Фото: Главком
Вражені Covid-19 легені помітні неозброєним оком. Патологоанатом про те, що показує розтин інфікованих
В обласне патологоанатомічне бюро привозять померлих у 1-й і 8-й міських лікарнях Львова, в обласній інфекційній лікарні та у госпіталі ветеранів війни у Винниках.
За час пандемії тут провели близько 60 розтинів померлих унаслідок коронавірусної інфекції – діагноз був підтверджений лабораторно. Хоча, говорить патологоанатом Юрій Бісярін, надійність ПЛР-реакції – від 63 до 70%, тож про кількість померлих унаслідок коронавірусу тут говорять із певною імовірністю.
В яких умовах працюють патологоанатоми
Лікар-патологоанатом Дмитро Бондарєв зараз у відпустці, але все рівно приходить в бюро, тому що роботи багато. Окрім бюро, він працює у госпіталі ветеранів війни у Винниках. Оскільки працює на дві ставки, то робочий день триває з 9:00 до 19:00. У травні, розповідає Дмитро Бондарєв, він провів 28 розтинів померлих у Винниках, половина з них мали підтверджений діагноз Covid-19. Ще 5-6 розтинів він провів в обласному патологоанатомічному бюро.
Дмитро Бондарєв каже, що бачив нашумілі у травні фото АР про роботу патологоанатомів у Чернівцях. У Львові, за його словами, лікарі працюють в належних умовах і повністю забезпечені захистом. Хоча не думає, що він має бути аж таким.
Читайте також: «Нам 12 годин шукали місце у лікарні». Історія пацієнта з підозрою на коронавірус
«Я вважаю, що неможливо від покійника заразитись коронавірусом, але оскільки є такі правила, спущені до нас документи, то ми маємо їх дотримуватись», – каже лікар.
Його старший колега Юрій Бісярін говорить, що коронавірус – звичайна інфекція, що потребує певних заходів безпеки під час роботи патологоанатома, але заразитись від померлого – неможливо. Тому, додає він, паніка, що виникає подекуди у селах, коли ховають померлих від коронавірусу, безпідставна.
«Віруси – просто складні молекули, вони не живі, з нашої, людської, точки зору. Наші клітини, коли у них потрапляють ці молекули, починають їх розмножувати. Коли молекул стає багато, вони виходять, руйнуючи клітину. У вірусів немає жодних моторчиків, вони не літають, не повзають», – пояснює простою мовою Юрій Бісярін.
Коли людина дихає, пчихає, розмовляє, продовжує патологоанатом, то віруси, що утворились в дихальних шляхах, потрапляють у повітря, інша людина вдихає цей аерозоль і віруси потрапляють вже у її дихальні шляхи. Так відбувається інфікування.
«Померлі люди не дихають, не пчихають і не розмовляють, тому інфікуватися від них украй важко. Але, тим не менше, потрібні певні методи захисту. Ми їх маємо і їх використовуємо», – каже Юрій Бісярін.
Також Юрій Бісярін ставить під сумнів контактне зараження, адже віруси, говорить він, неспроможні подолати бар’єр шкіри.
«У тілах померлих віруси деактивуються, думаю, протягом доби. Тому інфікуватись від померлих украй важко», – додає він.
Дмитро Бондарєв розповідає, що розтин одного померлого з коронавірусною інфекцією або підозрою на неї, триває близько 1,5 годин, але може і довше – це залежить від комплекції людини. За день може бути і 3-4 розтини. Велику частку робочого займає захисне екіпірування.
Читайте також: «Серпень – це запізно». Які проблеми виникли у лікуванні раку на карантині
«Перед тим, як привезти нам тіла, їх дезінфікують, доставляють в спеціальних мішках. Ми розтинаємо, потім тіло знезаражуємо і знову кладемо в спеціальний мішок і віддаємо родичам. З родичами, звичайно, важко, але правила є правила. Після розтину ми обробляємо приміщення хлоровмісними засобами, а себе – спиртовмісними засобами, пошарово знімаємо захист – дві пари рукавиць, халат, фартух тощо», – описує Дмитро Бондарєв свою роботу.
Як вірус впливає на організм людини
Коронавірусна інфекція, розповідає патологоанатом, вражає легені – зміни помітно неозброєним оком.
«Легеня велика і щільна, такого, я би сказав, кольору гнилої малини, з ділянками сіро-рожевого кольору. Коли її розрізаєш, це як… Важко знайти коректне порівняння. Вона дуже щільна і з неї стікає велика кількість пінистої рожевої рідини», – каже Дмитро Бондарєв.
Якщо є підозра на коронавірусну хворобу і немає прижиттєвого ПЛР-аналізу, то лікар-патологоанатом обов’язково відбирає тканину легень, трахеї і бронхів на вірусологічне дослідження у лабораторний центр. Так само роблять, коли підозра виникає вже під час розтину. Також роблять рутинне гістологічне дослідження під мікроскопом, за потреби – біохімічний аналіз.
Трохи науки
Юрій Бісярін пояснює, що таке пневмонія, яка виникає у важких хворих на Covid-19.
«Пневмонія – це більш побутове визначення. Насправді віруси викликають дифузне молекулярне пошкодження – респіраторний дистрес-синдром: легені збільшені у розмірах, ущільнені, малоповітряні, надто ґідратовані. При коронавірусній інфекції виникає надмірна відповідь – медіаторний шторм, тобто виділяється завелика кількість цитокінів – це такі захисні молекули. І вони пошкоджують ендотеліальні клітини судин, що у деяких випадках призводить до тромбоутворення в легеневих артеріях», – розповідає медик. (Ендотелій – внутрішній шар клітин, що вистилає кровоносні судини – ред.)
Читайте також: «У нас дефіцит всіх груп крові». Як працює центр служби крові у Львові під час карантину
У соцмережах почали поширювати інформацію про те, що при коронавірусі допомагають препарати, які розріджують кров. Утім, говорить Юрій Бісярін, це не так, адже зміни відбуваються не в крові, а у клітинах судин.
Пацієнтка померла через два місяці після одужання
Практично усі померлі унаслідок коронавірусної інфекції мали супутні захворювання, найчастіше – серцево-судинні проблеми та цукровий діабет.
Супутні захворювання, говорить Юрій Бісярін, призводять до того, що людина хворіє на Covid-19 у важчій формі.
«Тобто вони вмирають від важкої форми коронавірусної інфекції. Людина з цукровим діабетом, яка, наприклад, має інфаркт міокарда, переноситиме його важче, ніж людина без діабету, і матиме набагато вищий ризик смерті», – пояснює медик.
Юрій Бісярін додає, що будь-яка хвороба має свої прояви і ускладнення. Так само і коронавірусна інфекція.
«Є виразкова хвороба шлунку. Її прояв – хронічні виразки шлунку. Від виразки померти не можна. Але виразка може призвести до кровотечі, що викличе анемію, яка стане причиною смерті – це ускладнення. При коронавірусі розвивається дифузне альвеолярне пошкодження легень – це прояв хвороби. Якщо приєднується вторинна інфекція і виникає гнійна пневмонія – це буде ускладнення», – пояснює він.
Окрім того, при важкій формі коронавірусної хвороби до ускладнень у вигляді пневмосклерозу може призвести інтенсивне лікування.
«Днями я дивився мікроскопічні препарати жінки, яка померла через два місяці після інфікування. Її інтенсивно лікували і від коронавірусу вилікували, його зараз немає. Але легені під час хвороби були настільки змінені, що до нормальної функції дихання і кровообігу не повернулись. Вона померла від пневмосклерозу», – говорить медик.
Також він наводить у приклад і США, де деякі люди, яких вилікували від коронавірусу за допомогою апаратів штучної вентиляції легень, згодом почали помирати від ниркової недостатності.
«Це типове ускладнення. Епітелій ниркових канальців уражався не вірусами, а медіаторами – цитокінами, які під час хвороби виділялись», – каже Юрій Бісярін.
Він додає, що у гострій фазі коронавірусної хвороби від дифузного пошкодження альвеол легень вмирає таки багато людей – не всі доживають до ускладнень. Зрештою, так само буває і при грипі.
Смертність
Юрій Бісярін каже, що по світу смертність від коронавірусу становить близько 3%. Утім, порівняти її з чимось важко.
«Є багато типів грипу, кожен має свою летальність, тому незрозуміло, з чим і що порівняти», – говорить він.
Та, коли понад 10 років тому у Львівській області була епідемія «свинячого» грипу, за місяць у патологоанатомічному бюро та по області провели 115 розтинів померлих від нього. Зараз же – близько 70 по області за три місяці.
«У 21-му столітті це вже третя епідемія коронавірусу – були SARS і MERS. Раніше коронавіруси вражали лише тварин, а тепер змінились і вражають і тварин, і людей. SARS і MERS відрізнялись від сьогоднішнього коронавірусу більшою летальністю – вона становила понад 20%. Але нинішній більш стійкий у зовнішньому середовищі – це погано. Тому перші дві епідемії були обмежені арабськими та азійськими країнами, а третя досить швидко стала пандемією», – говорить Юрій Бісярін.
Читайте також: Чи є місця для хворих на коронавірус у лікарнях Львова
Медик вважає, що перші дві епідемії закінчились, коли змінились люди – коли перехворіло багато з них, то з’явився імунітет. Так має бути і з сьогоднішнім коронавірусом. Окрім того, варто сподіватись на винайдення вакцини від коронавірусу, що ще більше пригальмує його розповсюдження.
«Раніше чи пізніше ця епідемія закінчиться. Частина людей загине, частина – буде мати важкі ускладнення, через які вони будуть вмирати через місяці і роки після перенесеного захворювання, але більшість – одужає», – підсумовує Юрій Бісярін.
Олександра Бодняк
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» – це медіа, якому справді можна довіряти.
Якщо Вам подобається те, що ми робимо – долучайтеся до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!
Що отримають члени спільноти Tvoemisto.tv:
- ексклюзивні e-mail розсилки
- доступ на спеціальні закриті події для Спільноти
- можливість голосувати за теми матеріалів та публічних дискусій, які планує редакція
- можливість стати експертом «Твого Міста»
- ексклюзивне друковане видання з доставкою додому/в офіс (щодвамісяці)
- у майбутньому – знижки у мережі партнерів «Твого Міста».
Підтримати Tvoemisto.tv можна за посиланням.
Вибір Твого міста
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня
- «У Волинській трагедії немає одного винного»
- Чи збільшились на Львівщині випадки кишкових інфекцій і що краще їсти влітку