Викликайте вассерфюрера. 10 водогінних лайфхаків середньовічних львів’ян
Жити в умовах відсутності води – мистецтво, яке львів’яни опанували досконало. Ще десять років тому ми дивували приїжджих, поспішаючи ввечері додому, аби «зловити воду», та сумлінно набираючи щоранку денний запас. Тепер водопостачання наче й цілодобове, одначе повідомлення про відключення гарячої (а часом і холодної) води з’являються на Tvoemisto.tv щодня.
Ми вирішили повчитися мудрості у предків, які понад шістсот років тому збудували перший на теренах України гравітаційний водогін. Уважно прочитали книжку львівської дослідниці Христини Харчук «Водогін міста Львова від початку XV ст. до 1939 року» та вибрали кілька підходів, які застосовували мешканці нашого міста до появи «Львівводоканалу», аби бути з водою.
Селитися біля струмків. Кмітливі предки користались із природної властивості води текти згори донизу й будували водогони від джерел, вищих за їхні оселі. Перший львівський «водогін» – струмок, який за князівських часів вільно тік із джерела на Високому Замку повз подвір’я містян. Вийшов за браму – набрав води. «Львів у XVI і XVII століттях забезпечувався водою з джерел і струмків, які текли з Личаківських узгір’їв, Кульпарківської гори, околиць сьогоднішньої Погулянки і узгір’їв, розташованих на давньому Янівському тракті», – йдеться у книжці. Отже, якщо ви плануєте придбати житло, спершу спитайте девелопера, чи є в околицях струмки.
Викликати носиводу, або вассертреґера. Так у Львові чотирнадцятого століття називались люди, що розносили і продавали воду вроздріб; гуртові продавці з діжками мали назву возиводи, або вассерфюрери. Щоправда, їхні недешеві послуги могли дозволити собі лише заможні львів’яни. Попит на воду зріс, коли Львів отримав маґдебурзьке право, що дозволяло кожному містянинові варити пиво. Ще одна причина, що змушувала звертатись до вассертреґерів – небезпека пожежі: треба було завжди мати чималий запас води, щоб у разі чого залити вогонь.
Нікому не казати, де водогін. «Як і всі водогони середньовічної Європи, збудований на початку XV століття львівський водогін прокладали в особливій секретності, – пише Христина Харчук. – Документів, які б засвідчували точне місцезнаходження водогінних споруд, не виявлено. У водну систему міста втаємничували невелику кількість осіб, водогінну мережу суворо засекречували». Така секретність – і, до речі, суворі покарання для тих, хто її порушить – пояснювалась міркуваннями безпеки: під час війни ворог міг перекрити місту воду, знаючи, де зариті керамічні труби водогону. Можливо, цей самий принцип спрацює й тепер.
Подружитися з рурмайстром. Людей, що опікувались водогоном середньовічного Львова – рурмайстрів – весь час звинувачували в тому, що зараз назвали би «блатом». Конкуренція за воду в місті була величезна, тому кожен прагнув подружитися з рурмайстром і отримати на пару кубометрів більше за сусіда. «Крім того, не треба забувати, що водогін був призначений для повноправних громадян міста, згідно з маґдебурзьким правом – католиків, що підлягали міській юрисдикції. Інші категорії мешканців міста обмежували в доступі до водогонів. Лімітували споживання води вірменам, євреям, русинам, що жили під гродською, замковою або старостинською юрисдикцією, а також міському духовенству і шляхті, яка взагалі не платила податків», – йдеться у книжці.
Піти на державну службу. Митися в лазні за тих часів коштувало грошей, проте замковим слугам – себто тим, що працювали в апараті тогочасної держадміністрації, вона ж військовий округ – дозволялося двічі на місяць ходити до приватної лазні безкоштовно.
Скинутись на приватний водогін. Львів’яни, що належали до всіх цих обмежених у доступі до води категорій, могли будувати собі власні водогони – як, наприклад, зробив багатий вірменин Івашко 1568 року. Щоправда, на це потрібен був дозвіл від міської ради та окремий від короля, а за приватними водогонами наглядали міські рурмайстри, які вказували власникові на необхідність ремонту. Сусіди також мали право голосу. Наприклад, коли домініканський монастир проклав собі трубу від джерела на Личаківській, міщани протестували, бо «водогін, на їхню думку, брав забагато води та псував не тільки вуличну бруківку, а й міські мури». До речі, для приватного водогону може придатись акведук, який спроектували для Львова німецькі студенти.
Шукати милосердного рурмайстра. Хоча в тексті присяги рурмайстра, що зберігся з початку XVII століття, є слова: «Буду старатися подавати достатньо чистої води для всіх цуґів (труб) цього міста, а для цих цуґів буду добрим, пильним сторожем і майстром. Буду старатися направляти цуґи і без дозволу панів райців не буду нікому воду роздавати, забирати або давати, ані торгувати нею не буду», насправді рурмайстер розподіляв воду між оселями львів’ян за принципом «хто йому більше дасть, той більше отримає». У Львові навіть створили спеціальний антикорупційний орган, що наглядав за зловживаннями тогочасного водоканалу. «Однак і цей радикальний захід не вплинув на хабарництво, а навпаки, посилив його, створивши додаткове джерело для зловживань. Рурмайстри… перекривали воду до будинків, де варили мед або пиво, потім дозволяли підпільно підводити воду і потім вимагали за це хабар», – змальовує історик загалом знайому нам картину, додаючи, що «серед рурмайстрів були і порядні люди, здатні на милосердні вчинки». До речі, спершу на відповідальну посаду рурмайстра воліли запрошувати іноземців; уже потім виникли династії.
Вирити свою криницю. Їх у Львові було чимало, хоча доритися до води, не забрудненої міськими нечистотами, в середмісті було нелегко. Та навіть на Високому Замку була криниця завглибшки кількасот ліктів (отже, не менше 100-150 метрів), про яку в давньому джерелі написано, що коштувала вона чималих сил і грошей, але принесла місту велику користь. Особливо важливими криниці ставали під час облоги, коли вороги перерізали водогін. Передмістя, де водогону не було, брали воду переважно саме з криниць, а щоб чистити їх або вирити нові, мешканці вдавалися до краудфандингу. Фонтани на Площі Ринок також живилися з криниць, і люди брали з них питну воду.
Не допомагають середньовічні способи? Спробуйте самонавіювання. Забивши у Google словосполучення «митися шкідливо» будь-якою з відомих вам мов, ви начитаєтесь історій і про європейців, які ще порівняно нещодавно милися двічі на рік, і про видатних людей – Мао Цзе Дуна, Карла Маркса та різних королів – що нехтували гігієною, і про результати численних досліджень, які доводять, що зловживання водою з милом шкодить здоров’ю. І навіть історію про дідуся з Ірану, який не мився з 1957 року. Втім, попри популярність образу немитого середньовіччя в сучасній пресі, факт, що публічні лазні й купальні у Львові користувались великим попитом із XIV століття.
Ощадливіше ставитись до води. Вода у давньому Львові завжди була дорогим і обмеженим ресурсом. Власне, й до лазні ходили, бо помитись там виходило дешевше, ніж наповнити дерев’яну ванну водою, нагрітою на вогні. Львів’яни платили за користування водогоном «рурне» й «водне», а тих, хто затримував виплати, безжально відрубали від системи. Й навряд чи тоді навіть бурґомістр міг дозволити собі витрачати 150-300 літрів чистої води щодня, як сучасний пересічний українець.
Міські акценти
- «Зміна управління містом може потроїти довоєнний бюджет Львова»
- «Для візочника у Львові є два варіанти – дім і балкон». Що можна змінити?
- Де у Львові побачити копію дохристиянської писанки
- Що буде на місці «Добробуту» у Львові. Нові подробиці давньої історії
- Будинок з історією. Як колишній парафіяльний дім став приватним
- «Із грішми проблем нема». Коли у Львові добудують сміттєпереробний завод
- Із трамваєм чи без. Як планують змінити вулицю Миколайчука
- Паркування у Львові. Що змінилось та де найчастіше штрафують
- Наскладали дров, купили генератор. Як ОСББ Львова готуються до зими
- Без хліба, світла і зв’язку. Як Львів пережив ракетні удари
- «Маємо нову тенденцію». Як змінилася ситуація з орендою житла у Львові
- Білозора чи Вакарчука? Як у Львові перейменують вулицю великих математиків
- «Реально небезпечно». Що робити з електросамокатами у Львові
- «Крапля в морі». Чи вдалося зберегти туризм у Львові попри війну
- «Укрзалізниця» передає лікарню в центрі Львова. Що там буде
- «Це терапія, яка допомагає». Чи варто було проводити Свято музики у скорботний день
- З якими назвами вулиць у Львові ми попрощаємося
- «Треба йти до школи!» Яким буде навчання у Львові з 1-го вересня
- «Не буде червоної доріжки». Чи виграє львівський бізнес від скасування мит на товари
- Чи справді у Львові готові будувати квартири із кімнатами захисту
- Місто-фортеця, або Чим є Львів для путіна
- «На вас чекає смерть за Бучу, Ірпінь, Київ…» У Львові зняли відео, через яке виник скандал
- Як Львів підготувався до можливого нападу Путіна
- Як бізнес у Львові реагує на повідомлення про імовірний напад Росії
- Як отримати відшкодування за розірвані колеса через ями у Львові. Пояснення юриста
- Так продовжуватись не може. Як покращити онлайн-навчання у львівських школах
- Готель на ринку, або Коротка історія «Добробуту» у Львові
- Е-квиток у Львові. Усе про картки, ціни, пільги
- На вершині – пішохід. Що передбачає Піраміда мобільності у Львові
- Перехоплювальні паркінги, е-квиток і безпечні дороги. Що робитиме Львів для покращення мобільності
- Недовіра директорці. Що відбувається у львівському ОХМАТДИТі
- День Х. Коли у Львові запрацює е-квиток і чому не з 13 січня
- Замість автобусів може бути поїзд, або Що змінить у Львові електричка
- У Львові розробили перший тролейбус з автономним ходом. Навіщо він місту та куди поїде
- Одна бригада, сім батальйонів. Як у Львові планують організувати оборону у разі наступу Росії
- «Не дати їм будувати, щоб до них підходили всякі жулікі». У Львові виник скандал через будову на Княгині Ольги
- У яких районах Львова потрібне нове житло та чим виділятися на ринку первинного житла сьогодні
- «У Львові варто будувати кампуси». Що відбувається на львівському ринку нерухомості сьогодні
- «Україна для Росії пріоритет номер один». Аналітик – про можливе російське вторгнення
- «Далі знову буде ескалація». Аналітик про загрозу російського вторгнення
- «Зараз маємо пік». Як змінилась ціна на квартири у Львові
- «Думав, вона послизнулась». Водій маршрутки каже, що не зрозумів, що наїхав на монахинь у Львові
- Все можна робити швидше? Хто та як проєктує львівські вулиці
- Львів готує план, щоб повернути дітей до школи. Як це відбуватиметься
- «Посидіть дома, почитайте книжку». Андрій Садовий про нові обмеження у Львові
- На межі життя і смерті. Що відбувається та хто платить за лікування у лікарні швидкої допомоги
- «Нас зробили крайніми». Що у Львові з вакцинацією вчителів та як дають раду інші міста
- «Ми перестали розуміти, чого хоче покупець». Важливі думки після BookForum у Львові
- Як «спорт поза політикою» стає зброєю проти України
- Біля парку і за 15 хвилин до центру Львова. Які переваги пропонує ЖК Safe Town
- Моцарт виглядає для вас чужинцем, але дайте йому час
- Збережуть чи забудують. Що буде на території кераміко-скульптурної фабрики у Львові
- Усі чекають на апеляцію. Як розгортається справа шести засуджених поліцейських у Львові
- Чи справді спорт поза політикою. Як зреагували на позицію львівського спортсмена Горуни
- «Маємо прийняти нову реальність». Олексій Коган про Leopolis Jazz Fest
- Місто, де можна розвивати мистецькі ідеї. Ніколя Фасіно про «Французьку весну» у Львові
- «Караван історій». Що буде із кінотеатром у Стрийському парку
- Вода в місті. Як річка Зубра впливає на львів'ян і як її врятувати
- Квіти на руїнах. Що можуть збудувати у лісопарку «Погулянка»
- Як у Львові оновили унікальну браму в будинку, де жила дружина Грушевського
- «Підпільні» матрьошки. Як у Львові заробляють на російській символіці
- Як оплатити за воду, не виходячи з дому. Детальна інструкція
- Законсервований простір. Чого бракує культурі і відпочинку у львівському парку
- Так триває історія. Як демонтаж Монументу Слави у Львові змінює сенси територій
- Від підземелля до небес. Що унікальне можна побачити в соборі святого Юра у Львові
- Як не купити «проблемну» квартиру і чи реально повернути гроші. Розмова з юристом
- План на Великдень. Як церкви у Львові уникатимуть скупчень вірян
- Чи справді можна вакцинуватись залишковими дозами. Журналістський експеримент
- Навколо автовокзалу. Як врятувати від депресії новий район на околицях Львова
- Тут живе дух Львова. Чи зникне з мапи міста кінотеатр «Коперник»
- За тиждень Великдень. Як волонтерки у Львові напекли пів тисячі пасок для військових на Сході
- Епіфаній теж просив. Як у центрі Львова будують храм. Оновлена візуалізація
- Мистецький дух і дірява підлога. Як це – жити в будівлі театру в центрі Львова
- Забуте і нове. Як може змінитись обличчя Львова за кілька років. Візуалізація
- Мені треба тільки житло, розумієш? Історії непомітних
- Як занепав «символ Львова», або Чи зміниться щось на Стрийському автовокзалі
- Як у старі добрі часи. Хто такі садівники Львова і для чого вони місту
- «Пустіть в туалет!» Як це, коли у Львові не працюють громадські вбиральні
- Воля і розрахунки. Що потрібно, щоб запустити у Львові міську електричку
- Шлях вакцини. Як у Львові зберігають і перевозять «щит» від коронавірусу. Репортаж
- На невеликі квартири у Львові ціна зросла. Що змінилось на ринку нерухомості у час пандемії
- Продукти з'їмо самі. Як ресторани у Львові пішли на новий локдаун
- Весняне дежавю. Коли у Львові можуть ввести локдаун
- Два тижні на збір. Що буде із солодощами і кавою з переходу на Митній
- Два Львова. Як минуло перше онлайн-обговорення здорожчання проїзду в міському транспорті
- Тут живе дух Львова. Як дають собі раду бар «Корівка» і «Пиріжкова» на Словацького
- Як привчити львів’ян прибирати за своїми домашніми улюбленцями
- Без бюджету та з виконкомом. Як на сесії домовлялись депутати і Андрій Садовий
- Кав’ярні для чоловіків, цукерні – для жінок. Розваги і торгівля у Львові сто років тому
- Затори у Львові. Чому світлофори в місті працюють так, а не інакше
- Чемні/хамовиті. Громадський активіст про те, як паркуються у Львові та Києві
- Куди зникає дух Львова. Справа магазину на Краківській
- Викинули продуктів на сотні тисяч. Як бізнес у Львові пережив другий локдаун
- Берлін у центрі Львова. Як після реставрації виглядає брама на Князя Романа
- Труднощі перекладу? Що не так із українською мовою у Львові
- Автобуси і політика. Чому Садовий запитує у львів'ян, у кого місту купувати транспорт
- Новий рік та Різдво у Львові сто років тому і сьогодні. Історія, фото
- Дожити до ста. Дві історії довгожителів Львова
- Львівська ОТГ офіційно запрацювала. Як пройшло передноворічне засідання депутатів
- Бруківка, асфальт, камінь і знову бруківка. Сім п'ятниць вулиці Бандери