Гасити пожежу голими руками. Чому вчителів у Львові не тестують на Covid-19
Нині, окрім літніх людей чи тих, хто має проблеми зі здоров’ям, хронічні захворювання, у групі ризику зараження Covid-19 також є вчителі й учні. Станом на 6 жовтня у Львові у 54 педагогів та 46 учнів підтверджений діагноз «коронавірусна інфекція». На початку навчального року їх разом було трохи більше 30-ти. Однак ані законодавством, ані Міністерством охорони здоров'я не передбачено обов’язкове тестування для освітян та школярів. Тільки у випадку симптомів або контактів із хворими.
ПЛР vs ІФА. І чому тестують не всіх
За словами заступниці міського голови з гуманітарних питань та керівниці міського штабу з протидії коронавірусу Галини Слічної, у місті ПЛР-тести проводять для тих вчителів, в кого є підозра на Covid-19. Аналізи для них є безкоштовними, на це виділяють кошти з міського бюджету.
«Робимо ПЛР-тести і тільки для тих, хто має симптоми хвороби. Що стосується ІФА-тестів, то сенсу їх проводити немає. Сьогодні, наприклад, вчителю можна зробити ІФА-тест, який покаже, що він не хворий. Через два дні тест може показати, що хворий. Тобто виходить, що треба тестувати кожного дня?», – каже вона у коментарі Tvoemisto.tv.
Читайте також: Освітянам обіцяють наступного року підвищити зарплати на 30%
Галина Слічна зазначає, що у місті довго думали над питанням тестувань – ще з липня, коли заговорили про відкриття дошкільних закладів, однак єдиного рецепту, як бути в цій ситуації, не знайшли.
«Коли ми в липні готувалися до відкриття садочків, то перед тим зробили ІФА-тести кухарям, вихователям, помічникам вихователів тощо, в результаті дитсадки не дозволили відкрити. Так, упродовж липня-серпня зрозуміли, що тестуємо тоді, коли є підозра. Після цього вже приймали рішення, чи призупиняти роботу всього садка чи поодиноких груп. Те саме стосується шкіл. У нас є чітко напрацьована логістика: вчитель чи вихователь звертається до керівництва, керівник – до управління і на це виділяють кошти», – додає вона.
Зазначимо, що ПЛР-тести безкоштовні для тих, хто був контактним або має клінічні ознаки захворювання. Щоб здати тест, потрібно звернутись до свого сімейного лікаря. Імовірно, доведеться зачекати на мобільну бригаду, а може зразок для аналізу візьмуть наступного ж дня. Так само сімейний лікар скеровує на безкоштовний ІФА-тест.
Читайте також: Кому і де у Львові можна зробити ІФА-тест. Пояснення лікарки і ціни в лабораторіях
Директори Школи вільних і небайдужих та ліцею «Просвіта» ЛМР Олесь Пограничний та Жанна Харчун кажуть, що у їхніх закладах теж тестують вчителів лише у випадку підозри на коронавірусну хворобу, зокрема, коли є симптоми ГРВІ. У випадку приватної школи – за кошти закладу, у випадку ліцею – за міські.
«Наприклад, сьогодні вчителька повідомила, що має температуру, інші ознаки ГРВІ. Ми ж не знаємо, чи то нежить, чи інші симптоми, тому відправляємо одразу здавати тест. Усіх тестувати немає сенсу», – додає Олесь Пограничний для Tvoemisto.tv.
Читайте також: Львівський ліцей учетверте став лідером в Україні за результатми ЗНО. Рейтинг шкіл
Окрім цього, як повідомили у коментарі Tvoemisto.tv у пресслужбі Львівської міськради, раніше міський голова Андрій Садовий звертався до Міністерства охорони здоров’я з проханням передбачити тестування всіх освітян на коронавірус. Однак на той час відповіді не отримав.
Додамо, що Tvoemisto.tv неодноразово раніше порушувало питання тестування педагогів на Covid-19. У міськраді Львова тоді говорили, що поки це не передбачене наказом МОЗ, місто цього не робитиме. А ще раніше керівниця управління освіти ЛМР Зоряна Довганик сказала Tvoemisto.tv, що таке періодичне тестування буде надто дорогим, навіть якщо ідеться про ІФА, а не ПЛР-тести.
Чому тестувати всіх освітян – необхідно
Є так звана категорія соціально активних людей і групи соціального ризику. Сюди відносять тих, хто контактує з великою кількістю людей і має підвищений ризик заразитися інфекційними захворюваннями.
«До цієї категорії входять вчителі, лікарі, працівники соціальної галузі, правоохоронці. Наразі, за новими стандартами, тести вимагають робити лише для останніх. Кожні 10 чи 14 днів, залежить від інстанції. Вчителі, на жаль, чомусь сюди не належать», – каже у коментарі Tvoemisto.tv сімейна лікарка Людмила Звір-Мацко.
І це, на її думку, зовсім нераціональний і неправильний підхід, тим паче в час пандемії. За словами лікарки, основні засади епідеміології – це запобігти поширенню інфекції, а не обстежувати людину, яка вже має прояви захворювання. Вона додає, що такі дії нагадують гасіння пожежі, при чому голими руками.
Додамо, що у світі починають використовувати нові швидкі, дешеві та точні тести на Covid-19, і в першу чергу уряди різних країн хочуть закуповувати їх для освітян у школах та університетах, а також для учнів і студентів. Це важливо ще й тому, що молоді і здорові люди часто можуть переносити коронавірусну інфекцію безсимптомно або з найменшими проявами хвороби, що можуть не братись до уваги.
Імунолог Майкл Міна із Школи громадського здоров’я у Бостоні, США, вважає, що через те, що на початку захворювання його важко ідентифікувати одразу, серія частих експрес-тестувань протягом тижня має допомогти вирішити цю проблему. І дешеві швидкі тести тут якраз стануть у нагоді – кількість вірусу в роті і носі може значно зрости протягом усього лише кількох годин. Він каже, що два менш точні, але швидкі тести на антигени протягом тижня допоможуть краще виявляти захворювання на Covid-19, ніж більш точний ПЛР-тест раз у два тижні.
В Україні теж мали наміри закупити ці тести, та наразі конкретного роз'яснення від МОЗ не було.
Страхування: потрібно чи ні?
Також особливо актуальним з початком навчального процесу стало питання страхування педагогів і учнів. В Офісі президента на другому місяці навчального року і 7-му місяці пандемії кажуть, що потрібно зрозуміти можливості, вартість і терміни, в які можна застрахуватися.
«Питання, яке піднімається, – це застрахувати всіх. Ми ж бачимо статистику й бачимо, що вчителі – в групі ризику. Треба подумати над страхуванням для них, щоб вони розуміли, що ми турбуємося про них, почувалися в безпеці», – каже Глава держави.
Читайте також: Школа не формує бали ЗНО. Медалі треба давати батькам, дітям, репетиторам і вчителям
Напередодні Міністерство освіти і науки також підписало Меморандум про співробітництво зі страховими компаніями України: «СК «Альфа-Страхування», «Українська страхова група», «Універсальна», «Уніка», «ВУСО». Про це у коментарі Tvoemisto.tv розповідає керівник пресслужби МОН Валентин Колєчкін.
«Страхові компанії уже на місцях пропонують закладам освіти свої програми. Це відбувається добровільно, і освітяни можуть самі обирати», – каже він.
Скільки може коштувати страховка для педагога і що вона покриває
Як з’ясувало Tvoemisto.tv, компанія«ВУСО» у Львові пропонує страхування від Covid-19 на пів року і коштує 936 грн. Якщо хтось захворів і має пневмонію, то страхове покриття становить 9 тис. грн, якщо ж пневмонія призводить до реанімації, то – 37 тисяч, летальний випадок – 70 тисяч. Якщо тест позитивний, але лікування проводите вдома, то виплата становитиме 2 тисячі гривень.
У страховій «УНІКА» Tvoemisto.tv кажуть, що пропонують шість програм, де найменший платіж становить 210 гривень і покриває ризики сумою у 10 тисяч гривень. Йдеться про покриття нещасних випадків, 1-3 групи інвалідності, травматичні випадки і дві додаткові опції – перебування на стаціонарному лікуванні з приводу коронавірусу з лімітом 2 тис. грн і летальний випадок внаслідок хвороби зі 100% покриттям.
Найдорожчий поліс від Covid-19 обійдеться тут у 950 грн. Він охоплює також страхування від нещасних випадків, 1-3 групи інвалідності, травматичних випадків та лікування гострого інфаркту міокарда, де страхова сума становить 50 тисяч гривень.
Читайте також: Чи можна застрахуватись від інфікування коронавірусом
Свої пропозиції щодо того, щоби розробити державну програму страхування педагогічних працівників розробили і в міській раді Львова. За словами Галини Слічної, її скерували до прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля і т.в.о міністра освіти і науки України Сергія Шкарлета ще наприкінці серпня, до початку навчання по школах. Досі, каже вона, очікують на відповідь.
Нагадаємо, за словами керівника Львівського Центру легневого здоров'я Любомира Рака, державного фінансування не вистачає на лікування коронавірусоної хвороби. Державних коштів вистачає лише на засоби індивідуального захисту, шприці та інші медзасоби. Тож часто хворі мають самостійно купувати медикаменти, що обходяться від 2-2,5 до 6 тисяч гривень на день.
Ольга Коваль
Фото: Freepik, pplus.in.ua, Слово News та nizhynnews.com
Цей медіа-продукт створено в межах проекту за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня