Цього тижня Tvoemisto.tv пропонує поїхати відпочити у Жовкву та Крехівський монастир. Дізнайтеся, чому Жовкву називають ідеальним містом, де можна знайти саджанці дуба та як поспілкуватися з монахами у Крехові.

Відчути гармонію

Від Львова до Жовкви їхати недалеко – 30 км, приблизно 40 хвилин. І перше, що впадає в очі у цьому містечку – велика центральна площа. Кажуть, Жовкву збудували як людський організм і розгледіти це можна з висоти. Вмикаємо уяву: замок – це голова, площа – легені, два храми – двокамерне серце і чотири брами як руки та ноги. Саме тому місто називають ідеальним – поселення людини у соціальному та архітектурному балансі, гармонія з природою.

Цікаво, що спочатку місце називалося Винники, а вже Жовкву спорудив воєвода Станіслав Жолкевский на околицях території. Ззовні привабливий замок тільки нещодавно почали наповнювати всередині – відновили кузню і зробили гетьманську залу з тематичними експонатами.

Читайте також: Середньовічна готика та озеро у заповідному лісі. Подорож у П'ятничани і Новий Розділ

Також у Жовкві можна відвідати музей всередині ратуші – на кожному з п’яти поверхів виставка про різні історичні періоди: про добу Жолкевського і Собеського, речі українців, поляків та євреїв, які жили у містечку, різні цікавинки – наприклад, у телефоні можна послухати голос Митрополита Андрея Шептицького. Останній поверх – про героїв АТО/ООС і вихід на оглядовий майданчик.

«Жовква ідеальна не тільки за розмірами – все близько, це місто, є вся інфраструктура. У Києві чи Львові ти їдеш зі спальника в офіс і не бачиш краси, а я ходжу через всю цю красу щодня. Ну де ще є така площа? Водночас велика і затишна», – говорить Віктор Заславський, науковий працівник КП «Туристично-інформаційний центр».

Читайте також: Кози, гончарство і риболовля. Мандрівка на вихідні у Славсько

У Жовкві зручно не тільки місцевим, а й туристам – неподалік від усіх пам’яток є невеликі кафе. Після недорогого і смачного обіду розглядати архітектуру – костел Святого Лаврентія, Василіянський монастир з церквою Серця Христового, храми, брами та велику синагогу. Останню зруйнували нацисти, а зараз її планують реставрувати і шукають для цього меценатів.

Оглядовий майданчик

Жовківська синагога

Посадити ліс

Наступна локація – ліс у Зіболках, де на вас чекатимуть саджанці дуба і сосни. Минулого року тут відбулась Всеукраїнська акція «Озеленення України», під час якої посадили 6000 дерев на ділянці лісу.

«Саджати дерева потрібно вдвох, один – робить яму, інший – ставить саджанець всередину і притримує. Так процес буде якісним і швидким», – розповідають лісівники.

Читайте також: Чорні глечики і Біла пані. Подорож у Гавареччину і Підгорецький замок

Раніше на цій ділянці вирубали ліс, тому саме її засаджують молодими деревами. До настання холодної пори саджанці ще проростають в землі. Придбати маленький дуб чи сосну можна у лісництві, там підкажуть, де його краще посадити.

Поспілкуваттись з монахами

Сакральне місце у Крехові має дуже давню історію. У цих печерах , неподалік від приміщень монастиря, жили перші монахи. Розповідають, що до них прийшов сліпий старець і своєю палицею показував їм, що де буде розташовано у майбутньому монастирі. Тепер тут великий комплекс, де живуть і моляться отці Василіяни, до яких можна завітати в гості.

На території є церква, де проводять богослужіння, та ікони, які називають чудотворними – люди приїжджають сюди з проханнями про зцілення. Також є гостьовий будиночок для тих, хто хоче довше побути біля монастиря – це можливо за добровільну пожертву. Але це не просто красиве місце – до монахів Василіян приїжджають на духовні розмови. Такі бесіди отці проводять на фірті – у затишній кімнаті.

Ігумен отець Володимир Маланюк служить у монастирі вже 17 років. Колись він не планував бути монахом, та на його життєвому шляху траплялися люди, які скеровували на дорогу до Бога.

«Коли людина приходить, не можеш одразу закидати її запитаннями. Спочатку треба вислухати, дізнатись, яку вона має потребу, що привело до нас. Важливо не просто слухати, а слухати з молитвою», – говорить отець Володимир.

Отець Володимир

Він додає, що для того, щоб прийти на розмову, не обов’язково бути вірянином греко-католицької церкви. Людина може бути навіть невіруючою, але якщо відчула потребу і прагне спокійного життя, її тут вислухають.

«Розмова не означає, що після неї ти маєш думати так, як я», – зазначає отець Володимир.

Сили для розмов з людьми священник черпає у молитві, а природа навколо допомагає відновитися. Монахи проходять спеціальну підготовку і якщо бачать глибшу проблему, навіть можуть порадити людині звернутися до фахівця.

«У нашому суспільстві ще немає такої культури, але піти до психолога чи до психотерапевта – це є нормальна річ», – каже отець Володимир.

Монастир відчинений для відвідувачів щодня з 9:00 до 20:00.

У цій подорожі можна «по-галицьки» нікуди не поспішати, насолоджуватися дрібницями довкола – у Жовкві та в Крехівському монастирі краси багато. Ці місця варто відвідати у будь-яку пору року, бо атмосфера та люди не змінюються від погоди.

Львівщина – цікава та незвідана, і вона чекає на кожного з вас.

 

Твоє місто. Твоя країна

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.