фото: pinterest.com
Зателефонували під ранок. Як не прокинутися з «мінусовим» балансом на картці
Із 2015 року кількість кіберзлочинів, тобто тих, що відбуваються за допомогою ґаджетів та інтернету, в Україні зросла щонайменше у 2,5 рази. Від них потерпають як літні люди, так і молодь, яка часто купує в соцмережах і на сайтах. Також жертвами шахраїв можуть ставати цілі компанії чи організації. Зловмисники полюють на банківські рахунки, персональні дані, паролі тощо і з кожним роком винаходять інші способи нажитися. Tvoemisto.tv дізналося, якими зараз є найпоширеніші інформаційні злочини і чи можливо виграти справу в боротьбі з інтернет-шахраєм.
Прокинутися з від’ємним балансом на картці
Львів’янка Тетяна Чирка жертвою кіберзлочинця стала місяць тому. У жінки вкрали 32 тисячі грн, з яких 25 – кредитні кошти. «Пощастило», каже, усій сім’ї. Вона розповідає, що «справа» триває протягом 5-7 хвилин рано вранці або пізно ввечері, аби на це не звернули увагу.
«Схема виглядає таким чином: злочинці звідкись (можливо, з Даркнету) мають бази даних мобільних операторів і банку, отримують доступ, як в моєму випадку, до застосунку «Мій Київстар», налаштовують переадресацію на телефоні і вже через це мають доступ до картки «Приватбанку». Оскільки банк дозволяє збільшувати кредитні ліміти до 50 тисяч без підтвердження особи, то так вони і крадуть немалі кошти», – говорить Тетяна Чирка.
Читайте також: Інтернет-шахраї виманюють гроші під виглядом державних виплат. Як не потрапити на гачок
Окрім цього, Тетяна користувалася функцією додатку, що доєднує номери всіх членів сім’ї, аби стежити за витратами. Спочатку хакери атакували її, потім телефони дітей, батьків і, врешті, чоловіка. На щастя, вона встигла заблокувати всі картки, але, якщо не знаєш, як діяти в такій ситуації, то все може бути набагато гірше.
«Шахраї підключили переадресацію на моєму телефоні, думали, що вона працює, а насправді ще не встигла. Мене розбудив «Приватбанк». Це було о 6:40. Якби не подзвонили з банку, то я б навіть не знала, що в мене вкрали гроші. Уже через хвилину прийшло повідомлення про те, що переадресацію підключено, і я зрозуміла, що хтось хоче потрапити в мій акаунт. Тобто це ще можна назвати щасливим випадком», – додає вона.
Зазвичай, за її словами, все виглядає по-іншому: уночі або під ранок приходить SMS про підключення переадресації, на що люди, здебільшого, не реагують, а хтось має звичку взагалі вимикати на ніч телефон. Після цього вже ніхто не дзвонить. Добре, якщо ще приходять сповіщення з додатку банку, інакше на ранок можна прокинутися з мінус 50 тисячами гривень на рахунку.
Як зреагувати і навіщо йти в поліцію
Якщо у когось трапилася подібна ситуація, то Тетяна Чирка рекомендує, перш за все, вимикати переадресацію та блокувати картки. Потім писати заяву в поліцію і взяти виписку з банку, щоб підтвердити те, що написано в заяві. Наступного дня в поліції слід обов’язково забрати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Читайте також: Як не стати жертвою шахраїв, купуючи онлайн. Поради
«Знаю такі ситуації, коли правоохоронці не реєструють справи, сподіваючись, що людина передумає. Що дасть заява в поліції? По-перше, зафіксує випадок і те, що ви пробуєте щось зробити. По-друге, підставу для банку і оператора почати внутрішнє розслідування. У майбутньому, якщо на вас відкрили кредит, із витягом з ЄРДР ви можете призупинити нарахування відсотків за кредитом, написавши заяви в установи, де їх відкрили», – пояснює жінка.
Наскільки реально повернути кошти
Із поверненням же коштів ситуація плачевна. Протягом місяця, відколи Тетяна Чирка написала заяву в поліцію, розгляд справи жодним чином не просунувся. На початку справу ідентифікували як «шахрайство з залученням комп’ютерної техніки», пізніше переорієнтували на іншу частину статті, бо не доведено, що це був комп’ютерний спосіб.
Банк також не йде назустріч. Відсотки починають нараховувати приблизно через місяць. Щоби цього не сталося, потрібно подавати в суд на банк, щоби операції, коли вкрали гроші, визнали шахрайством. Тоді суд може зобов’язати банк повернути вкрадені кошти, оскільки частина відповідальності все ж лежить на ньому. Інакше, поки не знайдуть людину (а не факт, що її взагалі шукатимуть), гроші має сплачувати постраждалий.
Читайте також: Знайти квартиру у Львові: 5 шахрайських схем і як їх оминути
Є ситуації з дуже великими сумами, коли в людини в телефонному режимі дізналися всі дані і взяли кредит на 400 тисяч гривень. Шахраї вміють емоційно впливати на деяких своїх жертв. У цьому випадку жоден суд не допоможе.
«Ті історії, які я позбирала, коли розповіла свою у соцмережах, на жаль, у більшості закінчувалися безрезультатно. Із боку правоохоронних органів нічого не відбувалося, а люди, які постраждали, просто сплачували кошти замість крадіїв. У когось не було часу на все це, а хтось вважав суму невеликою. Часто справи навіть не реєстрували, тому й статистика може показати картину лише на 30% від реальної», – розповідає Тетяна.
Проблема, за її словами, ще й в тому, що поняття кібербезпеки слабо розвинене в Україні: немає системності, дітей цьому не вчать, на роботі теж не пояснюють, як можна себе захистити. Крім цього, із кожним роком шахраї винаходять нові способи, які теж треба знати. Навіть якщо сьогодні тримати свої дані в секреті і нікому їх не довіряти, все одно є високі шанси, що шахрай вас знайде.
Читайте також: Під виглядом оформлення віз мешканець Львівщини ошукав людей на 600 тисяч гривень
«Нині я через день є в поліції і, швидше за все, буду позиватися в Господарський суд, аби зупинити нарахування відсотків і повернути кошти. У будь-якому випадку, я доведу цю справу до кінця, бо не звикла щось залишати на пів шляху», – підсумовує Тетяна Чирка.
Що каже статистика
У пресслужбі управління протидії кіберзлочинам Львівщини у коментарі Tvoemisto.tv сказали, що детальної статистики звернень стосовно шахраїв не ведуть. Деякий відсоток справ потрапляє до них, більша ж частина – в територіальні відділи Головного управління Національної поліції на Львівщині. Там теж складно відстежити кількість шахрайств саме з використанням комп’ютера чи інтернету.
Останні дані (за 2019 рік) свідчать, що кількість злочинів з використанням комп’ютерних і телекомунікаційних технологій зростає. Йдеться не лише про шахрайства з платіжними картками чи крадіжками грошей з банківських рахунків, а й про розповсюдження комп’ютерних вірусів, викрадення інформації, онлайн-торгівлю наркотиками, зброєю, формування у дітей суїцидальної поведінки тощо.
Станом на кінець 2019 року правоохоронці викрили понад 4 тисячі злочинів, що завдали збитків на 28 млн грн. 60%, за даними Кіберполіції України, потерпілим відшкодували. Найчастіше злочини були пов’язані з платіжними системами (1641), а найменше – з протиправним контентом (332).
Про акутальні способи обдурити в мережі і як захиститися
Начальниця 3-го відділу управління протидії кіберзлочинам у Львівській області Департаменту кіберполіції Нацполіції підполковник Оксана Савич розповідає, що найпоширеніші шахрайські дії сьогодні стосуються здебільшого купівлі товару на інтернет-майданчиках, сайтах, у соцмережах (Інстаграм, Фейсбук) чи маркетплейсах (Пром, Шафа тощо). Переважно люди замовляють товар, переказують завдаток або й повну суму, а товару не отримують.
Читайте також: На Львівщині шахраї видурюють гроші, представляючись працівниками податкової
Часто бувають звернення від людей, які постраждали від шахраїв, користуючись послугами OLX-доставки. Зловмисники наживаються з того, що люди не обізнані і під виглядом оформлення доставки клієнтам висилають посилання, за яким потрібно перейти, там же просять ввести дані картки і надалі списують з неї кошти.
Ще один поширений випадок шахрайства, коли злодії телефонують та представляються працівниками банку, податкової тощо. Під різними приводами, наприклад, блокування картки, вони виманюють в людей номер банківської картки і CVV-код. Тим часом шахраї вже можуть бути біля банкомату і скористатися послугою видачі коштів без картки, для чого мають всі дані.
Буває, що аферисти телефонують підприємцям від імені начальника головного управління Податкової і пропонують перерахувати певну суму коштів за вирішення тих чи інших питань. Спілкування з платниками податків може відбуватися в різних форматах – особисто, поштою, онлайн, телефоном, однак у жодному з цих випадків вам не телефонуватиме ані керівник служби, ані його заступники. Тим паче предметом обговорення не може бути переказ коштів.
Читайте також: Які види шахрайства найпоширеніші у Львові: 8 прикладів
Останнім часом трапляються також випадки, коли на мобільний телефон надходять незначні поповнення рахунку і впродовж нетривалого часу телефонують з невідомих номерів. Це, кажуть у кіберполіції, може бути першими дзвониками того, що номером намагається заволодіти шахрай. Таким чином злочинці намагаються ідентифікувати абонента і перевипустити його SIM-карту у мобільного оператора.
Разом із доступом до номера вони отримують доступ до онлайн-банкінгу. Подбати про захист фінансового номера можна за допомогою низки простих правил:
- забороніть віддалений перевипуск SIM-карти у мобільного оператора;
- не публікуйте свій фінансовий номер телефону на платформах для оголошень та у соцмережах;
- не повідомляйте нікому коди з SMS від банку або мобільного оператора;
- перейдіть на контрактне обслуговування з мобільним оператором;
- встановіть добові ліміти витрат в інтернет-банкінгу.
Ольга Коваль
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня
- «У Волинській трагедії немає одного винного»
- Чи збільшились на Львівщині випадки кишкових інфекцій і що краще їсти влітку