Фото: armyinform
Як у Львові роблять тести на Covid-19 та чому послаблювати карантин зарано
За добу 7 травня у Львові провели 315 ПЛР-досліджень на коронавірус, з яких 65 показали позитивний результат. Роман Павлів говорить, що це практично максимальна потужність Львова.
«За весь час, що ми проводимо ПЛР-дослідження, визначено 660 позитивних. Більшість з них припадає на Львів, тільки 126 – це область. Усього з початку тестування ПЛР-методом ми провели 5442 дослідження», – говорить директор обласного Лабораторно центру МОЗ.
Лабораторному центру допомагають ще дві лабораторії – військового госпіталю та Інституту епідеміології ЛНМУ імені Данила Галицького.
«Але весь матеріал надходить до нас, тому що він може бути цінним для локалізації епідситуації. Ідеться про матеріали від людей з підозрою на коронавірус, контактних людей або тих, у кого діагноз «коронавірус» уже встановлений. Після швидкого тестування, коли воно позитивне, спеціалісти відбирають матеріал і відправляють до нас», – розповідає Роман Павлів.
Чи вистачає рук
У трьох лабораторіях працюють орієнтовно 28 фахівців. Роман Павлів каже, що це практично всі, кого Лабораторний центр зміг знайти в області. Вони працюють бригадами у дві зміни без вихідних.
«Працюють до 22:00-23:00, вночі відпочивають трохи і обладнання відпочиває. Бо буває, що воно ламається – вже двічі ремонтували тільки центрифуги, а ще інше обладнання. Це все возимо в Київ на ремонти, стараємось робити це швидко. Такого навантаження не те, що люди, а й техніка не витримує», – говорить Роман Павлів.
Він додає, що з обладнанням допомагає львівський бізнес, громадськість, благодійні організації.
«Ензим», наприклад, придбав спеціальний бокс, що задіяний в одній частині роботи, а фірма «Оліяр» безоплатно передала нам у тимчасове користування деяке своє обладнання, багато інших організацій допомагають. Наприклад, благодійний фонд «З янголом на плечі» знайшов нам потрібну центрифугу – вона нам дуже потрібна була», – розповідає Роман Павлів.
Читайте також: Як інфекційна лікарня у Львові готувалась до боротьби з Covid-19
У Лабораторному центрі використовують різні тест-системи – китайські, корейські, були ще німецькі, а тепер почали використовувати українські, партію яких отримали від держави минулого тижня. Мабуть, говорить Роман Павлів, гуманітрної допомоги з Кореї і Китаю вже не буде.
«Загалом було тест-систем на приблизно 7 тисяч досліджень у нас, зараз вже використали на понад 5 тисяч. Почали постачати українські – там трохи інша методологія, але наші фахівці нею володіють», – каже Роман Павлів.
Тест-система нагадує планшетку, де можна розмістити від 50 до 100 зразків матеріалу – залежить від виробника. Але, пояснює директор Центру, зі 100 тестів ніколи не буде 100 результатів, адже частина з них – контрольні, їх використовують, щоб пересвідчитись, що процес триває правильно.
Роман Павлів зазначає, що за допомогою обладнання можна збільшити потужності, але фахівців, які зможуть працювати з таким обладнанням, на Львівщині навряд чи вдасться знайти понад тих, хто вже залучений до роботи.
«Та й доцільності збільшувати обсяги немає, тому що ПЛР-діагностика дає вже кінцевий конкретний результат, а можна використовувати інші засоби – швидкі тести, що є первинною ознакою для відокремлення хворих. Але навіть якщо ми поставили діагноз «коронавірус», це не впливає на лікувальний процес. Лікування – симптоматичне, специфічного – немає. Людину лікують від тих клінічних проявів, що у неї є», – говорить посадовець.
У Львові, каже він, є і приватні лабораторії, що відбирають матеріали та відсилають у Київ – за угодою.
«Але це для людей, які просто бажають себе протестувати. Що воно їм дає? Можливо, заспокоює. Проведення дослідження на коронавірус сьогодні не гарантує, що людина за днів 7-8 не захворіє. Тестування не є запобіжником хвороби», – каже Роман Павлів.
Читайте також: Пережити епідемію. Що робити, якщо ви захворіли на коронавірус
Основна мета тестування, за його словами, це локалізація маленьких осередків захворюваності на Covid-19: після виявлення хворих Лабораторний центр шукає контактних людей і локалізує вогнище навколо результатів дослідження.
«Тобто тестування робиться для того, щоб не було такого поширення, як у деяких країнах Європи», – додає Роман Павлів.
Чому так довго
Щоб поставити діагноз за допомогою ПЛР-тесту живій людині, розповідає директор Лабораторного центру, потрібно до трьох днів, а дослідження матеріалу померлих забирає більше часу: його ще відповідним чином готують – виморожують.
«Саме дослідження проводиться протягом дня, але ще є доставка матеріалу, його підготовка, залежить, в яку пору дня завезли. Ще буває, що результат не негативний і не позитивний, а невизначений. Тоді дослідження треба зробити повторно, щоб виставити діагноз і подати лікарям», – розповідає Роман Павлів.
Читайте також: Усе залежатиме від кожного з нас. Як львів'янам вийти з карантину
Буває, що неправильно відібраний матеріал для аналізу, хоча, говорить директор Львівського лабораторного центру МОЗ, медперсонал навчений це робити. Брати забір для аналізу можуть як лікарі в стаціонарах, куди поступають хворі з підозрою, так і сімейні лікарі.
«Самі тести – дуже чутливі, похибки немає. Ми можемо знаходити вірус в організмі людини навіть через 2-2,5 місяці – мікрочастинки дадуть результат. Похибка може бути тільки при відборі. Коли збудник опустився нижче за рот і носоглотку і його було мало у верхній частині дихальних шляхів, тоді можуть не добрати. Тобто або неправильний відбір, або недостатньо самого матеріалу», – пояснює Роман Павлів.
Він додає, що у крові вірус накопичується протягом нетривалого часу, а от чи виробляється імунітет на коронавірус – наразі достеменно невідомо.
Коли коронавірус прийшов на Львівщину
«Ми ж спочатку тестували тільки на грип, але були атипові пневмонії та інші атипові захворювання, важкі перебіги. Грипу не було, а люди були важкими. Це свідчить про те, що коронавірус у нас на території не з того часу, коли ми почали його виявляти, а значно раніше. Моя думка, що заходи, що ми проводили для попередження грипу, були ефективні. Отой карантин, що був у школах майже два тижні, вже тоді збив хвилю, це дало можливість не поширюватись коронавірусу у той час», – говорить Роман Павлів.
Він додає, що зараз послаблювати в Україні карантин недоцільно, адже саме він тримає захворюваність на невисокому рівні у порівнянні з деякими європейськими країнами.
«За останні три дні ми спостерігаємо тенденцію до росту виявлення коронавірусу. Це є наслідок святкування Великодня. Ми очікували цього, бо люди не завжди виконують правила карантину. Це ж видно – як люди реагували 4-5 тижнів тому і як реагують зараз. І це дає результат у вигляді позитивних результатів досліджень», – говорить Роман Павлів.
Читайте також: Столик на двох. Як у Львові запрацюють літні майданчики ресторанів
Якщо люди заспокояться і подумають, що вірус минув, каже Роман Павлів, то епідемія може затягнутись і на пів року, і на рік чи навіть два.
«Не треба заспокоюватись зараз. Сьогодні (8 травня – ред.) я дав незгоду на те, щоб карантин у Львові був припинений – надіслав обласному і міському штабам доповідну про те, що карантин варто тримати до стабілізації епідситуації, коли буде менше хворих. Зараз у добу надходить близько 500 проб, ми навіть не можемо все переробити. Коронавірус ходить поміж нами. Якщо ми будемо ігнорувати заходи профілактики, то будемо хворіти довше. Вірус сам не стане, його потрібно зупинити», – говорить Роман Павлів.
Олександра Бодняк
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня
- «У Волинській трагедії немає одного винного»
- Чи збільшились на Львівщині випадки кишкових інфекцій і що краще їсти влітку