Фото: Дарія Кучер

Фото: Дарія Кучер

Історія вулиці, яка з'явилася раніше, ніж Львів. Екскурсія із Радковцем

7870 0
Тvoemisto.tv розповідає про одну з найдовших і найдавніших вулиць Львова, яка починається практично у центрі міста, а завершується на околицях – вулицю Богдана Хмельницького.

Вулиця Богдана Хмельницького, за словами професійного екскурсовода Петра Радковця, зְ’явилася раніше, ніж сам Львів, і була заселена задовго до того, як сюди прийшов князь Лев і місто почало називатися Львовом.

Загалом є дві версії назви поселення, яке там мешкало. Перша – поселення називалося Полтва, оскільки знаходилося на березі однойменної річки. Друга назва цікавіша. Раніше на місці цієї вулиці була велика німецька громада, поселення називалося Глиняна гора, що у перекладі з німецької означає Лемберг.

Теперішня територія вулиці Богдана Хмельницького була не просто вулицею, а дорогою, на якій були укріплені ворота, що мали браму і хвіртку. У браму можна було заїхати возом і конем, а у хвіртку – лише зайти.

Читайте також: Територія, де нині є ринок «Добробут», має бути музеєфікована

У ХІІІ ст. місто було дерев’яним, а вже згодом його почали будувати кам’яним. Місто у сучасному розумінні перетворюється на передмістя, яке вже не укріплене і не так густо заселене міщанами.

У районі, де пролягає вулиця Б. Хмельницького, жили не дуже престижні і багаті люди. Здебільшого мешкали ремісники, робітники та люди, які шукали підзаробіток.

«Активне заселення цього району було завжди і ніколи не припинялося. Але район ніколи не був багатим. До міста часто приїжджали купці з цілого світу, які торгували. Але оскільки вони мали свою валюту, а у нас була власна, то прямо на торговельних площах були спеціальні лавочки, де сідав міняйло. Така лавка називається банк», – каже Петро Радковець.

Униз по вулиці Богдана Хмельницького можна було спуститися на берег річки Полтви.

Площу Старий Ринок, яка прилягає до вулиці Б. Хмельницького, почали забудовувати аж у ХІХ ст.

«У XVIII – на початку ХІХ століттях тут була велика концентрація іудейського населення та цілий ряд синагог, але, на жаль, всі вони були знищені. Одна з них саме була на площі Старий Ринок», – розповідає Петро Радковець.

За його словами, синагога була кругла, що трапляється рідко.

На самій вулиці Богдана Хмельницького та поблизу, на площі Старий Ринок, розташовані найдавніші пам’ятки – костел Іоана Хрестителя та Церква Святого Миколая.

Читайте також: У Львові почали демонтувати частину ринку «Добробут». Фото

«Церква Святого Миколая – один з найдавніших пам’ятків історії Львова. На жаль, храм у первісному вигляді не зберігся, лише його вівтарна частина. У самому просторі церкви могли знаходитися лише чоловіки, а жінки стояти лише при дверях. Унікальним у церкві є бабинець – простір між дверима і основним просторем, який, до речі, також зберігся. Також є тут давній іконостас», – додає екскурсовод.

За словами Петра Радковця, вулиця, яка зараз є Смерековою, насправді у ХІІІ ст. мала назву Під брамкою, адже виводила під браму княжого замку.

Також багато львів’ян не знають, що у Львові за часів князя Данила і Лева замок був не там, де телевежа, а на іншій горі – на місці, де зараз дитячий майданчик і невисокий пагорб.

«Практично цей пагорб – це рештки гори. А там, де будиночок садівника і підйом від школи №19 – не було дороги, а провалля. Коли у ХІХ ст. робили знищення високого замку, то меншу гору зсипали і все перемішали», – каже він.

Є на вулиці Б. Хмельницького цікаве роздоріжжя. Під час ІІ світової війни там стояли ворота до львівського гето. Цікаво те, що по вулиці Замарстинівській йшла лінія трамвая, отож під час війни пішки люди не мали права пересікати територію гето, лише трамваєм. Як ні – доводилося далеко обходити.

Ще одна пам’ятка на цій вулиці – церква Святого Онуфрія і монастир Василіян. На жаль, у радянський час він був не діючий, а лише перетворений на Музей Івана Федорова. Також тут був цвинтар, де й був похований сам Іван Федоров.

«У XVIII ст. австрійська влада наказала, щоб всі цвинтарі на території Львова ліквідували. Відтак, рештки Івана Федорова ексгумували, перенесли до церкви і вмурували у плиту. Пізніше, коли перебудовували церкву, цю плиту забрали і вона тріснула. Де зараз знаходиться плита – не відомо», – коментує екскурсовод.

Також по вул. Б. Хмельницького можна вийти до лінії львівської залізниці. Вона датується 1861 роком, коли сюди з Перемишля приїхав перший потяг.

Ближче до Підзамче була татарська мечеть.

Є на вулиці й схили Високого замку, де знайшли підземний вхід, який вів від підніжжя княжого замку до району Підзамче.

Цікаву історію має також підземний перехід, що тут знаходиться. Раніше його використовували як бомбосховище, адже перехід мав потужне перекриття, вентиляційні шахти. Входи тут закривалися і перехід ставав хорошим місцем для укриття.

Читайте також: У Львові в підвалі будинку знайшли імовірні рештки млина XIII століття

Пам’яткою ХІІІ ст. є також церква святої Параскеви П'ятниці. Храм грунтовно перебудували у XVII ст, його профінансував сват Б. Хмельницького Василь Лупов – господар землі молдавської. Про це свідчить напис на плиті, яку вмурували бічний фасад церкви.

Раніше вулицю Богдана Хмельницького повністю розбудували, а тепер відреконструювали. Ремонтні роботи на вул. Хмельницького виконувала фірма «Онур Конструкціон Інтернешнл» за 175,4 млн грн.

Ольга Шведа

Фото і відео Дар'ї Кучер

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Локації Твого міста

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!