Фото: Катерина Москалюк, Марія Стрельцова
Як львівський бізнес переживає кризу та перетворює її у можливості
Карантин, що проявив проблеми
«Кризовий період добре показує всі недоліки в компанії і дає можливість навести великий порядок», – говорить голова наглядової ради ТМ «Молокія» Володимир Глащенков.
Генеральний директор мережі аптек «DS» Олег Никулишин однією з основних проблем, які зараз має бізнес, називає втрату людьми платоспроможності. Та він переконаний, що скасовувати бонуси і програми лояльності все одно не можна.
За його словами, попри думку багатьох, «аптечного буму» під час карантину не сталося.
«Те, що аптеки заробляють зараз – міф. У нас падіння продажів у центрі Львова становить 40%, упали продажі косметики і БАДів, зменшився відпуск за програмою «Доступні ліки», – говорить він.
Про втрату людьми платоспроможності під час карантину говорить і власник оптового ринку «Шувар» Роман Федишин. Інша проблема та, що ринок продовольства в Україні побудований таким чином, що в мережі в основному заходять імпортовані продукти довготривалого зберігання.
«Свіжі фрукти й овочі в Україні вирощуються дрібними селянськими господарствами. Їхній основний збут відбувався через роздрібні ринки. Через закриття ринків у квітні, вони втратили канал збуту і ми отримали ту катастрофу», – говорить Роман Федишин.
Тому Роман Федишин і Володимир Глащенков наголошують, що зараз потрібно зосереджуватись на локальних продуктах і ринках. А уряд має підтримати малий бізнес вигідними кредитами, адже багато хто не може взяти позики через відсутність кредитної історії.
Голова наглядової ради ТМ «Молокія» Володимир Глащенков.
Девелопер компанії «Ваш Дім» Тарас Цибульський каже, що криза торкнулась і ринку житлової нерухомості.
«Продаж житла за квітень упав на 65%. Клієнти, які хочуть купити житло, зараз цікавляться вже збудованими готовими об’єктами – їм потрібна гарантія. Проєкти «на папері» не продаються», – говорить Тарас Цибульський.
Він додає, що світова фінансова криза 2008 року навчила працювати у кризу 2014, а та, у свою чергу, допомагає працювати зараз, у 2020 році.
«Лише у 2014 році компанія не відчула кризу, бо люди шукали куди можна вкласти гривні – через банківську кризу, і були готові битися за готову квартиру з іншими клієнтами», – згадує Тарас Цибульський.
Про проблеми із грошима говорять також представники міської влади та ринку реклами. Так, за словами радниці міського голови Вікторії Довжик, за час карантину надходження до бюджету Львова зменшились на 150 мільйонів гривень. А падіння на рекламному ринку, говорить Віктор Романюк з агенції «Рейдер», сягнуло 90-95%.
«Реклама – індикатор бізнесу. Повернення до реклами буде інертне. Позитив зараз у тому, що багато вільних площ і можна розширяти соціальну рекламу, розміщувати роботи художників», – каже він.
Що протиставити кризі
Олег Никулишин зазначає, що кризою «пахло» давно, і прогнозує, що вона триватиме ще з рік.
«Зараз треба забути про стратегію росту і розвитку та зосередитись на стратегії виживання», – говорить генеральний директор мережі аптек «DS».
А директор компанії «Kormotech» Ростислав Вовк прогнозує справжню кризу на липень-серпень. Він говорить, що за місяць карантину у компанії зібрали стратегічний штаб і зробили стрес-тест.
«Ми порівнювали, що було на нашому ринку під час інших криз, шукали, чи було щось схоже. Відтак, розробили чотири сценарії – від оптимістичного до песимістичного. До кожного з них розписали, на що потрібно буде урізати видатки», – розповідає він.
Водночас компанія призупинила інвестиції, окрім розширення заводу у Львові та будівництва виробничих потужностей у Литві, аби не ризикувати. Також у компанії знайшли галузь, у яку зможуть перейти у разі сильного падіння продажів кормів – це виробництво сухих сніданків.
Олексій Даців, співзасновник компанії JetBeep, радить у час кризи розвивати мислення «патріотичного споживача». Для цього, вважає він, виробники мають більше комунікувати зі своїми споживачами.
Співзасновник компанії JetBeep Олексій Даців
«Прикладом такої комунікації може бути напис у чеку про те, що покупець допоміг оплатити зарплату певній кількості працівників. До споживача потрібно доносити, через рекламу зокрема, що покупка у локального виробника залишить гроші на місці, у тому ж Львові чи ще десь. Наприклад, коли ми йдемо в аптеку DS, ми платимо українському офісу», – говорить Олексій Даців.
Бізнес має комунікувати зі споживачем через рекламу, а місто має сприяти цьому, додає він.
Партнерство під час кризи
Член ради директорів ІТ-компанії SoftServe Тарас Вервега вважає, що криза – це звичне явище і, швидше за все, кризи будуть повторюватись у майбутньому і, можливо, частіше. «Ніхто насправді не може до підготуватись до кризи і мати «таблетки» від неї – жоден нобелівський лауреат з економіки не міг передбачити, що в один тиждень зупиниться цілий світ. До конкретної кризи підготуватись не можна, але можна зробити загальні підготовчі роботи, що дозволять пом’якшити вплив на бізнес», – каже він.
Та для України, додає він, криза гірша тим, що держава немає грошей для підтримки бізнесу та допомоги людям. Водночас, говорить Тарас Вервега, в Україні уперше немає банківської кризи.
А питанню браку грошей можна зарадити налагодженням партнерства.
«Потрібно розвивати еко-систему зі своїх партнерів і людей, які так чи так залучені у ваш бізнес. Ідеться не просто про «купи – продай», а про емоційний зв’язок з бізнесом. Це працює як родина: родина допомагає нам, а ми їй у складний час. Так і в бізнесі», – каже він.
Навіть у час кризи, наголошує член ради директорів ІТ-компанії SoftServe, можливо шукати точки кооперації, що дозволять двом, трьом чи десятьом бізнесам спільно легше пережити кризу і підготуватись до розвитку, що обов’язково прийде за нею.
Можливі кілька варіантів партнерства для бізнесу – із колегами, із клієнтами, із працівниками, із суспільством, із владою. Тарас Вервега наводить приклад побудови еко-системи із клієнтами і говорить, що криза закінчиться, а клієнти залишаться.
«Ми залучаємо наших працівників до благодійного фонду «Відкриті очі». Таким чином ми теж створюємо еко-систему», – говорить Тарас Вервега.
Олексій Даців зазначає, що гроші є не тільки у інвесторах, а й у партнерстві, що має бути зрозумілим з обох сторін, і в якому буде зберігатись принцип win-win.
«Зараз зароджуються нові партнерства, нові бізнеси. Наприклад, проста технічно ідея поштоматів самообслуговування. Після першої нашої дискусії ми обговорили її із ТМ «Молокія», із холдингом емоцій «!Fest», вони готові про це думати. Коли є кооперація, бажання і воля, це може реалізуватись. І це буде вигідно і споживачу, і бізнесу, і тому, хто втілює ідею», – каже Олексій Даців.
У контексті партнерства із містом Олексій Даців говорить про запровадження безконтактної оплати в міському електротранспорті міста.
«За місяць це можна впровадити в усьому транспорті, щоб забезпечити безпеку, про яку ми так багато зараз говоримо, але на це потрібна політична воля», – додає Олексій Даців.
Президентка Жіночої ділової палати України Наталія Карпенчук-Конопацька зазначає, що у палаті партнерство було важливим завжди.
Президентка Жіночої ділової палати України Наталія Карпенчук-Конопацька
«Так, як жінка підтримає і зрозуміє жінку, не зрозуміє ніхто. Ми у Жіночій діловій палаті підтримуємо одна одну – якщо кава, то тільки «Фраєрка», якщо цукерки – то тільки Chokoboom. Під час кризи такі об’єднання дуже допомагають», – говорить Наталія Карпенчук-Конопацька.
Членкиня Палати Лідія Лукович наводить приклад партнерства ресторанного бізнесу Львова та міської ради.
«На початку у нас зорганізувалась група рестораторів, які підтримували один одного, ділились інформацією і створили ініціативу «Нагодуй лікаря». Вона почалась із лікарні на Чупринки, де на ізоляції були 20 лікарів і не було харчоблоку, а потім поширилась на інші медзаклади», – поділилися досвідом вона.
За словами Наталії Карпенчук-Конопацької, це партнерство стало хорошою промоцією для ресторанів.
«Важливо розуміти, що соціально відповідальний бізнес завжди матиме додаткові опції завдяки такій своїй діяльності», – зазначає вона.
Радниця міського голови Львова Вікторія Довжик у свою чергу розповіла, що до допомоги містові під час карантину долучились 130 львівських підприємців – ідеться про зв’язок, бензин, транспорт обладнання для медзакладів тощо.
Представник Комітету підприємців Львівщини Роман Зафійовський
А місто працює над створенням електронного каталогу львівських підприємств і чат-боту для бізнесу, також готує низку інформаційних компаній та ярмарки львівських виробників у різних районах міста.
«Я прогнозую, що найближчим часом на ринку України буде багато порожнього місця. І дуже залежить на тому, хто ці вільні місця заповнить і як ми далі будемо рухатися», – підсумовує представник Комітету підприємців Львівщини Роман Зафійовський.
Підготували Наталія Лазарович, Олександра Бодняк
Проєкт «Підтримка українського бізнесу в час кризи» здійснюється в рамках Проєкту «Зміцнення громадської довіри» (UCBI II), що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня
- «У Волинській трагедії немає одного винного»
- Чи збільшились на Львівщині випадки кишкових інфекцій і що краще їсти влітку