Фото: Wikimapia

Фото: Wikimapia

«Вдягаю костюм і їду». Сімейна лікарка про паніку пацієнтів та роботу під час пандемії

7990 0
Чи хворіють львів’яни під час пандемії коронавірусу на кір, як їхні ПЛР-аналізи мандрують Україною та як змінилась робота поліклінік на карантині Tvoemisto.tv розповіла завідувачка відділення сімейної медицини №6 міської поліклініки на вулиці Симоненка Галина Галан.

Поліклініки у Львові зачинили на карантин із 16 березня. Відтоді аж до червня сімейні лікарі працювали у телефонному режимі. Галина Галан розповідає, що для пацієнтів, у яких була температура, облаштували окремий кабінет на першому поверсі. Там лікар їх оглядав, щоб визначити, чи потрібно скеровувати людину на рентген, робив експрес-тест на коронавірус. Відповідно до симптомів, пацієнта або госпіталізовували, або відправляли на амбулаторне лікування – додому.

Контроль і безпека

Від червня у поліклініку стали приходити перші пацієнти. На вході тут дві медсестри у захисті – масках, окулярах, одноразових халатах – вимірюють відвідувачам температуру, нагадують, що маска має закривати також і ніс та роблять записи у журналі. Біля кабінетів лікарі просять пацієнтів триматись один від одного на відстані щонайменше у 1,5 метри.

Читайте також: «Людям можна говорити правду». Уляна Супрун про коронавірус, карантин та «золоту середину»

Кабінет на першому поверсі для людей з температурою зберегли – якщо медсестри на вході виявляють у когось підвищену температуру, то людину скеровують туди. А сімейний лікар, до якого на прийом прийшов пацієнт, одягає увесь необхідний захист та спускається униз, готовий до того, що може зустрітись з коронавірусом.

Галина Галан говорить, що з відкриттям поліклініки побільшало пацієнтів, які підозріло ставляться до будь-яких симптомів.

«Всі ж читають фейсбук, сидять в інтернеті, а там різна інформація і цифри, цифри, цифри, що ростуть. Багато людей звертаються із тим, що у них ніби нічого не болить, але їм здається, що вони, наприклад, втрачають нюх», – каже лікарка.

Зараз тим пацієнтам, у кого підозрюють імовірне інфікування коронавірусом або тим, які контактували із хворою людиною, експрес-тести уже не роблять. За новими рекомендаціями МОЗ, таким людям, а також тим, хто іде на планову госпіталізацію, спочатку роблять ІФА-тест на імуноглобуліни М – гострофазові антитіла до коронавірусу. Якщо тут результат позитивний, то людину скеровують на ПЛР-дослідження і на самоізоляцію.

На ІФА-тести виділено пів години щодня – з 9:00 до 9:30. Медсестра, яка бере кров, працює у повному захисті – в костюмі, масці, окулярах і, звісно, у рукавичках. Результат ІФА-тесту готовий вже наступного ранку.

Читайте також: Чому у Львові ІФА-тести на коронавірус не роблять масово, як обіцяли в МОЗ

«Якщо тест позитивний, то у нас є мобільні бригади, які виїжджають на забір додому», – розповідає про подальший алгоритм дій Галина Галан.

Як лікують хворих на Covid-19

Лікарка каже, що за час пандемії у її відділенні було близько 10-ти хворих на Covid-19, усі, на щастя, перехворіли у легкій формі, лікувались удома. Так само було і кілька хворих медиків поліклініки, наразі хворіє одна лікарка, але у всіх захворювання – у легкій формі.

«Щодо ускладнень після коронавірусу, то ми як у першому класі – ще будемо це вивчати. Ускладнення після будь-якої вірусної хвороби, наприклад, грипу, бувають. Це може бути і міокардит, і проблеми з дихальними шляхами. Ускладнення після коронавірусу ми будемо вивчати поступово, і так в усьому світі. У мене особисто пацієнти, які мали Covid-19, поки без ускладнень», – говорить Галина Галан.

На запитання про поширені проблеми госпіталізації хворих у важкому стані Галина Галан каже, що поліклініка на Симоненка має домовленість із лікарнею швидкої медичної допомоги, що віднедавна також почала приймати хворих на Covid-19.

Читайте також: Вражені Covid-19 легені помітні неозброєним оком. Патологоанатом про те, що показує розтин інфікованих

«Коли в лікарні є виписка і, відповідно, є місця, тоді легше. Буває, що госпіталізувати справді проблематично, але це вирішується», – додає вона.

Галина Галан розповідає, що не варто думати, що пацієнти, які лікуються удома, залишені на призволяще. По-перше, сімейний лікар має з ними відеозв’язок, щодня зранку і ввечері питає про температуру, самопочуття, можливі нові симптоми.

«Як є потреба його «послухати», є скарги на кашель, то вдягаю костюм і їду дивитись», – каже вона.

Пневмонії, розповідає вона, лікують за протоколом, як і раніше. Залежно від того, яка це пневмонія – одно- чи двобічна, у якій частині легень – призначають один чи два антибіотики, відхаркувальні засоби. Із запаленням легень, додає Галина Галан, і раніше пацієнта не завжди клали в лікарню.

«Лікар на 2-3-й день може виїхати додому подивитись пацієнта. На 10-й день робимо контрольний рентген. Лікуємо так, як і до коронавірусу. Зараз люди більше хочуть госпіталізації. Але я пояснюю, що до цього мають бути покази, а не просто температура 38», – говорить вона.

Пневмонія, за словами лікарки, не завжди пов’язана з коронавірусом. Є випадки, коли ПЛР-тести негативні, а запалення – одно- чи двобічне – є.

Щодо затримки із результатами ПЛР-аналізів, то так є, каже Галина Галан.

«Це відбувається хвилями. Буває таке, що третього, наприклад, числа зробили, а п’ятого вже є результат. А буває, що третього числа минулого місяця здали – і ще нема. Якщо довго нема результату, то ми скеровуємо одразу на другий тест. Іноді аналізи губляться. Наша лабораторія (лабораторний центр МОЗ у Львівській області – ред.) у Львові не справляється і проби мандрують, як туристи. Люди не мандрують, а вони їздять. Робить Тернопіль, Київ, а Київ – це теж мегаполіс. Хоча це одиничні випадки, коли результати губляться», – розповідає лікарка.

Читайте також: Що насправді відбувається із ПЛР-тестами у Львові. Розмова із керівником обласного лабораторного центру

Проби, додає вона, якось спеціально не позначають, щоб якісь зробили у першу чергу. Є  стандартне епідеміологічне скерування, де відзначають, чи це первинний аналіз, чи здав його хворий чи імовірно хворий, чи контактний пацієнт, вказують усі дані. Зараз до скерувань стали додавати результати попередніх ПЛР-тестів і зазначати, коли вони були зроблені.

Зараз часто можна почути про епідрозслідування. Галина Галан каже, що сімейні лікарі у межах своєї компетенції проводили їх завжди, коли виникали будь-які інфекційні захворювання, той же кір.

«Ми збираємо епіданамнез, а також знаємо сім’ю, контакти, розпитуємо, контактних – під спостереження на 14 днів. Робимо тест на імуноглобуліни, якщо він позитивний, то на 12-14 – ПЛР-аналіз», – говорить лікарка.

Потреби відстежувати, з ким людина працює, де була і з ким контактувала поза родиною, наразі не було, адже під час карантину люди не ходили на роботу, мало виходили з дому, окрім як за продуктами.

«Не було потреби когось сильно шукати. А, окрім того, ще є епідслужба, що займається вогнищевими випадками, вони розслідують, хто і з ким контактував. Люди переважно кажуть, що не знають, де і від кого заразились, бо далі магазину не ходили, і то в масці, транспортом не їздили», – каже Галина Галан.

Життя та інші хвороби

Під час пандемії коронавірусу, каже Галина Галан, життя та інші захворювання не закінчились. Хоча кору, додає вона, практично не було від вересня.

«Від березня ми вже навчились жити із коронавірусом. Я думаю, будемо із ним усе життя, він не щезне нікуди. Мабуть, буде якась сезонність, може, він буде мутувати і послаблюватись. Життя продовжується і потрібно вирішувати інші питання. Ми відновили імунізацію дітей, звісно, із заходами безпеки», – говорить лікарка.

У лікарні облаштували окремий вхід у приміщення для щеплень, батьки приводять дітей за графіком, аби не перетинатись з іншими. Тут же є приміщення, де лікар оглядає дитину до і після вакцинації, аби її не водили усією поліклінікою. Зі спостережень Галини Галан, на щеплення не приводять ані менше, ані більше дітей – все рухається за календарем і коливається залежно від різних чинників – наприклад, робити вакцинацію не рекомендують у сильну спеку.

Зараз у поліклініці не проводять медогляди та не видають довідки, потрібні учням у школу. На запитання про те, що робитимуть лікарі, якщо у серпні всі прийдуть за довідками одночасно, Галина Галан каже, що дадуть собі раду.

«Всі не прийдуть. Навіть як не було карантину, деякі батьки приходили і в жовтні, і в листопаді. Справимось. Я, наприклад, знаю, своїх пацієнтів, свою групу дітей, яка потребує динамічного спостереження. Окрім того, якщо дитина не хворіє, не потрібно ганяти її до всіх вузьких спеціалістів. Ми тут на прийомі зір дивимось, зріст, вагу вимірюємо, пробу Руф’є робимо. Якщо треба окуліста, то можемо виставити діагноз тимчасово і записати на вересень до спеціаліста», – пояснює лікарка.

Коронавірус – це не на день і не на два, каже вона. Зараз ситуація, на її думку, частково стабілізувалась, але розслаблятись не варто.

«Ми мусимо з тим жити, мусимо перестати панікувати, боятись – перш за все. Маємо дбати про себе – мити руки, носити маски, особливо в транспорті, не торкатися руками обличчя. Маски потрібно міняти, багаторазові – прати. Це звичайні правила, з якими треба навчитись жити. Не раз ідеш, дивишся – а та маска чорна, під нею певно більше вірусів, ніж ззовні. Якщо кожен буде чемно дотримуватись того, що треба, то, думаю, все буде добре», – говорить Галина Галан.

Олександра Бодняк

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Вибір Твого міста

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!