ж стеля перегляду розмовного відео – 500 тисяч. Приміром, такі показники має «Телебачення Торонто», і я називаю це ультраякісним контентом», – наголошує він.
Медіаексперт Максим Саваневський теж вважає, що здебільшого ті, хто налаштований на отримання прибутку, обирають російську, бо так вони можуть заробити більше на монетизації свого контенту. Хто розумніший – робить узагалі англомовний і заробляє ще більше.
Також медіаексперт додає, що блогер насамперед має зрозуміти, яка його мета: популярність і власне его чи заробіток? Якщо друге, то мова та тематика відеопроєкту буде впливати на заробіток. Окрім того, діловий контент має більші можливості для заробітку, ніж дитячий.
В українського контенту є перспектива
Волонтерка та авторка безкоштовних україномовних курсів Анастасія Розлуцька погоджується з тим, що українські блогери часто переходять на російську, аби охопити «постсовєцкоє прастранство». Але каже, що такі орієнтири точно не про всіх.
«Ми маємо розуміти, що наш простір вужчий, бо українська не була мовою міжнаціонального спілкування, однак розвивати своє і створювати свій контекст – це дуже важливо і цінно, це тяглість історичного процесу. Усе починається зі свідомості кожного українця», – наголошує вона.
Її підтримує і Максим Саваневський – він каже, що в україномовного контенту є перспектива, бо є аудиторія, яка принципово хоче споживати лише інформацію цією мовою, а ще тут багато вільних ніш.
«Так, українська аудиторія часто обмежена тільки тими людьми, хто володіє українською мовою. Це жителі України і українці, приміром, в діаспорі. Але стати популярним можна. У нас є приклади блогерів з відеопроєктами повністю україномовними, і зроблені вони якісно», – додає він.
На важливості нішевості, щоб досягнути секрет успіху на Youtube наголошує також блогер Віталій Гордієнко. А ще в регулярності розміщення постів, бо таким чином можна «набити руку» і з’ясувати, що подобається людям.
«Дуже круто, коли люди займають ніші, які до цього не були заповнені. Мабуть, секрет успіху в тому, щоби піти глибше та знайти нову інформацію, яка може стати цікавою. За це люди теж будуть тебе цінувати. І ще гумор, він майже всюди доречний і будь-якому ролику додає якості та свіжості», – зазначає він.
Авторка україномовних курсів Анастасія Розлуцька та медіаексперт Максим Саваневський акцентують увагу на тому, що важливим є робити запити в Google та Youtube українською, бо популярність тої чи іншої мови дуже залежить від того, якою саме ми користувались раніше.
«Youtube має таку внутрішню систему алгоритмів, що підлаштовуються під кожного відвідувача в залежності від того, в якій він країні, наскільки довго і що саме споживав, що шукав до цього тощо», – каже він.
Як привчити дітей до української в соцмережах
Майже вільною нішею для сьогоднішніх українських блогерів чи інших впливових людей на різних соціальних платформах є проєкти для дітей та підлітків. Вже з найменшого віку, починаючи з пісень та мультиків, вони теж формують свої запити в мережі.
Мама півторарічного Матвія каже, що зараз відкрила для себе програму Youtube Kids від розробників Youtube. Там можна вибирати мову пошуковика, а також працює «батьківський контроль» у вигляді запитань для розблокування, аби діти користувалися програмою лише з дозволу старших.
«У мене наразі нема потреби шукати для сина мультфільми українською. Він надає перевагу музиці, йому важливо, аби на фоні були якісь звуки. Якщо ж він хоче щось подивитися, то я радше звертаюся до англомовного (в тому числі оригінального) контенту, аніж російськомовного. Українською важче знайти. Однак уже на вулиці, будучи з сином у компанії інших дітей, чую багато виразів, вирваних із російських мультиків. Більшість дивляться «Машу і Ведмедя», «Смурфіків», «Свинку Пепу», яка, до речі, є українською, і говорять словами тих героїв», – розповідає мама Роксоляна.
А 13-річна Карина каже, що переглядає українських ютюберів, які розмовляють в блогах російською, бо не може знайти добрих аналогів на тему лайфстайлу чи критики в українському сегменті.
«Як пояснити дитині, чому краще дивитися українською, а не іншою, мені складно. Адже змалечку вони ще не розуміють, чому не варто вести російською блог. Будь-яка заборона для дитини звучить як виклик. Діти ж не задумаються над глобальними, загальнонаціональними проблемами, вони бачать, що це популярніше і беруть з того приклад», – каже актор та блогер Віталій Гордієнко.
За його словами, завдання молодого та старшого покоління – зробити український контент популярним, престижним та цікавим, щоб для дітей це слугувало зразком.
Засновник і автор одного з найбільш успішних україномовних блогів Майкл Щур каже, що перспективи україномовного блогінгу такі ж самі, як і російськомовного, англомовного чи будь-якого іншого. Все залежить від змісту, від того, який зроблений контент.
«А робити треба дуже якісний. Підніматися вверх теж можливо тільки вивчаючи аудиторію, аналізуючи конкурентів, вишукуючи цікаві теми тощо. Це не я придумав, так працює блогінг», – розповів він.
Ольга Коваль
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня
- «У Волинській трагедії немає одного винного»
- Чи збільшились на Львівщині випадки кишкових інфекцій і що краще їсти влітку