фото: artsandculture.google.com

фото: artsandculture.google.com

«Знайте, що ви це можете». Астронавтка українського походження про місії NASA та потенціал України

1107 0
Гайдемарі Стефанишин-Пайпер — перша жінка українського походження, яка полетіла у космос. У «Львівській політехніці» вона розповіла, чому вирішила вступити до NASA, чим займалася на Міжнародній космічній станції та як Тарас Шевченко допомагав їй там прокидатися.

«Я керую кораблями під водою — я зможу будувати станцію і в космосі»

Гайдемарі Стефанишин Пайпер народилася в Міннесоті в США. Її батько — емігрант із Західної України, родом з Кам’янка-Бузького району на Львівщині. Востаннє і вперше у Львові вона була аж у 2007 році. У NASA воно пропрацювала 13 років, у космосі загалом провела 27 днів і 15 годин.

«Ніколи не думала, що полечу у космос, — це не було моєю мрією. У дитинстві мені було цікаво літати літаком, але я не думала стати пілотесою. У школі дуже добре вчила математику і науку, а після її закінчення вступила в престижний і дуже дорогий Массачусетський технологічний інститут. Я отримала стипендію від військових, тому мусила служити у флоті. І вже там я захотіла стати пілотесою, проте не склалося через проблеми з зором», — розповідає Гайдемарі.

Читайте також: Ярина Бойчук: Треба навчитися вимикати сумніви та страх

Оскільки вона добре плавала, вирішила стати жінкою-водолазом. Після кількох років такої роботи почула про NASA. Щоб стати астронавтом, не треба бути пілотом: найважливіше — закінчити технічну спеціальність в університеті.

«У ті часи я керувала кораблями під водою. NASA тоді ще не мали станції, і їм були потрібні астронавти, які вийдуть у відкритий космос і збудують її. І я подумала: "Чому ні? Я керую кораблями під водою — я зможу будувати станцію і в космосі. Ну, одягну трохи більший скафандр іншого кольору". Тож я подала заявку», — каже Гайдемарі.

Спершу їй надіслали листа з подякою за виявлений інтерес. Оголошення про набір астронавтів з’явилося аж через два роки. Гайдемарі подала заявку, і її взяли. За 13 років у NASA вона літала в космос двічі і виходила у відкрити космос п’ять разів. Перший її політ мав відбутися у квітні 2003 року, але його відклали майже на 3,5 роки після катастрофи шатлу Колумбія у 2002-му.

«Коли ми вийшли на орбіту Землі — це було щось неймовірне. Навіть коли ти вже у невагомості і просто відстібуєш ремені, ти все одно не підлітаєш, а залишаєшся у кріслі, тому що гравітації немає. Ти залишаєшся сидіти. Таким чином ти дуже добре вчишся керувати своїм тілом. Треба відштовхуватися у заданому напрямку, щоб дістатися до того пункту, куди тобі потрібно», — розповідає Гайдемарі про свій перший політ.

У космосі труднощі інші

У перші дні астронавти знімали скафандри, складали сидіння, розпаковували обладнання, необхідне для виконання місії. Попередньо на Землі вони готувалися робити все це, і тоді найважчим було, за словами Гайдемарі, піднімати і переміщати ящик, що важив 20 кг. У космосі ж, говорить вона, були інші труднощі.

«Для того, щоб перемістити ящик, можна було просто відштовхуватися від нього. Натомість завжди треба було знайти точку опори, щоб якось стабілізувати різні предмети», — каже вона.

Читайте також: Я рада, що була криза. Як у Львові стилістка першою в Україні підбирає одяг за архетипами

Під час першого польоту місією Гайдемарі і її колег було встановити додаткові модулі і сонячні панелі на космічну станцію. Під час другого польоту у листопаді 2008 року астронавти теж виходили у відкритий космос, але вже займалися обслуговуванням станції та ремонтними роботами. Деяке покриття підшипників двигунів, які рухають сонячні панелі, виходили з ладу через брак змащування. Як розповідає Гайдемарі, у Центрі управлінні польотами вирішили, що відновити роботу механізму можна, прибравши сміття, встановивши нові підшипники і нормально їх змастивши. Уже в космосі виявилось, що один із аплікаторів із мастилом протікав.

Міжнародна космічна станція

«В Управлінні польотами сказали, що треба почистити весь матеріал, який там розлився, а це був величезний ящик з інструментами із закріпленими меншими сумками. Я мала дістати все звідти по черзі і очистити поверхню, щоб мастило не було по усій станції. Я почала очищати сумку за сумкою. Вони всі мали бути закріплені, але тут я побачила, що одна сумка летить від мене у космос. Я одразу подумала: «Може, стрибнути за нею, спробувати спіймати?». Та це б погіршило ситуацію», — каже Гайдемарі.

На щастя, у її колеги була ще одна така сама сумка з інструментами, і їх вистачило, аби виконати місію — відремонтувати блоки і повернути в експлуатацію все обладнання.

«Важлива річ, яку я тоді зрозуміла: погані речі і несподівані ситуації можуть трапитися. Але головне те, як ти з них вийдеш, подолаєш труднощі і, незважаючи ні на що, виконаєш заплановану роботу», — говорить астронавтка.

«Дуже хотіла сфотографувати Львів з космосу»

За її словами, у вільний час вона з колегами найбільше любила дивитися на планету з орбіти через ілюмінатор. Каже, що найбільше її здивувала кривизна горизонту. Іноді було важко індентифікувати, над якою частиною Землі пролітає станція, адже астронавти дивилися на планету не під прямим кутом, і все виглядало зовсім не так, як на карті.

«Під час першої місії я побачила Київ. Тоді я дуже хотіла сфотографувати Львів з космосу, але коли ми пролітали над ним, не було ніяких орієнтирів, щоб я могла точно зрозуміти, що це Львів. Я побачила Чорне море, Крим і так знайшла Дніпро. Тому сфотографувала хоча б Київ, бо зрозуміла, що Львів ми вже пролетіли. Насправді станція рухається досить швидко: за півтори години ми робимо повний оберт навколо Землі, тому політ від Львова до Києва займає 5 хвилин», — розповідає Гайдемарі.

Читайте також: В Україні я не знала диригенток. Оксана Линів про свій шлях до успіху

Вона каже, що в плейлисті, який слухала в космосі, були деякі українські пісні, а як будильник вмикала пісню на слова Тараса Шевченка The Ukrainians — українського британського фольк-рокового гурту, створеного у Лідсі у 1990 році. У 2019 році в них вийшов альбом під назвою Summer in Lviv. Крім того, на задній частині блокноту астронавта є відділення, наприклад, для фотографії сім’ї. Туди Гайдемарі також поклала прапор України, емблеми своєї школи і Пласту, членкинею якого вона була у дитинстві в США.

Вчитися і вірити в себе

Гайдемарі каже, що Україна має дуже потужну космічну історію, адже ще за Радянських часів багато компонентів ракет і космічних станцій конструювали і будували в Україні. На її думку, для України важливо продовжувати цю традицію: не тільки, щоб літати у космос і досліджувати його, а й щоб утримувати цей величезний космічний потенціал. Нехай Україна не запускає власні ракети із власного космодрому, але співробітництво з різними космічними компаніями та агентствами світу продовжується, адже наша країна, як підрядник, постачає різні компоненти для іноземних замовників.

Молодим українським науковцям Гайдемарі радить багато навчатися, вивчати в університетах складні науки, наприклад, астрофізику, інженерію.

«Світове співробітництво настільки широке, що вас обов’язково помітять, якщо ви спеціаліст і технічно компетентна людина. І ви станете частиною глобальної програми», — говорить вона.

Читайте також: Just Уляна. Чому ми повинні вміти малювати чорні лінії на вітражному склі

Також Гайдемарі зазначає, що жінкам у технічних галузях стало легше досягати успіху, хоч дискримінація частково все ще є.

«Хочу сказати жінкам: вірте у себе. Знайте, що ви можете це зробити. Ніде не написано, що жінка не може бути інженером. Вірте у себе і надихайте інших», — каже астронавтка.

Довідка

Гайдемарі Стефанишин-Пайпер — американська астронавтка українського походження. Загалом провела у космосі 27 днів і 15 годин. До групи астронавтів NASA прийнята 1996 року. Полетіла в космос у складі екіпажу 2006 року. Є членкинею Американського товариства інженерів-механіків. У дитинстві також була членкинею Пласту в США.

Серед нагород та відзнак — Орден Княгині Ольги ІІІ ступеня, медалі Navy Commendation Medal (двократно), Navy Achievement Medal (двократно) та Meritorious Service Medal. Лауреатка Всеукраїнської премії «Жінка ІІІ тисячоліття» в номінації «Знакова постать».

Наталія Лазарович

Фото: Вікіпедія, archive.org, whidbeytv.com

Головне фото: artsandculture.google.com

Цей медіа-продукт створено TvoeMisto.tv за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст продукту належить виключно TvoeMisto.tv і не завжди відображає погляди USAID або Уряду США. Відтворення та використання будь-якої частини цього продукту в будь-якому форматі, в тому числі графічному та електронному, копіювання або використання у будь-який інший спосіб без відповідного посилання на оригінальне джерело та письмової згоди редакції TvoeMisto.tv заборонено.

This media product was produced by TvoeMisto.tv with the support of the United States Agency for International Development (USAID). The product content is solely TvoeMisto.tv and does not necessarily reflect the views of USAID or the US Government. Reproduction and use of any part of this product in any format, including graphic, electronic, copying or use in any other way without the corresponding reference to the original source and written approval from TvoeMisto.tv, shall be prohibited.

Що б ви робили, якби не боялись