Мешканці Львівщини раптом дізнаються, що їхні земельні ділянки офіційно мають нових власників. Tvoemisto.tv знайшло кілька цікавих історій, що вказують на сумну тенденцію – не лише окремі люди, але й цілі громади втрачають земельні ділянки, якими користувалися десятиліттями.

Держгеокадастр погодив приватизацію землі, на якій Львів планував збудувати дорогу, її віддали чоловікові для ведення сільського господарства, а нещодавно стало відомо, що її новим власником став зять голови Солонківської ОТГ Богдана Дубневича – Тарас Колодій. 

У Бірках хтось приватизував дитячий майданчик, у Великих Передримихах – 9 гектарів пасовища. Тим часом десятки селян готуються йти до суду, бо у них відібрали землю.  

В чому причина таких махінацій? Це махінації, помилки чи недбалість? Як убезпечити себе і зберегти власну землю від чужих зазіхань? 

«Ніколи не думала, що хтось ці горби захоче»

Пані Наталя намагається повернути свою землю. Нещодавно, напередодні Великодніх свят, вона довідалась, що частина землі, якою з діда-прадіда користувалась її родина – приватизована. Хтось оформив документи на ділянку у квітні. Як тільки-но жінка почала з’ясовувати як це відбулось, то землю перепродали третім особам. 

Родом пані Наталія з Рокитного – це мальовниче село поблизу Львова. Зараз тут на полях кипить робота, люди орють, садять. Пані Наталя веде нас до батьківської хати. Вона скаржиться, що ще не встигла посадити городину, не зорали ще і батьківський город, на якому, каже, добре родить картопля, гарбузи.

До хати автом під’їхати важко – вузька, польова дорога стрімко йде вгору. Стара хата – на горбочку, за нею є город – теж суцільні горби, зовсім поруч – ліс.

«Ніколи не думала, що хтось ці горби захоче», – каже пані Наталя. Вона веде нас за хату, показує, де ще її земля, а яку – вже відібрали.

«Ми з братом вирішили, що варто продати землю, хату батька. Вона перейшла мені у спадок від дідуся. Тато вже не має сили тримати господарку. Коли з’явився потенційний покупець, то мій чоловік зайшов на сайт Держгеокадастру і побачив, що ті горби, земля, яка з діда прадіда була наша – приватизована. Приватизоване таким голубеньким світиться, дивимося, а наші пів городу, і доїзд до лісу, і до криниці, і частина при самій хаті – оформлена на якогось чоловіка. Ми з’ясували хто робив цю приватизацію, кадастровий номер», – каже пані Наталя.

Вона розповідає, що телефонувала у землевпорядну організацію, аби довідатись хто погоджував межі, хто давав наказ на розробку земельної ділянки і, зрештою, намагалась довідатись контакти нових власників. Землевпорядник просив зачекати, мовляв, після вихідних все з’ясується і їй зателефонують ті, хто приватизував землю.

«Ніхто мені так і не зателефонував. Землю відразу переоформили на двох жінок. У сільраді (йдеться про Бірківський старостинський округ – Ред.) мені кажуть, що нічого не знають. Реєстратор, який робив цю приватизацію, каже, що він погоджував межі в Яворові, каже, що земля була за межами села. Отак півгороду в селі, а пів – за межами села», – каже пані Наталя. 

Вона розповідає, що написала заяву у поліцію, чекає дільничного, сподівається, що правоохоронці з’ясують що відбулось із землею і як її повернути. 68 соток землі, каже жінка, її дідові наділила сільрада. У тій хаті виріс її батько, а згодом, коли дід помер, то заповів хату і землю їй. Щоправда, вона не оформила документів на спадщину, хоч дідуся не стало ще двадцять років тому. Пані Наталя шкодує, що не оформила документи раніше. Каже, що думала, що достатньо довідки із сільради і того, що батько прописаний у хаті, обробляє город, щоб на цю землю ніхто не кинув оком.

«Ми переоформляли ділянку, де живемо. А того горба, думали, ніхто не захоче, там тато був прописаний, жив, тому не мали ніякого остраху за ту землю. Тепер зробимо документи бодай на те, що залишилось. Приватизували чужі люди половину – частину городу, а будинок, сад залишився. В селі це не вперше. Є такі випадки, що минають сільраду, бо вона дозволу на розробку документів не дає», – каже жінка.

У суді десяток справ 

У сільраді про проблеми селян знають. Степана Свища старостою округу №7 Івано-Франківської селищної ради обрала собі громада. Він дещо нервує, але відверто каже, що є проблеми – все частіше землі, що громада вважала своїми, приватизовують «чужі». У когось зникла частина городу, у когось – шмат землі біля самого будинку, а у Бірках приватизували дитячий майданчик.

«Люди звертаються з великими проблемами. Часто вони, як власники, користувались земельною ділянкою ціле життя, і раптом виявляється, що то не їхнє. Зараз є судові справи», – каже Степан Свищ.

Селищний голова пояснює нам, що нині сільрада видає дозволи на виготовлення документів на землю, що є у межах села. Землями за межами розпоряджається головне управління Держгеокадастру у Львівській області. 

Дозволи на розроблення документації на землю у селі видають переважно своїм, тим, хто живе тут, чи має близьку родину, каже голова. Він розповідає, що нині все більше випадків, коли селяни беруться приватизовувати «те, що біля хати», і виявляють, що там є власник.

«Буває, що земля біля будинку, а відповідно до матеріалів, вона – за межами села. Тому, щоб оформити ту ділянку, треба звертатися не в сільську чи селищну раду, а до управління Держгеокадастру. Є з десяток проблемних питань, де з’ясувалося, що люди, які користуються землею, вже не є її власниками. Хоча, згідно із записами земельнокадастровими книгами, земля рахується за ними і вони сплачують земельний податок», – каже він.

Степан Свищ додає, що селищна рада в таких випадках зарадити нічим не може, хіба надати документи, що земля була в користуванні селянина. Далі люди йдуть до суду, каже він.

«Мені раз, другий, третій – відмова. А у вересні цю ділянку отримує інший чоловік»

Саме так трапилось з паном Романом, який живе у Бірках. У 2020 році вони з дружиною почали виробляти документи на землю тестя, що перейшла їм у спадок. Оскільки земля виявилась за межами населеного пункту, він звернувся до Держгеокадастру за дозволом на розробку ділянки. Там отримав відмову, тричі. Допоки йому відмовляли, скаржиться чоловік, землю приватизували і навіть перепродали.

«Дружина отримала у спадок батьківську хату. Почали приватизовувати, залишилося 54 сотки приватизувати, а вони виявилися за межами населеного пункту. Хата не за межами, а той квадратик – за межами. Я почав звертатись до держгеокадастру раз, другий, третій. Подав клопотання в березні торік – відмова, другий раз – відмова. А у вересні цю ділянку отримує чоловік з Кам’янка-Бузького району», – каже пан Роман.

Ще у Бірках нещодавно з’ясували, що у приватній власності опинилась земля, на якій селищна рада, відповідно до генплану, встановила дитячі гойдалки, карусельку, гірку. Дитмайданчик у дуже затишному місці – поруч ліс, високі сосни і невелике озерце. Але на початку цього року з’ясувалось, що земля під ним приватизована. Розробку документів погоджувавло головне управління Держгеокадастру, каже Степан Свищ.

Він додає, що карти з межами населених пунктів малювали ще у 90-х. Вони доволі умовні, тому і виходить так, що частина городу, який колись комусь надала в користування сільрада, може виявитись за межами населеного пункту. Тобто землею, якою розпоряджається Держгеокадастр.

Ідеальний злочин 

Те, що нині відбувається із землею, зокрема довкола Львова, юрист Ярослав Жукровський відверто називає зловживанням в інтересах конкретних осіб та середовищ. Слабке місце – інформація про те, де можна вхопити вигідну ділянку. Вона є у Держгеокадастру, а також у сільських та міських радах. І саме від цих органів залежить ухвалення рішення про отримання або неотримання земельної ділянки.

«Справа в тому, що вся система державного управління дуже добре розуміє, як ці процеси відбуваються. Судова і правоохоронна система теж це розуміють. Очевидно, що Держгеокадастр володіє надмірною і неконтрольованою дискрецією, себто свободою прийняття рішень на власний розсуд. Він цим відверто зловживає, але робить це юридично майже бездоганно. Довести склад кримінального правопорушення дуже складно. Довести незаконність наказу земельного відомства за відсутності правовстановлюючих документів, ще складніше», – зазначив у коментарі Тvoemisto.tv юрист, начальник Головного територіального управління юстиції у Львівській області (2015-2018 рр.) Ярослав Жукровський.

Переважно йдеться про «цікаві», перспективні населені пункти, ділянки при трасі, поблизу лісу, озер. І, ймовірно, каже юрист, перед тим, як передати всі землі у комунальну власність, Держгеокадастр ще не раз спокуситься надати десятки земельних ділянок потрібним людям.

«Допоки не запрацював ринок землі – є багато людей, які мають достатні ресурси і хочуть заробити ще більше. Це дуже вигідна інвестиція. Інвестуєш 100 доларів – гарантовано отримуєш в десятки разів більше. Збирають 20-30 паспортів, оформляють землі під ведення особистого селянського господарства, згодом все легко і законно переоформляють. Кожен громадянин має право на безкоштовну приватизацію, але не кожен має реальну можливість його реалізувати. Одному відмовляють раз за разом, а іншому надають таку ділянку без жодних зволікань. У цьому і полягає, наприклад, роль Держгеокадастру і його особливих і привілейованих повноважень. Те, що нічиє або громадське, легко може знайти свого законного власника», – додає Ярослав Жукровський.

Припинити це, на його погляд, можна – потрібна чітка позиція керівництва земельного відомства держави і області. Зрозуміло, якщо той чи інший керівник приймає десятки чи сотні сумнівних рішень про передачу земельних ділянок у приватну власність, то його потрібно звільняти, каже він. Всі можливі зловживання і схеми зводяться до одного – до відсутності, насправді, державницької позиції в сфері регулювання земельних відносин.

Земельне відомство мовчить

Упродовж тижня ми намагались отримати коментар керівника головного управління Держгеокадастру у Львівській області Андрія Кавецького. Утім, держслужбовці постійно відмовляли: спершу просили надіслати перелік запитань, згодом офіційний інформаційний запит, а потім і взагалі сказали, що керівник не розмовлятиме, бо має “щільний робочий графік”. Вочевидь, у земельному відомстві не готові пояснити, що відбувається – як і чому з’являються все нові й нові скандальні випадки, коли державна земля – дитмайданчики, пасовища, проєктовані дороги – опиняються у приватних руках. Втім, готові опублікувати позицію головного управління Держгеокадастру у Львівській області. 

Земля буде в громад  

З минулого року Держгеокадастр передає громадам сільськогосподарські землі за межами населених пунктів – за наказом президента (№ 449/2020). А після підписання законопроєкту  №2194 про земельну децентралізацію Держгеокадастр остаточно втратить можливість розпоряджатись сільськогосподарськими землями за межами населених пунктів. Вони стануть комунальною власністю громад. Громади, а саме органи місцевого самоврядування, вирішуватимуть, чи роздавати землі своїм, здавати в оренду чи продавати. Це буде їхній ресурс, а кошти зможуть спрямовувати на розвиток інфраструктури. 

«Сьогодні по нашому старостинському округу жодної передачі таких земель не відбулося», – зазначив Степан Свищ.

Великий розпродаж?

На Львівщині один за одним виринають скандали через землю. 12 травня люди із села Великі Передримихи прийшли під головне управління Держгеокадастру. Вони вимагали, аби їм повернули 19 га пасовища. Держгеокадастр у жовтні передав цю землю 9-м людям, які продали її одному власнику. 

Тим часом Львівська міська рада планує судитись за ділянку, на якій за генпланом мала бути вулиця Вернадського. Держгеокадастр погодив її оформлення і її отримав у приватну власність для ведення сільського господарства чоловік, хоча згодом землю переоформили. Її новим власником, відповідно до даних Державного земельного кадастру, став Тарас Колодій – зять голови Солонківської ОТГ Богдана Дубневича.

На фото – ділянка, на якій місто планувало збудувати вулицю Вернадського

Йдеться про ділянку площею майже у два гектари, вона розташована впритул до Сихова, поруч із розворотним кільцем трамваю на проспекті Червоної Калини. 

У квітні СБУ викрила схему привласнення 5 тисяч гектарів державних земель у Чернігівській, Сумській, Черкаській областях. До оборудки залучили приватних «ділків», які отримали паспортні дані громадян, які не використали своє право на безоплатну приватизацію земельних ділянок. 

На початку 2021 року Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) опублікувало дослідження, у якому викриває найбільш розповсюджені корупційні схеми у земельній сфері. 

З’ясували, що лише одне положення Земельного кодексу про безоплатну приватизацію земель державної та комунальної власності дає можливість реалізувати з десяток корупційних схем. Так з 2013-го до 2020 року з державної у приватну власність вивели понад 700 тис. га землі. Цікаво, що усі власники земельних ділянок стануть відомі лише після оцифрування паперових даних. 

Як уникнути проблем 

Для того, аби уникнути проблем потрібно пильнувати документи: мати усі рішення, старі державні акти, що посвідчують право власності чи право користування, також виготовити кадастровий номер, оформивши технічну документацію.

До прикладу, маючи документ, що посвідчує право власності на будинок, людина може оформити право на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку. Для цього треба звернутись до місцевої ради із запитом, а також у будь-яку організацію, де є сертифіковані інженери-землевпорядники, які виготовляють технічну документацію, що передають до органу місцевого самоврядування для затвердження і передачі земельної ділянки. Після рішення, людина реєструє речове право на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку.

Схожа процедура із землею, що людина мала у користуванні. Втім, зі слів юристів, багато людей навіть не приймають спадщину, не оформлюють документів, які підтверджуватимуть права на землю. Той, хто отримав право власності на землю до 2003 року, має звернутись до землевпорядників за документами, які потрібні для виготовлення кадастрового номеру. Це своєрідна ідентифікація землі і її власника у загальному реєстрі. 

Поки ділянка не внесена до бази держземкадастру, право власності чи право користування є, воно набуте на підставі актів старого зразка. Але щоби ідентифікувати і зареєструвати ці права в реєстрі речових прав, потрібен кадастровий номер. Він потрібен і для того, аби власник міг продати, подарувати, здати в оренду свою землю чи будь-що інше. 

Присвоєння  кадастрового номеру є безкоштовним, але виготовлення технічної документації коштуватиме декілька тисяч гривень. Ціни організації, інженери-землевпорядники встановлюють у залежності від розміру і розташування землі. Нині в межах Львова ціна на виготовлення такої документації коливатиметься від 4 до 6 тисяч гривень.

Читайте також: Зять Дубневича став новим власником ділянки, де мали продовжити вулицю Вернадського

У реєстрі судових рішень, розповідає юристка Наталія Нечаєва, є чимало судових справ, пов’язаних із землею. Вона каже, що буває так, що на одну і ту ж ділянку з'являється кілька власників. Ділянка, має трохи різні площі, різні кадастрові номери, потім – хто перший зареєстрував, той і власник. 

Суди, каже вона, також до вирішення земельних справ підходять доволі творчо – в ідентичних справах приймають кардинально відмінні рішення. А ще, додає юристка, сильно шкодить відсутність наповнених електронних баз та реєстрів, що дає простір для помилок і шахраювань. 

У відео на YouTube каналі «Твоє Місто» голова львівського обласного осередку «Асоціації фахівців землеустрою України» Олег Пірус розповідає, як можна отримати землю у власність, чи реально отримати ділянку безкоштовно, та  що таке кадастровий номер. 

У громад уперше за двадцять років з’явився реальний шанс розпоряджатись землею за межами населених пунктів. Та, схоже, місцеві осередки Держгеокадастру діють не в інтересах ОТГ, роздаючи землю «на ведення сільського господарства». Це, вочевидь, стосується усієї країни і може завдати чималого клопоту невеликим громадам, позбавивши їх основного ресурсу, за який можна будувати, ремонтувати, зводити нове.

Справжнім лихом втрата землі є для простих людей, які десятками років обробляли свій клапоть. Хтось йде відстоювати своє право у суд, а хтось махне на це рукою і десятки гектарів через махінації із правом першої приватизації потрапляють у треті руки. 

Торік президент заявив, що за час незалежності із 7 мільйонів гектарів сільськогосподарських земель у державній власності залишилося трохи більше 2 мільйонів, ще 5 мільйонів просто вкрали.

 

Вікторія Савіцька

Візуалізації Марії Стахів

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.