Фото: David Marcu
«Вловити» літо. Як зміна клімату впливає на погоду у Львові
Погода цього літа у Львові змінюється не те, щоб щодня, а кілька разів на день. Спека переходить у прохолодний день, а вечірня гроза з поваленими деревами – у сонячний спекотний ранок. То чому ж у Львові така мінлива погода, чого далі чекати від зміни клімату і чи готові міста до цього адаптуватися Тvoemisto.tv розпитало в експрес-інтерв’ю керівницю кліматичного відділу ГО «Екодія» Євгенію Засядько.
Кожного сезону відбуваються аномалії
Клімат в Україні, і у Львові зокрема, змінюється на очах. Цього року літо у Львові дуже мінливе – спека разом із грозами. Вранці сонце, ввечері дощ. Із чим це пов’язано?
Саме зміна клімату створює цю непередбачуваність. Через діяльність людини зростає середня глобальна температура, яка викликає зміни у кліматі – у нас кожного сезону відбуваються аномалії. Починаючи із зими, коли по країні зовсім не було снігу, продовжуючи теплою весною, що змінилася на холодну, і на мокрий сніг у травні у Львові.
Це відбувається через те, що з початку 1880-го року почали спалювати викопне паливо, яке тисячу років накопичувало у собі парникові гази, насамперед діоксид вуглецю (СО2). Відповідно всі ці гази викидаються в атмосферу, що створює парниковий ефект та призводить до нагрівання планети. Але не треба думати, що це глобальне потепління, як його раніше називали. Бо глобальна температура росте, але вона не росте всюди однаково. На полюсах це відбувається швидше, і насправді в Україні вона швидше росте, ніж в деяких інших країнах. Але це зовсім не означає що в Україні не буде зими, наприклад. Тому почали використовувати термін «зміна клімату». З доіндустріального періоду температура зросла всього лише на один градус, але ми можемо згадати організм людини, коли у нас 37,6 – людина зовсім себе по-іншому відчуває.
Через зміну клімату науковці кажуть, що до 2100 року ми втратимо майже половину жителів землі – рослин, тварин, морських жителів, тому що вони не встигають адаптуватися до таких швидких змін. Тож частина просто зникне.
Чи якось наклався цей вплив зміни клімату на повені, які пройшлися Західною Україною?
Тут якраз можна говорити про комплекс чинників, тому що тут не велася правильна політика і не проводилася адаптація та попередження потенційних ризиків, хоча про них знали. Зокрема, у Карпатах відбувається вирубка дерев. Вона має бути, але окремими деревами, а не великими площами, коли залишилися голі території. Бо дерева, трави затримують воду, в іншому випадку це призводить до затоплення Західної України.
До речі, у мережі колишній голова держекоінспекції виклав відео, коли в одному боксі була земля із якимось культурами, а в сусідній гола земля без рослинності. То там де зелень, вода затримувалася, а де гола земля, вона витікала.
Через зміну клімату у Львові за кілька годин випадає місячна норма дощів
У Львові також є проблеми, коли через зміну клімату за декілька годин випадає місячна норма дощів. Міста не адаптовані до цього. Каналізації застарілі. Переважно території заасфальтовані. Немає природного покриття і це не дає можливості, щоб вода потрапляла у підземні ґрунтові води. Все тече потоком по асфальтній дорозі, тому у таких містах важливо, щоб було якомога більше природних покриттів, які могли б акумулювати у себе цю воду.
Є ще одна сторона. Коли є велика температура на вулиці, то доведено, що у містах, де є більше зелених насаджень, температура може відрізнятися до 5-ти градусів від тої території, де асфальт. Зелені насадження допомагають охолоджувати територію.
Чи ви аналізували, як міста України адаптовуються до цих змін клімату?
Ми аналізували європейські країни. Зокрема, зараз Париж дуже активно намагається адаптуватися. Після виходу з економічної кризи та Covid-19, вони вклали чимало коштів у будівництво велосипедних доріжок, зробивши вибір в сторону іншого транспорту, який не погіршує якості повітря.
У Львові хороша практика використання фонтанчиків, які допомагають освіжитися, знизити температуру. На тих територіях, де дуже спекотна погода, такі фонтани допомагатимуть.
Але такі програми потрібно розробляти індивідуально для кожного міста. Потрібно проводити дослідження, які саме дерева висаджувати – які б не згорали або не замерзали взимку, щоб у них крони були широкі і вони створювали більші тіні влітку. Зараз, наскільки знаю, таких програм немає, але міністерство енергетики та захисту довкілля України направляло листа, аби області розробляли регіональні стратегії розвитку, які включали би адаптацію міст до змін клімату і відповідали на питання, як розвивати ці території.
Літо може закінчитися наступного тижня?
Якщо повернутися до літа, чи можна очікувати, що воно буде довшим, оскільки червень був дощовим?
Я не можу сказати, чи літо буде довшим, але науковці говорять, що підняття температури на 1 градус призводить до збільшення тривалості вегетаційного періоду на 10 днів, час, протягом якого рослина росте та розвивається.
У нас в середньому глобально температура піднялася на плюс один градус, кількість теплих днів зросла, але я не можу сказати, що літо буде довшим. Бо воно може закінчитися і наступного тижня, або мати не +30, як зазвичай, а триматися на рівні +20. Минулого року у нас кожних два тижні змінювалася погода, то +15, то +30. Це дуже негативно впливає на здоров’я людей, особливо тих, у кого є проблеми з артеріальним тиском, бо вони сильно реагують на такі різкі зміни та люди похилого віку.
То чого можна очікувати від змін клімату упродовж наступних років?
В Україні незабаром мають розробити національну стратегію. Спільно зі Світовим банком проведуть оцінку, як зміна клімату впливатиме на Україну в майбутньому. Сподіваємось, що вкінці цього року чи на початку наступного її опублікують. Це будуть перші такі дані.
Єдине дослідження, яке робила наша організація з науковцями, стосувалося рівня моря. Якщо глобальна температура підніметься до кінця сторіччя до +4, а за цим сценарієм зараз рухається світ, то прибережна територія Україна може піти під воду – це більше мільйона гектарів, більше 500 населених пунктів. Одеса може бути затопленою на 25%, і всі прибережні міста частково або повністю будуть затоплені.
Якщо розроблять національну стратегію з адаптації – можна буде краще розуміти, що потрібно втілювати в країні та містах, щоби належним чином адаптуватися. Але також важливо мати індивідуальні програми для кожного регіону та обирати заходи з адаптації ідивідуально.
Де в Україні найбільше потеплішало?
Центральна геофізична обсерваторія вчора, 8 липня, оприлюднила дані про те, яким є глобальне потепління в Україні. Найбільше за останнє 30-річчя потеплішало у Чернігові та Києві — на 1,6°С, а найменше — в Ужгороді — на 0,9°С. У Львові температура зросла на +1,4°С.
Щодо опадів, то їхня кількість зменшилась, а якщо враховувати збільшення випаровування через зростання температури повітря, то дефіцит зволоження України зростає, зазначають в обсерваторії.
Дані Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського за 8 липня
Всесвітня метеорологічна організація вважає потепління за 30 років близьким до 1°С. Як свідчать дані українських гідрометеорологів, темпи глобального потепління в Україні загалом швидші, ніж у світі.
Христина Гоголь
Фото: DW, Українська правда, Апостроф
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня