Фото: Катерина Москалюк, Марія Стрельцова

Фото: Катерина Москалюк, Марія Стрельцова

Як львівський бізнес переживає кризу та перетворює її у можливості

1673 0
Tvoemisto.tv у час карантину започаткувало дискусії із львівським бізнесом про виклики, що постають перед ним, про те, як пережити кризу і вийти з неї з новими ідеями і проєктами.

Карантин, що проявив проблеми

«Кризовий період добре показує всі недоліки в компанії і дає можливість навести великий порядок», – говорить голова наглядової ради ТМ «Молокія» Володимир Глащенков.

Генеральний директор мережі аптек «DS» Олег Никулишин однією з основних проблем, які зараз має бізнес, називає втрату людьми платоспроможності. Та він переконаний, що скасовувати бонуси і програми лояльності все одно не можна.

За його словами, попри думку багатьох, «аптечного буму» під час карантину не сталося.

«Те, що аптеки заробляють зараз – міф. У нас падіння продажів у центрі Львова становить 40%, упали продажі косметики і БАДів, зменшився відпуск за програмою «Доступні ліки», – говорить він.

Про втрату людьми платоспроможності під час карантину говорить і власник оптового ринку «Шувар» Роман Федишин. Інша проблема та, що ринок продовольства в Україні побудований таким чином, що в мережі в основному заходять імпортовані продукти довготривалого зберігання.

«Свіжі фрукти й овочі в Україні вирощуються дрібними селянськими господарствами. Їхній основний збут відбувався через роздрібні ринки. Через закриття ринків у квітні, вони втратили канал збуту і ми отримали ту катастрофу», – говорить Роман Федишин.

Тому Роман Федишин і Володимир Глащенков наголошують, що зараз потрібно зосереджуватись на локальних продуктах і ринках. А уряд має підтримати малий бізнес вигідними кредитами, адже багато хто не може взяти позики через відсутність кредитної історії.

Голова наглядової ради ТМ «Молокія» Володимир Глащенков.

Девелопер компанії «Ваш Дім» Тарас Цибульський каже, що криза торкнулась і ринку житлової нерухомості.

«Продаж житла за квітень упав на 65%. Клієнти, які хочуть купити житло, зараз цікавляться вже збудованими готовими об’єктами – їм потрібна гарантія. Проєкти «на папері» не продаються», – говорить Тарас Цибульський.

Він додає, що світова фінансова криза 2008 року навчила працювати у кризу 2014, а та, у свою чергу, допомагає працювати зараз, у 2020 році.

«Лише у 2014 році компанія не відчула кризу, бо люди шукали куди можна вкласти гривні – через банківську кризу, і були готові битися за готову квартиру з іншими клієнтами», – згадує Тарас Цибульський.

Про проблеми із грошима говорять також представники міської влади та ринку реклами. Так, за словами радниці міського голови Вікторії Довжик, за час карантину надходження до бюджету Львова зменшились на 150 мільйонів гривень. А падіння на рекламному ринку, говорить Віктор Романюк з агенції «Рейдер», сягнуло 90-95%.

«Реклама – індикатор бізнесу. Повернення до реклами буде інертне. Позитив зараз у тому, що багато вільних площ і можна розширяти соціальну рекламу, розміщувати роботи художників», – каже він.

Що протиставити кризі

Олег Никулишин зазначає, що кризою «пахло» давно, і прогнозує, що вона триватиме ще з рік.

«Зараз треба забути про стратегію росту і розвитку та зосередитись на стратегії виживання», – говорить генеральний директор мережі аптек «DS».

А директор компанії «Kormotech» Ростислав Вовк прогнозує справжню кризу на липень-серпень. Він говорить, що за місяць карантину у компанії зібрали стратегічний штаб і зробили стрес-тест.

«Ми порівнювали, що було на нашому ринку під час інших криз, шукали, чи було щось схоже. Відтак, розробили чотири сценарії – від оптимістичного до песимістичного. До кожного з них розписали, на що потрібно буде урізати видатки», – розповідає він.

Водночас компанія призупинила інвестиції, окрім розширення заводу у Львові та будівництва виробничих потужностей у Литві, аби не ризикувати. Також у компанії знайшли галузь, у яку зможуть перейти у разі сильного падіння продажів кормів – це виробництво сухих сніданків.

Олексій Даців, співзасновник компанії JetBeep, радить у час кризи розвивати мислення «патріотичного споживача». Для цього, вважає він, виробники мають більше комунікувати зі своїми споживачами.

Співзасновник компанії JetBeep Олексій Даців 

«Прикладом такої комунікації може бути напис у чеку про те, що покупець допоміг оплатити зарплату певній кількості працівників. До споживача потрібно доносити, через рекламу зокрема, що покупка у локального виробника залишить гроші на місці, у тому ж Львові чи ще десь. Наприклад, коли ми йдемо в аптеку DS, ми платимо українському офісу», – говорить Олексій Даців.

Бізнес має комунікувати зі споживачем через рекламу, а місто має сприяти цьому, додає він.

Партнерство під час кризи

Член ради директорів ІТ-компанії SoftServe Тарас Вервега вважає, що криза – це звичне явище і, швидше за все, кризи будуть повторюватись у майбутньому і, можливо, частіше. «Ніхто насправді не може до підготуватись до кризи і мати «таблетки» від неї – жоден нобелівський лауреат з економіки не міг передбачити, що в один тиждень зупиниться цілий світ. До конкретної кризи підготуватись не можна, але можна зробити загальні підготовчі роботи, що дозволять пом’якшити вплив на бізнес», – каже він.

Та для України, додає він, криза гірша тим, що держава немає грошей для підтримки бізнесу та допомоги людям. Водночас, говорить Тарас Вервега, в Україні уперше немає банківської кризи.

А питанню браку грошей можна зарадити налагодженням партнерства.

«Потрібно розвивати еко-систему зі своїх партнерів і людей, які так чи так залучені у ваш бізнес. Ідеться не просто про «купи – продай», а про емоційний зв’язок з бізнесом. Це працює як родина: родина допомагає нам, а ми їй у складний час. Так і в бізнесі», – каже він.

Навіть у час кризи, наголошує член ради директорів ІТ-компанії SoftServe, можливо шукати точки кооперації, що дозволять двом, трьом чи десятьом бізнесам спільно легше пережити кризу і підготуватись до розвитку, що обов’язково прийде за нею.

Можливі кілька варіантів партнерства для бізнесу – із колегами, із клієнтами, із працівниками, із суспільством, із владою. Тарас Вервега наводить приклад побудови еко-системи із клієнтами і говорить, що криза закінчиться, а клієнти залишаться.

«Ми залучаємо наших працівників до благодійного фонду «Відкриті очі». Таким чином ми теж створюємо еко-систему», – говорить Тарас Вервега.

Олексій Даців зазначає, що гроші є не тільки у інвесторах, а й у партнерстві, що має бути зрозумілим з обох сторін, і в якому буде зберігатись принцип win-win.

«Зараз зароджуються нові партнерства, нові бізнеси. Наприклад, проста технічно ідея поштоматів самообслуговування. Після першої нашої дискусії ми обговорили її із ТМ «Молокія», із холдингом емоцій «!Fest», вони готові про це думати. Коли є кооперація, бажання і воля, це може реалізуватись. І це буде вигідно і споживачу, і бізнесу, і тому, хто втілює ідею», – каже Олексій Даців.

У контексті партнерства із містом Олексій Даців говорить про запровадження безконтактної оплати в міському електротранспорті міста.

«За місяць це можна впровадити в усьому транспорті, щоб забезпечити безпеку, про яку ми так багато зараз говоримо, але на це потрібна політична воля», – додає Олексій Даців.

Президентка Жіночої ділової палати України Наталія Карпенчук-Конопацька зазначає, що у палаті партнерство було важливим завжди.

Президентка Жіночої ділової палати України Наталія Карпенчук-Конопацька 

«Так, як жінка підтримає і зрозуміє жінку, не зрозуміє ніхто. Ми у Жіночій діловій палаті підтримуємо одна одну – якщо кава, то тільки «Фраєрка», якщо цукерки – то тільки Chokoboom. Під час кризи такі об’єднання дуже допомагають», – говорить Наталія Карпенчук-Конопацька.

Членкиня Палати Лідія Лукович наводить приклад партнерства ресторанного бізнесу Львова та міської ради.

«На початку у нас зорганізувалась група рестораторів, які підтримували один одного, ділились інформацією і створили ініціативу «Нагодуй лікаря». Вона почалась із лікарні на Чупринки, де на ізоляції були 20 лікарів і не було харчоблоку, а потім поширилась на інші медзаклади», – поділилися досвідом вона.

За словами Наталії Карпенчук-Конопацької, це партнерство стало хорошою промоцією для ресторанів. 

«Важливо розуміти, що соціально відповідальний бізнес завжди матиме додаткові опції завдяки такій своїй діяльності», – зазначає вона.

Радниця міського голови Львова Вікторія Довжик у свою чергу розповіла, що до допомоги містові під час карантину долучились 130 львівських підприємців – ідеться про зв’язок, бензин, транспорт обладнання для медзакладів тощо.

Представник Комітету підприємців Львівщини Роман Зафійовський

А місто працює над створенням електронного каталогу львівських підприємств і чат-боту для бізнесу, також готує низку інформаційних компаній та ярмарки львівських виробників у різних районах міста.

«Я прогнозую, що найближчим часом на ринку України буде багато порожнього місця. І дуже залежить на тому, хто ці вільні місця заповнить і як ми далі будемо рухатися», – підсумовує представник Комітету підприємців Львівщини Роман Зафійовський.

Підготували Наталія Лазарович, Олександра Бодняк

Проєкт «Підтримка українського бізнесу в час кризи» здійснюється в рамках Проєкту «Зміцнення громадської довіри» (UCBI II), що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID). 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

 

 


Вибір Твого міста

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!