Нетуристичний Львів: Венеційський палац, «Юлієтка» Захаревича та таємнича «Ломніца»

11152 2
У нинішній мандрівці нетуристичними місцями Львова ми продовжимо милуватися Кастелівкою, поступово віддаляючись від центру міста. Ця частина «міста-саду», закладеного на початку ХХ століття Іваном Левинським та Юліаном Захаревичем, багата будівлями різних стилів.

Розпочинаємо подорож «на хресті» — перехресті вулиць Генерала Чупринки, Київської та Котляревського. Саме в цьому місці з’єднуються дві незалежних частини — «півкола» вулиці Котляревського. У минулій мандрівці ми повертали тут ліворуч, цього ж разу підемо праворуч — до великого наріжного будинку з оригінальною необароковою вежею.

Знавці львівської архітектури одразу впізнають стиль львівського архітектора чеського походження Карела Боубліка, який є автором низки розкішних кам’яниць в туристичному центрі міста, біля Стрийського парку та інших закутках Львова. Саме він спроектував та збудував цю кам’яницю в стилі історизму в 1897-1898 роках на замовлення Генрика та Міхаліни Мюллерів.

Авторству Карела Боубліка належить і сусідня кам’яниця зі скульптурами та необароковими аттиками нагорі, зблокована з будинком подружжя Мюллерів. Її ще називали «Під павою» — за скульптуру павича на другому аттику, яка зараз уже залишилася без голови.

Навпроти розташована масивна чотириповерхова кам’яниця із суворими рисами неокласицизму. Цей багатоквартирний будинок у формі трапеції зводився у 1914-1916 роках за проектом архітектора Яна Багенського та будівничого Войцеха Дембінського. Замовником та першим його власником був художник Казимир Похвальський.

Розташована поруч вілла не така монументальна, але має дуже цікаву історію. Її збудувало у 1891-1892 роках архітектурне бюро Івана Левинського за проектом Яна Томаша Кудельського. Знаменита ж вона своїми мешканцями. У 30-х роках ХХ століття тут жив львівський професор-математик Казімєж Бартель, який у 1920-х роках встиг п'ять разів побувати прем’єр-міністром Польщі за призначенням Юзефа Пілсудського, а потім був ректором Львівської політехніки, президентом Польського математичного товариства та двічі отримував пропозиції ще раз очолити польський уряд — від радянської влади та німецької окупаційної адміністрації. За відмову від другої пропозиції його розстріляли у 1941 році. Ще одним знаменитим мешканцем вілли був лідер Українського націонал-демократичного об’єднання, редактор газети «Діло» та голова Української парламентської репрезентації у польському сеймі Дмитро Левицький. У частині вілли свого часу жили також учні мистецької школи Олекси Новаківського, які дали своїй домівці жартівливу назву «Качиний діл».

Наступний будинок із темно-червоної нетинькованої цегли побудувало бюро Івана Левинського у 1897-1898 роках. Фасад цієї вілли вирізняється традиційними для витворів бюро Левинського майоліковими вставками та унікальними кованими виробами, що зроблені першим її власником — директором ковальської фірми Яном Дашеком, хоча документи свідчать, що власницею землі та замовницею будівництва була його дружина Катажина Дашек.

Навпроти зустрічаємо два будиночки-близнюки у стилі декоративної сецесії. Їх спроектував та збудував у 1905-1906 роках архітектор Якуб Рисяк, із творами-близнюками якого ми вже знайомилися у попередній мандрівці Кастелівкою.

Повертаємось на протилежний бік та милуємося іншими будинками-близнюками з високими вежами над центральними еркерами. Їх спроектував та збудував у 1910-х роках львівський архітектор Броніслав Бауер.

Далі бачимо ще одну романтичну віллу з нетинькованої цегли з тонкою наріжною вежею з високим гострим шпилем. Це будинок міщанина Кароля Дзядоня Дзелінського, побудований на його замовлення у 1903-1906 роках фірмою Івана Левинського.

Протягом свого більш як 110-літнього життя вілла неодноразово розбудовувалася. Остання реконструкція відбулася у 2007 році, а у 2016 році її внесли до реєстру пам’яток архітектури місцевого значення.

Поруч із віллою Дзелінського бачимо масивний будиночок з вишуканими формами та написом «Ludmila». Це — вілла «Людмила», яка постала тут у 1908 році. Її теж будувала фірма Івана Левинського на замовлення Антонія та Людмили Бобріхів.

Далі минаємо будинки у стилі функціоналізму та повертаємо направо на вулицю Івана Левинського, де милуємося двоповерховим будиночком у стилі, подібному до орнаментальної сецесії.

Відтак прямуємо до милої вілли з червоної цегли із наріжною вежею, що виходить фасадами на вулиці Левинського та Чупринки. Її запроектував та збудував для себе архітектор і будівничий Міхал Ковальчук у 1897-1898 роках.

Навпроти вілли Ковальчука, на протилежному боці вулиці Чупринки, бачимо справжній архітектурний шедевр. Подібний на середньовічний замок чи палац будинок з величною вежею у неоготичному стилі з елементами венеційської готики збудував для себе архітектор Юзеф Сосновський. Першу частину будинку Юзеф Сосновський збудував для себе у 1901 році, друга ж частина з вежею та балконом постала у 1907 році.

Довгий час масивний балкон будівлі-замку перебував у жалюгідному стані, однак протягом 2018-2019 років за рахунок міського бюджету реставратори відновили не тільки литі бетонні колони балкону, а й розписи на його стелі.

На жаль, ліва частина будинку, яка добудовувалася як чиншова кам’яниця, здебільшого зачинена. А от старша частина кам’яниці, яку Юзеф Сосновський збудував для себе, наразі відчинена для усіх.

Над брамою бачимо наразі не реставрований розпис, що зображає нічне небо.

Всередині брами є цікаві барельєфи бабусі, дівчини та чоловіка...

...і вишуканий двоповерховий будиночок з червоної цегли.

Озираємося на розташований поруч будинок родини Бромільських, збудований у 1904-1905 роках за проектом бюро Юзефа Сосновського та Альфреда Захаревича. Його особливістю є рельєф Богоматері на аттику, який виконав Теобальд Оркасевич.

Далі йдемо вулицею Чупринки у бік від центру та минаємо комплекс цікавих будівель червоного кольору. Це — колишні приміщення Фабрики кахлевих печей Івана Левинського. Побудована у 1888 році фабрика була одним із провідних підприємств Галичини до смерті Івана Левинського. Саме тут виготовлялися оригінальні кахлі для печей того часу.

На протилежному боці вулиці бачимо наріжну кам’яницю з вежею, яку спроектував у стилі історизму та збудував Карел Боублік...

...та великий чотириповерховий будинок у стилі історизму з високими колонами, великими балконами й наполовину знищеним ліпним оздобленням у вигляді яхт та слонів. Цей будинок спорудили у 1908-1909 роках за проектом Юзефа Пйонтковського. Співвласником цієї чиншової кам’яниці була родина Бромільських. Зараз її господарем є факультет журналістики Львівського національного університету імені Франка.

Біля наріжної кам’яниці Карела Боубліка звертаємо на вулицю Юліана Захаревича та повертаємося на вулицю Котляревського. Тут нашою наступною зупинкою стане величний будинок зі скульптурами на рівні четвертого поверху, огорожею з кам’яними квітами та наріжною ротондою.

Цей вишуканий неокласицистичний будинок звели у 1911-1912 роках архітектурним бюро Івана Левинського для польського оперного співака, українця Адама Дідура, якого вважали одним із найвидатніших басів світу на межі ХІХ і ХХ століть. За свою сценічну кар’єру Дідур був солістом міланського оперного театру «Ла Скала», виступав у Ріо-де-Жанейро, Буенос-Айресі та Метрополітан-Опері в Нью-Йорку, а також був першим директором Силезької державної опери. У 20-30-х роках ХХ століття у будинку Дідура працювали українські відділи вчительської семінарії.

За кам’яницею Адама Дідура повертаємо на тупикову вуличку Метрологічну, де милуємося будинком у стилі пізнього історизму з оригінальною вежею, який постав тут у 1906 році за проектом Зіґмунта Пшорна.

Поруч бачимо кам’яницю, спроектовану архітектурним бюро Юзефа Сосновського та Альфреда Захаревича і побудовану у 1910-1911 роках.

Вулиця Метрологічна завершується комплексом будинків вілли «Юлієтка» — однією з перших вілл Кастелівки, яку збудували для себе батько та син Юліан та Альфред Захаревичі. Основна частина вілли з червоної цегли, що будувалася на початку 1890-х років, на незабудованому пагорбі виглядала величним замком. Зараз же вона просто ховається серед інших будов.

На розташованій поруч добудові міститься унікальний елемент — єдиний збережений з часів Австро-Угорщини у первісному вигляді сонячний годинник у Львові.

Після Другої світової війни у «Юлієтці» розташовувався дитячий садочок. З 2014 році віллу реставрували та відкрили у ній романтичний міні-готель, який припинив роботу у 2017 році. З того часу доступ до вілли відсутній, а на її території тривають ремонтні роботи.

Повертаємося назад, йдемо на вулицю Горбачевського та милуємося ще однією віллою архітектурного бюро Юзефа Сосновського та Юліана Захаревича в стилі сецесії з елементами «закопанського» стилю. Її збудували у 1904-1905 роках для директора залізничної адміністрації Людвіка Вєжбіцького. За своє життя вілла встигла побути багатоквартирним будинком та офісом страхової компанії і банку.

Прямуємо вулицею Горбачевського донизу та милуємося захованим у глибині саду порталом будинку Зіґмунта Пшорна...

...та видом на розташовану на пагорбі серед сосен модерністичну «голландську» віллу з мансардою, яку збудували у 1923-1927 роках за проектом бюро Євгена Червинського, Карла Ольґерда Юраша та Альфреда Захаревича.

Трохи нижче бачимо віллу в схожому стилі з елементами неокласицизму. Її також спорудило у 1929-1930 роках бюро Євгена Червинського, Карла Ольґерда Юраша та Альфреда Захаревича, проте після того її неодноразово перебудовували. Ще до весни 2019 року перед цією віллою був великий сад, який знищили черговим скандальним будівництвом, яке наразі заблокували.

Завершимо ж нинішню мандрівку не на Кастелівці, а трохи далі — біля будиночка, про який ще досі мало хто знав. Це — вілла «Łomnica», яку орієнтовно у 1910-1911 роках спроектував та збудував для себе та своєї великої родини архітектор Станіслав Ревуцький, співвласник будівельної фірми «Станіслав Ревуцький та Владислав Дердацький».

Загадкова та романтична вілла оточена довкола великим садом, який улітку надійно приховує пам’ятку від сторонніх очей. Саме тому довгий час її ніхто не помічав, і лише кілька років тому її подали на внесення до реєстру пам’яток як нововиявлену пам’ятку архітектури. У лютому 2018 року віллу «Łomnica» внесли до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.  

Віктор Гальчинський, фото автора

Партнер проекту «Нетуристичний Львів» — інвестиційно-девелоперська компанія Avalon Inc.

Проект ставить за мету показати цікаві місця старовинного Львова, зібрати інформацію про них в одному місці та привернути увагу до проблеми збереження ще багатої архітектурної спадщини міста й належної її охорони.

Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.

 

Нетуристичний Львів

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!