Ще наприкінці минулого тижня Тарас Жеребецький був у Львові, зустрічався з родиною, друзями та колегами, збирав усе необхідне на передову, а вже у понеділок, 18 липня, його не стало. Загинув Герой поблизу Лисичанська від вибуху ворожої міни, коли витягав поранених – «трьохсотих». Без сина, чоловіка, батька і брата залишилися батьки, дружина, двоє дітей та рідна сестра. У вересні йому мало виповнитися 35 років…

Тарас Жеребецький у 2014 і 2015 роках воював на сході України в складі 80-ої бригади. Був на Луганщині, захищав аеропорт. Після демобілізації хотів продовжити військову службу, уже контрактником. На початку повномасштабної війни без вагань та сумніву знову пішов захищати Україну. В одному зі своїх останніх дописів на фейсбуці Тарас зазначив: «У нас більше не може бути дискусій про двомовність, братерство чи хороших росіян. Сьогодні ми повинні пам’ятати, що в нас одна мова, одна армія, одна країна і один ворог. І лише усвідомивши це, ми будемо здатні його здолати. Бо боротьба наша триває на всіх фронтах».

Читайте також: «Той, хто вмів літати». Спогади про Героя Артемія Димида

«Дуже добрий, щирий, завжди з усмішкою на обличчі. Позитивчик на всі сто. Таким я знала Тарасика в школі. Але іншим побачила його після 2014 року. На початку АТО він пішов захищати нашу землю від рашистської навали. Пройшов Іловайський котел і став дещо іншим. Змінився його погляд – став глибоким, задумливим. І безтурботна усмішка, яка колись сяяла повсякчас, кудись зникла. Зате з’явився козацький оселедець і невимовно сильний дух, дух воїна і щирого патріота рідної землі. Воїн світла, подумала я тоді. Бо світло з його очей нікуди не зникло, він світився ідеями побудови нової вільної України. І коли москальська орда знову полізла на нашу землю, він без вагань узяв до рук зброю і пішов захищати свою родину, свою Україну, кожного з нас», – написала про Тараса однокласниця Інна Корчик.

Мужній, відважний, амбітний, упертий в позитивному значенні цього слова, дуже оптимістичний, справжня душа великої родини, будь-якої компанії та справжній патріот своєї країни – так про Тараса Жеребецького Тvoemisto.tv відгукується його троюрідна сестра Галина Чоп.

Читайте також: «Захищав людей у маршрутці й на вулиці». Спогади про оператора і воїна Юрія Олійника

Зараз вона із сім’єю живе у Швейцарії, але родичалися з дитинства. Каже, що в них велика родина, багато хто досі живе у Сокальському районі. В Тараса було патріотичне виховання. Любов до країни, відважність та прагнення справедливості йому прищепив дід, родичі якого були воїнами УПА.

«Тарас змалечку любив слухати дідові історії про повстанців і сам обрав шлях Героя. Без свого діда Тарас не був би там, де мав бути. Не був би таким, яким був», – каже Галина Чоп.

Жінка пригадує, як у 2014 році почалася війна, то Тарас перший пішов до військкомату, зголосився воювати. Зачіску у вигляді оселедця він зробив на честь побратима, який загинув під час АТО.

«Пам’ятаю, як у 2015 році він приїхав на Різдво і був дуже засмучений через смерть побратима. А взагалі Тарас у житті був великим оптимістом, душею компанії, любив жартувати, усім був другом і колегою. Це людина, яка ніколи не падала духом. Умів смачно готувати, не раз для родичів на весілля організовував неймовірні столи з наїдками із гарбуза та м’ясними нарізками. Також любив приймати гостей, а ще співати і танцювати. На весіллях Тарас був як вихор, не було такої забави, щоби він не перетанцював зі всіма польку. У ньому було дуже багато життя», – веде далі співрозмовниця.

Після демобілізації Тарасові було важкувато адаптовуватися до мирного життя, але підтримка сім’ї, робота, а згодом громадська й політична діяльність поступово вносили позитивні зміни.

І коли 24 лютого почалася повномасштабна війна, він знову, не задумуючись, пішов у військкомат, зідзвонився з побратимами і поїхав у зону бойових дій.

Галина Чоп востаннє бачилася з братом ще восени 2021 року – за три місяці до вторгнення. Каже, багато про що говорили, особливо про плани на майбутнє. Коли Тарас був на сході, Галина завжди була на зв’язку з його мамою, яка завжди розповідала, як там Тарас.

Львівська депутатка Ольга Березюк із Тарасом Жеребецьким була знайома майже рік, але каже, що втратила дуже близьку людину.

«Я багато знайомих втратила на війні, але Тарас для мене найбільша втрата», – каже вона про колегу, депутата районної ради Тараса Жеребецького.

Як і сестра, Ольга Березюк розповідає, що він був професійним безстрашним воїном, який не лише ніколи не скиглив, не жалівся, а й умів підтримати.

«Те, що він пішов воювати 24 лютого, не дивно. Ще до початку повномасштабної війни Тарас наголошував, що як тільки прийде росіянин, він відразу візьме зброю і піде захищати країну. Так і сталося: вже 24 лютого він був у віськкоматі», – згадує Ольга Березюк.

Депутатка каже, що кілька тижнів тому Тарас зателефонував їй і попросив зібрати гроші для купівлі на передову автомобіля, адже попередній підірвався і згорів. Так у соцмережах Ольга Березюк розпочала акцію під назвою «7 днів на пікап для ЗСУ». Необхідну суму вдалося зібрати за один день! Машину не лише швидко придбали в Литві, а й пофарбували і вручили Тарасові особисто, коли він приїхав до Львова.

«Із Тарасом ми бачилися у Львові буквально минулої суботи. Минулого тижня він навіть заскочив у наш офіс, де саме тривала нарада. Це був великий сюрприз. За ті кілька днів, які він провів тут, встиг побачитися з усіма – родиною, колегами, друзями, кумами, батьками. Пригадую, коли їхав на передову, я йому сказала: «Обіцяй, що будеш обережний!», на що він відповів: «Буду», – каже вона.

Тарас мав чудове почуття гумору. На кожне свято любив приносити в офіс жінкам і дівчатам подарунки – квіти, цукерки. А ще часто носив жовтий светр, з якого всі кепкували. Та він не зважав на це, пояснюючи, що «цей светр з 11-го класу».

 

«Він був надзвичайно добрим хлопцем. І хоча пройшов війну, залишався дотепним і справжнім другом. До нього можна було повернутися спиною, не боячись, що отримаєш ніж у спину. Ніколи в житті!» – наголошує Ольга Березюк.

Прощання з Героєм Тарасом Жеребецьким відбудеться сьогодні, 21 липня, у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла, на вул. Театральна, 11, о 15:00 год. Чин поховання відбудеться на Личаківському кладовищі о 16:00 год. вул. Мечникова.

Підтримати дружину та дітей Героя Тараса Жеребецького можна за реквізитами:

Приват Банк 4149 4991 2912 3350

Monobank 4441114401458284

На ім’я – Олеся Жеребецька.

Ольга Шведа

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.