Фото: Євгеній Кравс
Верховний головнокомандувач. Що робив Володимир Зеленський на Яворівському полігоні. Репортаж
Дорогою до Яворівського полігону військові кажуть, що через коронавірус на полігон вже давно нікого не пускали – навіть батьків, які хотіли потрапити на випускний до своїх дітей: для них влаштували трансляцію.
Урочисте відкриття вже традиційних для Львівщини міжнародних військових навчань було заплановане на 10:30. Ще за годину до того перед трибуною, де мав стояти президент, вишикувались військові з 9-ти країн: України, США, Великої Британії, Литви, Німеччини, Данії, Канади, Польщі та Румунії. Також підготувались журналісти. Та о 10:40 надійшла команда «Вільно» – Верховний головнокомандувач запізнюється на годину.
«Де ви бачили, щоб артист вчасно починав концерт?», – розходяться присутні. Раптом чути, як із динаміків лунає тужлива «All by myself».
Читайте також: Що нам намагається прищепити Зеленський? Список
Зрештою усіх знову просять зайняти місця. Відбувається коротка репетиція: направо – хвилина очікування – вільно. Ще за 15 хвилин чути гуркіт гелікоптера – транспорт президента, який має по кілька зустрічей у день. Тоді на стадіоні з’являється охорона першої особи держави і під’їжджають машини із ним та іншими високопосадовцями – міністром оборони Андрієм Тараном, головнокомандувачем ЗСУ Русланом Хомчаком, командувачем сухопутних військ Олександром Сирським та начальником академії Сухопутних військ Павлом Ткачуком.
Лунає команда «Направо!», голови повертаються – минає хвилина, потім друга, з-поміж військових чути притишений сміх – але ззовні все виглядає серйозно, бо усі надійно захищені масками. Та незручність моменту не встигає аж надто розтягнутись – президент України з’являється.
Потому урочисто відкривають навчання, у яких у минулі роки брали участь військові із понад 20-ти країн світу і які тривали майже місяць, а цьогоріч, через коронавірус, учасники лише з 9-ти країн, а самі навчання триватимуть 10 днів.
Військовий оркестр виконує спочатку гімн України, піднімають державний прапор, українські військові дружно і голосно співають. Потім лунає гімн США і піднімають їхній стяг. Хтось із американських військових намагається співати дуже голосно, ніби один представляє за кордоном усю країну.
Мир vs Свобода
Далі з урочистим словом виступає Володимир Зеленський.
«У світі сьогодні, мабуть, немає людини, яка б не знала, що держава Україна, як ніхто інший, прагне миру та завершення війни на сході України. І ми робимо для цього все від нас залежне. Довгоочікуваний мир, повернення всіх наших людей та повернення всіх наших територій було, є й завжди буде моїм пріоритетом», – говорить він.
Далі він каже про пріоритетність сучасної та боєздатної української армії.
«Адже саме вона – наша армія – зможе бути гарантом подальшої безпеки, мирного сну громадян та вільного розвитку незалежної України», – додає Верховний головнокомандувач.
Упродовж промови президент ще кілька разів згадує про мир і території.
Другим слово бере співкерівник навчань від США полковник Майкл Хансен. У своїй промові він лише раз говорить про мир, але багато разів згадує про свободу та демократію. Він називає військових «захисниками свободи – своєї, своїх рідних і людей, яких вони ніколи не знатимуть особисто». А замість захисту територій говорить про захист нації.
Також Майкл Хансен згадав про пандемію, економічні труднощі та загрозу з боку зовнішнього ворога.
Пізніше журналісти запитали американського військового про сьомий рік війни в Україні і про те, чи допомагають українській армії щорічні навчання такого високого рівня. Американський полковник дипломатично зазначив, що не проводив особистої оцінки, але за майже рік, що він перебуває в Україні, побачив, що українські військові – «хочуть і можуть захищати свій національний суверенітет та свободу».
Опісля президент разом із іншими високопосадовцями подивився, як триває командно-штабна частина навчань за участю підрозділів 59-ї окремої мотопіхотної бригади. Військові планували штурм будівлі та показували, як це відбувається. Військові чини пояснювали президенту, що відбувається, але вже хвилин за 20 Володимира Зеленського відвезли до гелікоптера, що мав доставити його до Львова.
Коли Майкл Хансен відповідав на запитання журналістів про війну і ситуацію з армією і збирався додати «фінальну ремарку», над ним пролетів гелікоптер президента, що заглушив усі слова.
«Вертоліт сказав більше, ніж я», – сміючись завершує американець.
Питання довіри
Учора, 16 вересня, соціологічна група «Рейтинг» оприлюднила результати свого останнього дослідження про суспільно-політичні настрої українців. Згідно з опитуванням, діяльністю президента Володимира Зеленського задоволені 35% опитаних, 57% – не задоволені.
Якщо ж говорити про баланс довіри і недовіри до глави держави, то понад половину опитаних – 53% – не довіряють Володимиру Зеленському, а довіряють – 41%.
Читайте також: Рейтингові гірки президента в Україні та у Львові. Як минув рік президента на посаді
Ці цифри згадуються, коли дорогою на Яворівський полігон уздовж траси трапляються борди з написами «Зе! Місцеві. Україна – це ти». На думку спадає, що складно довіряти людині, яка позиціонує себе як просто «Зе!» і ні з чим конкретним не асоціюється.
Питання довіри також спливає, коли автобус проїжджає повз зупинку на трасі із написом «Ямельня». Адже це село асоціюється із страшною ДТП, до якої, імовірно, причетний львівський бізнесмен Петро Димінський, який вже три роки перебуває за кордоном, хоч скільки різних політиків наголошували на суспільній вазі справи про цю смертельну аварію.
А потому, оскільки значна частина візиту президента пов’язана із військовими, згадуються свіжі кейси – загибель на Донбасі військового медика Миколи Іліна, про евакуацію якого українська сторона не змогла домовитись з окупантами. А ще – заяви про спільне з бойовиками інспектування українських позицій та загалом дії тристоронньої контактної групи у Мінську.
Довіра найчастіше зникає тоді, коли на словах декларується одне, а справжні цінності – інші.
Олександра Бодняк
Фото: Євгеній Кравс і пресслужба Міноборони
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня
- «У Волинській трагедії немає одного винного»
- Чи збільшились на Львівщині випадки кишкових інфекцій і що краще їсти влітку