Виграти і чекати. Чому втілення проектів Громадського бюджету розтягується на роки

3770 0
Нещодавно у Львові розпочався третій сезон голосувань за проекти Громадського бюджету міста. До 15 вересня містяни мають змогу подавати свої пропозиції щодо благоустрою міста, а після цього, шляхом голосування визначити, який проект реалізують наступного року. Tvoemisto.tv дізналось у керівника відділу громадського партнерства Ореста Файфурки про те, як реалізовують попередні проекти громадського бюджету, чому реалізація деяких затримується та чим громадський бюджет Львова відрізняється від інших міст.

У першій рік існування громадського бюджету – 2016, на реалізацію проектів у Львові виділили 16 млн гривень. Наступного року сума зросла до 25,5 млн грн. Цього року на реалізацію проектів-переможців передбачають щонайменше 23 млн гривень, але депутати міської ради можуть скорегувати цю суму у більшу сторону. Водночас в Києві цього року на реалізацію проектів виділили 150 млн гривень.

У 2016 році з 250 проектів 67 стали переможцями. 47 з них реалізували у 2017 році, п’ять проектів – цьогоріч, а ще 13 перебувають на стадії виконання. У 2017 році проектів переможців було 38, з них поки що реалізували лише п’ять, а по двох є затримки у графіку. 31 проект перебуває в процесі реалізації.

«У 2016 році ми мали перші труднощі, бо це був фактично пілотний проект – не завжди добре складались кошториси, не добре була проведена оцінка. На жаль, є два проекти, які так і не вдалось реалізувати. По одному з них була проблема з земельною ділянкою на Рясному. Справа зараз перебуває у суді. Інший проект – пандус в Національний музей імені Андрея Шептицького. Як виявилось, музею пандус такого типу не підходить. Хоча там цікава ситуація, бо це ніби територія до музею – міська земля, але погодження музею таки треба», – зазначив Орест Файфурка.

За його словами, причини затримок зазвичай тотожні для всіх проектів – неправильно сформована проектно-кошторисна документація, довга експертна оцінка, труднощі з визначенням підрядників на Prozorro.

«По частині проектів ми мусили оголошувати тендери два чи три рази, аж поки не знаходили підрядників», – додав Орест Файфурка.

Читайте також: Громадський бюджет Львова: як виправити хиби і досягти більшого?

Бувають у форс-мажорні ситуації, коли в процесі реалізації якогось проекту з’ясовується, що потрібен дренаж земельної ділянки, а це в свою чергу дещо затримує початок робіт та потребує додаткових коштів.

Кожен сезон громадського бюджету триває фактично два роки. У перший рік мерія збирає і відбирає заявки від мешканців, за які потім голосують львів’яни. Сесія міської ради затверджує бюджет і наступного року проекти реалізовують. Однак такі великі проекти, як, наприклад, Замарстинівський парк стали перехідними, і їх реалізовують кілька років. За задумом авторів, на ремонт центральної алеї та прилеглих територій потрібно 2,7 млн гривень. Однак на практиці, капітальний ремонт парку обійдеться бюджету міста у майже 8 млн гривень.

«Бувають випадки, коли реалізований проект трохи відрізняється від того, що планували собі автори. Наприклад підрядник привозить плитку іншого кольору, ніж планували автори. Тоді автори та підрядник зустрічаються обговорюють і домовляються. Зараз ми просимо виконавчі органи влади частіше залучати авторів у процес реалізації проекту», – зазначив чиновник.

Читайте також: Конкурс громадського бюджету не має бути битвою шкіл та дитсадків

Після досвіду минулих років, громадський бюджет-2018 зазнав змін у частині поділу проектів. Тепер місто передбачило квоту не менше 40% проекти не освітньої сфери.

«Ми розуміли, що школи мають кращі можливості для мобілізаціях людей, які можуть проголосувати. Але у Галицькому районі, наприклад, зазвичай найчастіше перемагають не освітні проекти».

Найактивнішим районом Львова є Шевченківський. Саме там, за словами Ореста Файфурки, найбільше подають проектів та найбільше голосуючих. 

Загалом у перший рік існування бюджету участі, за його проекти проголосувало 23 000 львів’ян, які віддали 27 000 голосів – адже один мешканець має право голосувати за один малий та один великий проект. У 2017-му 72 000 львів’ян віддали 100 000 голосів.  За показником залученості мешканців до голосування Львів – на першому місту в Україні. 

Читайте також: Перемагають згуртовані. Як виграти конкурс громадського бюджету

Під час розробки механізму бюджету участі, Львів брав приклад з польського Любліна та опрацьовував досвід українських міст, де вже працював громадський бюджет – Чернівці, Полтава, Чернігів.
 

«Головна наша відмінність від Польщі у тому, що в нас лише інфраструктурні проекти», – розповідає Орест Файфурка. «У поляків та в окремих містах України є можливість подати ще подієві проекти – конкурси, концерти, виставки і так далі. Також в Польщі проекти подають весною, а у нас восени. Ми від цього відмовились, бо виходить великий розрив між подачею і реалізацією. Тут важливу роль відіграє фактор росту цін. Крім цього, в Польщі і деяких українських містах  голосування може проходити в паперовому вигляді, а в нас електронне – щоб ніхто не міг сфальсифікувати результати»

Зараз, за його словами, ведуть розмови, що зафіксувати механізм громадського бюджету на законодавчому рівні, але це повинно бути лише рамкове визначення, бо такий процес має врегульовувати та контролювати виключно місцеве самоврядування.

Назар Притула

Ілюстрації: Марія Стахів, фонове зображення Andrii Podilnyk on Unsplash

Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.

Міські акценти

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!