Tvoemisto.tv дізналось, як минув локдаун 8-24 січня у Львові. Чи справді всі кафе, бари і ресторани були зачиненими та якого чергового удару урядові обмеження завдали тим, хто грає за правилами?

Чи був локдаун?

Ті, хто упродовж локдауну, гуляв у центрі Львова, зможуть підтвердити, що низка кафе, барів і ресторанів працювали не лише з собою або на доставку, а й приймали відвідувачів і всередині – за завішаними вікнами. Про це ж, хоч і без ентузіазму, говорять і у міськраді Львова.

«Хто хотів і міг працювати, ті працювали. Цей локдаун справді був більше інтелектуальним, ніж реальним», – каже співрозмовник Tvoemisto.tv із ЛМР.

Він додає, що міська влада на це не впливає, адже контроль за дотриманням правил – прерогатива поліції. Про те, скількох підприємців оштрафували за порушення карантинних правил, у міськраді не знають – поліція на запити не відповідає.

Як повідомили у ГУ Нацполіції Львівської області, за період з 8 по 24 січня правоохоронці склали 444 протоколи за статтею 44 п.3 ч.1 на власників кафе, ресторанів, магазинів та окремих закладів ТРЦ, яким було заборонено вести свою діяльність. Утім, у поліції не уточнюють, про які саме порушення і в яких закладах ішлося. Також правоохоронці винесли близько 1900 постанов саме на громадян, які перебували в громадських місцях без маски, додають у поліції.

Бізнес-омбудсмен Львова Сергій Кіраль у коментарі Tvoemisto.tv каже, що виключно поліція може складати протоколи на порушників. Моніторингові групи, створені при міськраді, можуть хіба ініціювати додатковий контроль, але фіксація порушення і покарання – повноваження поліції.

Водночас Сергій Кіраль вважає, що на поширення вірусу впливає не робота ресторанів, а дотримання протиепідемічних заходів містянами.

«Я не бачив жодного випадку, коли штрафували когось без маски. А це важливіше для стримування поширення вірусу і ми це бачимо на закордонному досвіді. У США, наприклад, у першу чергу не обмежили роботу шкіл чи ресторанів, а контролювали носіння масок в усіх місцях – публічних і непублічних, тому що це стримує перенесення вірусу. Якщо людина в масці і дотримується дистанції та гігієни рук, це стримує вірус, а не те, чи заклад зачинений, чи ні», – говорить Сергій Кіраль.

Зіпсовані продукти, вилите вино

Ті, хто грав за правилами, якими б вони не були, кажуть, що хоч локдаун і тривав два тижні, та завдав сильного удару.

Ресторатор Андрій Дзюбан («Майстерня карамелі», «Дублін», «Тітонька Софі») розповідає, що за два тижні його заклади зазнали чималих втрат: довелося списати велику кількість вина, пива у кегах, що скисло, а також продуктів. Загалом, каже він, ідеться про сотні тисяч гривень. Доставку страв під час локдауну у його закладах замовляли рідше. Це, вважає ресторатор, пов'язано з тим, що через карантин люди втратили бізнеси, роботу, гроші, і, відповідно, більше економлять.

«Ще один місяць ми втратили, працівники не отримали зарплату в повному обсязі, а тільки за те, що виходили працювати на декілька днів на початку січня і от зараз», – говорить Андрій Дзюбан у коментарі Tvoemisto.tv.

Читайте також: У МОЗ визнали, що карантин вихідного дня не дав очікуваного ефекту

Про суттєві втрати говорить також Вардкес Арзуманян («Кентавр», Mons Pius, «Шампанерія Х&Х» та інші). На 120 тисяч гривень списали лише вино та ігристе. Продукти ще не рахували.

«Усе, починаючи від горілки, закінчуючи вином і навіть мінеральною водою, має свій термін реалізації. Крім цього, у нас велика кількість розливу в закладах «Шампанерія ХХ», «Пара Джанов і Портвейн» тощо. Це не можна продавати. Дякуємо Степанову та Ляшку за 8 тисяч гривень компенсації», – зазначає він у себе на Фейсбуку.

У коментарі Tvoemisto.tv ресторатор говорить, що люди хочуть працювати там, де на їхню зайнятість не впливає локдаун, що залишає їх без заробітку. На його думку, правила карантину визначають люди, які жодного стосунку  до ресторанів не мають і не знають, як працює середній та малий бізнес.

Читайте також: Чи дотримуються львів’яни карантину вихідного дня. Фоторепортаж

У результаті локдауну не відкрився один із закладів Вардкеса Арзуманяна, однак ресторатор наразі не розголошує, який саме. Сподівається, що з часом його діяльність зможуть відновити.

Не змогли відкритись

Маленькі сімейні заклади хоч і не викидали продукти на сотні тисяч гривень, але мають інші труднощі: деякі з них після локдауну не можуть відкритись. Один із таких – «Янтик Кримський». Його закрили ще навесні 2020 року, працюють лише на доставку. Власник, кримський татарин Халіл Халілов, який переїхав до Львова із родиною з Криму, каже, що планував відкриватись у січні, мав сподівання, що все зміниться на краще. Однак тепер розуміє, що відкривати заклад варто вже тоді, коли ситуація стане більш стабільною: коли відкриють кордони, а до Львова повернуться туристи і студенти.

Читайте також: Богдан Шумилович: У довоєнній Галичині не святкували від Романа до Йордана

«Дуже складно тримати заклад відкритим, коли менше і менше людей відвідують його, тому я залишив його в форматі доставки», – каже він.

А власниця пекарні «Кримська перепічка» Оксана Новікова, яка також була змушена залишити Крим після анексії півострова, говорить, що в її закладі середньодобова виручка під час локдауну знизилась на 40%. Доставку випічки замовляли навіть менше, ніж раніше, кількість відвідувачів, які хотіли взяти щось із собою, впала удвічі.

«У нас немає піцерії, що би постійно працювала на онлайн-замовлення і доставки, до якої люди звикли би. У нас все інакше. Щодня ми випікаємо на свій страх і ризик те, що, вважаємо, люди куплять. Під час стабільної роботи можна порахувати, чого саме і в якій кількості буде потрібно, але зараз це неможливо передбачити», – розповідає вона.

Читайте також: «Лишили нас без штанів». Львівські ресторатори вимагають скасувати локдаун вихідного дня

Уже з 8 січня Оксана Новікова побачила дуже суттєве падіння, якого не очікувала. Не думала, що все буде настільки критично. Навіть попри активність в соцмережах і святковий асортимент, статистика невблаганна.

«Нині економічна ситуація дуже невесела, зокрема, зросла вартість усіх складових продукції. Тож про заробіток наразі взагалі не йдеться, як і не доводиться мріяти про підтримку держави – натомість маємо хаотичні рішення, що лише все ускладнюють. Ми ледве дихаємо і вже рік працюємо тільки на видатки. А тарифи, податки і ціни – ростуть. Тож не знаю, скільки ще ми зможемо протриматись», – додає Оксана Новікова.

Дещо легше було закладам, які завжди працювали на замовлення із собою. Співвласник стрітфуду «Це фалафель, крихітко» Дмитро Борисов у коментарі Tvoemisto.tv розповідає, що під час останнього локдауну звично працювали навинос, за винятком кількох днів, коли були сильні морози. Ті дні використали для дрібних ремонтних робіт.

«Коли морози, то у центрі Львова, зазвичай, доволі мало людей, тому працювати не було сенсу – були б списання продуктів. У нас не ресторан, куди люди приходять, щоб провести час, а стрітфуд, куди люди заходять по їжу і йдуть далі», – каже він.

Загалом взимку тут завжди менша виручка, ніж влітку, але цей локдаун, за словами Дмитра Борисова, вдалося пережити з мінімальними втратами у порівнянні з весняним.

«Тоді локдаун був повною несподіванкою, до якої ми не були готові. Тоді взагалі не працювали, бо власної доставки не маємо, а в центрі практично не було людей», – додав він.

У збитках ще від весни

Перший жорсткий карантин – довший і стресовіший, та з організацією доставки тоді було набагато легше, ніж під час січневого локдауну, говорить Тетяна Абрамова («Чотири чебуреки і просекко», «Пара булок і компот», «Велика львівська канапка»). Навесні було зачинене все і люди розуміли, що працює лише доставка і самовиніс.

«Локдаун почався у післясвятковий період, коли ми і так заходили в низький сезон, коли падає попит і потік людей. Зараз їх взагалі не було. Погано працювала навіть доставка, її рівень дуже впав. Нас на плаву протримав тільки ярмарок, у якому ми брали участь, залучили працівників у деяких процесах», – говорить вона.  

А зі збитків, додає підприємиця, її заклади не вийшли ще від весни – нормально вдалося попрацювати лише наприкінці  літа і кілька днів на свята. Тоді, за її словами, нарешті згадали, як це – працювати, коли є постійний потік людей.

Читайте також: Про зникнення галантності і галицького шарму, або чому нас привчили їсти без столового ножа

Натомість у холдингу емоцій «!FEST» кажуть, що цьогорічний двотижневий локдаун мав одну перевагу над попереднім, адже мав визначені терміни – з 8 по 24 січня. Нині у звичайному режимі працюють майже всі заклади холдингу. Закрилася тільки «Пошта на Друкарській», – це анонсували ще минулого року. Водночас весною проєкт рестартуватиме, якщо все буде гаразд, розповідає у коментарі Tvoemisto.tv керівник PR-відділу Холдингу емоцій «!FEST» Тарас Маселко. 

«Були заклади, які працювали навинос, ярмарок біля «Пструга», але не можемо казати, що це вирішило ситуацію з локдауном. Бізнес в такий період просідає і не дає потрібних результатів. До того ж, зараз для галузі гостинності прийшов період затишшя: люди менше їздять відпочивати, менше ходять до закладів та витрачають гроші», – додає він.

Десерти вже не замовляють

«Локдауни вже всім набридли, хочеться, щоби були люди. У нашому місті дуже відчутно, що нема туристів», – додає Тетяна Абрамова.

Її знайомі ресторатори зі столиці кажуть, що там не так відчувається відсутність туриста, тобто суттєвої різниці між звичайним карантином і локдауном нема. Це тому, за її словами, що ті більше орієнтовані на місцевого мешканця, а Львів на 70% – на туриста.

Читайте також: Карантин вихідного дня для ресторану – це як ампутувати ноги, але по шию

«Хоча у своїх закладах ми намагаємося завжди орієнтуватися на львів’янина, проте нашого міського споживача на ту кількість закладів і пропозицій дуже мало. Платіжна спроможність дуже впала, середній чек раніше був абсолютно інакший. Колись одна людина могла замовити суп, чебурек, салат і взяти десерт та напій, а зараз це або лише обід, або чебурек і суп. Та й внутрішній споживач не може кожен день ходити закладами», – каже Тетяна Абрамова.

Зараз заклади підприємиці працюють також із власною доставкою та через Глово. Однак це всього 15% від доходу, який міг би бути.

«Я маю великі сподівання, що люди потроху вийдуть на вулицю, матимуть бажання відпочити і піти в заклад. На свята ми нарешті згадали, як все було до карантину: люди скучили за спілкуванням, за іншими людьми. Не знаю, наскільки швидко і потужно, але це все має повернутися в наш звичний ритм. Це буде кайф для будь-якого власника», – додає вона.

Ольга Коваль

Олександра Бодняк

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.