У медицині Львова плануються масштабні зміни. Уже з наступного року для пацієнтів обіцяють кращий сервіс і якісніше надання медичної допомоги, для лікарів і медсестер – удвічі вищі зарплати і можливість розвиватись професійно, а для міста – створити потужні медичні об’єднання, які зможуть бути фінансово стійкими та незалежними.Tvoemisto.tv дізнавалося, чого очікувати від такої реформи львів'янам.

Таку стратегію розвитку медицини на території Львова затвердила Львівська міська рада до 2024 року. Йдеться про три львівські територіальні медичні об’єднання (ТМО) – невідкладної, планової допомоги та акушерства й гінекології. Юридично реорганізація почнеться з 25 листопада.

Наразі Львів, як стверджують у мерії, перше місто в Україні, яке впроваджує медичну реформу вторинної ланки.

Та чи все вдається реорганізовувати, як запланували, які зміни чекають на пацієнтів, лікарні та загалом медицину Львова, а головне – коли у місті запрацюють ТМО, дізнавалось Тvoemisto.tv, взявши за основу перше територіальне медичне об’єднання, куди входитиме Львівська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги, 8-ма міська клінічна лікарня та міська дитяча клінічна лікарня, що на вул. Орлика. Воно називатиметься «Львівське територіальне медичне об’єднання «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги».

Загалом ТМО буде три – невідкладної, планової допомоги та акушерства й гінекології. У три об’єднання входитиме 9 лікарень.

Пацієнт у пріоритеті

«Медична галузь, яка зараз є, потребує кардинальних змін. Львову потрібен розвиток медицини, у центрі якої – пацієнт», – переконаний директор 8-ї міської лікарні Василь Трунквальтер.

За його словами, ТМО – це об’єднання, синергія та підтримка один одного кількох медичних закладів Львова.

«Перше завдання, що ми ставимо перед собою – змінитися для пацієнта. Медична допомога, її якість надання мають бути іншими і кращими. Пацієнт має зайти в медзаклад і отримати в повному обсязі всю необхідну медичну допомогу», – каже директор 8-ї лікарні.

Директор Львівської дитячої лікарні Дмитро Квіт називає ТМО – зміною філософії, менеджменту, комунікації з пацієнтами, ставлення персоналу до пацієнта.

«Зараз спостерігаємо депопуляцію населення, пацієнтів стає менше. Крім того, змінюється затребуваність послуг, щоразу виникають різні патології, розвиваються медичні технології, медикаменти. Тому, це вимушені зміни», – каже Дмитро Квіт.

На думку начальниці управління охорони здоров’я Львова Лесі Кобецької, треба змінювати психологію самих працівників лікарень, зокрема, їхнє ставлення до пацієнтів. Змінять у лікарнях й сервіс. За її словами – усе працюватиме для пацієнта.

Завдання 8-ї міської лікарні – щоб пацієнти почали отримувати практично всю ургентну допомогу – гінекологічну, урологічну, меддопомогу з інсультами, інфарктами, щелепно-лицевими травмами та травмами ока. До цього в лікарні надавали більш спеціалізовану допомогу хворим.

«Лікарня швидкої допомоги також надає всю ургентну допомогу, але вона розташована в іншому полюсі міста. Наша лікарня в зоні обслуговування південно-східної частини міста, яка налічує до пів мільйона населення, тож враховуючи масштаби Львова, а тепер ще й територіальної громади, пацієнтів стає лише більше. Після об’єднання пацієнтам зі Сихова не обов’язково буде їхати у лікарню швидкої допомоги. Усю допомогу вони отримуватимуть у 8-й лікарні», – наголосив Василь Трунквальтер.

За словами директора, якщо у їхньому медзакладі немає якогось профільного спеціаліста, але він є у Лікарні швидкої медичної допомоги (ЛШМД), то можна буде заключити потрібний пакет із надання певної допомоги з Національною службою здоров’я (НСЗУ) і на цю лікарню.

«Якщо в дитячу лікарню привезуть дитя, а потрібного вузького спеціаліста там не буде, її не перенаправлятимуть в інший заклад. Спеціалісти, які є в одному ТМО, можуть прооперувати те дитя в лікарні на Орлика. Буде повноцінне використання кадрового ресурсу. Це дозволить надати ширший спектр допомоги і принесе для закладу більше фінансування, а пацієнту – кращий сервіс», – додав співрозмовник.

За словами директора Львівської міської дитячої лікарні Дмитра Квіта, кінцева мета у розвитку їхньої лікарні – аби вона трансформувалася у сучасний багатопрофільний заклад, який надає планову ургентну допомогу і в якій буде функціонувати відділення невідкладної медичної допомоги з міським дитячим діагностичним центром.

Також у планах – розвинути медичні центри до статусу регіональних. Зокрема, йдеться про дитячу нейрохірургію, політравми, пластичну хірургію, неонатологію, а найближчим часом – й трансплантаційну службу.

«Сучасна медицина передбачає високі технології. Наприклад, дитяча кардіохірургія завжди є поряд або у складі дорослої кардіохірургії. Є надія, що кооперація дитячої і дорослої кардіохірургії дасть позитивний ефект для лікарні. Також зараз розглядається питання будівництва пологового будинку за рахунок грантодавців на території медичного містечка (поблизу ЛШМД і дитячої лікарні). Це було б вагомим поступом у розвитку дитячої лікарні. Із запуском пологового можна було б створити ще один потужний перинатальний центр на території Львова», – каже Дмитро Квіт.

Що зміниться для персоналу

Професійний розвиток та суттєвий ріст заробітних плат – такі першочергові завдання після свого об’єднання назвали директори лікарень, які входять в одне ТМО.

За їхніми словами, лікарі, медсестри чи молодший персонал після об’єднання можуть розвиватися не лише у межах однієї лікарні, а усіх трьох установ.

За словами директора 8-ї лікарні Василя Трунквальтера, якщо працівник, який досяг певного рівня розвитку, не має можливості себе реалізувати в тому чи іншому закладі, то він без проблем зможе реалізуватися в ЛШМД, дитячій лікарні, не потребуючи процедури звільнення з роботи і прийому на роботу. Все буде погоджуватись на рівні генерального директора.

«У нас є амбітні плани – підняти зарплати для молодшого медичного персоналу як мінімум вдвічі. Зараз над цим працюємо, бо розуміємо, що кадровий резерв важливий», – каже він.

Заробітна плата середнього і молодшого персоналу у 8-й лікарні зараз становить від 7 до 9 тис. грн, у планах – збільшити їх до 15-20 тис. грн. За словами Василя Трунквальтера, це може відбутись за рахунок того, що лікарні збільшать кількість послуг, зросте кількість пацієнтів, буде приплив фінансування з різних джерел.

Зарплата лікарів становить 7-8 тис. грн для молодих спеціалістів і інтернів та в межах 14 тис. грн для лікарів зі стажем і хірургів.

«Суми малі. Всі розуміємо, що зарплати у лікарів мусять зрости, бо інакше ми їх втратимо – вони поїдуть за кордон, перепрофілюються. Але для збільшення зарплати для лікарів має бути інший механізм збільшення. Наприклад, розглядаємо варіант прив’язки лікаря до послуги. Зокрема, лікар, який у місяць робить одну операцію, не може отримувати ті ж кошти що й лікар, який робить 30 операцій в місяць. Це демотивує кращого лікаря і ніяк не мотивує того, хто отримує менше. Все має бути врегульовано», – каже директор 8-ї лікарні.

Про скорочення персоналу не йдеться, запевняють керівники лікарень. Навпаки – у кожній з медзакладів працюють над тим, аби додатково залучити людей до роботи.

Зміни для лікарень та керівництва

Структура ТМО буде створена таким чином, що керуватиме нею один генеральний директор. У його підпорядкуванні буде кілька структурних підрозділів – лікарні, які входять в об’єднання, бухгалтерія, відділ кадрів, господарська частина.

Обиратимуть керівника ТМО на конкурсній основі. Ті керівники лікарень, які зараз при посадах, можуть змінитися або ж залишитись, якщо подадуть свою кандидатуру на конкурс. Призначатиме їх генеральний директор.

«Зміни в керівництві лікарень мають відбуватися. Нічого немає стабільного. Всі зміни на краще», – каже Василь Трунквальтер.

На запитання, чи подаватиметься він на посаду керівника лікарні, той відповів: «Якщо відповідатиму умовам конкурсу, то так – подаватимуся».

Дещо зміняться й назви самих лікарень. Якщо ТМО матиме назву – Комунальне некомерційне підприємство «Львівське територіальне медичне об’єднання «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування швидкої медичної допомоги», то їх підрозділ, наприклад, ЛШМД, називатиметься: «Відокремлений підрозділ Лікарня швидкої медичної допомоги Комунального некомерційного підприємства Львівське територіальне медичне об’єднання Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги».

Для кожної лікарні, за словами лесі Кобецької, є розроблений типовий статут та типове положення про відокремлення.

«У найближчих планах міста – створити Раду директорів та спостережну раду. Керівників підрозділів, тобто лікарень, призначатиме генеральний директор за погодженням уповноваженого органу із залученням робочої групи, яка працювала над ТМО упродовж року», – каже вона.

В ТМО буде єдиний рахунок, тож доходи і витрати зможуть перерозподілятися.

Як запевнила Леся Кобецька, – лікарні, які об’єднаються в одне ТМО, працюватимуть у тих самих приміщеннях і у тому ж складі, що й були. Скорочень та звільнень не буде.

«Реорганізація може відбутись в міру того, щоб оптимізувати, доцільніше використовувати приміщення, щоб заклад більше залучав послуг, підписував усі пакети в НСЗУ. Адже, щоб заклад міг заробляти більше коштів, мав можливість підвищувати зарплати медикам, потрібно підписувати більше пакетів. Підписуючи договори, НСЗУ ставить для лікарень дуже конкретні вимоги. Наприклад, якщо не має ангіографа чи комп’ютерного томографа, то  заклад не підпише пакету по інсульту чи інфаркту», – каже медик.

Ще одна перевага об’єднання, лікарні спільно залучатимуть кошти від благодійників, писатимуть проєкти та виграватимуть гранти.

Як зазначила заступниця Західного міжрегіонального департаменту НСЗУ Мирослава Децик, наразі лікарні, які мають об’єднати в одне ТМО, функціонують як окремі, хоча в Єдиному державному реєстрі (ЄДР) Лікарня швидкої допомоги вони, 8-ма міська лікарня та дитяча лікарня на Орлика у стані припинення і всі керівники перебувають у статусі в. о.

«Зараз лікарні, які мають входити в ТМО, функціонують як окремі. Єдиного закладу ще немає», – каже Мирослава Децик.

За її словами, станом на сьогодні, проєкти пакетів, що стосуються медичних гарантій і є затверджені у МОЗі, опубліковані. Керівники можуть дивитись, яким пакетам вони відповідають.

«Керівники зараз ознайомлюються з проєктами пакетів і вже можуть думати, на що будуть контрактуватись у наступному році, відповідно до спроможності. На якому етапі зараз перебувають лікарні чи якою буде їхня структура – НСЗУ нічого не відомо. Тут багато запитань. Тому, не знаємо, якими будуть медичні гарантії на наступний рік. Якщо у планах об’єднатися і діяти спільно, то все залежатиме наскільки швидко вони організуються у ТМО, щоб не запізнились до моменту контрактування. Чекаємо рішення власника, офіційну інформацію і тоді заклад зможе законтрактуватися», – додала заступниця Західного НСЗУ.

Тvoemisto.tv також зверталося за коментарем до генерального директора Львівської лікарні швидкої медичної допомоги, проте наразі поспілкуватися з ним не вдалося.

Перші результати – через рік

За словами депутатки Львівської міської ради, голови комісії законності, депутатської діяльності, свободи слова та безпеки Уляни Пак, ідея щодо об’єднання має право на життя, але результат такого об'єднання може мати і негативні наслідки.

«Про медичну реформу у місті говорили вже давно. Оскільки деякі лікарні надавали більше послуг, відтак отримували більше фінансування, а інші набагато менше, тоді й завели мову про злиття. Апелюють тим, що заклади, які увійдуть в одне ТМО, зможуть стати сильнішими і один одного підтримувати», – каже Уляна Пак.

Але об’єднання, за словами депутатки, може як підсилити лікарні, так і нашкодити – і самим лікарням, і пацієнтам.

Наприклад, міським депутатам досі не можуть дати чітких відповідей на багато запитань, зокрема – наскільки така модель буде ефективною і як фінансуватимуться заклади надалі.

«Коли ми обговорювали концепцію об’єднання комунальних некомерційних об’єднань, я до кінця не сприймала об’єднання дитячої лікарні із дорослими. Львів має стратегію «Львів – дружній до дітей», в якій, як і у всіх міжнародних конвенціях йдеться про те, що фінансування дитячої медицини має бути пріоритетним. Тому, на мою думку, спочатку треба визначати, скільки коштів виділятимуть на дитячу лікарню, а далі думати про інші. Є побоювання, що у масштабах таких великих дорослих лікарень, як ЛШМД і 8-а лікарня, дитяча медична установа, яка до речі, є єдиною комунальною міською дитячої лікарнею, може фінансуватися по залишковому принципу. Таке неприпустимо», – каже Уляна Пак.

Ще одне побоювання, зі слів співрозмовниці, стосується того, аби після об’єднання лікарень в ТМО, не було ущільнень приміщень і звільнення працівників, зважаючи на фінансову спроможність чи не спроможність, затрати на енергоносії.

«Зараз дуже складний час, епідемія коронавірусу, тому дуже важливо, щоб кожен лікар, кожен молодший персонал залишався при своїх посадах. Хоч нас запевняють, що звільнень не буде, все ж є ризик, що лікарні, бажаючи підвищити свою фінансову ефективність та спроможність, чи економлячи на енергоносіях можуть вдатися до певних кроків – ущільнення чи вивільнення приміщень, чи звільнення працівників. Також у нас є питання, яким чином лікарі і молодший персонал будуть отримувати вищі зарплати. Це важливо визначити уже, інакше лікарі тікатимуть за кордон», – додає вона.

Відкритим також залишається питання майна. Наприклад, приміщення поліклініки на вул. Мазепи тепер передали Лікарні швидкої допомоги. Мешканці турбуються, чи зможуть вони надалі обслуговуватись там, чи не доведеться звертатись у поліклініку на вул. Хімічній. Якщо так, то поліклініка фізично не зможе осягнути всіх пацієнтів.

Серед інших ризиків – аби через концентрацію фінансів в одних руках не було привілейованого становища в межах ТМО однієї лікарні, порівняно з іншими.

«Чи не могли вони бути окремими лікарнями без ТМО? Не знаю. Гадаю, тут мова про концентрацію фінансових ресурсів. Тобто, раніше було 9 лікарень і 9 керівників, то тепер буде 3. І фінансові ресурси будуть сконцентровані у трьох керівників. Після об’єднання керівник ТМО матиме усю повноту влади, а керівники структурних підрозділів, тобто лікарень, вже не матимуть такого серйозного впливу на прийняття рішень. Звісно, буде рада директорів, але визначальним залишатиметься все ж слово керівника об’єднання. Тому й позиція депутатів була такою, щоб керівника обирали на конкурсній основі. Аби не виникало так, що ТМО створюють під конкретних людей», – каже Уляна Пак.

Особливо важливо, щоб після об’єднання зросла якість надання медичних послуг і пацієнт був у центрі уваги керівництва та лікуючого і допоміжного персоналу лікарень. Щоб в погоні за коштами і статистичною кількістю наданих послуг пацієнтам не доводилось по кілька днів лежати в коридорах лікарень в очікуванні лікуючого лікаря.

Також, за словами Уляни Пак, цікаво те, наскільки довго Львову доведеться ще дотувати лікарні в ТМО. Зараз місто їх дофінансовує, а як буде далі, наразі не відомо.

«Лише після того, як лікарні в ТМО почнуть працювати, зможемо розуміти, скільки місто буде їх дотувати, чи справді вони зможуть стати  конкурентноспроможними і чи зароблятимуть самі на себе. Можливо все буде навпаки – після об’єднання місту доведеться витрачати ще більше грошей на їх фінансування. Нам говорять про плани, прогнози, стратегії, але ніхто не знає і не може порахувати, як це буде після об’єднання. Це не є чітко прописана математика. Нам розповідають, що нас чекають дуже хороші позитивні зміни, що лікарні почнуть добре заробляти, розвиватися і місто може стати центром медичного туризму. Але розуміємо, що це наразі прогнози, а не реальні факти. Результат роботи побачимо після того, як вони запрацюють», – каже Уляна Пак і додає: «Маємо надію, що усе задумане все ж вдасться зреалізувати. Побачимо приблизно через рік».

Одна медична родина?

Реорганізація системи охорони здоров’я Львова та створення територіальних медичних об’єднань – це шанс вивести медицину на вищий щабель. Своїми основними показниками лікарні, які планують об’єднатися, визначили вищу народжуваність, зниження смертності, онкологічних недуг, недуг серцево-судинної системи, органів дихання. Тож львів’яни матимуть шанси отримувати більш якісну та ефективну допомогу, проте об’єднання трьох великих медичних установ з єдиним керівництвом, спільною бухгалтерією, закупівлею техніки і медикаментів, мобільність лікарів можуть мати і негативні наслідки. Нові виклики постануть як для пацієнтів, так і самих медиків, коли стратегію об’єднання доведеться втілювати в життя. Як з цим справляться – можна буде оцінити через певний час. А уже наприкінці цього місяця – 25 листопада – у міській раді мають затвердити передавальні акти, після чого нові медичні об’єднання зможуть розпочати свою роботу. Саме тоді у Львові зареєструють нову юридичну особу, оголосять конкурс на генерального директора ТМО, який і керуватиме лікарнями.

Ольга Шведа

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.