Як перемогти в Громадському бюджеті Львова. Приклад Залізничного району

2195 0
Чому мешканцям Залізничного району складно голосувати за проєкти Громбюджету та що буде з Левандівським парком.

Залізничний район завершує цикл програм «Твій бюджет участі» в студії медіа-хабу «Твоє місто». Учасниками ефіру стали як автори проєктів-переможців, так і ті, хто відповідає за їхню реалізацію. Вони розповіли про проблеми із голосуванням та співпрацю з райадміністраціями. Tvoemisto.tv занотувало найважливіше.

Як розповів керівник відділу громадського партнерства управління «Секретаріат ради» Орест Файфурка, за останні три роки в Залізничному районі подали 110 проєктів на Громадський бюджет, з яких 24 перемогли. Він зазначає, що з кожним роком мешканці району подавали все менше ініціатив, проте кількість переможців збільшувалася.

Читайте також: Проста ідея. Як перемогти у конкурсі Громбюджету Львова

«Якщо порівняти з іншими районами містами, то Залізничний район залишається на третьому місці після Сихівського та Шевченківського. У цьому році є 8 проєктів-переможців, серед яких, зокрема, встановлення відеокамер у школі та облаштування скверів», — говорить Орест Файфурка.

Тим, хто планує подавати свої проєкти у 2019 році, він радить перевірити, кому належить земля, на якій планується реалізація ініціативи, а також проконсультуватися з відповідальним за майбутню реалізацію виконавчим органом.

ЦНАП — далеко, банк-ID — страшно

Кілька проєктів на Громадський бюджет подавали від школи №68. За словами її директора Павла Гнуса, два роки тому завдяки перемозі в конкурсі вдалося облаштувати спортивний майданчик на повністю реконструювати навчальний заклад. Крім того, у школі з’явилося відеоспостереження, а зараз облаштовується нова огорожа.

«Чомусь не можемо виграти великий проєкт. Може, тому що такі проєкти є по всьому місту, а з усім Львовом конкурувати складно», — каже він.

Павло Гнус говорить, що найскладніша частина конкурсу — це голосування, залучення людей. Школа має значний ресурс у вигляді батьків школярів, тане всі вони розуміють систему голосування, дехто боявся, що при голосуванні через банк у них знімуть гроші з картки, а інші лінувалися піти у ЦНАП.

«Але ситуація покращується, цього року було вже простіше. До нашої бібліотеки могли прийти батьки, які мали банківські картки, і ми їм допомагали з голосуванням. Люди з кожним роком все краще розбираються із системою і долучаються до процесу», — говорить Павло Гнус.

Директор культурно-мистецького центру «Супутник» Олександр Агашков погоджується, що голосування — процес складний. І не лише, через те, що люди бояться або лінуються голосувати.

Читайте також: Як реалізувати свій проєкт за кошти Громадського бюджету. Досвід Сихова

«Для людей, які готові нас підтримати, голосування ускладнене тим, що ЦНАП віддалений від нас — найближчий розташований на вулиці Виговського. Нас підтримували студенти, але їхні картки не спрацювали в системі, тому доводилося йти в ЦНАП», — каже він.

За спостереженнями Олександра Агашкова, голосування у ЦНАПі є найбільш дієвим, а через банк-ID — найбільш зручним.

Крок за кроком

Проєкт Олександра Агашкова стосувався створення студії звукозапису та репетиційної платформи «Брунька» на базі «Супутника», де діти могли б грати на музичних інструментах. Він переміг ще у 2016 році.

«Ми не мали проблем як таких, оскільки проєкт був добре опрацьований. Та все ж ми не могли знайти рекомендовані нам певні інструменти та апаратуру, мали навіть ідею закупитися за кордоном. Та все ж нам допомогли підібрати аналогове обладнання, тож навіть професійні музиканти, що записували свої композиції в «Супутнику», відзначали якісний звук», — каже Олександр Агашков.

Він говорить, що біля «Супутника» в Левандівському парку є ще багато простору, з яким можна працювати, пропонувати ідеї на Громбюджет. Ще кілька років тому громаду намагалися об’єднати навколо однієї спільної ідеї для великого проєкту.

«З часу спроб забудувати парк постала низка питань, зокрема, збереження його меж і рекреаційної зони, а також відновлення культурно-мистецького центру. Ми тут уже проводимо фестивалі, концерти і виступи, тож хочемо наповнити цю територію. Наприклад, тут бракує спортивно-ігрового майданчика», — розповідає Олександр Агашков.

Читайте також: Не здаватися до останньої хвилини. Як стати переможцем громбюджету Львова

Власне, такий проєкт такого майданчика — «Зоряне містечко» — переміг у конкурсі 2018 року, зараз триває його реалізація.

«Зоряне містечко» — це цілісний комплекс Левандівського парку та рекреаційної зони для збільшення можливостей для відпочинку, для занять спорту в будь-який час. Ми плануємо робити зону для тренувань, облаштувати літній кінотеатр, велодоріжки. Зараз важко  приймаються угоди про повернення тих земель, які раніше передали приватним підприємцям в оренду. Які би не були перешкоди, межі парку будуть такими, які вони були до того, як його почали ділити», — говорить ініціатор проєкту «Зоряне містечко», заступник директора центру «Супутник» Михайло Севрук.

Проблема підпорядкування

Олександр Агашков додає, що спірні питання щодо парку можна було б вирішити швидше, якби міська та районна адміністрації діяли злагоджено. Натомість начальник відділу комунального господарства Залізничної РА Юрій Равлик зазначає, що райадміністрація не залучена до Левандівського парку, оскільки це є парафія департаменту містобудування. Райадміністрація курує ті проєкти, які стосуються благоустрою.

«Ми оголосили про ідею створення спортивно-ігрового майданчика, та профільне управління молоді і спорту за 5 років парк навіть не відвідало. Мені таке управління не треба, і пояснювати дітям, які приходять у «Супутник», де чия компетенція, я не маю наміру», — говорить Олександр Агашков.

Він додає, що райадміністрація допомогла свого часу прибрати скандальний МАФ у Левандівському парку.

«Нам потрібна підтримка, небайдужість до тієї ситуації, що відбувається на Левандівці», — каже Олександр Агашков, а Юрій Равлик, у свою чергу, додає, що райадміністрація завжди готова до співпраці.

Проблемне голосування

За словами Ореста Файфурки, у міській раді розуміють, що є певні проблеми із способами голосування. За його словами, вони свідомо відмовилися від паперової форми, оскільки тоді є ризики недостовірності результатів. Натомість використання банк-ID є більш захищеним та дуже швидким варіантом.

Читайте також: Що потрібно для перемоги в Громадському бюджеті Львова. Приклад Личаківського району

«Ми побачили те, що перший рік багато людей боялися голосувати за допомогою інтернет-банкінгу. Як наслідок, 2/3 проголосували за допомогою сайту і 1/3 проголосували в ЦНАПі. Зараз ми бачимо постійний ріст людей, які використовують  інтернет, у 2018 році лише 20% проголосували через ЦНАП», — каже Орест Файфурка.

За його словами, міська рада намагатиметься збільшувати кількість способів голосування, аби залучити до процесу ще більше людей.

Реалізація цього проекту здійснена за підтримки управління «Секретаріат Ради» Львівської міської ради.

Наталія Стареправо

Візуалізація з сайту Громадського бюджету Львова

Міські акценти

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!