Фото: Lviv IT Arena
Наукові туристи. Як Львів заробляє на конференціях
Львів є першим і наразі єдиним містом в Україні, яке створило комунальне конференц-бюро, а відтак – вступило в боротьбу з європейськими містами за право проведення ділових та наукових конференцій. Комунальне підприємство «Львівське конференц-бюро» функціонує уже п’ять років і сьогодні його директорка Ліна Остапчук розповіла Tvoemisto.tv, чому Львову важливо опинитись на діловій карті Європи та що роблять для міста Почесні Амбасадори.
Переваги Львова vs. негативний імідж України
Основою повсякденної роботи Львівського конференц-бюро є робота з міжнародними професійними асоціаціями, яких заохочують провести конференції саме у Львові. За словами Ліни Остапчук, перше, на що звертають увагу іноземні асоціації – це міська інфраструктура та професійні середовища. Із інфраструктурою у Львові досить добре: завдяки аеропорту та розвиненій готельній мережі Львів може достойно конкурувати з іншими містами свого розміру. З якістю міського середовища, тобто наявністю у місті членів міжнародних асоціацій, науковців та наукових шкіл, у Львові теж досить непогано.
Велику увагу асоціації звертають також на підтримку міської влади.
«В Європі конференц-бюро – це єдине вікно для проведення конференцій. Приватна фірма не може надати гарантії, що за два-три роки не закриється. Міська ж рада не закриється: якщо зміниться влада, то прийдуть її наступники», – пояснює Ліна Остапчук.
Зростання кількості авіарейсів у львівському аеропорту позитивно впливає на привабливість міста для міжнароднихї подій (Фото: spotters.net.ua)
«Деякі конференції рік за роком відбувались у тих самих європейських містах, а організатори завжди шукають нові напрямки, щоб привернути увагу та здивувати своїх делегатів. У Львова є величезний виклик розповісти світові про себе, бо місто цікаве, культурно та історично багате, але серед професійних асоціацій про нього ще мало відомо», – каже Ліна Остапчук.
Робота над залученням міжнародних асоціацій, що готові провести свої події у Львові, полягає в участі у спеціалізованих виставках, презентаціях та співпраці із львівськими науковцями, які мають високий авторитет у професійних колах.
«Львівські науковці радо відгукуються, бо втішені, що їхня дослідницька праця в кабінетах та лабораторіях є цінною не лише для їхньої професійної галузі, а й для цілого міста», – каже директорка бюро.
Проте закордоном Україні і Львову шкодить «телевізійний імідж»: «В новинах показують переважно військові дії на Сході, або бійки у Верховній Раді, зовсім не висвітлюючи культурні чи інтелектуальні події».
На думку Ліни Остапчук, Україна має провести велику роботу для подолання такого іміджу. Зокрема, для цього на початку травня було створено Національне конференц-бюро України, за прикладом того, як це працює у світі.
«Коли бренд «Україна» матиме позитивний імідж – тоді і містам стане набагато простіше виконувати свою роботу. А зараз ми маємо спершу долати досить негативний імідж України і тільки тоді розповідати, чому варто приїхати у Львів», – вважає чиновниця.
Науковці — теж туристи
Перше конференц-бюро, що рекламувало місто і запрошувало до нього перших туристів та екскурсантів, відкрилось у 1896 році в Детройті (США). Перше європейське конференц-бюро запрацювало у 1969 році у Відні. І лише в листопаді 2013 року розпочало роботу перше українське конференц-бюро – саме у Львові. За словами його директорки Ліни Остапчук, світ давно зрозумів наукову та економічну цінність конференц-індустрії.
«Конференц-індустрія – це коли делегати приїжджають до міста задля участі в заходах ділової гостинності. Це форуми, конгреси, конференції, виставки. У Львові великий сегмент цього ринку становлять наукові конференції, адже місто має потужну наукову базу: серйозних науковців, університети, дослідні інституції, студенти», – каже Ліна Остапчук.
Ліна Остапчук (Фото: Lviv Convention Bureau)
Конференції зазвичай проводять у низькі туристичні сезони. Бізнес-туристи вирівнюють цю криву відвідуваності, коли вона просідає. Через це конференції для міста є вкрай вигідними, адже у бізнеса, що пов’язаний із індустрією гостинності, зникає необхідність звільняти сезонних працівників.
До того ж, ділові туристи – переважно люди з вищим достатком, які можуть витрачати за день перебування у місті в кілька разів більше, ніж звичайні мандрівники.
«Німці проводили дослідження: якщо відпочинковий турист витрачає 50 євро на день, то діловий турист – 230 євро. За нашими підрахунками, у Львові конференц-делегати залишають мінімум 120 доларів за день», – розповідає директорка львівського конференц-бюро.
Окрім прямих коштів, які туристи витрачають безпосередньо у місті, є ще й так звані непрямі економічні ефекти: про міжнародну конференцію, яка пройшла у Львові, обов’язково напишуть міжнародні медіа, а задоволені учасники можуть повернутися у місто із друзями чи сім’ями вже у якості туристів.
Афіша конференції, що відбудеться у вересні (Фото: Lviv Convention Bureau)
Наприклад, директорка бюро розповідає про міжнародну конференцію Європейської асоціації хірургів-герніологів, що у вересні цього року вперше відбудеться в Україні: «Ми очікуємо 500 делегатів, близько 400 з них – іноземці. В середньому конференція триває три дні, а якщо гості пробудуть у Львові п’ять днів, то, виходячи з середніх витрат у 120 доларів на 5 днів, делегати залишать у місті 6 млн 600 тис. грн. Люди, які приїжджають – це маленькі інвестори, вони привозять кошти ззовні».
Хто такі Почесні Амбасадори Львова
Разом з командою конференц-бюро над промоцією наукового та культурного потенціалу Львова працюють Почесні Амбасадори Львова. Програму «Почесних Амбасадорів» запустили у 2015 році. Зазвичай Почесні Амбасадори Львова – це люди, які відомі у своїй галузі в світі, які або організували чи мають намір провести великі конгреси у Львові. І вони необов’язково мають бути львів’янами. Головне, що завдяки своїй професійній діяльності вони можуть запрошувати своїх колег з інших країн проводити свої події саме у Львові.
Прийом заявок для участі у програмі «Почесні Амбасадори Львова» триває приблизно три місяці. Так, уже в червні оголосять черговий набір кандидатів, а у листопаді відбудеться урочиста церемонія нагородження переможців. Зголошуватись потенційні Амбасадори можуть як самостійно, так і будь-хто може висунути на цю посаду кандидатуру іншої людини. Титул Почесного Амбасадора Львова місто дає на два роки.
Львівські амбасадори 2015-2019 років (фото Lviv Convention Bureau)
Читайте більше: У Львові обрали нових Почесних Амбасадорів
Відбір відбувається за декількома критеріями: майбутній амбасадор має бути відомим у професійних колах, а також мати високий авторитет та моральність. Протягом трьох років у місті було обрано 30-х Почесних Амбасадорів із різних сфер діяльності. Керівна Рада програми відбору складається з двох колишніх Амбасадорів, представників від університетів, міської ради та бізнесу.
«Для нас дуже важливо, щоб людиною, яка носить титул Почесного Амбасадора Львова, львів’яни пишалися», – каже Ліна Остапчук.
Ліна Остапчук каже, що бюро не шукає зірок з екрану, чиї імена знали б усі, а займається пошуком вузькоспеціалізованих фахівців, які мають своїм іменем приводити у Львів науковців або ділових людей.
«Є такий Амбасадор Андрій Трохимчук, він працює провідним науковим співробітником в Інституті фізики конденсованих систем НАН України. Пан Трохимчук минулого літа вже вдруге провів міжнародну конференцію імені Станіслава Уляма, який, до речі, був вихідцем зі Львова та винайшов метод Монте-Карло, який досі використовують у математиці. Зараз ми разом із паном Андрієм готуємо заявку на проведення міжнародної конференції по методу Монте-Карло 2021 року у Львові», – наводить приклад співпраці із Амбасадорами директорка бюро.
Мжнародна конференціґ імені Станіслава Уляма (фото організаторів)
Львівське конференц-бюро тісно співпрацює з відомим психотерапевтом Олександром Фільцем. Заслугою цього Амбасадора є Міжнародний конгрес з індивідуальної психології, що відбудеться влітку 2020 року і на який до Львова з’їдуться 500 делегатів з усього світу. Вперше цього року у Львові відбулася міжнародна конференція студентів-правників ELSA із 35 країн світу, яку відвідало 420 учасників. І кількість нових міжнародних конференцій за останні роки поступово зростає.
Олександр Фільц (фото: Твоє місто)
Чи потрапить Львів на ділову карту Європи?
За даними Львівського конференц-бюро, протягом 2017 року у Львові відбулось 74 міжнародних конференції. Тепер бюро ставить собі за мету до 2020 року підняти щорічну кількість проведених конференцій до 100.
Цього року фінансування Бюро складе 5,5 млн грн з міського бюджету, ці гроші великою мірою видатки програми «Львів науковий». Окрім того, бюро запустило програму підтримки конференцій, в рамках якої організатори міжнародних чи всеукраїнських заходів можуть претендувати на додаткове фінансування від Львівської міськради у розмірі 25 тис. грн. Також бюро виплачує одноразові премії у розмірі 25 тис. грн десятьом талановитим вченим.
Читайте також: Львівська школярка отримала дві нагороди на міжнародному конкурсі в США
Ліна Остапчук вважає, що у Львова однозначно є місце на діловій карті Європи: «У квітні, з нагоди Світового Дня Ділової Гостинності, ми проводили панельну дискусію, де обговорювали питання нанесення Львова на мапу ділової гостинності Європи. І наші шановані спікери зазначили, що Львів не треба нікуди наносити, воно завжди було на мапі ділової Європи. Треба просто підкреслити індивідуальність міста і гарно розповісти про це світові».
Окрім того, Львів має велику історію з організації різноманітних конгресів: ще у 1877 році у Львові відбувся перший світовий нафтовий конгрес, а у 1894 році – Галицька крайова виставка.
«Треба стерти пил з того всього та показати світові нову перлину», – підсумовує очільниця Львівського конференц-бюро.
Микита Гладченко
Головне фото: Lviv IT Arena
Міські акценти
- «Зміна управління містом може потроїти довоєнний бюджет Львова»
- «Для візочника у Львові є два варіанти – дім і балкон». Що можна змінити?
- Де у Львові побачити копію дохристиянської писанки
- Що буде на місці «Добробуту» у Львові. Нові подробиці давньої історії
- Будинок з історією. Як колишній парафіяльний дім став приватним
- «Із грішми проблем нема». Коли у Львові добудують сміттєпереробний завод
- Із трамваєм чи без. Як планують змінити вулицю Миколайчука
- Паркування у Львові. Що змінилось та де найчастіше штрафують
- Наскладали дров, купили генератор. Як ОСББ Львова готуються до зими
- Без хліба, світла і зв’язку. Як Львів пережив ракетні удари
- «Маємо нову тенденцію». Як змінилася ситуація з орендою житла у Львові
- Білозора чи Вакарчука? Як у Львові перейменують вулицю великих математиків
- «Реально небезпечно». Що робити з електросамокатами у Львові
- «Крапля в морі». Чи вдалося зберегти туризм у Львові попри війну
- «Укрзалізниця» передає лікарню в центрі Львова. Що там буде
- «Це терапія, яка допомагає». Чи варто було проводити Свято музики у скорботний день
- З якими назвами вулиць у Львові ми попрощаємося
- «Треба йти до школи!» Яким буде навчання у Львові з 1-го вересня
- «Не буде червоної доріжки». Чи виграє львівський бізнес від скасування мит на товари
- Чи справді у Львові готові будувати квартири із кімнатами захисту
- Місто-фортеця, або Чим є Львів для путіна
- «На вас чекає смерть за Бучу, Ірпінь, Київ…» У Львові зняли відео, через яке виник скандал
- Як Львів підготувався до можливого нападу Путіна
- Як бізнес у Львові реагує на повідомлення про імовірний напад Росії
- Як отримати відшкодування за розірвані колеса через ями у Львові. Пояснення юриста
- Так продовжуватись не може. Як покращити онлайн-навчання у львівських школах
- Готель на ринку, або Коротка історія «Добробуту» у Львові
- Е-квиток у Львові. Усе про картки, ціни, пільги
- На вершині – пішохід. Що передбачає Піраміда мобільності у Львові
- Перехоплювальні паркінги, е-квиток і безпечні дороги. Що робитиме Львів для покращення мобільності
- Недовіра директорці. Що відбувається у львівському ОХМАТДИТі
- День Х. Коли у Львові запрацює е-квиток і чому не з 13 січня
- Замість автобусів може бути поїзд, або Що змінить у Львові електричка
- У Львові розробили перший тролейбус з автономним ходом. Навіщо він місту та куди поїде
- Одна бригада, сім батальйонів. Як у Львові планують організувати оборону у разі наступу Росії
- «Не дати їм будувати, щоб до них підходили всякі жулікі». У Львові виник скандал через будову на Княгині Ольги
- У яких районах Львова потрібне нове житло та чим виділятися на ринку первинного житла сьогодні
- «У Львові варто будувати кампуси». Що відбувається на львівському ринку нерухомості сьогодні
- «Україна для Росії пріоритет номер один». Аналітик – про можливе російське вторгнення
- «Далі знову буде ескалація». Аналітик про загрозу російського вторгнення
- «Зараз маємо пік». Як змінилась ціна на квартири у Львові
- «Думав, вона послизнулась». Водій маршрутки каже, що не зрозумів, що наїхав на монахинь у Львові
- Все можна робити швидше? Хто та як проєктує львівські вулиці
- Львів готує план, щоб повернути дітей до школи. Як це відбуватиметься
- «Посидіть дома, почитайте книжку». Андрій Садовий про нові обмеження у Львові
- На межі життя і смерті. Що відбувається та хто платить за лікування у лікарні швидкої допомоги
- «Нас зробили крайніми». Що у Львові з вакцинацією вчителів та як дають раду інші міста
- «Ми перестали розуміти, чого хоче покупець». Важливі думки після BookForum у Львові
- Як «спорт поза політикою» стає зброєю проти України
- Біля парку і за 15 хвилин до центру Львова. Які переваги пропонує ЖК Safe Town
- Моцарт виглядає для вас чужинцем, але дайте йому час
- Збережуть чи забудують. Що буде на території кераміко-скульптурної фабрики у Львові
- Усі чекають на апеляцію. Як розгортається справа шести засуджених поліцейських у Львові
- Чи справді спорт поза політикою. Як зреагували на позицію львівського спортсмена Горуни
- «Маємо прийняти нову реальність». Олексій Коган про Leopolis Jazz Fest
- Місто, де можна розвивати мистецькі ідеї. Ніколя Фасіно про «Французьку весну» у Львові
- «Караван історій». Що буде із кінотеатром у Стрийському парку
- Вода в місті. Як річка Зубра впливає на львів'ян і як її врятувати
- Квіти на руїнах. Що можуть збудувати у лісопарку «Погулянка»
- Як у Львові оновили унікальну браму в будинку, де жила дружина Грушевського
- «Підпільні» матрьошки. Як у Львові заробляють на російській символіці
- Як оплатити за воду, не виходячи з дому. Детальна інструкція
- Законсервований простір. Чого бракує культурі і відпочинку у львівському парку
- Так триває історія. Як демонтаж Монументу Слави у Львові змінює сенси територій
- Від підземелля до небес. Що унікальне можна побачити в соборі святого Юра у Львові
- Як не купити «проблемну» квартиру і чи реально повернути гроші. Розмова з юристом
- План на Великдень. Як церкви у Львові уникатимуть скупчень вірян
- Чи справді можна вакцинуватись залишковими дозами. Журналістський експеримент
- Навколо автовокзалу. Як врятувати від депресії новий район на околицях Львова
- Тут живе дух Львова. Чи зникне з мапи міста кінотеатр «Коперник»
- За тиждень Великдень. Як волонтерки у Львові напекли пів тисячі пасок для військових на Сході
- Епіфаній теж просив. Як у центрі Львова будують храм. Оновлена візуалізація
- Мистецький дух і дірява підлога. Як це – жити в будівлі театру в центрі Львова
- Забуте і нове. Як може змінитись обличчя Львова за кілька років. Візуалізація
- Мені треба тільки житло, розумієш? Історії непомітних
- Як занепав «символ Львова», або Чи зміниться щось на Стрийському автовокзалі
- Як у старі добрі часи. Хто такі садівники Львова і для чого вони місту
- «Пустіть в туалет!» Як це, коли у Львові не працюють громадські вбиральні
- Воля і розрахунки. Що потрібно, щоб запустити у Львові міську електричку
- Шлях вакцини. Як у Львові зберігають і перевозять «щит» від коронавірусу. Репортаж
- На невеликі квартири у Львові ціна зросла. Що змінилось на ринку нерухомості у час пандемії
- Продукти з'їмо самі. Як ресторани у Львові пішли на новий локдаун
- Весняне дежавю. Коли у Львові можуть ввести локдаун
- Два тижні на збір. Що буде із солодощами і кавою з переходу на Митній
- Два Львова. Як минуло перше онлайн-обговорення здорожчання проїзду в міському транспорті
- Тут живе дух Львова. Як дають собі раду бар «Корівка» і «Пиріжкова» на Словацького
- Як привчити львів’ян прибирати за своїми домашніми улюбленцями
- Без бюджету та з виконкомом. Як на сесії домовлялись депутати і Андрій Садовий
- Кав’ярні для чоловіків, цукерні – для жінок. Розваги і торгівля у Львові сто років тому
- Затори у Львові. Чому світлофори в місті працюють так, а не інакше
- Чемні/хамовиті. Громадський активіст про те, як паркуються у Львові та Києві
- Куди зникає дух Львова. Справа магазину на Краківській
- Викинули продуктів на сотні тисяч. Як бізнес у Львові пережив другий локдаун
- Берлін у центрі Львова. Як після реставрації виглядає брама на Князя Романа
- Труднощі перекладу? Що не так із українською мовою у Львові
- Автобуси і політика. Чому Садовий запитує у львів'ян, у кого місту купувати транспорт
- Новий рік та Різдво у Львові сто років тому і сьогодні. Історія, фото
- Дожити до ста. Дві історії довгожителів Львова
- Львівська ОТГ офіційно запрацювала. Як пройшло передноворічне засідання депутатів
- Бруківка, асфальт, камінь і знову бруківка. Сім п'ятниць вулиці Бандери